ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа №523/12131/19
провадження № 51-3785км23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
засуджений ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_7 на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року та ухвалу Одеського апеляційного суду від 22 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020020200000219, стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився та проживав до ув`язнення в АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення злочинів, передбачених ст. 257, ч. 1 ст. 263, частинами 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 194, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 357, пунктами 4, 6, 12 та 13 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК України) в редакції 2001 року; ч. 3 ст. 142, ч. 3 ст. 215-3, ст. 17 і п. "а" ст. 93, ст. 17 і пунктами "е", "і" ст. 93, пунктами "г", "ж" ст. 93 КК Українив редакції 1960 року.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах аналогічного змісту засуджений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої вимоги, засуджений та захисник стверджують, що заяву про перегляд вироку стосовно ОСОБА_6 за нововиявленими обставинами судами розглянуто формально, матеріалів кримінальної справи не досліджено, а також не враховано рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Григор`єв проти України" від 15 травня 2012 року та Міркування Комітету з прав людини Організації Oб`єднаних Націй (далі - Комітет ООН) від 12 березня 2020 року за результатами розгляду звернення ОСОБА_6 .
Указують на наявність нововиявлених обставин, якими вважають постановлення вищевказаного рішення ЄСПЛ та подальших судових рішень стосовно ОСОБА_8 - співучасника ОСОБА_6, якого також було засуджено вироком Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2005 року. ЄСПЛ встановив, що ОСОБА_8 зазнав катування з боку працівників міліції та його засудження ґрунтувалось насамперед на його визнавальних показаннях та речових доказах, отриманих за допомогою примусу. Указані обставини стали підставою для перегляду вироку, внаслідок чого ОСОБА_8 (організатору банди) пом`якшено покарання у виді позбавлення волі з 19 років до 12 років 5 місяців 8 днів.
Крім того, до нововиявлених обставинслід віднести й висновок Комітету ООН - іншої міжнародної інституції, яка встановила факти катувань, знущань, нелюдського поводження під час затримання ОСОБА_6, численні порушення його права на захист, спотворення слідчим доказів та інші обставини, яких не було досліджено Апеляційним судом Одеської області при постановленні вироку.
Зазначають, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ безпідставно скасував вирок лише стосовно ОСОБА_8 .
Стверджують, що ОСОБА_6 було затримано після проведення обшуку за місцем його проживання за підозрою у вчиненні розбійних нападів випадково, лише через те, що в той час у нього вдома перебував його знайомий ОСОБА_8 . При цьому крім визнавальних свідчень підозрюваних на початку слідства, наданих під впливом тортур, інших прямих доказів винуватості ОСОБА_6 матеріали справи не містять. Водночас допити на початку слідства за обвинуваченням у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів відбувалися за відсутності захисника, чим грубо порушено право ОСОБА_6 на захист.
Вважають, що судові рішення не відповідають приписам ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а ухвала апеляційного суду - ст. 419 цього Кодексу.
Зміст судових рішень, у тому числі оскаржуваних, і встановлені судами обставини
За вироком Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2005 року ОСОБА_6 засуджено за сукупністю злочинів, передбачених ст. 257, ч.1 ст.263, частинами 1, 3 ст. 185, ч.2 ст.194, ч. 4 ст.187, ч.3 ст.357, пунктами 4, 6, 12 та 13 ч. 2 ст. 115 КК України в редакції 2001 року; ч. 3 ст. 142, ч.3 ст.215-3, ст. 17 і п. "а" ст.93, ст. 17 і пунктами "е", "і" ст. 93, пунктами "г", "ж" ст.93 КК Українив редакції 1960 року до покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 04 вересня 2007 року вирок скасовано в частині вирішення цивільного позову, а в решті залишено без зміни.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 10 червня 2021 року заяву засудженого ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вироку Апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2005 року залишено без задоволення.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційні скарги засудженогоОСОБА_9 та захисника ОСОБА_10 залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений і захисник підтримали касаційні скарги, прокурор заперечила проти задоволення касаційних скарг сторони захисту.
Мотиви Суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
За правилами ст. 438 КПК України предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК України підставою для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, окрім іншого, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України).