1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 607/3234/23

провадження № 61-8853св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М. (суддя-доповідач),

Тітова М. Ю.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та

в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2,

заінтересовані особи: ОСОБА_3, Управління сім?ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу представника ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, - адвоката Сампари Надії Миронівни на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

01 березня 2023 року у складі судді Кунець Н. Р. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2023 року у складі колегії суддів:

Гірського Б. О., Бершадської Г. В., Костіва О. З.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2023 року ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернувся до суду із заявою про видачу обмежувального припису.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_4 є батьками

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3

є співмешканцем його колишньої дружини ОСОБА_4 та є сторонньою особою для ОСОБА_2 .

Позивач вказував, що 04 січня 2023 року на АДРЕСА_1 (приміщення поліції) ОСОБА_3 завдав його сину ОСОБА_2 тілесних ушкоджень та вчинив над ним психологічне і фізичне насильство. Зокрема, ОСОБА_3 під час виконання судового рішення, яким вирішено спір щодо визначення місця проживання дитини, не будучи учасником виконавчого провадження, силою відірвав ОСОБА_2 від крісла, на якому він сидів

у приміщенні відділку поліції, відмовляючись іти з матір`ю, ОСОБА_4, та ним як її співмешканцем, і проти його волі виніс із приміщення, чим вчинив щодо його малолітнього сина домашнє насильство.

Зазначав, що дитина не відвідує школу та відсутня за визначеним у рішенні суду місцем проживання - АДРЕСА_2 . Із цього приводу він неодноразово звертався до правоохоронних органів, проте безрезультатно.

06 січня 2023 року ОСОБА_1 приїхав за вказаною адресою, щоб побачити сина, однак йому відкрив двері ОСОБА_3 та завдав тілесних ушкоджень, чим вчинив щодо нього домашнє насильство. Зазначав, що ОСОБА_3 погрожує йому та його сім`ї.

ОСОБА_1 вважав, що ризики повторного вчинення насильства щодо нього та його малолітнього сина ОСОБА_2 дуже високі, тому просив встановити обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 шляхом застосування таких заходів тимчасового обмеження його прав: заборони наближатися на відстань ближче ніж 200 м до ОСОБА_2 - строком на 6 місяців; заборони наближатися на відстань ближче ніж 200 м до ОСОБА_1 - строком на 6 місяців; заборони наближатися на відстань ближче ніж 200 м до квартири за адресою: АДРЕСА_2, де має проживати ОСОБА_2 з матір?ю ОСОБА_4 - строком на 6 місяців; заборони наближатися на відстань ближче ніж 200 м до будинку, де проживають батьки ОСОБА_4 : ОСОБА_7, ОСОБА_8, а саме за адресою: АДРЕСА_3, та де може знаходитись ОСОБА_2 ; заборони спілкування з ОСОБА_2 - строком на 6 місяців; заборони спілкування з ОСОБА_1 - строком на

6 місяців.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

01 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2023 року, у задоволенні заяви відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження вчинення

ОСОБА_3 щодо нього та його сина ОСОБА_2 фізичного чи психологічного насильства та не навів чинників і умов, які створюють або можуть створювати у майбутньому небезпеку для них, що є необхідною умовою для застосування судом до відповідної особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству". Наведені факти свідчать лише про наявність конфлікту та особистих неприязних стосунків між сторонами, наявність спору щодо способу та участі батьків у вихованні дитини, тому такий спір не може бути вирішений шляхом застосування заходів обмежувального припису. ОСОБА_3 не входить до переліку осіб, передбаченого статтею 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", а тому його конфлікт із ОСОБА_1 не може кваліфікуватися, як домашнє насильство в розумінні цього Закону.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

16 червня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Сампара Н. М. подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

01 березня 2023 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від

09 травня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів не відповідають обставинам справи. Син ОСОБА_2 насильно утримується та ізолюється від суспільства його матір?ю за сприяння ОСОБА_3 . Заявник вказує, що

ОСОБА_3 погрожує ОСОБА_1 .

Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду

від 03 вересня 2021 року у справі № 223/306/20, постановах Верховного Суду

від 20 вересня 2021 року у справі № 350/1696/19, від 17 квітня 2019 року

у справі № 363/3496/18, від 26 вересня 2019 року у справі № 452/317/19-ц,

від 03 червня 2020 року у справі № 509/2131/18, від 23 грудня 2020 року

у справі № 753/17743/19, від 24 лютого 2021 року у справі № 570/2528/20,

від 12 січня 2022 року у справі № 752/9731/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Аргументи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2023 року представнику

ОСОБА_1, який діє у своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, - адвокату Сампарі Н. М. поновлено строк на касаційне оскарження рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01 березня 2023 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 09 травня 2023 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

04 жовтня 2023 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що, переглядаючи

у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи

Батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ОСОБА_1 і ОСОБА_4, шлюб між якими розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

23 листопада 2017 року.

Після розірвання шлюбу між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання малолітнього сина.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

12 листопада 2020 року позов ОСОБА_4 задоволено та визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_2 разом із матір`ю

ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 .

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 про визначення з ним місця проживання малолітнього сина відмовлено.

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від

12 листопада 2020 року - без змін.

Постановою Верховного Суду від 12 травня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 10 січня 2022 року залишено без змін. Поновлено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 листопада 2020 року.

26 квітня 2022 року Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області прийняв рішення про примусове відібрання неповнолітньої дитини

ОСОБА_2 у батька ОСОБА_1 .

Примусове виконання судового рішення про відібрання дитини відбулося

04 січня 2023 року.

Згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12023216040000025 06 січня 2023 року внесено відомості за частиною першою статті 125 КК України за заявою потеплілої особи

ОСОБА_1 . З короткого викладу обставин відомо, що 06 січня 2023 року близько 14:30 год невідома особа, перебуваючи на сходовій клітці під`їзду на

АДРЕСА_4, під час словесного конфлікту спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_1 .

Відповідно до консультаційного висновку спеціаліста від 06 січня 2023 року

№ 150 проведено огляд ОСОБА_1 за самозверненням, за результатом якого постановлено діагноз: забій, гематоми правого та лівого плеча.

Згідно із заявою від 11 січня 2023 року, поданою до Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,

ОСОБА_1 повідомив, що з 05 січня 2023 року шукає свого сина ОСОБА_2, який повинен проживати згідно з рішенням суду за адресою:

АДРЕСА_2 . Із цього часу він постійно перебуває за вказаною адресою. 06 січня 2023 року в присутності малолітньої дитини за цією адресою йому нанесено тілесні ушкодження. Оскільки дитина стала свідком насильства, то сильно плакала. Також вказав, що дитина не виходить на свіже повітря та не відвідує садочок, тому просив перевірити стан фізичного та психологічного здоров`я хлопчика.

Відповідно до акта бесіди від 18 січня 2023 року, проведеної фахівцем соціальної роботи КЗ ТМЦСС ТМР ОСОБА_9 із

ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2, неповнолітнього опитано стосовно взаємодії з молодшим братом, на що він відповів, що конфліктів немає, за молодшою дитиною доглядають мати і батько. Неповнолітнього опитано стосовно харчування, на що він відповів, що йому не готують того, що він не любить (каші, яєшню), мама часто готує те, що він любить (відбивні, макарони). Неповнолітнього опитано стосовно спілкування та зустрічей

з батьком, на що він повідомив, що мама сказала, що коли вирішиться все

у судах, вони домовляться з татом про тривалість зустрічей, вони будуть зустрічатися; також сказав, що тато часто не відповідає на його дзвінки або повідомлення. Неповнолітнього опитано стосовно взаємодії з чоловіком матері, на що він відповів, що ОСОБА_3 (чоловік матері) добре до нього ставиться, його можна попросити про допомогу, не кричить та не карає, мама теж. Висновки: дитина адаптувалась до умов проживання; дитина має безперешкодний доступ до засобів зв`язку; дитина задоволена стосунками

з мамою та її чоловіком; дитина задоволена організованим для неї простором та наявними побутовими умовами. Бесіду проведено з дозволу матері неповнолітнього, без її присутності.

Згідно з листами Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 16 січня 2023 року № 56/24, від 25 січня

2023 року № 89/24, від 25 січня 2023 року № 90/24, від 26 січня 2023 року

№ 108/24, 04 січня 2023 року відділ примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень здійснив примусові заходи з метою виконання рішення суду про відібрання дитини. Ці заходи вживаються в крайньому випадку в разі невиконання боржником рішення суду. Дитину ОСОБА_2 передано матері ОСОБА_4 . Працівники Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей спільно з поліцією та працівниками служби у справах дітей Байковецької селищної ради неодноразово обстежували умови проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_3, де він разом з матір`ю ОСОБА_4 перебував на період різдвяних свят.

З малолітнім ОСОБА_2 проведено бесіду, про що складено відповідні акти. Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_4 вона разом із сином ОСОБА_2 з метою безпеки перебуває у своїх батьків за адресою: АДРЕСА_3 .

Також відповідно до листа Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради від 23 січня 2023 року № 82/24, 18 січня

2023 року головні спеціалісти служби у справах дітей Управління сім`ї, молодіжної політики та захисту дітей, фахівець соціальної роботи

КЗ Тернопільського міського центру соціальних служб Тернопільської міської ради, дільничний офіцер поліції Тернопільського РУН ГУНП в Тернопільській області обстежили умови проживання за адресою:

АДРЕСА_2 . На час обстеження були присутні ОСОБА_4 - мати дітей, малолітній ОСОБА_2 і малолітній ОСОБА_5, 2020 року народження, а також ОСОБА_3 - батько малолітнього ОСОБА_5 . З матір`ю дітей проведено бесіду, під час якої з`ясовано, що діти здорові, в достатній кількості забезпечені одягом та взуттям відповідно до віку, наявне харчування для дітей та розвиваючі ігри. Відповідно до акта обстеження умов проживання стосунки в сім`ї доброзичливі.

Відповідно до заяви від 16 лютого 2023 року, поданої начальнику Тернопільського міського відділу поліції, ОСОБА_1 просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 за фізичне та психологічне насильство щодо його сина ОСОБА_2, яке мало місце 04 січня 2023 року,

а також продовжилось і щодо нього 06 січня 2023 року.

Вказані заяви внесені до ЄРДР і щодо них проводиться досудове розслідування.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права


................
Перейти до повного тексту