ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/452/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент"
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа",
до Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент",
про стягнення 1 405 880,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу.
У судовому засіданні взяв участь представник позивача - Ларіонов Р. О.
1. Короткий зміст позовних вимог і заперечень
1.1. У червні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Експрес-Дрофа" (далі - ТОВ "Експрес-Дрофа" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "М-Торент" (далі - ТОВ "М-Торент") 1 405 880,00 грн заборгованості за договором оренди залізничного рухомого складу.
1.2. Позовні вимоги із посиланнями на положення статей 6, 11, 509, 510, 549, 610, 611, 651, 762 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 42, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України (далі - ГК України) обґрунтовані тим, що у зв`язку із порушенням відповідачем умов укладеного між сторонами договору оренди від 01.06.2020 № АД/М1/6-20пв (далі - договір оренди) у частині здійснення своєчасної оплати за надані послуги (оренди піввагонів), в останнього перед позивачем виникла заборгованість на суму 1 405 880,00 грн, з яких 1 277 410,00 грн основної заборгованості та 128 470,00 грн пені.
2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2023 у справі № 909/452/22 (суддя Андрейчук Л. В.) позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "М-Торент" на користь позивача 168 950,00 грн заборгованості та відшкодовано позивачу витрати зі сплати судового збору; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
2.2. Задовольняючи частково позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з такого:
- між сторонами даного спору існують договірні відносини, які виникли з договору оренди залізничного рухомого складу, за умовами якого ТОВ "Експрес-Дрофа" передало у строкове платне користування ТОВ "М-Торент" вагони для перевезення вантажів. Сторони у вказаному договорі оренди, зокрема, погодили: розмір орендної плати, яка у зв`язку зі зміною кон`юктури ринку, може бути змінена шляхом оформлення додаткової угоди; порядок і терміни здійснення оплати - у виді передоплати в розмірі 100 % орендної плати за кожен поточний місяць, не пізніше 10 числа згідно виставленого рахунка. Місцевий господарський суд встановив, що розмір оренди згідно договору оренди становив 430 грн з ПДВ, додатковою угодою від 29.10.2021 № 9 орендну плату збільшено до 1 350,00 грн з ПДВ, а згідно додаткової угоди від 01.12.2021 № 10 - до 1 500,00 грн разом з ПДВ;
- у порушення умов договору оренди ТОВ "М-Торент" допустило прострочення зі сплати виставлених ТОВ "Еспрес-Дрофа" рахунків від 30.11.2021 № 80 на суму 965 250,00 грн; від 31.12.2021 № 89 на суму 961 500,00 грн; від 14.01.2022 № 1 на суму 139 500,00 грн. Відповідач, на спростування заявленої позивачем заборгованості, надав виписку по рахунку з 01.10.2019 по 05.08.2022, з якої вбачається, що ТОВ "М-Торент" за період з листопад 2021 року по січень 2022 року за оренду вагонів сплачено 1 787 200,00 грн. Враховуючи те, що додаткова угода від 01.12.2021 № 10 не підписана відповідачем, здійснивши перерахунок вартості орендних платежів по рахунках № 83, № 89 та № 1 за ціною, визначеною додатковою угодою від 29.10.2021 № 9, з врахуванням здійснених відповідачем платежів, місцевий господарський суд дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем наявна заборгованість в сумі 168 950,00 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача;
- у задоволенні стягнення заявленої позивачем пені в розмірі 128 471,00 грн судом відмовлено, з огляду на те, що умови укладеного між сторонами договору оренди не містять визначення розміру пені у відсотках, натомість наявне лише обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою Національного банку України;
- у задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 160,00 грн вартості ремонту вагонів судом відмовлено, позаяк надані позивачем документи на підтвердження понесених ним витрат щодо усунення виявлених недоліків вагонів не містять інформації щодо виконання робіт, пов`язаних з усуненням виявлених недоліків. Зокрема, у всіх наданих документах (актах, рахунках тощо) зазначається про проведення поточного ремонту, а не усунення конкретних виявлених недоліків по кожному піввагону.
2.3. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 (Орищин Г. В. - головуючий, судді Галушко Н. А., Желік М. Б.) рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2023 у справі № 909/452/22 скасовано; позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ТОВ "М-Торент" на користь ТОВ "Експрес-Дрофа" заборгованість за договором оренди у сумі 1 106 150,00 грн, 128 470 грн пені та 462 99,15 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги; в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
2.4. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції посилаючись на положення частин 1, 3, 5 статті 12, частин 1, 2, 4 статей 247, 277 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та врахувавши, що ціна даного позову сукупно становила 1 405 880,00 грн, що значно перевищує 500 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 240 500 грн), дійшов висновку про необхідність скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2023 у даній справі, оскільки таке прийняте з порушенням норм процесуального права, адже суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
При цьому частково задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанції виходив з того, що додаткова угода від 01.12.2021 № 10 не породжує для сторін даного спору жодних обов`язків щодо зміни орендної плати (збільшення до 1 500,00 грн за один вагон за добу), з огляду на відсутність на додатковій угоді підпису та відтиску печатки відповідача, які є невід`ємними елементами письмової форми договору. Відтак, суд апеляційної інстанцій зазначив, що станом на час внесення орендної плати за рахунками від 30.11.2021 № 80, від 31.12.2021 № 89 та від 14.01.2022 № 1 вартість орендної плати за один вагон на добу становила 1 350,00 грн з ПДВ (згідно додаткової угоди від 29.10.2021 № 9).
Разом з тим, досліджуючи подані сторонами та наявні в матеріалах справи розрахунки, судом встановлено, що позивачем за період з червня 2020 року по січень 2022 року надано відповідачу послуги на загальну суму 805 4061,14 грн, в які включено акт № 83 на суму 965 250,00 грн, акт № 93 на суму 865 350,00 грн та акт № 1 на суму 125 550,00 грн, тобто, позивач у поданих розрахунках погоджується з помилковістю нарахування відповідачу орендної плати з розрахунку за ставкою визначеною у додатковій угоді від 01.12.2021 № 10. Водночас, матеріалами справи підтверджується здійснення відповідачем часткової оплати наданих послуг на суму 6 947 911,14 грн, згідно виписки по рахунку ТОВ "М-Торент" за цей же період та, зокрема, неодноразово підтверджено представником відповідача в судових засіданнях та в додаткових поясненнях. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 106 150,00 грн, яка підтверджена матеріалами справи та не спростована відповідачем належними і допустимими доказами, відтак, позовні вимоги ТОВ "Експрес-Дрофа" в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо вимог про стягнення пені в сумі 128 470,00 грн, апеляційний господарський суд урахувавши положення частини 1 статті 549 ЦК України, статей 230, 231 ГК України, пункт 6.4 договору оренди зазначив, що за порушення строків перерахування відповідачем орендної плати, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню, виходячи із розміру подвійної облікової ставки Національного банку України.
Здійснивши розрахунок суми пені за кожним актом, суд апеляційної інстанції встановив, що загальна сума пені складає 182 144,59 грн. Водночас, ТОВ "Експрес-Дрофа" у позовній заяві було заявлено до стягнення з відповідача 128 470,00 грн пені, що є меншим за розрахований судом розмір. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача саме 128 470,00 грн пені, з огляду на приписи частини 2 статті 237 ГПК України, згідно з якими суд не вправі виходити за межі позовних вимог у рішенні.
У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 11 160,00 грн вартості ремонту вагонів апеляційним господарським судом відмовлено, позаяк надані позивачем документи на підтвердження понесених ним витрат щодо усунення виявлених недоліків вагонів не містять інформації щодо виконання робіт, пов`язаних з усуненням виявлених недоліків. Зокрема, у всіх наданих документах (актах, рахунках тощо) зазначається про проведення поточного ремонту, а не усунення конкретних виявлених недоліків по кожному піввагону.
Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги, скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 21.02.2023 та прийняття нового рішення у даній справі, яким позовні вимоги задовольнив частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1 106 150,00 грн основної заборгованості за договором оренди та 12 8470 грн пені за порушення строків перерахування орендної плати.
2.5. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 (Орищин Г. В. - головуючий, судді Галушко Н. А., Желік М. Б.) у задоволенні заяви ТОВ "М-Торент" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
2.6. Так, ураховуючи положення статей 123, 129 ГПК України та ту обставину, що саме протиправні дії відповідача слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом задля захисту своїх порушених інтересів, та подальше задоволення позовних вимог ТОВ "Експрес-Дрофа", апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ТОВ "М-Торент" про відшкодування судових витрат за рахунок позивача.
3. Короткий зміст касаційної скарги і заперечення на неї
3.1. Не погоджуючись із постановою Західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 та додатковою постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 у справі № 909/452/22, ТОВ "М-Торент" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; скасувати додаткову постанову; стягнути з позивача на користь відповідача понесені судові витрати.
3.2. Скаржник наголошує, що підставами касаційного оскарження постанови є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 1 частини 2 статті 287 ГПК України), зокрема, не врахування правових висновків щодо застосування положень статті 231 ГК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18 (пункти 6.31- 6.35) та постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18 (пункт 19). У контексті наведених доводів оренди скаржник наголошує, що Західний апеляційний господарський суд не врахував зазначених правових висновків та помилково, за відсутності в договорі узгодженого сторонами розміру пені стягнув пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, посилаючись на положення частини 6 статті 231 ГК України.
3.3. ТОВ "М-Торент" також наголошує на неврахуванні судом апеляційної інстанції правових висновків щодо застосування положень статті 118 ГПК України, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 912/2797/21 (пункти 9.7- 9.9) та від 02.11.2022 у справі № 917/1338/18 (пункти 25- 33), положень статей 80, 269 ГПК України, викладених у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20 (пункт 83), постановах Верховного Суду від 27.06.2023 у справі № 910/16181/18 (пункти 3.6- 3.7), від 13.06.2023 у справі № 902/977/20 (пункти 45- 49), від 16.06.2021 у справі № 915/2222/19 (пункти 34- 37), від 18.06.2020 у справі № 909/965/16 (пункти 51- 53), від 03.04.2019 у справі № 913/317/18 та від 26.07.2023 у справі № 924/681/22 (пункти 4.37- 4.38).
У контексті наведених доводів скаржник зазначає, що позивач був зобов`язаний подати всі наявні докази разом із позовною заявою, а у разі неможливості подання в строк, заявити відповідне клопотання. Однак, позивач не скористався наданим йому правом для подання відповіді на відзив та подання доказів як до Господарського суду Івано-Франківської області, так і до Господарського суду Закарпатської області, а тому ТОВ "Експрес Дрофа" втратило право на подання доказів із закінченням встановленого процесуального строку. Водночас; не погодившись з рішенням місцевого господарського суду ТОВ "Експрес Дрофа" подало апеляційну скаргу, до якої додало нові докази, які не були предметом дослідження місцевим господарським судом, зокрема, акти наданих послуг за 2020- 2021 роки. При цьому апеляційна скарга не містила обґрунтування неможливості подання таких доказів до місцевого господарського суду разом із позовною заявою. Зважаючи на вищезазначені правові висновки Верховного Суду, Західний апеляційний господарський суд не мав права приймати нові докази та ухвалювати на їх підставі оскаржувану постанову, не досліджуючи при цьому обґрунтованість підстав неможливості подання доказів до місцевого господарського суду. Позивач в апеляційній скарзі взагалі не обґрунтовував неможливість подання доказів, а тільки зазначив, що був позбавлений можливості надати пояснення, що не є тотожним з процесуальною дією - подання доказів. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова в цій частині також підлягає скасуванню.
3.4. Також скаржник зазначає про неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування у взаємозв`язку приписів статей 13, 14, 43, 74, 80, 269 ГПК України, викладених у постановах Верховного Суду від 22.05.2020 у справі № 911/1998/19 (пункт 35) та від 27.06.2023 у справі № 910/16181/18 (пункт 3.6).
У контексті наведених доводів скаржник звертає увагу на те, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.12.2022 безпідставно залишено без руху позовну заяву та протиправно зобов`язав позивача надати додаткові угоди від 29.10.2021 № 9 та від 01.12.2021 № 10, копії яких не були подані позивачем разом з позовною заявою. Фактичне витребування додаткових угод у позивача є порушенням принципів об`єктивності, неупередженості, безсторонності та незалежності суду. Суд на стадії відкриття провадження у справі фактично здійснив дослідження доказів, встановивши відсутність доказів, які підтверджують певні обставини, чим реалізував замість позивача його право у наданні доказів та порушив принцип змагальності сторін і диспозитивності. Суд не мав права витребувати ці докази та не мав брати їх до уваги і мотивувати ними своє рішення. Таким чином, місцевий господарський суд з власної ініціативи зібрав докази, чим здійснив протиправні процесуальні дії в інтересах позивача та грубо порушив основоположні принципи господарського судочинства такі як змагальність сторін та диспозитивність.
3.5. ТОВ "М-Торент" також зазначає, що оскільки оскаржувана постанова є незаконною, то відповідно й додаткова постанова підлягає скасуванню.
3.6. У відзивах та додаткових поясненнях ТОВ "Експрес-Дрофа" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову - залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами
4.1. Як свідчать матеріали справи та установили суди попередніх інстанцій, 01.06.2020 між ТОВ "Експрес-Дрофа" (орендодавець) та ТОВ "М-Торент" (орендар) укладено договір оренди залізничного рухомого складу № АД/МІ/6-20пв, за умовами якого, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) для перевезень вантажів по залізницях України, країнах СНД і Балтії рухомий склад (далі - "РС") за актами прийому - передачі, в яких вказується найменування, модель, кількість і номери рухомого складу, які є невід`ємною частиною даного договору
Відповідно до пункту 5.2 договору оренди, на час заключення договору розмір орендної плати становить 4 30,00 грн з урахуванням ПДВ 20 % - 71,67 грн, за один вагон на добу. Додатковою угодою від 29.10.2021 № 9 розмір орендної плати збільшено до 1 350,00 грн з урахуванням ПДВ 20 % - 225,00 грн за один вагон на добу.