ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/305/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Кулика А. Я. (в порядку самопредставництва), Слюсара В. В. (адвокат),
відповідача-1 - Кравцова В. Ю. (адвокат), Ящинського А. Л. (адвокат),
відповідача-2 - не з`явилися,
відповідача-3 - не з`явилися,
третьої особи - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу Львівської міської ради на рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2023 (суддя Трускавецький В. П.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 (головуючий - Галушко Н. А., судді Желік М. Б., Орищин Г. В.)
за позовом Львівської міської ради
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-австрійське підприємство "Галінвест",
2) Державного реєстратора відділу "Центру надання адміністративних послуг" Солонківської сільської ради Живко М. О.,
3) Головного управління Держгеокадастру у Львівській області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1, - Приватного підприємства "Захід Ценз",
про визнання недійсним та скасування державного акта, скасування запису про державну реєстрацію земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою, скасування державної реєстрації права власності на промислово-продовольчий торговий центр з одночасним припиненням права власності.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. 04.02.2022 Львівська міська рада (далі - Львівська міськрада, Міськрада, позивач) звернулася до Господарського суду Львівської області з позовом (у редакції заяви про зміну предмета позову від 12.07.2022) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-австрійське підприємство "Галінвест" (далі - ТОВ "СУАП "Галінвест", СП "Галінвест", СУАП "Галінвест", Товариство, відповідач-1), Державного реєстратора відділу "Центру надання адміністративних послуг" Солонківської сільської ради Живко М. О. (далі - Держреєстратор, відповідач-2) і Головного управління Держгеокадастру у Львівській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Львівській області, Управління, відповідач-3) про:
1) визнання недійсним і скасування Державного акта на право користування землею від 24.07.1993 серії Б № 039434 (далі - Держакт № 039434, оспорюваний державний акт) виданого Товариству;
2) скасування в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,66 га, кадастровий номер 4610136600:03:001:0067 (далі - спірна земельна ділянка);
3) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2262824046101 із закриттям розділу;
4) скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування спірною земельною ділянкою, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2262824046101;
5) скасування державної реєстрації права приватної власності ТОВ "СУАП "Галінвест" на об`єкт нерухомого майна - промислово-продовольчий торговий центр на вул. Старій, 3 у м. Львові, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2606739646060 (далі - спірний торговий центр, спірне майно) з одночасним припиненням права приватної власності Товариства на спірний торговий центр, з посиланням на положення статей 15, 373 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 3, 7, 19, 22, 23 Земельного кодексу України, введеного в дію з 15.03.1991 (далі - ЗК України (в редакції, чинній з 15.03.1991)), статей 12, 83, 125, 126, 152, 198 Земельного кодексу України, чинного з 01.01.2002 (далі - ЗК України), статті 1 і пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Державний земельний кадастр", статті 55 Закону України "Про землеустрій", статей 10, 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 1.1, 1.9, 1.10, 2.4, 3.1- 3.4 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.04.1993 № 28 (далі - Інструкція № 28).
2. Позовна заява обґрунтовується тим, що:
1) реєстрація спірної земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру відбулися незаконно, за відсутності рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки Товариству в постійне користування, оскільки рішенням Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1990 № 262 оформлено надання дозволу на тимчасове використання земельної ділянки для забезпечення умов будівництва готельного комплексу на площі 300-річчя Возз`єднання, розташованої в північному промвузлі площею 0,6 га на вул. Хмельницького в м. Львові для тимчасового розміщення бетонного вузла, яка не є спірною земельною ділянкою (площею 0,66 га);
2) Держакт № 039434 видано з грубими порушеннями чинного на той час земельного законодавства, а саме: не містить слова "постійне", а лише "державний акт на право користування землею"; в ньому не вказано, на яких умовах надано земельну ділянку; відсутнє зазначення рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки; оспорюваний державний акт видано виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів і підписано заступником міської адміністрації, що не відповідає відомостям, внесеним у Державний реєстр; Держакт № 039434 не відповідає затвердженому Верховною Радою України зразку, містить велику кількість виправлень і закреслень; при видачі оспорюваного державного акта технічна документація не розроблялася; інформація про реєстрацію в Книзі записів державних актів на право постійного користування відсутня;
3) відсутнє волевиявлення органу місцевого самоврядування на передачу спірної земельної ділянки, а саме прийняте до 24.07.1993 рішення Львівської міської ради народних депутатів, яким би надавалася Товариству земельна ділянка відповідною площею;
4) Львівська міськрада позбавлена права вільно розпоряджатися належним їй майном - спірною земельною ділянкою, яку зареєстровано на праві постійного користування за відповідачем-1 без рішення органу місцевого самоврядування та передбачених законом підстав;
5) ТОВ "СУАП "Галінвест" не подало необхідного переліку документів, як того вимагають положення Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), тому державна реєстрація права власності Товариства на спірний торговий центр є неправомірною.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2022 (суддя Трускавецький В. П.) заяву Міськради (вх. № 2207/22 від 13.07.2022) про забезпечення позову задоволено. Заборонено органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, акредитованим суб`єктам як суб`єктам державної реєстрації прав; територіальним органам Міністерства юстиції України), вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо нерухомого майна: промислово-продовольчий торговий центр загальною площею 5211 м2 за адресою: м. Львів, вул. Стара, 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2606739646060) до набрання рішенням суду в цій справі законної сили.
4. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.03.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.07.2022 у справі № 914/305/22.
5. Рішення та постанова мотивовані посиланням на норми статей 5, 11, 21, 181, 182, 331 ЦК України, статей 11, 15, 16, 21 Земельного кодексу УРСР від 08.07.1970 (чинного до 14.03.1991), статей 3, 7, 19, 22, 23 Земельного кодексу України, введеного в дію з 15.03.1991 (далі - ЗК України (в редакції, чинній з 15.03.1991)), статті 26 Закону України "Про власність" (чинного до 19.06.2007), статей 791, 122, 125, 126, 141, 152, 198 та пункту 7 Перехідних положень ЗК України, статей 1, 9, 20, 22, 24, 25 Закону України "Про Державний земельний кадастр", статей 1, 22, 55 Закону України "Про землеустрій", статей 2- 4, 18, 26- 29 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", пунктів 57, 114, 115 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051), пункту 811 Порядку № 1127, пунктів 1.2, 2.1, 2.4, 2.5, 3.4, 4 Інструкції № 28, пунктів 2.1, 2.3, 2.8, 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 18.05.2010 № 376 (далі - Інструкція № 376), статей 79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), застосовуючи які суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що:
1) позивач не довів належними та допустимими доказами обставин підроблення Держакта № 039434, а також не спростував фактів видачі оспорюваного державного акта виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів та реєстрації цього акта в Книзі записів (реєстрації) державних актів на право користування землею, оскільки в період з лютого 1990 року до січня 1994 року Міськрадою вчинялися конклюдентні дії з надання в користування спірної земельної ділянки, що підтверджується, зокрема, рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1990 № 262 "Про надання дозволу СП "Галінвест" на тимчасове використання ділянок для забезпечення умов будівництва готельного комплексу на пл. 300-річчя Возз`єднання", розпорядженням Міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 12.03.1993 № 182 "Про надання спільному українсько-австрійському підприємству "Галінвест" в постійне користування земельної ділянки на площі 300-річчя Возз`єднання" та розпорядженням Міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 21.01.1994 № 76 "Про затвердження висновків комісії по переоцінці вартості частки Львівської міської адміністрації в статутному фонді СУАП "Галінвест" і надання в постійне користування підприємству земельних ділянок при готельному комплексі, який будується на пл. Я. Осмомисла, і при будівельно-виробничій базі в північному промвузлі міста та дозволу на її проектування і будівництво", яким внесено зміни до розпорядження від 12.03.93 № 182 шляхом заміни цифри "1,47" на цифру "0,66";
2) Товариство приступило до використання спірної земельної ділянки та розпочало будівництво готельного комплексу, результати якого (будівництва) були погоджені позивачем, тобто Міськрада не оспорює факту виникнення у відповідача-1 права постійного користування землею на підставі розпорядження Міської адміністрації Львівської міської ради народних депутатів від 12.03.1993 № 182 (зі змінами, внесеними розпорядженням від 21.01.1994 № 76);
3) для задоволення позову про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання недійсним і скасування державного акта на право постійного користування землею мають бути наявні докази або добровільної відмови відповідача від права постійного користування земельною ділянкою, посвідченого відповідним державним актом, або підстави, визначені статтею 143 ЗК України для примусового припинення права користування землею. Дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб`єкта права постійного користування земельною ділянкою без наявності підстав, визначених у статті 141, 143 ЗК України, є такими, що порушують право суб`єкта на користування земельною ділянкою (схожі за змістом висновки викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 911/1669/18, від 20.02.2020 у справі № 909/108/19);
4) визнання недійсним державного акта на право власності чи право користування земельними ділянками не є ефективним способом для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, а саме по собі непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акта узгодження меж земельної ділянки не є підставою для визнання недійсним державного акта на право користування землею (аналогічні висновки сформульовано в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17, від 20.03.2019 у справі № 514/1571/14-ц);
5) позивач не надав доказів на підтвердження того, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), на підставі якої Управління здійснило державну реєстрацію спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, не відповідає вимогам закону, зокрема, статті 198 ЗК України, статті 55 Закону України "Про землеустрій", пунктам 2.3, 2.8, 3.12 Інструкції № 376. Крім того, похідна позовна вимога про скасування в Державному земельному кадастрі запису про державну реєстрацію спірної земельної ділянки не є ефективним способом захисту прав позивача, позаяк скасування державної реєстрації земельної ділянки здійснюється шляхом закриття поземельної книги з одночасним проставленням державним кадастровим реєстратором на титульному аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі електронної позначки про факт її закриття із власним кваліфікованим електронним підписом, а також проставленням на титульному аркуші Поземельної книги в паперовій формі позначки про факт її закриття за формою згідно з додатком 9 із зазначенням, окрім іншого, даних про дату її проставлення (схожий висновок викладено в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 826/19769/16, від 17.12.2021 у справі № 826/9603/17);
6) позовні вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності на спірну земельну ділянку та скасування державної реєстрації права постійного користування нею, які є похідними від позовної вимоги про скасування оспорюваного державного акта, не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність позивачем підстав для визнання недійсним і скасування документа, на підставі якого проведено державну реєстрацію речових прав;
7) 23.02.2022 державним реєстратором Глинянської міської ради Львівського району Львівської області Марушко А. П. здійснено державну реєстрацію права приватної власності ТОВ "СУАП "Галінвест" на спірний торговий центр на підставі акта державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію об`єкта від 03.12.1999 та рішення про затвердження цього акта (наказу Департаменту землеустрою та планування забудови міста Львівської міськради від 06.12.1999 № 1610/665-07), технічного паспорта на об`єкт нерухомого майна, тобто відповідно до вимог чинного законодавства України, в зв`язку з чим у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно правомірно зареєстровано право приватної власності відповідача-1 на спірне майно;
8) заявлена позовна вимога про скасування державної реєстрації права приватної власності відповідача-1 на спірний торговий центр з одночасним припиненням права приватної власності на такий об`єкт не призведе до відновлення порушеного права чи захисту інтересів Львівської міськради, оскільки спірне майно не перейде в комунальну власність територіальної громади м. Львова та в Міськради не виникне право користування чи розпорядження спірним торговим центром, а тому задоволення такої вимоги не є ефективним способом захисту прав позивача.
При цьому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відхилив заяву відповідача-1 про застосування наслідків спливу позовної давності в зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із рішенням місцевого господарського суду та постановою суду апеляційної інстанції, Львівська міськрада звернулася з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, наголошуючи на тому, що:
1) суди не врахували викладеного в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17, від 12.12.2018 у справі № 2-3007/11, в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2018 у справі № 362/884/16-ц, від 25.09.2019 у справі № 297/1903/16-ц і в постановах Верховного Суду України від 01.07.2015 у справі № 6-319цс15, від 20.04.2016 у справі № 6-2824цс15, від 30.11.2016 у справі № 6-2069цс16 висновку про те, що державні акти на право власності (постійного користування) на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень;
2) суди не врахували висновків щодо застосування норм статті 791 та частини 5 статті 116 ЗК України, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 911/2701/17;
3) суди не врахували висновків щодо застосування положень статті 120 ЗК України та статей 377, 415 ЦК України (щодо недопустимості набуття права власності на об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або іншого речового права на земельну ділянку, яке (право) передбачає можливість набуття права власності на будівлі, споруди, розташовані на такій земельній ділянці), викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 04.12.2018 у справі № 910/18560/16;
4) суди не врахували викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 висновку про те, що державна реєстрація нерухомого майна на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі;
5) суди не врахували висновку щодо застосування положень статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в контексті того, що першочерговим є встановлення підстави, на якій особа набула право власності, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, бо такої підстави закон не передбачає), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.02.2018 у справі № 917/553/17 від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 07.10.2020 у справі № 920/728/18;
6) суди не врахували висновку щодо застосування стандарту доказування (вірогідності доказів), викладеного в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18 та в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 2-879/13;
7) суди не дослідили зібрані в справі докази, зокрема, розпорядження Міської адміністрації Львівської міськради від 29.06.1993 № 140к "Про мою чергову відпустку" (ним оформлено вибуття голови ради та глави міської адміністрації Шпіцера Б. І. в чергову відпустку на 24 робочих дні з 19.07.1993 по 14.08.1993), розпорядження Міської адміністрації Львівської міськради від 09.07.1993 № 164 (ним оформлено надання завідуючому землевпорядним відділом Кунтому Б. Г. залишку щорічної чергової відпустки терміном на 18 робочих днів з 19.07.1993 по 07.08.1993), Книгу записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Львівської міської ради народних депутатів, службову записку головного інженера управління Іванова М. О. № 10/467-вих 17.11.1993 (подану голові Львівської міської адміністрації Шпіцеру Б. І.), розпорядження від 24.12.1993 № 1548 про створення комісії у зв`язку з необхідністю уточнення розмірів земельних ділянок, відведених для будівництва готелю "Золотий лев" і наступної зміни частки Львівської міської адміністрації в статутному фонді СП "Галінвест", а також поданий відповідачем-1 примірник Держакта № 039434, виданий в неробочий день (24.07.1993 припало на суботу);
8) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
8. Суд касаційної інстанції не бере до уваги подані представниками ТОВ "СУАП "Галінвест" (відповідача-1) відзив від 27.11.2023 на касаційну скаргу та клопотання від 04.12.2023 про закриття касаційного провадження в справі з таких підстав.
Пунктом 2 частини 2 статті 295 ГПК України передбачено, що відзив на касаційну скаргу має містити ім`я (найменування), поштову адресу особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номер засобу зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Частиною 5 статті 295 ГПК України визначено, що до відзиву застосовуються правила, встановлені частиною 10 статті 165 цього Кодексу.
Згідно частинами 9, 10 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.
За змістом абзацу 2 частини 4 статті 170 ГПК України суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини 6 статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
Відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Враховуючи зазначені вимоги процесуального закону та зважаючи на те, що зі змісту відзиву Товариства від 27.11.2023 і клопотання від 04.12.2023, яке (Товариство) в силу вимогу закону зобов`язане зареєструвати електронний кабінет, вбачається, що вказані відзив і клопотання хоча й містять відомості про відсутність реєстрації електронного кабінету безпосередньо ТОВ "СУАП "Галінвест", проте відповідачем-1 не наведено жодних поважних причин невиконання такого обов`язку, тобто не вбачається дотримання відповідачем-1 імперативної вимоги процесуального законодавства щодо реєстрації свого електронного кабінету, Верховний Суд, користуючись своїм правом, передбаченим частиною 10 статті 165 та частиною 4 статті 170 ГПК України, доводи ТОВ "СУАП "Галінвест", наведені ним у відзиві на касаційну скаргу та клопотанні про закриття касаційного провадження, наразі не розглядає (схожий за змістом висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2023 у cправі № 916/2498/22, від 22.11.2023 у cправі № 917/233/19).
Відповідач-2, відповідач-3 і третя особа не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Львівської міськради на рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 у справі № 914/305/22 та призначено розгляд цієї скарги в судовому засіданні на 05.12.2023.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.12.2023 оголошувалася перерва в судовому засіданні з розгляду касаційної скарги Львівської міськради на рішення Господарського суду Львівської області від 02.03.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 у справі № 914/305/22 до 12.12.2023.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 07.02.1990 виконавчий комітет Львівської міської ради народних депутатів прийняв розпорядження № 49 "Про створення комісії по вибору ділянки для розміщення міжнародного готельного комплексу на пл. 300-річчя Возз`єднання", згідно з яким відповідно до попередньої згоди Львівського міськвиконкому та договору про розміщення міжнародного готельного комплексу на пл. 300-річчя Возз`єднання і вул. Овочевій, укладеного з Австрійською фірмою "АБФ", створено комісію з вибору ділянки в складі представників міськвиконкому, інженерних служб та органів державного нагляду та доручено комісії в термін до 15.02.1990 підготувати висновки для складання акта вибору ділянки, а з метою своєчасного виконання договірних зобов`язань Львівського міськвиконкому, відділам і управлінням - забезпечити максимальне сприяння видачі необхідних даних на проектування і освоєння будівництва готельного комплексу.
З виписки з рішення виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 № 133 вбачається, що на виконання договірних домовленостей між Спільним радянсько-австрійським підприємством "Галінвест", фірмою "АБФ" (Австрія, Відень) і Львівським міськвиконкомом було дозволено Спільному радянсько-австрійському підприємству "Галінвест" проектування та будівництво готельного комплексу на площі 300-річчя Возз`єднання з дольовою участю Львівського міськвиконкому та інших організацій -інвесторів. Головному управлінню архітектури і містобудування доручено видати вихідні дані на проектування.
11. Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1990 № 262 "Про надання дозволу СП "Галінвест" на тимчасове використання ділянок в м. Львові для забезпечення умов будівництва готельного комплексу на пл. 300-річчя Возз`єднання" з метою забезпечення умов реалізації будівництва готельного комплексу на площі 300-річчя Возз`єднання, що здійснюється СП "Галінвест" згідно з рішенням виконкому від 22.03.1990 № 133, серед іншого, передбачено: 1. Дозволити СРАП "Галінвест" тимчасово використовувати для забезпечення умов будівництва готельного комплексу на площі 300-річчя Возз`єднання такі ділянки: 1.1. Ділянку по вул. Варшавській-Підголосківській площею 2,0 га для розміщення тимчасового житлово-побутового містечка будівельників австрійської сторони; 1.2. Ділянку в північному промвузлі площею 0,6 га по вул. Б. Хмельницького для тимчасового розміщення бетонновиробничого вузла; 1.3. Ділянку/скверу по вул. Овочевій-Старій-Підмурній для тимчасового розміщення збірно-розбірного виконробівського павільйону будівельників; 3. Головному управлінню архітектури і містобудування міськвиконкому здійснити відвід земельної ділянки на площі 300-річчя Возз`єднання, видати необхідні вихідні дані і тимчасові відводи земельних ділянок.
12. 28.07.1992 Землевпорядний відділ листом № 8/34 повідомив виконавчий комітет Львівської міськради про результати розрахунку ставок податку та нормативної вартості земельних ділянок, відведених для будівництва готельного комплексу СП "Галінвест".
У вказаному листі зазначено, що перша ділянка площею 1,47 га знаходиться на площі 300-річчя Возз`єднання, тобто у першій економіко-містобудівній зоні, друга і третя ділянки площею 3,1 га виділено в тимчасове користування і знаходяться у північному промвузлі на вул. Б. Хмельницького, ІV економіко-містобудівна зона.
26.08.1992 в Міністерстві фінансів України за № 700/1 зареєстровано інвестицію Фірми "АБВ Лізинг-унд Хотельінвест Гез. м.б.х." (Відень, Австрія) в СУАП "Галінвест" з обмеженою відповідальністю, з 25.04.1990 на весь період діяльності підприємства, частка інвестора в статутному фонді - 35 %.
22.06.1992 Головне управління архітектури і містобудування виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів у листі № 10/218, адресованому СП "Галінвест", затвердило правильність розбивки, лінію забудови та висоту проектованого готелю на площі 300-річчя Возз`єднання згідно горизонтальних та вертикальних реперів виконаних на будівельному майданчику готельного комплексу "Золотий Лев" та нанесених на схемі розбивки, яку провела фірма "Майкснер" з 18.06.1992 по 22.06.1992.
У доданій відповідачем-1 до відзиву на позовну заяву копії плану відводу земельної ділянки площею 1,47 га СУАП "Галінвест" для будівництва готельного комплексу на площі 300-річчя Возз`єднання від 17.09.1990 вказано: площа 1,47 га, підстава - ухвала виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 № 133, план підписано інженерами Головного управління архітектури та містобудування міськвиконкому 25.01.1991.
13. Розпорядженням від 12.03.1993 № 182 "Про надання спільному українсько-австрійському підприємству "Галінвест" в постійне користування земельної ділянки на пл. 300-річчя Возз`єднання" Міська адміністрація Львівської міської ради народних депутатів, розглянувши клопотання СУАП "Галінвест" від 03.02.1993 № 6 та рішення Львівського міськвиконкому від 22.03.1990 № 133, від 21.06.1990 № 262, від 29.10.1992 № 590, вирішила:
1. Надати СУАП "Галінвест" у постійне користування земельну ділянку площею 1,47 га на площі 300-річчя Возз`єднання за рахунок земель міста Львова для будівництва готельного комплексу;
2. Землевпорядному відділу міської адміністрації видати державний акт на право користування землею.
14. Згідно з Держактом № 039434, виданим 24.07.1993, позивачу на площі 300-річчя Возз`єднання в м. Львові виконавчим комітетом Львівської міської ради народних депутатів надано в безстрокове користування 0,66 га землі. Цей акт зареєстровано в Книзі державних актів на право користування землею за № 9, скріплено гербовою печаткою Львівської міської ради народних депутатів, підписано заступником Голови міської адміністрації Луців О. П. і завідуючим землевпорядним відділом Кунтим Б. Г.
Товариство надало до суду першої інстанції для огляду оригінал оспорюваного державного акта, копію якого додано до матеріалів справи.
Водночас Львівська міськрада надала до суду першої інстанції для огляду інший примірник Держакта № 039434, однак без зазначення в ньому точної дати видачі, вказано лише рік - "1993".
15. 29.09.2022 на запит юридичного департаменту Львівської міськради від 28.09.2022 № 4-2901-26788, архівний відділ Міськради листом № 4-110003-8763 надав архівні копії розпорядження Львівської міськради від 09.07.1993 № 164 та розпорядження Львівської міськради від 29.06.1993 № 140к.
Так, відповідно до розпорядження Міської адміністрації Львівської міськради від 29.06.1993 № 140к "Про мою чергову відпустку" голова ради та глава міської адміністрації Б. Шпіцер вибув у чергову відпустку на 24 робочих дні з 19.07.1993 по 14.08.1993, виконання обов`язків глави міської адміністрації на період відпустки покладено на заступника глави адміністрації Луціва О. П.
Згідно з розпорядженням Міської адміністрації Львівської міськради від 09.07.1993 № 164 "Про надання залишку щорічної чергової відпустки Б. Кунтому", завідуючому землевпорядним відділом Кунтому Богдану Григоровичу, надано залишок щорічної чергової відпустки терміном на 18 робочих днів з 19.07.1993 по 07.08.1993. Розпорядження підписав в.о. глави міської адміністрації О. Луців.
Книга записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею на території Львівської міської ради народних депутатів, надана позивачем у підтвердження відсутності під номером 9 запису про Держакт № 039434, під номером 9 містить напис про державний акт від 20.05.1994 ЛВ № 10910002, водночас, перший запис у цій Книзі датований 23.11.1993, тобто пізніше, ніж 24.07.1993.
16. 17.11.1993 службовою запискою № 10/467-вих Головний інженер управління М. О. Іванов повідомив голову Львівської міської адміністрації Б. І. Шпіцера про причини затримання підписання плану відводу земельної ділянки СП "Галінвест" для будівництва готельного комплексу "Золотий Лев". Зокрема, в записці зазначено, що план відводу земельної ділянки, на основі якого розробляється землевпорядним відділом державний акт на право постійного володіння землею, підготовлено технічним бюро головного управління архітектури і містобудування м. Львова і передано головному інженеру наприкінці вересня для підписання. Оскільки план відводу не підписано попередньо ані районним архітектором, ані начальником відділу картографії і геодезії, цей план не підписано і головним інженером.
У службовій записці зазначено такі причини непідписання плану відводу: 1) пунктом 3.3 рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 № 133 передбачено "…пайову участь в розвитку загальноміських інженерних мереж і об`єктів міського комунального господарства". Так як всі вихідні дані по інженерному забезпеченню видані Головним управлінням архітектури і містобудування м. Львова СП "Галінвест" без нарощування існуючих потужностей і тим самим місто взяло на себе реалізацію пункту 3.3, то в акті від 29.10.1992 мало бути відображено збільшення частини міськвиконкому в статутному фонді СП "Галінвест"; 2) рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1992 № 262 СП "Галінвест" для забезпечення умов будівництва готельного комплексу було виділено три ділянки, проте, площа, яка відводилася власне під будівництво самого готельного комплексу, не обговорювалася ані в рішенні від 22.03.1990 № 133, ані в рішенні від 21.06.1990 № 262, більше того, пунктом 3.4 рішення від 22.03.1990 № 133 передбачалася реконструкція благоустрою території, прилеглої до готельного комплексу в межах від вул. Б. Хмельницького до 700-річчя Львова і від площі 300-річчя Возз`єднання до вул. Санської, тобто та площа, яка від самого початку не входила в межі готельного комплексу і тепер пропонується у постійне користування СП "Галінвест"; 3) в центральній частині міста під основний комплекс готелю по запропонованому актом від 29.10.1992 і затвердженому рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 29.10.1992 № 590 відводу земельної ділянки площею 1,47 га може бути відведено тільки площа 1,36 га.
24.12.1993 у зв`язку з необхідністю уточнення розмірів земельних ділянок, відведених для будівництва готелю "Золотий лев", і наступною зміною частки Львівської міської адміністрації в статутному фонді СП "Галінвест" розпорядженням № 1548 створено відповідну комісію.
12.01.1994 складено висновки комісії щодо переоцінки вартості частки Львівської міської адміністрації в статутному фонді СП "Галінвест", створеної відповідно до розпорядження Львівської міської адміністрації від 24.12.1993 № 1548, в яких (висновках) зазначено, що згідно з пунктом 8 акта оцінки вартості відведеної земельної ділянки, нерухомого майна і виконання робіт, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 29.10.1992 № 590, основна доля в частці становила вартість відведеної земельної ділянки під забудову готелю площею 1,47 га - 250 200 тис. крб або 26,47 % загальної вартості. Виділена площа під забудову готелю призначалася як під будівництво самого готелю на площі Я. Осмомисла (рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 22.03.1990 № 133), так і для розміщення будівельної виробничої бази для його будівництва в північному промвузлі м. Львова (рішення виконкому Львівської міської ради народних депутатів від 21.06.1990 № 262). У зв`язку з тим, що ані в зазначених рішеннях, ані в акті площі земельних ділянок не визначалися, виникла потреба конкретного визначення їх площ відповідно до погодженого проекту будівництва готелю на площі Я. Осмомисла та фактично освоєної земельної ділянки під розміщення будівельної виробничої бази в північному промвузлі, необхідної для будівництва готелю. Враховуючи наведене, комісія вважає можливим закріпити в постійне користування за СП "Галінвест" земельні ділянки: під будівництво готелю на площі Я. Осмомисла площею 0,66 га; під розміщення будівельної виробничої бази в північному промвузлі, необхідної для будівництва готелю площею 1,63 га. Відводи земельних ділянок у постійне користування СП "Галінвест" для будівництва готелю на площі Я. Осмомисла і будівельно-виробничої бази в північному промвузлі та дозволи на їх проектування і будівництво необхідно оформити розпорядженням Львівської міської адміністрації.