ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 210/834/15-ц
провадження № 61-13958св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
скаржник - ОСОБА_1,
суб`єкт оскарження - державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
заінтересована особа (боржник) - Акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник - адвокат Баран Василь Володимирович, на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року у складі колегії суддів: Кішкіної І. В., Агєєва О. В., Корчистої О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги та рішень судів попередніх інстанцій
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Залишаючи скаргу без руху, суд першої інстанції виходив з того, що скарга не містить чіткого викладу обставин та належного викладу обґрунтування того, в чому полягає неправомірність дій державного виконавця та які саме положення Закону України "Про виконавче провадження" останнім було порушено.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що скаржником не усунуто недоліки, зазначені в ухвалі про залишення його скарги без руху.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Зазначив, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни IIIгрупи та відповідно до положень пунктів 8 та 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24 квітня 2023 року залишено без руху, та надано строк для усунення недоліків, а саме - для сплати судового збору. Зазначено, що дія положень пунктів 8 та 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в цьому разі не поширюється на заявника.
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, передбачених пунктами 8 та 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Зазначив, що у 2014 році він отримав статус "інвалід війни", має право на пільги для ветеранів війни - інвалідів війни, о тому, як особа з інвалідністю внаслідок війни III групи, відповідно до положень пунктів 8 та 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2023 року ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, продовжено строк виконання ухвали Дніпровського апеляційного суду від 12 червня 2023 року та встановлено заявнику строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених недоліків апеляційної скарги.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що згідно вимог статей 12, 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством, саме через набуття ними такого статусу. З огляду на підстави та предмет скарги, яка не пов`язана із статусом скаржника ОСОБА_1, як учасника бойових дій, останній не звільнений від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржником не усунуто недоліки скарги на дії державного виконавця у строк, встановлений судом, тому скаргу слід визнати неподаною та повернути на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
25 вересня 2023 року ОСОБА_1 через представника- адвоката Барана В. В. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 11 вересня 2023 року.
В касаційній скарзі заявник просить оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, а справу передати на розгляд до апеляційного суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального права, без повного дослідження усіх обставин, що мають значення для вирішення справи.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.
06 листопада 2023 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 05 грудня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.