1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 914/96/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (колегія суддів у складі: Кравчук Н.М. - головуючий, Скрипчук О.С., Плотніцький Б.Д.)

у справі №914/96/23

за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті

до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Юлії Леонідівни

про стягнення 36012,82 грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позовних вимог

1. У грудні 2022 року Державна служба України з безпеки на транспорті звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гуменюк Юлії Леонідівни (далі - ФОП Гуменюк Ю.Л.) про стягнення 36012,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом.

Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2. 11.07.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Черкаській області (далі - Управління) на підставі направлення на рейдову перевірку №010970 від 09.07.2020 на 210 км + 450 м.а/д М-05 "Київ-Одеса" проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

3. Перевірка була проведена щодо автомобіля марки DAF CF модель 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1, з напівпричіпом Н/ПР-бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 .

4. За результатами вказаної перевірки Управлінням встановлено перевищення нормативних вагових параметрів, а саме фактичне навантаження на строєну вісь, а саме 25300 кг при допустимих 22000 кг, про що складено:

- акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №207983 від 11.07.2020, у якому зазначено, що транспортний засіб марки DAF CF модель 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп Н/ПР-бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_3, належить Гуменюк Ю.Л. ;

- акт від 11.07.2020 №207983 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, з якого вбачається, що автомобіль марки DAF CF модель 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1 та напівпричіп Н/ПР-бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2 здійснював перевезення пиломатеріалів хвойних порід (соснові обрізні), маршрут руху село Рокитне, Івано-Франківська область, вул. Івана Франка - місто Одеса, Одеська область становить 728 км;

- довідку від 11.07.2020 №043797 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, згідно з якою загальна маса навантаження становить 38,650 т, при нормі 40 т, виявлено, що фактичне осьове навантаження на строєну вісь становить 25,30 т, при нормі 22 т, що на 3,30 т перевищує норму.

5. За кермом вищезазначеного автомобіля перебував водій ОСОБА_1, який на вимогу Управління надав свідоцтво про реєстрацію ( НОМЕР_4 ) транспортного засобу марки DAF CF модель 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1 та товарно-транспортну накладну №55 від 10.07.2020.

6. У товарно-транспортній накладній №55 від 10.07.2020 зазначено, що автомобільним перевізником виступає Гуменюк Юлія Леонідівна, вантажовідправником - ФОП Артимовець О.В .

7. На підставі вищевказаних документів, Управлінням нараховано Гуменюк Ю.Л. як власнику транспортного засобу плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1179,36 євро, що по курсу євро станом на 11.07.2020 складає 36012,82 грн.

8. Управлінням на адресу відповідача скеровувалися листи-повідомлення №54115/39/24-20 від 21.07.2020 та №46160/43/24-22 від 09.12.2022 про необхідність внесення плати за проїзд великовагового транспортного засобу марки DAF CF модель 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1 з напівпричіпом Н/ПР-бортовий-Е марки KOGEL модель SN 24, державний номерний знак НОМЕР_2, автомобільними дорогами загального користування у розмірі 1179,36 євро.

9. У зв`язку із несплатою відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення такої плати в розмірі 36012,82 грн на користь Державного бюджету України.

Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

10. Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2023 позов задоволено. Стягнуто з ФОП Гуменюк Ю.Л. на користь Державної служби України з безпеки на транспорті в дохід Державного бюджету України плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні в розмірі 36012,82 грн. Здійснено розподіл судового збору.

11. Рішення мотивовано тим, що на підставі пакету документів про автомобіль, наданих водієм, Управлінням складено акт про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт, акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, у яких зазначено, що згідно з свідоцтвом про реєстрацію CXO № НОМЕР_5, яке було надане водієм на момент перевірки, транспортний засіб марки DAF модель CF 85.430, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 належить Гуменюк Ю.Л . Перевезення вантажу здійснювалось згідно з товаро-транспортною накладною №55 від 10.07.2020, в якій автомобільним перевізником зазначено Гуменюк Ю.Л . Господарський суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що на момент перевірки автомобіля на додержання ним вимог законодавства про автомобільний транспорт, Гуменюк Ю.Л. не була ні власником транспортного засобу марки DAF модель CF 85.430, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, ні перевізником.

12. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. Здійснено розподіл судового збору.

13. Постанова мотивована тим, що на момент здійснення Управлінням перевірки (11.07.2020), ФОП Гуменюк Ю.Л. не була власником транспортного засобу марки DAF модель CF 85.430 державний номерний знак НОМЕР_1, що підтверджується умовами договору купівлі-продажу транспортного засобу №6374/18/003876 від 29.12.2018, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача 36012,82 грн плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, не підлягає задоволенню.

14. Господарський суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що сам по собі договір купівлі-продажу транспортного засобу без реального зняття з реєстрації, перереєстрації транспортного засобу у зазначеному порядку не породжує правових наслідків щодо переходу права власності від продавця до покупця, оскільки за загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна.

15. За висновком Західного апеляційного господарського суду обов`язок вчинити перереєстрацію транспортного засобу покладено саме на нового власника транспортного засобу, яким відповідач перестала бути після укладення договору купівлі-продажу та передачі транспортного засобу.

Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника

16. Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - скаржник) звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 та залишити в силі рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2023.

17. Скаржник як підставу касаційного оскарження судових рішень у справі зазначає обставини, передбачені п. 1, п. 3 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

18. Так, скаржник вважає, що господарський суд апеляційної інстанції застосував норму права без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.02.2020 у справі №926/16/19 щодо того, що у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу має вносити саме перевізник (п. 21, п.п. 26-28, п. 30, п. 31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок №879), ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт").

19. Також скаржник вказує, що відсутній висновок Верховного Суду стосовно визначення належного документу, який дозволяє контролюючим органам на момент проведення габаритно-вагового контролю та виявлення перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру встановити належного перевізника, що зобов`язаний відшкодувати матеріальні збитки державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування, шляхом плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, яким відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 (далі - Правила) та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є товарно-транспортна накладна.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

20. Відзив від відповідача до Верховного Суду не надійшов.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

21. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду позовних вимог про стягнення плати за проїзд великоваговим транспортом, яка по суті є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування великоваговим транспортним засобом.

22. Зважаючи на зміст предмета судового розгляду, доводів скаржника та висновків господарських судів попередніх інстанцій, під час касаційного перегляду постанови, що оскаржується, необхідним є з`ясування питання хто має відшкодувати матеріальні збитки державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування великоваговим транспортним засобом, а також визначення належних доказів, які дозволяють контролюючим органам на момент проведення габаритно-вагового контролю та виявлення перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру, встановити належну особу, що зобов`язана відшкодувати матеріальні збитки.

23. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон №2344-III), відповідно до ч. 12 ст. 6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

24. Частини 1 та 4 ст. 48 Закону №2344-III передбачають, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

25. Визначення автомобільного перевізника міститься у ст. 1 Закону №2344-III та означає фізичну або юридичну особу, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

26. Своєю чергою згідно з вказаною нормою права водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка, а послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - це перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

27. При цьому документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

28. Водночас перелік необхідних документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не є вичерпним, оскільки ст. 48 Закону №2344-III визначено, що законодавством можуть бути передбачені інші документи необхідні для внутрішніх перевезень вантажів.

29. Частиною 1 ст. 60 Закону №2344-III визначено, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є автомобільний перевізник, тобто належним відповідачем у справах про стягнення плати за проїзд великоваговим транспортом є перевізник.


................
Перейти до повного тексту