ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/24368/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 (колегія суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий, Євсіков О.О., Владимиренко С.В.)
та ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 (суддя Чеберяк П.П.)
у справі № 910/24368/14
за заявою третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову ОСОБА_2
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем-Київ"; 2) ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів відчуження торгівельних знаків та витребування майна з чужого незаконного володіння
за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" арбітражного керуючого Беніцької В.І.
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1
про визнання недійсними договорів про передачу права власності на знак для товарів і послуг
в межах справи №910/24368/14
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ", нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд")
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Хід розгляду справи та стислий зміст заяви
1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2014 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полірем Київ" (далі - Ініціюючий кредитор; правонаступник Товариство з обмеженою відповідальністю "Єдина торгова система - Київ", нова назва - Товариство з обмеженою відповідальністю "Андіж Трейд").
2. Постановою Господарського суду міста Києва від 25.05.2015 визнано Боржника банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру.
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2016 залучено до участі у справі ОСОБА_2 учасником провадження як уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) Боржника.
4. У межах зазначеної справи ліквідатор Боржника звернувся до господарського суду із заявою до Ініціюючого кредитора про визнання недійсними договорів про передачу права власності на знак для товарів і послуг, укладених 09.04.2015 між Боржником та Ініціюючим кредитором, за якими Боржник безоплатно передав Ініціюючому кредитору право власності на знаки для товарів і послуг:
- за свідоцтвом №20439, заявка №m98020730 від 24.02.1998 на території України для всього зареєстрованого переліку товарів і послуг (далі, відповідно - Договір-1, Майно-1);
- за свідоцтвом №36888, заявка №m2001106502 від 18.10.2001 на території України для всього зареєстрованого переліку товарів і послуг (далі - Договір-2, Майно-2);
- за свідоцтвом №36889, заявка №m2001106503 від 18.10.2001 на території України для всього зареєстрованого переліку товарів і послуг (далі - Договір-3, Майно-3);
- за свідоцтвом №36890, заявка №m2001106504 від 18.10.2001 на території України для всього зареєстрованого переліку товарів і послуг (далі - Договір-4, Майно-4).
5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2016 зазначену заяву ліквідатора Боржника прийнято до розгляду в межах справи про банкрутство Боржника.
6. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_1 .
7. Уповноважена особа від засновників (учасників) Боржника ОСОБА_2 (далі - Заявник) в порядку статті 26 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) як особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, 15.08.2016 подав позовну заяву до Ініціюючого кредитора та ОСОБА_1 (далі - Позовна заява) про визнання недійсними Договору-1, Договору-2, Договору-3, Договору-4, а також витребування Майна-1, Майна-2, Майна-3, Майна-4 з чужого незаконного володіння ОСОБА_1 .
8. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2016 Позовну заяву повернуто без розгляду.
9. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 скасовано зазначену ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.08.2016, матеріали оскарження ухвали передано на розгляд суду першої інстанції.
10. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 відмовлено Заявнику у відкритті провадження за Позовною заявою в межах цієї справи.
11. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.09.2018 скасовано, матеріали оскарження за Позовною заявою передано до суду першої інстанції для вирішення питання про залучення до участі у справі Заявника як третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету спору та для вирішення питання про прийняття Позовної заяви в межах розгляду позову ліквідатора Боржника про визнання недійсними договорів про передачу права власності на знак для товарів і послуг у межах справи про банкрутство Боржника.
12. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2021, зокрема, залучено до участі у справі за заявою ліквідатора Боржника про передачу права власності на знак для товарів і послуг Заявника в якості третьої особи із самостійними вимогами щодо предмету позову; передано заяву Заявника про визнання недійсним договорів про передачу права власності на знак для товарів і послуг та витребування майна із чужого незаконного володіння для спільного розгляду з первісним позовом у справі за заявою ліквідатора Боржника.
13. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2022 Позовну заяву залишено без руху, встановлено Заявнику строк десять днів з дня вручення цієї ухвали на усунення недоліків Позовної заяви шляхом пред`явлення самостійних вимог на предмет спору у справі, в межах якої розглядається заява ліквідатора Боржника про визнання недійсними договорів про передачу права власності на знаки для товарів та послуг.
14. Ухвалу мотивовано посиланням на положення частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) та те, що згідно з пунктами 4, 5 частини 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, а також виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги тощо. Однак із Позовної заяви вбачається, що Заявник не переслідує мети вирішення спору на свою користь та не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору в цій справі, тому розгляд його позову та заяви ліквідатора Боржника спільно в цій справі неможливий.
Стислий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
15. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2022 Позовну заяву повернуто Заявнику.
16. Ухвалу мотивовано посиланням на положення статей 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) та те, що Позовна заява була подана з недоліками, які не усунуто у встановлений судом строк.
17. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 ухвалу суду першої інстанції скасовано, справу передано до Господарського суду міста Києва на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі.
18. Постанову мотивовано тим, що висновки місцевого господарського суду про наявність правових підстав для залишення позову без руху з наведених ним мотивів, що в подальшому зумовило повернення позовної заяви на підставі положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, є помилковими та такими, що не відповідають приписам процесуального закону.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
19. ОСОБА_1 (далі - Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та змінити ухвалу суду першої інстанції, зазначивши в мотивувальній частині ухвали замість невірно застосованих частин 4, 6 статті 174 Господарського процесуального кодексу України застосувати частину 13 статті 176 зазначеного Кодексу, а в резолютивній частині ухвали замість повернення Заявнику Позовної заяви вказати про залишення Позовної заяви без розгляду.
20. Касаційну скаргу мотивовано посиланням на постановлення оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції з порушенням статей 26, 54 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017), статей 162, 176, 180 зазначеного Кодексу (в чинній редакції), а ухвали суду першої інстанції - з порушенням статті 176 та неправильним застосуванням статті 174 зазначеного Кодексу (в чинній редакції).
21. Скаржник наголошує, що Позовна заява не містить самостійних вимог на предмет спору, передбачених статтею 26 Господарського процесуального кодексу України, а наявність інтересу, який може бути захищеним через цей позов або незгода з формою захисту прав Боржника, обраною ліквідатором, не призводить до виникнення в особи самостійних вимог на предмет спору.
22. Скаржник зазначає, що всупереч вимогам пункту 2.3.29 положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 №25 (у редакції рішення ради суддів України від 11.06.2021 №18, далі - Положення) та статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) заява ліквідатора Боржника та Позовна заява були передані різним складам суду, тобто первісний позов - судді Чеберяку П.П., а позов третьої особи - судді Івченку А.М. У зв`язку з цим суддя Чеберяк П.П. лише після прийняття суддею Івченком А.М. рішення про спільний розгляд позову третьої особи з самостійними вимогами (Позовної заяви) разом з первісним позовом (заява ліквідатора Боржника) мав можливість встановити невідповідність такого позову вимогам процесуального законодавства. Наведене, на думку Скаржника, підтверджує неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (у чинній редакції).
23. Водночас Скаржник стверджує про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що нормами процесуального права не передбачена можливість залишення без руху позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на підставі частини 11 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, зокрема через невідповідність позову цієї особи нормам статті 54 цього Кодексу (в редакції, чинній до 15.12.2017).
24. Також Скаржник вказує на безпідставне застосування апеляційним господарським судом до спірних правовідносин статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
25. Крім того, Скаржник вважає, що неправильне застосування місцевим господарським судом положень статті 174 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) полягає в тому, що наслідки неусунення недоліків, визначених частиною 11 статті 176 цього Кодексу, передбачені у частинах 12 і 13 зазначеної статті.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
26. Боржник подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначає про відсутність підстав для її задоволення.
27. Зазначений відзив подано двічі 09.12.2023 і 17.12.2023, тобто після закінчення встановленого Верховним Судом в ухвалі від 20.11.2023 строку, тому Боржник заявив про продовження строку для подання відзиву, посилаючись на виникнення у нього проблем технічного характеру з незалежних від представника обставин.
28. Заявник не навів конкретних причин, які перешкоджали йому подати відзив вчасно, та не надав будь-яких доказів на підтвердження таких причин, у зв`язку з чим Верховний Суд виходить з того, що передбачені статтею 119 Господарського процесуального кодексу України підстави для продовження строку для подання відзиву на касаційну скаргу у даному випадку відсутні.
Позиція Верховного Суду
29. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги та виходить з такого.
30. Предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за наслідком перегляду ухвали місцевого господарського суду про повернення заявнику позовної заяви, поданої ним як третьою особою, яка заявляє самостійні позовні вимоги на предмет спору.
31. За змістом статті 26 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статті 49 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.
32. Як неодноразово зазначав Верховний Суд (зокрема у постановах від 05.12.2019 у справі №910/3432/19, від 13.06.2018 у справі №905/120/15), право подати до однієї або декількох сторін позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Зазначене право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення позовів третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, встановлених процесуальним законодавством. Тому повернення заявникові позовної заяви, поданої з порушенням відповідних вимог процесуального законодавства, не може вважатися обмеженням доступу до суду.
33. Загальні правила подання позовів на момент подання Позовної заяви були врегульовані розділом VIII Господарського процесуального кодексу України (у редакції, чинній до 15.12.2017). Зокрема, у статті 54 цього Кодексу визначені вимоги щодо форми і змісту позовної заяви, яка подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб`єктом підприємницької діяльності або його представником; та повинна містити: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб`єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків за його наявності; 21) документи, що підтверджують за громадянином статус фізичної особи - підприємця; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів); 4) зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; 61) відомості про вжиття запобіжних заходів відповідно до розділу V-1 цього Кодексу; 7) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, якщо вони необхідні для правильного вирішення спору. У статті 57 зазначеного Кодексу наведений перелік документів, що додаються до позовної заяви.