1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/6187/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Баранець О. М. - головуючий, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,

за участю секретаря судового засідання Москалик О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА"

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Демидова В.О.,

від 17.11.2022

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коробенка Г.П., Кравчука Г.А., Козир Т.П.,

від 19.09.2023

у справі за позовом Дочірнього підприємства державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - "ДЕРЖАВНА ГОСПРОЗРАХУНКОВА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА "УКРІНМАШ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА"

про стягнення 24 894,25 доларів США та 926 221,09 грн,

за участю представників:

від позивача: Алексєєв А.А.,

від відповідача: Назаренко Є.О.

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - "ДЕРЖАВНА ГОСПРОЗРАХУНКОВА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА "УКРІНМАШ" у липні 2022 року звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА" про стягнення 24 894,25 доларів США та 926 221,09 грн.

Відповідно до заявлених позовних вимог позивач просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА" на його користь витрати щодо виконання умов договору комісії під час експорту виробів у розмірі 19 155,93 доларів США, 3% річних нарахованих на суму 19 155,93 доларів США у розмірі 648,68 доларів США, інфляційні втрати нараховані на суму 19 155,93 доларів США у розмірі 3 748,73 доларів США, 7% від суми заборгованості у розмірі 1340,91 доларів США, витрати пов`язані з рекламацією виробів у розмірі 712 719,90 грн, 3% річних нарахованих на суму 712 719,90 грн у розмірі 24134,84 грн, інфляційні втрати нараховані на суму 712 719,90 грн у розмірі 139 475,95 грн, 7% від суми заборгованості у розмірі 49 890,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтував неналежним виконанням відповідачем договору комісії від 13.12.2018 № 25/112-Д.

Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій

13.12.2018 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" (далі - позивач, комісіонер) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Техно Группа" (далі - відповідач, комітент) укладено договір комісії № 25/112-Д (далі - договір комісії), відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов`язується, за дорученням комітента за плату, вчинити правочин з поставки на експорт 2-х ТГ-16М турбогенераторів (ДСУ двигуна) літака Ан-32 (далі - вироби) від свого імені в інтересах та за рахунок комітента, по ціні, кількості та номенклатурі, які визначаються у додатку № 1 до цього договору, який відповідає вимогам договору.

Договір укладений на виконання умов Контракту від 25.06.2018 № 272.066.17-24/45-К між Урядом Народної Республіки Бангладеш Головним управлінням оборонних закупівель Міністра оборони (далі - ВПС Бангладеш, покупець за контрактом) та ДП ДГЗІФ "Укрінмаш".

Відповідно до п.2.2, п. 2.2.1 договору комісії якість виробів повинна відповідати діючим умовам та технічним параметрам, зазначеним у паспортах на вироби. Строк експлуатації та строк зберігання виробів має бути зазначений у паспортах на вироби. Вироби повинні бути нові, такими, які не використовувались раніше і виготовлені не раніше 2018 року, без жодних дефектів і придатними до використання на літаках Ан-32.

Вироби постачаються у комплектації виробника. Паспорта, керівництва з обслуговування та інші документи на вироби надаються англійською мовою. Якість виробів підтверджується сертифікатом якості (п. п. 2.3, 2.4 договору комісії).

Відповідно до п. 4.1.8 договору комісії комісіонер зобов`язується негайно інформувати комітента щодо пред`явлених покупцем рекламацій у відношенні виробів.

Комітент зобов`язується гарантувати якість виробів та їх відповідність стандартам, технічним умовам, іншій документації та умовам цього договору; забезпечити умови розгляду та задоволення рекламації відповідно до вимог, викладених у розділі 11 цього договору; сплатити витрати, пов`язані з транспортуванням, а також ввезенням в Україну дефектних виробів, їх відновленням та вивозом після відновлення в країну покупця у випадках, якщо дефекти відбулися протягом гарантійного періоду з вини комітента (п. п. 4.2.2 -4.2.4 договору комісії).

Відповідно до п. 4.2.5 договору комісії комітент зобов`язаний сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 5 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2.11 договору комісії комітент зобов`язаний відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених Розділом 5 цього договору, в тому числі: витрати на роботи (послуги) третіх осіб, у тому числі комерційних посередників - нерезидентів, пов`язані з укладанням зовнішньоекономічного контракту та наступним супроводженням (виконанням) умов укладеного контракту з покупцем; витрати на відрядження спеціалістів комісіонера; банківські витрати; витрати на обслуговування акредитиву та банківської гарантії; витрати на митне оформлення; витрати на доставку виробів з України в Міжнародний аеропорт "Hazrat Shahjalal Internstional AirPort", Дакка (Народна Республіка Бангладеш); витрати на оформлення відповідних дозволів державних органів влади (зокрема отримання дозволу ДСЕК України) та інші документально підтверджені витрати; поштово-телеграфні витрати; інші фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.

Комітент зобов`язується компенсувати витрати комісіонера, пов`язані з виконанням цього договору, у разі не надходження коштів від покупця, шляхом оплати на розрахунковий рахунок комісіонера на підставі виставлених рахунків протягом 5 банківських днів (п. 4.2.12 договору комісії).

Згідно з п. 5.1.1 договору комісії в редакції додаткової угоди від 30.05.2019 № 1, витрати комісіонера, передбачені підпунктом 4.2.11 п. 4.2 цього договору, не повинні перевищувати 45 361,75 доларів США.

За виконання доручення за цим договором комісіонер одержує з коштів, що надійшли від покупця, комісійну плату в розмірі 27 895,75 доларів США (10% від погодженої ціни виробів у тому числі ПДВ) (п. 5.2 договору комісії).

Згідно з п. 5.5 договору комісії в редакції додаткової угоди від 30.05.2019 № 1, загальна сума коштів, що належить до перерахування комітенту, при умові надходження від покупця та повного виконання комітентом зобов`язань за цим договором, складає не менше 205 700,00 доларів США.

Відповідно до п. 7.10 договору комісії в редакції додаткової угоди від 16.01.2020 № 2, у випадку виявлення покупцем дефектів (недоліків, які неможна усунути) виробів під час інспектування в країні покупця комітент зобов`язується замінити дефектні вироби на нові та здійснити оплату витрат комісіонеру в забезпечення виконання заміни дефектних виробів на нові, а саме: витрати на оформлення відповідних дозвільних державних органів влади; витрати на відрядження спеціалістів комісіонера, якщо такі відрядження безпосередньо пов`язані з виконанням договору; витрати на декларування та митне оформлення виробів; витрати пов`язані зі сплатою мита та ПДВ під час митного оформлення; витрати на транспортування виробів; інші фактичні витрати, пов`язані з виконанням договору.

Зазначені у попередньому абзаці витрати у погоджену комітентом ціну виробів цим договором не включено та сплачується комітентом комісіонеру до моменту здійснення ввезення дефектних виробів в Україну на підставі виставлених рахунків протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку.

Строк заміни дефектних виробів на нові не повинен перевищувати 60 календарних днів з дати ввезення виробів на митну територію України.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.12.2021 (п.14.1 договору комісії).

Додатком № 1 до договору (специфікація виробів) сторони погодили вироби - дві ТГ-16М турбогенераторів (ДСУ двигуна) літака Ан-32, загальна ціна 278 957,50 доларів США.

Відповідно до п. 2 додатку № 1 до договору загальна сума комісійної плати комісіонера за цим додатком складає 27 895,75 доларів США (10% від загальної ціни виробів в тому числі ПДВ).

Відповідно до п.3 додатку №1 до договору в редакції додаткової угоди від 30.05.2019 № 1, загальна сума коштів, що належить до перерахування комітенту, при умові повного виконання ним зобов`язань за цим договором, складає 205 700,00 доларів США.

17.01.2019 на виконання вимог договору, комісіонером отримано дозвіл Державної служби експортного контролю України № 29128602 на експорт виробів до Народної Республіки Бангладеш.

Експортну поставку виробів до Народної Республіки Бангладеш комісіонером здійснено 16.05.2019, що підтверджується митною декларацією № UA100020/2019/514971.

Листом від 30.05.2019 № 00.03.2600.026.32.003.19.52 (АN-32) покупець повідомив комісіонера про виявлені несправності виробів та висунув вимогу терміново вирішити питання щодо усунення виявлених недоліків.

12.09.2019 покупцем на адресу комісіонера направлено лист № 00.03.2600.026.32.003.19 100 (АN-32) щодо заміни поставлених ДП ДГЗІФ "Укрінмаш" виробів, оскільки останні не відповідають умовам контракту.

Комісіонер листом від 18.09.2019 № 27/25-6691 на адресу комітента проінформував останнього про отримання вказаного вище листа та проінформував комітента про подальше вжиття заходів, спрямованих на отримання дозвільних документів ДСЕК України для повернення дефектних виробів в Україну з метою їх заміни на нові.

24.09.2019 ВПС Бангладеш на адресу комісіонера направлено лист № 00.03.2600.026.32.003.19.104 (АN-32) з вимогою здійснити поставку виробів у зв`язку з виявленими дефектами та надано відповідні рекламаційні акти від 22.09.2019.

Своїм листом від 08.10.2019 № 221 комітент проінформував комісіонера про готовність здійснити заміну дефектних виробів на нові відповідно до умов договору.

Листом від 11.01.2020 № 27/4-226 позивач інформував відповідача про готовність ввезення в Україну виробів, що підлягають заміні, та просив сплатити витрати, пов`язані з перевезенням вказаних виробів.

Також позивач на адресу відповідача 14.01.2020 направив лист № 27/4-312, яким проінформував останнього про те, що комітенту необхідно сплатити на рахунок Державної митної служби України митні платежі у розмірі 5% від вартості виробів та ПДВ у розмірі 20% від митної вартості майна на суму 72 528,95 дол. США.

У відповідь відповідач листом від 20.01.2020 № 3 повідомив позивача про готовність сплатити 5% митних платежів за імпорт виробу та висловив прохання до позивача сплатити 20% ПДВ від митної вартості.

10.02.2020 позивач повідомив відповідача листом № 27/4-1068 про обов`язок сплатити грошові кошти в розмірі 350 000,00 грн митних платежів при оформленні ввезення виробів в Україну.

Комісіонером на адресу комітента 12.02.2020 направлено лист №27/4-1096 щодо термінової сплати мита у розмірі 5% від вартості майна та 20% від митної вартості виробів та витрати, які були понесені комісіонером в рамках виконання доручення комітента за договором у сумі 17 371,03 доларів США.

Листом від 20.02.2020 №06.03.2600.026.32.028.19.017 (АN-32)/15А покупець висловив згоду на здійснення ремонту дефектних виробів замість їх заміни, про що позивач повідомив відповідача листом від 25.02.2020 № 27/4-1355.

На адресу позивача від відповідача надійшли документи, необхідні для отримання дозволу для тимчасового ввезення виробів в Україну для здійснення гарантійного ремонту (лист від 26.02.2020 №43 з додатками).

24.03.2020 позивач отримав Висновок № 29128604 ДСЕК України, який є підставою для тимчасового ввезення виробу в Україну з метою здійснення гарантійного ремонту, а також Дозвіл № 29128605 ДСЕК України на подальший експорт виробу після ремонту до Бангладешу.

08.04.2020 вироби ввезено до України, що підтверджується митною декларацією № UA100430/2020/025019.

Після проведення ремонту вироби були поставлені покупцю, що підтверджується митною декларацією від 26.10.2020 № UA100430/2020/041905.

Водночас, під час проведення інспекції, виявлено декілька несправностей у виробах, що унеможливлювали їх експлуатацію, внаслідок чого покупець листами від 09.02.2021 № 00.03.2600.026.32.003.19.100 (АN-32) та від 05.05.2021 № 00.03.2600.026.45.016.19.071 (АN-32) висловив вимогу здійснити термінову заміну виробів.

Позивач на адресу відповідача 15.03.2021 направив лист №27/9-1245 щодо компенсування витрат, понесених під час рекламації виробів та виставив рахунки на оплату цих витрат, а 01.04.2021 за вих. № 27/11-1582 направив претензію, яка залишилась без задоволення.

07.06.2021 комісіонер на адресу комітента направив лист № 27/4-2647 із пропозицією досудового врегулювання спору у спосіб підписання додаткової угоди № 4 до договору щодо компенсації понесених витрат комісіонером під час виконання зовнішньоекономічного контракту.

Комісіонер на адресу комітента 15.07.2021 направив лист № 27/4-3313 із додатковою угодою № 5 до договору, відповідно до якої комітент зобов`язаний надати комісіонеру сертифікат кінцевого споживача на повернення дефектних виробів, відшкодувати понесені комісіонером витрати пов`язані із зберіганням, транспортуванням та митним оформленням дефектних виробів і припиненням подальшої співпраці.

Комітент листом від 03.08.2021 №110/08-21 проінформував комісіонера, що не відмовляється від виконання своїх зобов`язань за договором. Крім того просив позивача оплатити вартість поставлених виробів у сумі 80% від загальної ціни виробів, на що позивач листом від 31.08.2021 № 27/4-4111 відмовив.

02.09.2021 позивач направив на адресу відповідача лист № 27/11-4158 з вимогою про сплату 20 993,07 доларів США та 780 979,47 грн, яка залишена відповідачем без задоволення.

21.09.2021 позивач направив на адресу відповідача лист № 27/4-4463 із рекламаційними актами щодо невиконання комітентом договірних зобов`язань, який також залишено без розгляду.

Короткий зміст рішення та постанови судів попередніх інстанцій

Господарський суд міста Києва рішенням від 17.11.2022 у справі №910/6187/22 позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА" на користь Дочірнього підприємство Державної компанії "УКРСПЕЦЕКСПОРТ" - "ДЕРЖАВНА ГОСПРОЗРАХУНКОВА ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ТА ІНВЕСТИЦІЙНА ФІРМА "УКРІНМАШ" грошові кошти в розмірі 21 145,52 дол. США за витрати, понесені під час експорту виробів, та 926 221,09 грн за витрати, пов`язані з рекламацією виробів, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 23 17,56 грн. В іншій частині позовних вимог відмовив.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 у справі № 910/6187/22 залишено без змін.

Судові рішення обґрунтовані тим, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем відповідачу послуг на суму 19 155,93 доларів США та 712 719,90 грн.

Позивач на адресу відповідача 15.03.2021 направив лист № 27/9-1245 щодо компенсування витрат, понесених під час рекламації виробів та виставлено рахунки на оплату цих витрат, а 01.04.2021 за вих. № 27/11-1582 направив претензію, яка залишилась без задоволення, що свідчить про настання строку виконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за договором комісії, які відповідач не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість на загальну суму 19 155,93 дол. США (витрати, понесені комісіонером під час експорту виробів) та 712 719,90 грн (витрати, пов`язані з рекламацією виробів), що є підставою для задоволення позовних вимог.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМ-ТЕХНО ГРУПА? звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.09.2023 у справі № 910/6187/22, в якій просило їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктами 1, 4 абзацу 1 частини 2 статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначив, що судами попередніх інстанцій прийняті рішення за неправильного застосування норм матеріального права, а саме частини першої статті 1017 та частини першої статті 1022, частини першої статті 526, статі 610 ЦК України, статті 193 ГК України, при порушенні норм процесуального права, а саме частини першої статті 73, частини першої статті 74, частини першої статті 76, частини другої статті 77, статті 79, статті 80, статті 86, частини другої статті 164, пунктів 5, 8 частини третьої статті 162, статті 236 ГПК України.

В обґрунтування наявності підстав, передбачених пунктом 1 абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначив про: - порушення судами попередніх інстанцій пункту 4 частини третьої статті 2, частини третьої статті 13, частини першої та другої статті 74 ГПК України в частині застосування концепції негативного доказу, та неврахуванням висновків Верховного Суду, що містяться у постановах від 13.08.2020 у справі № 927/718/17 та від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18;

- порушення норм частини другої, четвертої, восьмої та десятої статті 80 ГПК України щодо подання доказів та неврахуванням висновку Верховного Суду, що міститься у постанові від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19.

В обґрунтування наявності підстав, передбачених пунктом 4 абзацу 1 частини другої статті 287, пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України заначив про порушення судами норм статей 79, 86 ГПК України в частині незастосування стандарту доказування "вірогідність доказів", у зв`язку з неврахуванням висновків Верховного Суду, що містяться в постановах від 04.03.2021 у справі № 908/1879/17, від 02.10.2019 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Позивач у відзиві на касаційну скаргу просив у її задоволенні відмовити, судові рішення залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Спір виник з приводу виконання сторонами договору комісії, зокрема, щодо права позивача на отримання від відповідача відшкодування витрат, понесених під час експорту виробів та пов`язаних з рекламацією виробів.

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Статтею 1022 ЦК України передбачено, що після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Комісіонер має право на відшкодування витрат, зроблених ним у зв`язку з виконанням своїх обов`язків за договором комісії, зокрема у випадку, якщо він або субкомісіонер вжив усіх заходів щодо вчинення правочину, але не міг його вчинити за обставин, які від нього не залежали (частина 1 статті 1024 ЦК України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій 13.12.2018 між Дочірнім підприємством Державної компанії "Укрспецекспорт" - "Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пром-Техно Група" укладено договір комісії № 25/112-Д, відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов`язується, за дорученням комітента за плату, вчинити правочин з поставки на експорт 2-х ТГ-16М турбогенераторів (ДСУ двигуна) літака Ан-32 (далі - вироби) від свого імені в інтересах та за рахунок комітента, по ціні, кількості та номенклатурі, які визначаються у додатку №1 до цього договору, який відповідає вимогам договору.

Відповідно до п. 4.2.5 договору комісії комітент зобов`язаний сплатити комісіонеру комісійну плату на умовах, визначених розділом 5 до цього договору.

Відповідно до п. 4.2.11 договору комісії комітент зобов`язаний відшкодувати витрати, які здійснив комісіонер в забезпечення виконання доручення на умовах, визначених Розділом 5 цього договору, в тому числі: витрати на роботи (послуги) третіх осіб, у тому числі комерційних посередників - нерезидентів, пов`язані з укладанням зовнішньоекономічного контракту та наступним супроводженням (виконанням) умов укладеного контракту з покупцем; витрати на відрядження спеціалістів комісіонера; банківські витрати; витрати на обслуговування акредитиву та банківської гарантії; витрати на митне оформлення; витрати на доставку виробів з України в Міжнародний аеропорт "Hazrat Shahjalal Internstional AirPort", Дакка (Народна Республіка Бангладеш); витрати на оформлення відповідних дозволів державних органів влади (зокрема отримання дозволу ДСЕК України) та інші документально підтверджені витрати; поштово-телеграфні витрати; інші фактичні витрати, пов`язані з виконанням цього договору.


................
Перейти до повного тексту