Постанова
Іменем України
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 279/1066/22-ц
провадження № 61-8647св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Приватне акціонерне товариство "Коростенський завод МДФ", Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" і Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2022 року у складі судді Шульги О. М. та постанову Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року в складі колегії суддів: Трояновської Г. С., Павицької Т. М., Миніч Т. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Коростенський завод МДФ" (далі - ПрАТ "Коростенський завод МДФ"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська холдингова лісопильна компанія" (далі - ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія") про стягнення моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права на безпечне для життя і здоров`я довкілля, на безпечні і здорові умови проживання.
Позов мотивований тим, що вона проживає на АДРЕСА_1 . Поблизу її житлової забудови розташовані та здійснюють свою діяльність відповідачі.
Позивачка вказувала, що протягом усього періоду роботи і ПрАТ "Коростенський завод МДФ", і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" допускали постійні порушення екологічних норм, які виявлені в процесі планових та позапланових перевірок, що здебільшого полягало у понаднормових викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Зазначене підтверджується листами-відповідями органів держекоінспекції.
Зазначала, що постановою Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 279/2933/20 надано оцінку висновку комісійної інженерно-екологічної експертизи від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23. За змістом експертизи дослідження повітря здійснювалися і на території її домогосподарства. У висновку експертизи зазначено, що робота ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" як разом, так і окремо призвела до забруднення навколишнього середовища небезпечними хімічними речовинами. Цією експертизою підтверджено факт порушення відповідачами норм природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря і причинно-наслідковий зв`язок між виробничою діяльністю ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" та забрудненням атмосферного повітря і станом довкілля на території її садиби.
Також вказувала, що на неодноразові звернення до відповідачів щодо усунення порушень жодних заходів не проведено. Зазначене унеможливлює проживання поблизу вказаних суб`єктів господарювання, оскільки стан довкілля небезпечний для життя та здоров`я.
Ураховуючи викладене, позивач просила стягнути з ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" на свою користь по 100 000 грн компенсації моральної шкоди з кожного.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 26 квітня 2022 року, залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 04 серпня 2022 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнено з ПрАТ "Коростенський завод МДФ" на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн моральної шкоди та 500,00 грн судових витрат.
Стягнено з ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" на користь ОСОБА_1 50 000,00 грн моральної шкоди та 500,00 грн судових витрат.
Ухвалюючи рішення у справі, суди виходили з того, що внаслідок господарської діяльності відповідачів протягом 2012-2017 років, а також у 2019 році здійснювалось забруднення атмосферного повітря на території садиби позивача, що підтверджено висновком експертизи та є підставою для відшкодування моральної шкоди. Розмір моральної шкоди визначено з урахуванням вимог розумності і справедливості.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
02 вересня 2022 року ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" і 06 вересня 2022 року ПрАТ "Коростенський завод МДФ" подали до Верховного Суду касаційні скарги, в яких, з урахуванням уточнень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані рішення в частині задоволених позовних вимог та передати справу у цій частині на новий розгляд.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: застосування апеляційним судом в оскаржуваному рішенні норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 25 лютого 2019 року у справі № 2012/4613/2012, від 12 вересня 2018 року у справі № 335/11779/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не подано.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційні скарги задоволенню не підлягають.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що ОСОБА_1 проживає на АДРЕСА_1 .
Поряд з її будинком здійснюють свою діяльність ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія".
Діяльність ПрАТ "Коростенський завод МДФ" - за КВЕД 16.21 - виробництво фанери, дерев`яних плит і панелей, шпону.
Діяльність ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" - за КВЕД 16.10 - лісопильне та стругацьке виробництво, а також за КВЕД 16.23 - виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 надала лист Державної екологічної інспекції у Житомирській області від 06 липня 2016 року, з якого відомо, що питання дотримання вимог природоохоронного законодавства під час будівництва та експлуатації ПрАТ "Коростенський завод МДФ" у 2012, 2013, 2014, 2015 роках перевірялися в ході планових та позапланових перевірок.
Під час проведення перевірок виявлено ряд грубих порушень, таких як: наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, несанкціонований скид забруднюючих речовин за територію підприємства без попередньої очистки, відхилення від норм, встановлених висновком державної екологічної експертизи, невідповідність роботи очисних споруд до робочого проекту, перевищення вмісту забруднюючих речовин у стічних водах, які скидалися на очисні споруди водоканалу.
Виявлені порушення зафіксовано в актах перевірок, надано приписи з метою їх усунення. Зокрема у 2012 році Державною екологічною інспекцією у Житомирській області винесено рішення про тимчасову заборону діяльності ПрАТ "Коростенський завод МДФ" до повного усунення порушень, а також обраховано збитки за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у розмірі 196 000,00 грн, які у подальшому були повністю відшкодовані.
За результатами останньої перевірки інспекції у 2015 році встановлено, що ПрАТ "Коростенський завод МДФ" усі необхідні документи екологічного характеру отримало, грубі порушення вимог природоохоронного законодавства усунуло.
Разом з тим з листа Державної екологічної інспекції № 645/05-16, наданого на звернення ОСОБА_2 щодо питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, відомо, що в період з 26 жовтня 2016 року до 14 листопада 2016 року за результатом планової перевірки ПрАТ "Коростенський завод МДФ" виявлено такі порушення вимог природоохоронного законодавства у сфері охорони атмосферного повітря, а саме: не надано під час перевірки дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел викидів, яким визначено видовий та кількісний склад викидів забруднюючих речовин, а також позитивний висновок державної експертизи по робочому проекту будівництва відділення підготовки та зберігання смоли, джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (стартова труба відводу димових газів енергоблоку) не обладнано майданчиком для відбору проб викидів та відсутній вхідний отвір для відбору проб.
Також Державна екологічна інспекція з 22 до 29 червня 2017 року проводила позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", за результатами якої виявлено порушення вимог природоохоронного законодавства у галузі охорони атмосферного повітря, а саме: не пронумеровані джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; не надані документи у галузі охорони атмосферного повітря: паспорти газоочисних установок на джерелах викидів, інструкцію з експлуатації ГОУ, наказ про призначення осіб, відповідальних за технічний стан ГОУ, журнали проведення поточних та планових ремонтів та обліку робочого часу ГОУ, довідки щодо постановки на державний облік в галузі охорони атмосферного повітря.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, додала до позовної заяви постанову Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 279/2933/20, якою частково задоволено аналогічні позовні вимоги її чоловіка ОСОБА_3 .
Зі змісту постанови Житомирського апеляційного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 279/2933/20, яка набрала законної сили, відомо, що експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи № 283/518/17-ц провели комісійну інженерно-екологічну експертизу та надали висновок від 12 липня 2019 року № 5292/18-48/1259/18-23/1507/19-23, який, зокрема, містить інформацію про дослідження повітря на території домогосподарства позивача на АДРЕСА_1 (протокол 04-03 від 15 квітня 2019 року). У висновку вказаної експертизи встановлено, що діяльність ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" (як разом так і окремо) призвела до забруднення навколишнього природного середовища небезпечними хімічними речовинами.
Експерти також зазначили, що відповідно до результатів дослідження повітря населених місць (протоколи вимірювання від 15 та від 25 квітня 2019 року) виявлено перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, характерних для ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", за межами санітарно-захисної зони.
За результатами досліджень інтенсивності викидів забруднюючих речовин із стаціонарних джерел ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія", враховуючи свідчення фахівців, які проводили відбір проб та вимірювання, встановлено, що стаціонарні джерела викидів, на яких відбирались проби та проводились вимірювання, не працювали в максимальному режимі (працювали з потужністю 0,25 - 4 % від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ПрАТ "Коростенський завод МДФ", та 13% від показників потужності, визначених у матеріалах інвентаризації та дозволі на викиди ТОВ "Українська холдингова компанія"). Разом з тим навіть за такого режиму роботи стаціонарних джерел викидів у житловій забудові спостерігались перевищення гранично допустимої концентрації суспендованих твердих частинок, недиференційованих за складом (пилу), та груп сумацій.
Відповідно до протоколу від 15 квітня 2019 року № 04-03 дослідження повітря населених місць у точці № 2 (житлова забудова, АДРЕСА_1 ) концентрація пилу становить 1,0 мг/м куб при максимальній разовій граничнодопустимій концентрації 0,5 мг/м куб, що є перевищенням у 2 рази.
Таким чином, експерти дійшли висновку, що за звичайних режимів роботи джерел викидів ПрАТ "Коростенський завод МДФ" і ТОВ "Українська холдингова лісопильна компанія" фактичні концентрації досліджуваних забруднюючих речовин в житловій забудові значно вищі за виявлені та, ймовірно, перевищують ГДК м. р.
Копія висновку експертизи, яку проводили експерти Київського науково-дослідного інституту судових експертиз в межах цивільної справи № 283/518/17-ц, долучена до цього позову (а. с. 23-63).
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.