ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 2а-18284/09/0370
адміністративне провадження № К/9901/31697/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Юрченко В.П., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 до Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 (суддя Плахтій Н. Б.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 (головуючий суддя Костів М. В., судді: Бруновська Н. В., Шавель Р. М.),
У С Т А Н О В И В:
Громадянка ОСОБА_1, як законний представник своєї малолітньої дитини ОСОБА_2 (доньки), звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (ОДПІ) від 16.04.2007 №0001891703/0 про визначення ОСОБА_2 податкового зобов`язання за платежем "податок з доходів фізичних осіб " (ПДФО) в сумі 514ʼ 681,59 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачка, крім іншого, доводила, що отримана у спадок донькою ОСОБА_2 після смерті її батька ОСОБА_3 спадщина (нерухоме майно, земельні ділянки, транспортний засіб, грошові кошти на рахунках спадкодавця, відкритих у банках, корпоративні права) не відносяться до складу оподаткованого доходу платника податку.
Справа розглядалась судами неодноразово.
За наслідками розгляду касаційної скарги на попередньо ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення у справі про відмову в позові (постанова Волинського окружного адміністративного суду від 02.06.2015 та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.04.2016) Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06.07.2016 (провадження №К/800/13373/16) прийняв рішення, яким скасував судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд стало те, що суди неправильно визначили норми матеріального права, що підлягали застосуванню до спірних правовідносин. Суд зауважив, що згідно з підпунктом 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 №889-ІV (Закон втратив чинність з 01.01.2011) при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку до будь-якого об`єкта спадщини. Членами сім`ї першого ступеня споріднення фізичної особи, відповідно до підпункту 1.20.4 Закону №889-ІV є: дружина (чоловік), діти (самої фізичної особи, її дружини або чоловіка, а також усиновлені), батьки (самої фізичної особи, її дружини або чоловіка). Крім того, без правової оцінки судів залишилося те, що успадковані ОСОБА_2 інвестиційні активи (корпоративні права у формі частки у статутному капіталі юридичних осіб - ТОВ) були відчужені, в результаті чого було отримано дохід, який оподатковується за правилами, встановленими підпунктом 9.6.2 цього пункту Закону №889-ІV.
За результатами нового розгляду справи Волинський окружний адміністративний суд постановою від 19.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017, позов задовольнив частково. Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення ОДПІ від 16.04.2007 №0001891703/0 в частині визначення податкового зобов`язання з ПДФО в сумі 436ʼ 681,59 грн, в іншій частині позову відмовив.
Вирішуючи спір, суд виходив із того, що позивачка подала до податкової інспекції декларацію за 2006 рік, за даними якої її малолітня дитина у 2006 році одержала дохід у вигляді вартості успадкованого від померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька ( ОСОБА_3 ) майна (кошти, що зберігалися на рахунках спадкодавця, відкритих у банках; майно; земельні ділянки; корпоративні праві). Керуючись нормою підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 Закону №889-ІV, суд висновував, що при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім`ї спадкодавця першого ступеня споріднення, об`єкти спадщини оподатковуються за нульовою ставкою податку до будь-якого об`єкта спадщини. Тому, отримані дитиною ( ОСОБА_2 ) від померлого батька ( ОСОБА_3 ) об`єкти спадщини (квартира, автомобіль, житлові будинки та земельні ділянки, грошові заощадження, що зберігалися на рахунках спадкодавця) оподатковуються за нульовою ставкою, а у податкового орану не було підстав для донарахування податкових зобов`язань в сумі 436ʼ 6381,59 грн. Водночас суд визнав, що дохід від продажу успадкованого платником податку інвестиційного активу (корпоративних прав) в сумі 600ʼ 000 грн включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу та підлягав оподаткуванню згідно з пунктом 9.6 Закону №889-ІV, у зв`язку з чим визнав правомірним донарахування податковим органом податкового зобов`язання з ПДФО в сумі 78ʼ 000 грн згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.04.2007 №0001891703/0.
На зазначені судові рішення ОДПІ подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просила постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2017 скасувати в частині задоволення позову та у задоволенні позову відмовити повністю. Вимоги касаційної скарги мотивовані тим, що суди ухвалили судове рішення в оспорюваній частині без дотримання норм підпункту "в" пункту 13.1, підпункту "в" підпункту 13.2.1 пункту 13.2 статті 13 та підпункту 22.3. статі 22 Закону №889-ІV.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 13.07.2017 (суддя Шипуліна Т. М.) відкрив касаційне провадження № К/800/19309/17 у цій справі.
Позивач правом на подання заперечень на касаційну скаргу відповідача не скористався.
Відповідно до пункту 4 частини першої розділу VІІ ʼʼПерехідні положенняʼʼ Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України в редакції Закону України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів``, від 03.10.2017 №2147-VIII матеріали касаційної скарги з Вищого адміністративного суду України передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду та здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ``Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ`` від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційної скарги відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України та відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи {частина третя статті 3 КАС України}.
Перевіривши наведені у касаційній скарзі доводи, Верховний Суд вважає, що у її задоволенні слід відмовити з огляду на таке.
Як встановили суди попередніх інстанцій ОСОБА_1 (позивачка) та ОСОБА_3 (спадкодавець) є батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (т.І, а.с. 11).
На підставі свідоцтв про право на спадщину за законом від 11.04.2006, 05.06.2006, 14.06.2006 малолітня донька позивачки ОСОБА_2 після смерті свого батька ОСОБА_3 отримала спадщину - квартиру, житлові будинки, земельні ділянки, транспортний засіб, грошові кошти на рахунках спадкодавця, відкритих у банках, та корпоративні права.
Оподаткування об`єктів спадщини на момент виникнення спірних правовідносин провадилися за ставками, встановленими в окремих підпунктах статті 13 Закону №889-ІV, і їх розмір залежав від об`єкта спадщини та категорій осіб, які є спадкоємцями.
Відповідно до пункту 13.1 статті 13 Закону №889-ІV (у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин з урахуванням внесеними згідно із Законом від 25.03.2005 N 2505-IV змінами) об`єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на: а) об`єкт нерухомого майна; б) об`єкт рухомого майна, зокрема: предмет антикваріату або витвір мистецтва; природне дорогоцінне каміння чи дорогоцінний метал, прикраса з використанням дорогоцінних металів та/або природного дорогоцінного каміння; будь-який транспортний засіб та приладдя до нього; інші види рухомого майна; в) об`єкт комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об`єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею; г) суми страхового відшкодування (страхових виплат) за страховими договорами, укладеними спадкодавцем, а також суми, що зберігаються на пенсійному рахунку спадкодавця згідно з договором недержавного пенсійного забезпечення, пенсійного вкладу; д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.