ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 335/3163/22
провадження № 51-5446 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у кримінальному провадженні у суді першої інстанції, на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021082130001623 щодо
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя та жителя АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 14 лютого 2022 року за ч. 1 ст. 164, ч.ч. 1, 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць,
у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 09 лютого 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру за вчинення ним суспільно-небезпечного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 закрито.
Вирішено питання речових доказів в провадженні..
Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 08 червня 2023 року ухвалу суду першої інстанції про відмову у застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_7 залишено без зміни.
Відповідно до клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру, ОСОБА_7, знаходячись у стані алкогольного сп`яніння, 18 грудня 2021 року, приблизно о 03 год, перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_8, умисно завдав потерпілому не менше 3-4 ударів руками по обличчю, одного травматичного впливу в ділянку шиї, не менше 2-3 ударів ногою в область грудної клітини, одного удару ногою в ділянку передньої поверхні живота, та 2-3 травматичні впливи в ділянку лівої гомілки, чим спричинив потерпілому численні тілесні ушкодження, в тому числі і тяжкі, які перебувають в прямому причинному зв`язку з настанням смерті.
Після цього, ОСОБА_7, за допомогою велосипеду, перевіз потерпілого на відкриту ділянку місцевості, розташовану біля будинку АДРЕСА_3, де внаслідок масивної крововтрати, закритої тупої травми живота з розривом брижової артерії, 18 грудня 2021 року настала смерть ОСОБА_8 .
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта № 27 від 25 січня 2022 року, наданим Дніпровською філією СПЕ Державної установи "Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я", ОСОБА_7 у період часу, що відноситься до інкримінованого йому діяння, страждав і на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі стійкого психотичного маніакального розладу внаслідок перенесеної черепно-мозкової травми, яке позбавляло його можливості усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними у період, що відноситься до інкримінованого йому діяння.
Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Стверджує, що в порушення норм кримінального процесуального закону, судом першої інстанції надано невірно оцінку відновленим матеріалам кримінального провадження з точки зору допустимості кожного доказу та визнано окремі докази недопустимим, тобто, на думку прокурора, судом фактично повторно надано оцінку, після ухвали слідчого судді про відновлення втрачених матеріалів. Як зазначає прокурор, слідчий суддя приймаючи таке рішення про відновлення втрачених матеріалів визнав докази достатніми для прийняття рішення в порядку ч. 2 ст. 283 КПК України та у розумінні ст. 94 КПК України, оскільки на думку прокурора, їм вже було надано оцінку. Такі порушення, як зазначив прокурор, залишилися поза увагою апеляційного суду, який постановив рішення без дотримання вимог ст. 419 КПК України.
Під час касаційного розгляду прокурор підтримав подану касаційну скаргу частково та просив судові рішення щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду захисник ОСОБА_6, зазначила про необхідність залишення без задоволення касаційної скарги прокурора.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судове рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги. При цьому він уповноважений лише перевіряти правильність застосування судом норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПКУкраїни, підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
Прокурор у касаційній скарзі, крім іншого, вказує на те, що ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_7 не відповідає вимогам ст. 419 КПК України у зв`язку з відсутністю в ній мотивованих доводів на спростування тверджень, наведених в апеляційній скарзі сторони обвинувачення.
Під час вирішення питання про наявність таких порушень суд має керуватися ч. 1 ст. 412 КПКУкраїни, яка передбачає, що істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
За приписами ст. 370 КПКУкраїни судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПКУкраїни. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПКУкраїни. Умотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.