ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 759/23152/20
провадження № 51-4406км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу з доповненням захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_6, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року та вирок Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 12020105080001238, за обвинуваченням
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 71 КК, в порядку, передбаченому п. п. "б" п. 1 ч. 1 ст. 72 КК, до призначеного ОСОБА_7 покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 17 серпня 2020 року та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 3 місяці.
Вирішено питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання; запобіжного заходу; цивільного позову, а також речових доказів у кримінальному провадженні.
Згідно з вироком ОСОБА_7 визнано винуватим у тому, що він, перебуваючи в приміщенні торговельного залу магазину "Comfy" у ТРЦ "Лавіна" за адресою: вул. Берковецька, 6-д, м. Київ, діючи повторно з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, здійснив таємне викрадення з торговельних полиць майна, належного ТОВ " КОМФІ ТРЕЙД", а саме:
- 01 листопада 2020 року приблизно о 19:46 викрав майно на суму 3 832,50 грн;
- 20 листопада 2020 року приблизно о 18:10 - на суму 9 332,50 грн;
- 27 листопада 2020 року приблизно о 14:58 - на суму 9 332,50 грн.
Київський апеляційний суд вироком від 02 травня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишив без задоволення.
У порядку, передбаченому ст. 404 КПК, апеляційний суд змінив вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_7, виключивши з його вступної частини відомості про судимість ОСОБА_7 за вироком Оболонського районного суду м. Києва від 29 липня 2020 року.
Апеляційну скаргу прокурора задовольнив частково.Ухвалив скасувати вирок Святошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року щодо ОСОБА_7 в частині призначеного покарання та призначив ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 185 КК покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 5 місяців.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань, призначених цим вироком і вироком Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року, призначив ОСОБА_7 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Вирішено питання, які стосуються: початку строку відбування покарання; зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання та частково відбутого покарання за вироком Київського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та доповнення, а також короткий зміст поданих заперечень
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 просить скасувати вирокСвятошинського районного суду м. Києва від 12 липня 2022 року та вирок Київського апеляційного суду від 02 травня 2023 року щодо ОСОБА_7, а кримінальне провадження щодо його підзахисного закрити у зв`язку з невстановленням достатніх доказів для доведення його винуватості в суді і вичерпанням можливості їх отримати. Підставами для скасування судових рішень, на думку захисника, є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судами як першої, так і апеляційної інстанцій, а також невідповідність призначеного Київським апеляційним судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Суть доводів у касаційній скарзі зводиться до тверджень про те, що винуватість ОСОБА_7 ґрунтується на неналежних та недопустимих доказах. Так, сторона захисту вважає недопустимими доказами:
- показання представника потерпілого ОСОБА_8, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні документи, що підтверджують його повноваження на представництво інтересів ТОВ " КОМФІ ТРЕЙД" у суді;
- компакт-диски для лазерних систем зчитування формату CD-R із записом з камер відеоспостереження у зв`язку з тим, що вони отримані з порушенням процесуального закону, без дотримання встановленої законодавством процедури, а також протоколи огляду відеозаписів, оскільки вони є похідними від компакт-дисків;
- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 грудня 2020 року на тій підставі, що він не містить відомостей про реєстрацію в органах поліції в установленому законодавством порядку.
Крім того, захисник ОСОБА_6 посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимоги статей 23, 420 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) під час перегляду кримінального провадження в апеляційному порядку, а також указує про неналежний розгляд цим судом доводів апеляційної скарги, оскільки, на його думку, не надано вмотивованих відповідей на них та не зазначено підстав, з яких визнано їх необґрунтованими.
На переконання касатора, Київський апеляційний суд призначив ОСОБА_7 покарання, яке за суворістю не відповідає особі засудженого та тяжкості вчиненого ним злочину. До того ж, як зазначає захисник, указаний суд на обґрунтування розміру покарання послався на докази, які ні він, ні суд першої інстанції безпосередньо не досліджували.
Також захисник ОСОБА_6 у доповненні до касаційної скарги зазначає про те, що суд апеляційної інстанції ухвалив вирок поза межами нарадчої кімнати.
У запереченнях на касаційну скаргузахисника ОСОБА_6 представник потерпілого ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД" ОСОБА_9 не погоджується з доводами касаційної скарги та вважає, що судові рішення є законними й обґрунтованими, оскільки поза розумним сумнівом доведено вчинення ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК. До того ж, зазначає про те, що ОСОБА_8 був уповноважений на представництво інтересів ТОВ "КОМФІ ТРЕЙД" та є його працівником.У зв`язку з цим, просить залишити судові рішення щодо ОСОБА_7 без змін, а касаційну скаргу його захисника - без задоволення.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав у повному обсязі касаційну скаргу з доповненням.
Прокурор ОСОБА_5, надавши відповідні пояснення, заперечив проти задоволення касаційної скарги з доповненням.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені у касаційній скарзі та доповненні, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що подана скарга з доповненням не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За частиною 2 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
За правилами ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирок районного суду є законним, обґрунтованим та узгоджується з положеннями статей 370, 374 КПК.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185 КК, зроблено з додержанням вимог ст. 23 КПК на підставі об`єктивного з`ясування всіх обставин, які підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду й оціненими згідно з вимогами ст. 94 цього Кодексу.
До того ж суд касаційної інстанції наголошує, що відповідно до ст. 84 КПК доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. За частиною 1 ст. 92 КПК обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Збирання та надання доказів до суду є правом, а не обов`язком сторони обвинувачення, а тому суд позбавлений можливості впливати на обсяг надання стороною обвинувачення доказів. Згідно з принципом змагальності сторін та свободи у поданні ними суду своїх доказів, закріпленим у ст. 22 КПК, прокурор, підтримуючи публічне обвинувачення в суді, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, у тому числі щодо визначення обсягу доказів, на підставі яких доводитиме винуватість особи.
У контексті викладеного колегія суддів уважає безпідставними доводи захисника в касаційній скарзі про непроведення огляду місця події та нездійснення перевірки наявності камер відеоспостереження. До того ж, як слушно указав суд апеляційної інстанції, метою огляду є виявлення та фіксація відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а не встановлення загальновідомого факту наявності в магазині електроніки, який входить до великої мережі, камер відеоспостереження.
Постановляючи вирок, суд першої інстанції врахував показання представника потерпілого ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_10, а також проаналізував і належним чином оцінив інші зібрані у справі докази, а саме: протоколи про прийняття заяв про кримінальне правопорушення та іншу подію від 11 листопада і 07 грудня (2 протоколи) 2020 року, накази від 10 листопада та 07 грудня 2020 року № 10/11/20, № 5/10-1 відповідно про проведення інвентаризації товарних залишків у магазині " Comfy" на вул. Берковецькій, 6-Д, акти розходжень перевірки інвентаризації цінностей від 10 листопада та 07 грудня 2020 року, бухгалтерські довідки від 10 листопада, 07 грудня 2020 року, протоколи від 15 та 16 грудня (2 протоколи) 2020 року, предметом перегляду яких є відеозаписи, датовані 27, 01 та 20 листопада 2020 року відповідно, зміст яких детально відображено у вироку.
Встановивши фактичні обставини, дослідивши та проаналізувавши зібрані докази, надавши їм належну оцінку, в тому числі оцінивши їх сукупність на предмет достатності та взаємозв`язку для ухвалення вироку, суд першої інстанції з наведенням докладних мотивів дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_7 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно і кваліфікував його дії за ч. 2 ст. 185 КК, при цьому визнавши належними та допустимими докази, які поклав в основу обвинувального вироку.
Щодо недопустимості доказів
Сторона захисту в касаційній скарзі стверджує, що суди попередніх інстанцій обґрунтували свої висновки на недопустимих доказах.
Зокрема, захисник вважає недопустимими: показання представника потерпілого ОСОБА_8 ; компакт-диски для лазерних систем зчитування формату CD-R із записом з камер відеоспостереження, а також протоколи огляду відеозаписів, оскільки вони є похідними від компакт-дисків; протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 07 грудня 2020 року.
Щодо показань представника потерпілого ОСОБА_8 .
Перш за все, Верховний Суд зазначає, щовідповідно до показань представника потерпілого ОСОБА_8 (начальника служби безпеки товариства) він не був очевидцем крадіжок, а про обставини їх вчинення йому відомо виключно з відеозаписів, на яких він і упізнав ОСОБА_7, оскільки вже знав його. Також ОСОБА_8 з приводу епізоду від 01 листопада 2020 року повідомив, що в магазині перерахували товар та виявили нестачу навушників, у зв`язку з чим було проаналізовано відеозаписи з торгового залу і встановлено, що ОСОБА_7 01 листопада 2020 року викрав ці навушники. Пізніше за допомогою камер відеоспостереження також було встановлено, що обвинувачений причетний до крадіжок, вчинених 20 та 27 листопада 2020 року (кожного разу однієї консолі гральної приставки). Він ( ОСОБА_8 ) особисто виділив фотозображення з відеозаписів, на яких ОСОБА_7 чітко ідентифіковано за ознаками обличчя під час розмови з керуючим магазину.
Захист стверджує про недопустимість цих показань у зв`язку з тим, що в матеріалах кримінального провадження відсутні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_8 представляти інтереси ТОВ " КОМФІ ТРЕЙД" у суді.
Указаний довід, що аналогічно був зазначений також і в апеляційній скарзі, Київський апеляційний суд ретельно перевірив та обґрунтовано спростував з посиланням на матеріали кримінального провадження, зокрема довіреності, договори та мотивовано дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цих показань недопустимим доказом, з чим погоджується і Верховний Суд.
Крім того, колегія суддів зауважує, що доводи захисника, наведені в касаційній скарзі, не спростовують правильності висновків, викладених в рішенні суду апеляційної інстанції, і в зазначеному у скарзі аспекті щодо недопустимості показань представника потерпілого через відсутність повноважень не вказують на допущення судами істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, тобто такого, що перешкодило чи могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Також варто відмітити, що потерпілий ТОВ "Комфі Трейд" не заперечує, а навпаки підтверджує правомочність вищевказаного його представника.