ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/933/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
секретар судового засідання - Денисюк І. Г.,
представники учасників справи:
позивача - Лисенко О. П., Рибак І. В.,
відповідачів - Білінський О. М., Коренчук Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 (судді: Гончаров С. А. - головуючий, Шаптала Є. Ю., Яковлєв М. Л.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Вест Файненс Енд Кредит Банк"
до: 1) Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області; 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології"
треті особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест"; Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал"
про скасування рішення та зобов`язання укласти додатковий договір до договору оренди земельної ділянки,
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. У червні 2022 року Акціонерне товариство "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (далі - АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк"/Банк) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - Дмитрівська сільрада) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Білкові інгредієнти та технології" (далі - ТОВ "Білкові інгредієнти та технології") про:
- визнання протиправним та скасування рішення Дмитрівської сільради від 23.07.2020 "Про надання погодження ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" та АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на укладення договору суборенди земельної ділянки, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, розташованої в с. Мила Києво-Святошинського району, Київської області" (далі - спірне рішення від 23.07.2020);
- зобов`язання Дмитрівську сільраду укласти з АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 у редакції, викладеній у позовній заяві.
1.2. Позовні вимоги з посиланням на положення статей 120, 141 Земельного кодексу України, статей 377, 651 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі" та статті 37 Закону України "Про іпотеку" обґрунтовані тим, що 12.05.2005 між Дмитрівською сільрадою та ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" було укладено договір оренди земельної ділянки, площею 2,0000 га під розміщення виробничої бази.
Виробнича база у 2016 році являла собою одну нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 м2, яка була 08.11.2016 передана в іпотеку АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" на підставі договору.
27.06.2018 між АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" та ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" було укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, за умовами якого в рахунок задоволення своїх вимог за договором іпотеки позивач прийняв у власність нерухоме майно, а саме нежитлову будівлю площею 1437,5 м2, розташовану в с. Мила Києво-Святошинського району Київської області на земельній ділянці, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004.
Отже, 27.06.2018 АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" стало власником нерухомого майна, розташованого на земельній ділянці, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, а тому на підставі статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України набув право користування вказаною земельною ділянкою.
Відповідно до пункту "е" частини 1 статті 141 Земельного кодексу України, у редакції, яка діяла на момент набуття позивачем права власності на нерухоме майно, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці є підставою для припинення права користування земельною ділянкою.
АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" вважає, що враховуючи положення законодавства, договір оренди від 12.05.2005 припинив свою дію відносно ТОВ "Білкові інгредієнти та технології", а позивач набув право користування земельною ділянкою з дати, коли він набув право власності на нерухомість, тобто з 27.06.2018 року.
Однак, право позивача не визнається відповідачами, зокрема, ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" укладаються договори суборенди земельної ділянки з іншими юридичними особами, чиняться перешкоди позивачу у доступі до майна та висуваються вимоги щодо укладення договору суборенди земельної ділянки.
1.3. ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" у відзиві на позовну заяву просило відмовити в її задоволенні, наголошуючи на недоведеності та необґрунтованості позовних вимог та ненадання позивачем доказів на підтвердження переходу в його користування всієї земельної ділянки, наданої відповідачеві в оренду у 2005 році.
1.4. Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.08.2022 залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міла Інвест" (далі - ТОВ "Міла Інвест") та Товариство з обмеженою відповідальністю "АСГО Інтернешинал" (далі - ТОВ "АСГО Інтернешинал").
1.5. 16.02.2023 АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" подало до суду заяву про виправлення помилки у пункті 4 додаткової угоди, викладеній у прохальній частині позовної заяви, а саме просило дату 27.08.2018 вважати 27.06.2018 - дата укладення договору про задоволення прав іпотекодержателя.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.02.2023 заяву позивача про виправлення помилки задоволено, вирішено подальший розгляд справи здійснювати з урахуванням виправлень.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 28.02.2023 позов АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" задоволений повністю, визнано протиправним та скасовано рішення Дмитрівської сільської ради від 23.07.2020 та зобов`язано Дмитрівську сільську раду укласти з АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 у редакції, викладеній в резолютивній частині судового рішення.
2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 в частині зобов`язання Дмитрівської сільської ради укласти додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вказаної позовної вимоги відмовлено.
В іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив, зокрема з того, що системний аналіз норм чинного законодавства у сфері земельних відносин свідчить про відсутність обов`язку власника земельної ділянки укладати додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки у зв`язку зі зміною власника нерухомості, що на такій ділянці розташована.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що після переходу до АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1 437,5 м2, договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" в частині земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під цим об`єктом нерухомості та земельної ділянки необхідної в силу встановлених нормативів для обслуговування вказаної нежитлової будівлі. Водночас, наведені положення чинного законодавства не врегульовують безпосередньо випадків юридичної долі земельної ділянки, що перебуває у користуванні (оренді) особи, що здійснила відчуження об`єкту нерухомості який знаходиться в межах даної ділянки та займає незначний відсоток площі останньої.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначив, що у цьому випадку слід керуватися принципом співмірності площі земельної ділянки, належної попередньому власнику будівлі, з площею зайнятою будівлею з урахуванням площі необхідної для її обслуговування, оскільки в іншому випадку права первинного орендаря земельної ділянки будуть порушуватись, а тому позивач повинен довести, що земельна ділянка, яка необхідна йому для розміщення та обслуговування нежитлової будівлі, загальною площею 1437,5 м2, повністю відповідає площі та межам земельної ділянки, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, яка перебуває в оренді у ТОВ "Білкові інгредієнти та технології", та в межах якої розміщена нежитлова будівля, загальною площею 1437,5 м2.
Проте, суд апеляційної інстанції установив, що АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" не надало жодних доказів на обґрунтування площі земельної ділянки, яка є необхідною для розміщення та обслуговування належної йому нежитлової будівлі, загальною площею 1 437,5 м2. При цьому суд установив наявність фактичної неспівмірності площі земельної ділянки, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004 у розмірі 20 000 м2 (2,0000 га), із загальною площею нежитлової будівлі належної позивачеві у розмірі 1437,50 м2.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. Не погоджуючись із постановою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2023, АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" у касаційній скарзі просить її скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 28.02.2023 та ухвалу суду від 28.02.2023 залишити в силі, обґрунтовуючи підстави для касаційного оскарження посилання на пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із застосуванням судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Так, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанцій під час розгляду справи помилково не було застосовано та не враховано висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме статті 120 Земельного кодексу України, які були викладені у пунктах 7.41 та 7.42 постанови Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16, при цьому пославшись на пункти 8.16 та 8.17 зазначеної постанови.
На думку заявника касаційної скарги, судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16.04.2019 у справі № 907/68/18, у пункті 8.9 якої наведено висновок стосовно того, що перехід майнових прав до іншої особи тягне за собою перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Розмір цієї частини земельної ділянки має визначатися на основі державних будівельних норм та санітарних норм і правил. Суди у цій справі не встановили, що належне позивачу нерухоме майно знаходиться на частині спірної земельної ділянки. В іншому випадку здійсненню правочину, який передбачає набуття права власності на нерухоме майно, що пов`язане з переходом права на частину земельної ділянки, мало передувати виділення цієї частини в окрему земельну ділянку.
Скаржник касаційної скарги акцентував увагу на постанову Верховного Суду від 25.20.2022 у справі № 911/2866/20 за участі тих самих сторін.
АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховано висновки, які викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 914/3250/20, які, натомість були враховані судом першої інстанції, стосовно того, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачає перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, який хоча безпосередньо і не закріплений у загальному вигляді в законі, тим не менш знаходить свій вияв у правилах статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 Цивільного кодексу України, інших положеннях законодавства. При цьому судом апеляційної інстанції під час постановлення оскаржуваної постанови не була врахована усталена практика, викладена у постановах Верховного суду від 19,06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 у справі № 904/9027/17, від 07.11,2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 у справі № 915/1416/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі № 913/661/17 від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17, від 04.06.2019 у справі № 914/1925/18, від 26.11.2019 у справі № 917/92/19.
На думку скаржника, судом апеляційної інстанції не враховано висновок, який викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 922/510/19, а саме стосовно того, що з моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв`язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 Земельного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції не врахував висновок Верховного Суду, викладений у пункті 14 постанови від 06.03.2019 у справі № 914/2687/17 стосовно того, що у разі переходу права власності на нерухомість заміна орендаря земельної ділянки у відповідному чинному договорі оренди землі відбувається автоматично, в силу прямої норми закону, незалежно від того, чи відбулося документальне переоформлення орендних правовідносин шляхом внесення змін у договір стосовно орендаря, оскільки переоформлення лише формально відображає те, що прямо закріплено в законі.
Як вважає скаржник, посилання суду апеляційної інстанції на правові висновки у наведених судом постановах Верховного Суду, застосовані судом вибірково. Так, посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2019 по справі № 263/6022/16-ц суд апеляційної інстанції не взяв до уваги, що у цій постанові зроблено висновок про те, що після відчуження об`єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене (постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17).
3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Білкові інгредієнти та технології", заперечуючи проти її задоволення, акцентує увагу на тому, що спірна земельна ділянка була надана відповідачу в оренду на 49 років під розміщення виробничої бази. При цьому складське приміщення, яке було набуто Банком у власність за договором про забезпечення прав іпотекодержателя від 27.06.2018 було лише однією частиною з цілого комплексу будівель, що підтверджується копіями містобудівних документів, які наявні в матеріалах справи.
Відповідач наголошує, що після переходу до Банку права власності на нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 м2 договір оренди земельної ділянки, на якій розташоване це майно, припинив дію щодо ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" в частині земельної ділянки, що знаходиться безпосередньо під цим об`єктом нерухомості та земельної ділянки необхідної в силу встановлених нормативів для обслуговування вказаної нежитлової будівлі.
При цьому відсутність підстав виникнення у позивача права оренди на всю земельну ділянку підтверджується наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2022 № 63/5, яким було скасовано рішення від 22.11.2021 № 61748730, прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Студениківської сільської ради Київської області щодо реєстрації права оренди спірної земельної ділянки за Банком.
Відповідач також зазначає, що рішенням Дмитрівської сільської ради від 12.10.2020, за зверненням Голови правління AT "Кредитвест банк" Тихонова І. Ю., позивачу було надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо розподілу спірної земельної ділянки, проте жодних дій для належного оформлення частини земельної ділянки під своє майно позивач не вчинив.
4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, поясненнях присутніх у судовому засіданні представників учасників справи, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі та запереченнях на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на таке.
4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 12.05.2005 між Дмитрівською сільською радою (орендодавець) та ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" укладено договір оренди земельної ділянки, за змістом пунктів 1.1 якого орендодавець надає в оренду, а орендар приймає у строкове, платне володіння і користування строком на 49 років з дня підписання договору, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації, земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, з цільовим призначенням - під розміщення виробничої бази, розташовану на території Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: с. Мила, Дмитрівської сільської ради.
4.3. Суди також установили, що 27.06.2018 між ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" (іпотекодавець) та АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" (іпотекодержатель) укладено договір про задоволення вимог іпотекодержателя, відповідно до пункту 1.1 якого у зв`язку з невиконанням боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Баукс Інжиніринг Ком" (боржник) своїх зобов`язань щодо повернення кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 162-5368/16-КЮ, укладеного між іпотекодержателем та боржником 04.11.2016 (основний договір), з урахуванням всіх додаткових угод, сторони дійшли згоди про позасудове врегулювання правовідносин, згідно з окремим договором між іпотекодержателем та іпотекодавцем про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок повного виконання основного зобов`язання за основним договором.
Сторонами погоджено, що іпотекодержатель задовольняє забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Отже, іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає у власність належне іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю, загальною площею 1437,5 м2, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Комарова, будинок 23-К, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 38772332224.
Відповідно до пункту 1.2 договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 предмет іпотеки розташований на земельній ділянці, площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, цільове призначення - під розміщення виробничої бази, якою іпотекодавець користується на праві оренди, на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого 12.05.2005 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 2933.
Відповідно до статті 37 Закону України "Про іпотеку" цей договір: є правовою підставою для державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки; є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до іпотекодержателя і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (пункт 5.3 договору).
Договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голій Л. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1098.
4.4. Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" про визнання протиправним та скасування рішення Дмитрівської сільради від 23.07.2020 щодо надання погодження на укладення договору суборенди земельної ділянки із ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" та зобов`язання Дмитрівську сільраду укласти з АТ "Вест Файненс Енд Кредит Банк" додатковий договір до договору оренди земельної ділянки від 12.05.2005 у редакції, викладеній позивачем у позовній заяві.
4.5. Відповідно до частин 1, 2 статті 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 27.06.2018) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Аналогічні положення містить стаття 377 Цивільного кодексу України, відповідно до положень якої до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків).
За змістом частини 3 статті 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруд.
Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди, зміст якого розкривається у наведених нормах, особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована (пункти 51 та 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 921/158/18).
У постанові від 16.06.2020 у справі № 689/26/17 Велика Палата Верховного Суду підтримала правовий висновок Верховного Суду України щодо застосування статті 120 Земельного кодексу України, висловлений у постановах від 11.02.2015 у справі № 6-2цс15, від 12.10.2016 у справі № 6-2225цс16, від 13.04.2016 у справі № 6-253цс16 та інших, визначивши, що у випадку переходу у встановленому законом порядку права власності на об`єкт нерухомості, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у власності особи, яка відчужила зазначений об`єкт нерухомості, у набувача останнього право власності на відповідну земельну ділянку виникає одночасно з виникненням права власності на такий об`єкт, розміщений на цій ділянці. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на розміщену на ній нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об`єкта права власності. Якщо сторони в договорі, спрямованому на відчуження будинку, не обумовили розміру земельної ділянки, на якій такий будинок розташований, то встановлення розміру здійснюється відповідно до нормативів, визначених у цій місцевості, та мети, з якою земельна ділянка використовується.
Згідно з частиною 7 статті 37 Закону України "Про іпотеку" до особи, яка на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включеного до іпотечного договору, набула право власності на предмет іпотеки (об`єкт нерухомого майна, об`єкт незавершеного будівництва та майнові права на них), розміщений на земельній ділянці, яка перебуває в оренді іпотекодавця, переходить право оренди на таку земельну ділянку, а зазначений договір про задоволення вимог іпотекодержателя або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, включене до іпотечного договору, є документом, що посвідчує перехід права оренди земельної ділянки до нового власника предмета іпотеки і заміну особи орендаря у договорі оренди землі та підлягає державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.
4.6. Суди попередніх інстанцій установили, що за договором оренди земельної ділянки від 12.05.2005 Дмитрівська сільська рада передала ТОВ "Білкові інгредієнти та технології" в оренду строком на 49 років земельну ділянку, загальною площею 2,0000 га, кадастровий номер 3222484400:11:003:0004, з цільовим призначенням - під розміщення виробничої бази, розташовану на території Дмитрівської сільської Ради Києво-Святошинського району Київської області, в межах населеного пункту, за адресою: с. Мила, Дмитрівської сільської ради.