ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 202/1817/22
провадження № 61-12390 св 23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект", ОСОБА_3,
треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Юлія Олександрівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер Олександра Михайлівна, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч Оксана Михайлівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року у складі судді Кухтіна Г. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 рокуу складі колегії суддів: Єлізаренко І. А., Красвітної Т. П., Свистунової О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом
до ОСОБА_2, товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект"
(далі - ТОВ "Кей-Колект"), ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Ричка Ю. О., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Кейтельгіссер О. М., приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Хоміч О. М., про витребування майна із чужого незаконного володіння, визнання договору купівлі-продажу та договору іпотеки недійсним, визнання права власності.
Позовна заява мотивована тим, що 15 червня 2001 року між ОСОБА_5, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6,
1991 року народження, як продавцями, та нею, як покупцем, було
укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 .
Після укладення вказаного договору рієлтор, який займався супроводженням угоди, отримав від неї грошові кошти та оригінали документів, у тому числі паспорт для реєстрації квартири у комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації". Вона зі своєю сім`єю отримала ключі від спірної квартири та вселилась до неї.
29 жовтня 2008 року спірну квартиру було повторно продано, а саме ОСОБА_5 та ОСОБА_7, користуючись відсутністю реєстрації договору купівлі-продажу квартири від 15 червня 2001 року, відчужили її ОСОБА_8
29 жовтня 2008 року між акціонерним інноваційним банком України "Укрсоцбанк" (далі - АІБУ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки № 11406453000/1, за умовами якого ОСОБА_8, як іпотекодавець, передала в іпотеку спірну квартиру на забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту від 29 жовтня 2008 року № 11406453000 та договору про надання споживчого кредиту від 29 жовтня 2008 року
№ 11406481000/11406484001, що були укладені між АІБУ "Укрсоцбанк" та нею.
12 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") та ТОВ "Кей-Колект" було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким ПАТ "Укрсоцбанк" відступило ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за договором іпотеки від 29 жовтня 2008 року № 11406453000, укладеним між АІБУ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_8
26 червня 2020 року право власності на спірну квартиру було зареєстровано
за ТОВ "Кей-Колект" на підставі договору іпотеки від 29 жовтня 2008 року
№ 11406453000/1, який було укладено з ОСОБА_8
31 липня 2020 року ТОВ "Кей-Колект" відчужило спірну квартиру на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_2 .
Разом з тим 19 квітня 2021 року вона зареєструвала право власності на вищевказану квартиру у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі договору купівлі-продажу від 15 червня 2001 року.
13 жовтня 2021 року ОСОБА_2 повторно реєструвала договір купівлі-продажу квартири від 31 липня 2020 року. Після чого 25 жовтня 2021 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали договір іпотеки № 1802, за умовами якого ОСОБА_2 передала в іпотеку спірну квартиру на забезпечення виконання договору позики у розмірі 50 000 грн, укладеного 25 жовтня 2021 року
з ОСОБА_3 . Вказані обставини супроводжувалися судовими спорами.
Таким чином, спірна квартира незаконно вибула з її володіння та неодноразово була відчужена, що порушує її права, як власника нерухомого майна.
Вона є особою похилого віку, її єдиним доходом є мінімальна пенсія.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька - ОСОБА_9, яка перед смертю важко хворіла і потребувала постійного лікування.
З врахуванням викладеного ОСОБА_1 просила суд витребувати квартиру АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири від 31 липня 2020 року, укладений між ТОВ "Кей-Колект" та ОСОБА_2 та скасувати відповідні записи про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір іпотеки № 1802, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скасувати запис про іпотеку; визнати право власності на спірну квартиру за нею.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 31 липня 2020 року, укладений між ТОВ "Кей-Колект" та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Ричкою Ю. О. та скасовано записи від 13 жовтня 2021 року № 444968808, від 31 липня 2020 року
№ 37577260 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на вказану квартиру у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Визнано недійсним договір іпотеки № 1802, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і скасовано запис про іпотеку від 25 жовтня 2021 року № 44630774 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно. Визнано право власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . Витребувано квартиру
АДРЕСА_1 із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 . Стягнуто з ОСОБА_2, ТОВ "Кей-Колект",
ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі по 1 518,48 грн з кожного.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки договір купівлі-продажу спірної квартири, укладений між ОСОБА_5, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, і ОСОБА_1 було нотаріально посвідчено 15 червня 2001 року, то саме із цієї дати у ОСОБА_1 виникло право власності на спірну квартиру. Вищевказаний правочин у встановленому законом порядку оспорено не було, недійсним він не визнавався, тому безпідставними є доводи відповідачів щодо неукладеності цього правочину.
Отже, спірна квартира вибула з володіння позивача поза її волею, на підставі договорів, укладених особами, які не мали права її відчужувати.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вимоги позивачки щодо визнання недійсними оспорюваних правочинів підлягають задоволенню для захисту та відновлення її прав, а також з метою недопущення повторної реєстрації права власності на спірну квартиру за договором купівлі-продажу від 31 липня 2020 року, договором іпотеки від 25 жовтня 2021 року № 1802.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 липня 2023 рокуапеляційні скарги ОСОБА_2, ТОВ "Кей-Колект" задоволено частково. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року скасовано у частині визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири
від 31 липня 2020 року, укладеного між ТОВ "Кей-Колект" та ОСОБА_2 і скасування записів від 13 жовтня 2021 року № 444968808, від 31 липня 2020 року № 37577260 про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру
АДРЕСА_1 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно; визнання недійсним договору іпотеки № 1802, укладеного між
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і скасування запису про іпотеку
від 25 жовтня 2021 року №44630774 у Державному реєстрі прав на нерухоме майно; визнання права власності на квартиру
АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та відмовлено у задоволенні позовних вимог
ОСОБА_1 у цій частині. В іншій частині рішення суду залишено без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що з моменту нотаріального посвідчення 15 червня 2001 року договору купівлі-продажу спірної квартири, укладеного між ОСОБА_5, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, і ОСОБА_1, у позивачки виникло право власності на спірну квартиру. Вказані обставини підтверджуються рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року у справі
№ 2/0417/82/12, яким апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_9,
ОСОБА_4 задоволено частково, рішення Індустріального районного суду
м. Дніпропетровська від 14 грудня 2012 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_8 до ОСОБА_1, ОСОБА_9, ОСОБА_4, треті особи - відділ громадянства, реєстрації та міграції фізичних осіб Індустріального районного відділу Дніпровського міського управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, житлове комунальне підприємство "Північне" про усунення перешкод у користуванні квартирою відмовлено. Позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 29 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, скасовано запис про державну реєстрацію права власності, за реєстраційним № 24865519, ОСОБА_8 на спірну квартиру. У задоволенні решти вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Договір купівлі-продажу спірної квартири від 15 червня 2001 року, укладений
між ОСОБА_5, яка діяла в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої
дитини - ОСОБА_6, і ОСОБА_1, недійсним не визнавався, доказів його нікчемності відповідачами не надано.
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 23 квітня 2021 року № 254098114 право власності на спірну квартиру 19 квітня 2021 року зареєстровано за ОСОБА_1, а тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що вимоги про визнання за нею права власності задоволенню не підлягають.
Оскільки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вже не були власниками спірної квартири станом на 29 жовтня 2008 року, а тому вони не мали права на її відчуження та рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 11 вересня 2013 року
у справі № 2/0417/82/12 було визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 29 жовтня 2008 року, укладений між ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8, тому відсутні правові підстави для визнання недійсними усіх інших правочинів, які були укладені щодо спірної квартири, після 29 жовтня
2008 року. Належним способом захисту порушених прав позивачки є витребування майна із чужого незаконного володіння.
Відсутні підстави для скасування записів про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 та скасування запису про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, оскільки способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. З позовними вимогами про скасування відповідного рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав щодо оскаржуваних договорів позивачка до суду не зверталася.
Враховуючи, що спірна квартира вибула з володіння позивача поза її волею, на підставі договорів, укладених особами, які не мали права її відчужувати, апеляційний суд погодився з висновком про витребування спірної квартири із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
ОСОБА_10 у касаційному порядку судові рішення не оскаржила.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 202/1817/22 з Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 після укладення договору купівлі-продажу спірної квартири від 15 червня 2001 року не виконала усі дії, необхідні для повної реалізації права власності, а саме не здійснила державну реєстрацію свого права власності на підставі вказаного договору у комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації". Отже, ОСОБА_1 було допущено порушення положень закону, не виконано обов`язок щодо реєстрації свого права, унаслідок чого виникли чисельні судові спори між сторонами.
Після ухвалення рішення апеляційного суду Дніпропетровської області
від 11 вересня 2013 року у справі № 2/0417/82/12 ОСОБА_1 повторно допустила порушення закону, оскільки не звернулася до органів реєстраційної служби для проведення за нею реєстрації права власності на спірну квартиру. Отже, у позивачки не виникло права власності на спірну квартиру, вона не довела порушення своїх прав.
ОСОБА_2 є добросовісним набувачем спірної квартири, а суди поклали на неї надмірний тягар, позбавивши її квартири.
ТОВ "Кей-Колект" лише 05 жовтня 2023 року подало письмові пояснення, в яких доповнило доводи касаційної скарги, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом (стаття 126 ЦПК України). З огляду на зазначене Верховний Суд залишає письмові пояснення без розгляду. Подібні висновки викладені
у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі
№ 638/13683/15-ц (провадження № 14-680 цс 19).
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані рішення суду першої інстанції у нескасованій при апеляційному перегляді частині та постанова апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судом установлено, що ОСОБА_11 та неповнолітній дитині - ОСОБА_6,
1991 року народження, на праві спільної сумісної власності належала квартира
АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 03 квітня 2000 року (а.с. 94, т. 1).
У червні 2001 року виконавчим комітетом Індустріальної районної ради прийнято рішення № 487 про надання дозволу ОСОБА_11 на продаж квартири за адресою: АДРЕСА_2, при наявності неповнолітнього сина - ОСОБА_12, 1991 року народження (а.с. 96, т. 1).
15 червня 2001 року ОСОБА_5, яка діяла у своїх інтересах та інтересах неповнолітньої дитини - ОСОБА_6, як продавці, та ОСОБА_1, як покупець, уклали договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого позивачка придбала квартиру АДРЕСА_1 . Відповідно до умов договору купівлі-продажу квартири її продаж вчинено за шість тисяч сімсот дев`яносто шість грн, які продавці отримали від покупця - ОСОБА_1 до підписання цього договору. Право власності на квартиру, яка відчужується, виникає у покупця з моменту підписання цього договору. Вказаний договір складено у двох примірниках, з яких один залишається у справах приватного нотаріуса Лобуренко І. Ю., а другий видається покупцю. Договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Лобуренко І. Ю., зареєстровано у реєстрі за № 1289 викладено на нотаріальному бланку АЕВ №023560 (а.с. 93, т. 1).
Згідно з копією витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 29 вересня 2008 року № 20390426 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1
(а.с. 27, т. 2).
29 жовтня 2008 року між ОСОБА_6, ОСОБА_5, інтереси якої представляла ОСОБА_13 на підставі довіреності, як продавцями, та ОСОБА_8, як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу спірної квартири, за умовами якого ОСОБА_8 придбала квартиру
АДРЕСА_1 . Цей договір посвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Кулінічем А. С., зареєстровано в реєстрі 1285 (а.с. 21, т. 2).
29 жовтня 2008 року між АІБУ "Укрсоцбанк" та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки № 11406453000/1, за умовами якого ОСОБА_8, як іпотекодавцем, на забезпечення виконання договору про надання споживчого кредиту від 29 жовтня 2008 року № 11406453000 та договору про надання споживчого кредиту від 29 жовтня 2008 року № 11406481000/11406484001, що були укладені між нею та АІБУ "Укрсоцбанк", передано в іпотеку спірну квартиру.
12 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсоцбанк" та ТОВ "Кей-Колект" було укладено договір відступлення прав вимоги, згідно з яким ПАТ "Укрсоцбанк" відступило
ТОВ "Кей-Колект" право вимоги за договором іпотеки від 29 жовтня 2008 року