ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 201/1960/23
провадження № 61-12158св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, приватний виконавець Бурхан-Крутоус Лілія Анатоліївна, приватний виконавець Куземченко Андрій Сергійович, Державне підприємство "СЕТАМ",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного виконавця Бурхан-Крутоус Лілії Анатоліївни, приватного виконавця Куземченка Андрія Сергійовича, Державного підприємства "СЕТАМ" про визнання недійсними електронних торгів, витребування майна з чужого незаконного володіння
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Никифорова Дмитра Олександровича на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року у складі судді Батманової В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року у складі колегії суддів: Барильської А. П., Зайцевої С. А., Максюти Ж. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнанти недійсними електронні (прилюдні) торги з продажу арештованого майна відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 11 травня 2021 року № 538097, реєстраційний номер лота 474644, а саме домоволодіння загальною площею 40,3 кв. м, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 домоволодіння, загальною площею 40,3 кв. м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд, площею 0,0825 га, кадастровий номер 1210100000:03:110:0001, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником домоволодіння та земельної ділянки за вказаною адресою.
У 2021 році внаслідок низки протиправних дій її незаконно позбавлено права власності на зазначене нерухоме майно. Зокрема, невідомі особи сфальсифікували договір позики, за умовами якого позивачка начебто отримала в борг від ОСОБА_3 150 000,00 дол. США. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року у справі № 201/410/21 задоволено позовні вимоги позикодавця та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором позики.
07 червня 2021 року на виконання зазначеного рішення суду належний позивачці житловий будинок був реалізований на електронних торгах. При цьому земельна ділянка, на якій розташований житловий будинок, після проведення торгів належала позивачці. Право власності на земельну ділянку ОСОБА_2 зареєстрував на підставі заочного рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2022 року у справі № 201/410/21, згідно з яким його право власності на земельну ділянку визнано на підставі статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України.
Випадково довідавшись про те, що будинок був відчужений на електронних торгах у межах виконавчого провадження, позивачка звернулась до суду з апеляційною скаргою на рішення від 05 лютого 2021 року.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу позивачки залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про стягнення суми боргу.
Оскільки скасовано рішення суду, на підставі якого проводилася процедура примусового продажу на прилюдних торгах належного позивачці нерухомого майна, а зі скасуванням такого рішення втрачаються ті правові наслідки, які з нього випливають, тому є підстави для визнання оспорюваних торгів недійсними, а відчужене на торгах майно має бути витребуване у власника та повернуте у законне володіння позивачки.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 30 березня 2023 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є безпідставними та недоведеними, оскільки на момент вчинення приватним виконавцем виконавчих дій виконавчий документ, на підставі якого приватний виконавець відкрив виконавче провадження про звернення стягнення на належний позивачці будинок, наклав арешт на зазначений будинок, здійснив його оцінку та передав на реалізацію на прилюдних торгах, був чинним, такої підстави недійсності не існувало і в момент проведення публічних торгів.
Оскільки станом на момент вчинення правочину з реалізації арештованого майна рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року, на підставі якого було видано виконавчий лист, не було скасовано, підстав для визнання торгів недійсними немає.
Також суд дійшов висновку, що вимоги про витребування майна є похідними від первісних вимог про визнання торгів недійсними, у задоволенні яких суд відмовив, а тому немає підстав для задоволення вимог про витребування майна.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Дніпровський апеляційний суд постановою від 10 липня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Никифорова Д. О. залишив без задоволення. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року залишив без змін.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи
У серпні 2023 рокупредставник ОСОБА_1 - адвокат Никифоров Д. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 30 березня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 липня 2023 року і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження вказував те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 24 вересня 2020 року у справі № 552/2774/19; відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 203 та 215 ЦК України про визнання недійсними торгів, які відбулися на виконання рішення щодо стягнення боргу за неукладеним правочином.
Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами того, що наявність обставин порушення прав позивачки є самостійною підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. У спірному випадку майно ОСОБА_4 було реалізоване за відсутності правової підстави для проведення торгів, однак ці обставини були встановлені вже після продажу майна. Оскільки майно вибуло з володіння позивачки у порядку стягнення неіснуючого боргу за правочином, який не був укладеним, що встановлено судовим рішенням, суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість заявлених вимог. За обставин цієї справи порушено конституційне право позивачки на власність, а тому ефективним способом захисту є повернення належного ОСОБА_1 нерухомого майна. Також скарга місить посилання на застосування судами нерелевантних висновків до спірних правовідносин.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
25 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року у справі № 201/410/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором позики.
На виконання зазначеного рішення суду належний ОСОБА_1 житловий будинок загальною площею 40,3 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 ) було реалізовано на прилюдних торгах ДП "СЕТАМ" в межах виконавчого провадження № НОМЕР_1, в якому боржником є ОСОБА_1, номер лота 474644.
Торги з реалізації лота № 474644 відбулись 11 травня 2021 року з визначенням переможця учасника № 4, ОСОБА_2, який запропонував за лот найвищу суму - 1 262 400,00 грн, про що було складено протокол № 538097.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року - без змін.
Постановою Верховного Суду від 26 жовтня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 серпня 2022 року скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 12 квітня 2023 року,апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2021 року скасовано та відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з необґрунтованості позовних вимог, зазначивши, що ОСОБА_3 не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення договору позики з відповідачкою та отримання нею грошових коштів.
Крім того з Єдиного державного реєстру судових рішень відомо, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2022 року у справі № 201/410/21 задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності. Визнано за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку площею 0,0825 га, кадастровий номер 1210100000:03:110:0001, за адресою: АДРЕСА_1, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Задовольняючи вказані позовні вимоги, суд виходив з того, що ОСОБА_2 набув право власності на будинок, а тому до нього перейшло і право власності на земельну ділянку на підставі статті 120 ЗК України і статті 377 ЦК України, яке він не зареєстрував.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.