ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/108/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Грязнов В.В., судді: Бучинська Г.Б., Розізнана І.В.)
від 12.09.2023
у справі № 903/108/23
за позовом Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти
до ОСОБА_1
про стягнення збитків,
за участю представників учасників справи:
позивача - Шумік О.В.
відповідача - не з`явилися
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з ОСОБА_1 39 971,14 грн у відшкодування завданих збитків.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами ревізії у фінансово-господарській діяльності Інституту було встановлено порушення положень пункту 1.1 глави 1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, а саме факти неправомірно нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам інституту, зокрема, встановлено факти за котрих без підтверджуючих обґрунтованих первинних документів відносно залучення працівників Інституту до виконання науково-педагогічної роботи по підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, упродовж вересня - грудня 2018 року працівникам Інституту була нарахована та за рахунок коштів субвенції виплачена заробітна плата, в тому числі, головному бухгалтеру ОСОБА_1 39 971,14 грн.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.05.2023 у справі №903/108/23 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти 39 971,14 грн - відшкодування завданих збитків (в якості повернення державних коштів, отриманих у зв`язку із неправомірним нарахуванням та виплатою заробітної плати).
2.2. Рішення мотивоване тим, що порушення колишнього головного бухгалтера Інституту ОСОБА_1 полягає у нецільовому використанні бюджетних коштів, зокрема у спрямуванні на цілі, що не відповідають напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів, а саме не відповідають визначеним напрямам Порядку про надання субвенції (відповідно до підпункту 2 пункту 1, статті 119 Бюджетного кодексу України).
Суд першої інстанції також встановив, що правовідносини, які виникли між позивачем та ОСОБА_1 щодо відшкодування збитків, завданих безпідставною виплатою заробітної плати, стосуються дій відповідача під час здійснення нею своїх повноважень саме як посадової особи - головного бухгалтера Інституту, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
2.3. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 рішення Господарського суду Волинської області від 24.05.2023 у справі №903/108/23 скасовано та закрито провадження.
2.4. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого господарського суду та закриваючи провадження у справі, дійшов висновку, що відповідач не є членом виконавчого органу, а лише посідала штатну посаду, а відтак цей спір є трудовим та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства; останній слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 у справі №903/108/23, Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти подав касаційну скаргу, якою просить оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.
3.2. Підставою касаційного оскарження Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти в якості підстави касаційного оскарження зазначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вважає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував положення статті 20 Господарського процесуального кодексу України без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №910/12217/19 та від 11.12.2019 у справі №638/15118/16-ц.
Також скаржник зазначив, що Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 17.01.2023 у справі №161/13185/22 за позовом Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти до ОСОБА_1 про стягнення 39 971,14 грн закрив провадження, виходячи з того, що спір стосується стягнення юридичною особою шкоди, яка завдана її посадовою особою та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу відповідач ОСОБА_1 проти вимог та доводів касаційної скарги заперечила, просить закрити касаційне провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України або відмовити у її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін, зазначаючи при цьому, що позивач жодним чином не посилається на статут, посадову інструкцію, затверджену відносно головного бухгалтера Інституту, щоб наділяли головного бухгалтера посадовими повноваженнями щодо здійснення організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Відповідно до наказу ректора Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти №253-к від 29.09.2017 ОСОБА_1, в порядку переведення, на підставі заяви від 29.09.2017, зареєстрованої за №284, було прийнято на посаду головного бухгалтера Інституту за строковим трудовим договором на період відсутності основного працівника головного бухгалтера ОСОБА_2 з 02.10.2017 з оплатою праці згідно з штатним розписом та правом другого підпису усіх фінансово-господарських документів. Встановлено ОСОБА_1 надбавку за складність та напруженість у роботі в розмірі 50% посадового окладу.
Між Інститутом та ОСОБА_1 02.10.2017 укладено строковий трудовий договір у відповідності до якого ОСОБА_1 приймається на роботу на посаду головного бухгалтера Інституту на період відсутності основного працівника. ОСОБА_1 зобов`язується точно, своєчасно і в повному обсязі виконувати всі покладені на неї трудові обов`язки, сумлінно виконувати всі вказівки і розпорядження адміністрації Інституту, дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку (пункт 2.2 договору).
Відповідно до пункту 3.1 трудового договору Інститут нараховує ОСОБА_1 надбавки, доплати, премії та інші виплати відповідно до норм колективного договору підприємства з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, галузевими (міжгалузевими) та територіальними угодами.
Згідно із наказом ректора Інституту №303-к від 26.11.2021 на підставі особистої заяви від 26.11.2021, зареєстрованої за №295, з 31.12.2021, за угодою сторін, пункт 1 статті 36 Кодексу законів про працю України, з ОСОБА_3 було припинено трудовий договір (контракт) та звільнено відповідача із займаної посади (роботи) головного бухгалтера Інституту.
Як зауважується позивачем Управлінням Західного офісу Держаудитслужби у Волинській області була проведена перевірка фінансово-господарської діяльності Інституту за період з 01.01.2018 по 01.06.2022, що підтверджується відповідним актом від 13.06.2022 №03-22/02 проведеної позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти за період з 01.01.2018 по 01.06.2022, ревізійною групою Управління Західного офісу Держаудитслужби.
За результатами ревізії у фінансово-господарській діяльності Інституту було встановлено порушення положень пункту 1.1 глави 1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, а саме факти неправомірно нарахованої та виплаченої заробітної плати працівникам інституту (додаток 20 до акта "Перелік працівників ВІППО, яким у 2018 році проводилися нарахування та виплата заробітної плати за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної середньої освіти "Нова українська школа" без підтверджуючих документів про виконання роботи за напрямами, визначеними Порядком використання коштів від 04.04.2018 №237), зокрема, встановлено факти за котрих без підтверджуючих обґрунтованих первинних документів відносно залучення працівників Інституту до виконання науково-педагогічної роботи по підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, упродовж вересня-грудня 2018 року працівникам Інституту була нарахована та за рахунок коштів субвенції виплачена заробітна плата в сумі 105 953,65 грн.
У період з 29.09.2017 по 31.12.2021 ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Інститутом займаючи посаду головного бухгалтера та, в силу посадових обов`язків, була наділена обов`язком здійснення контролю за нарахуванням заробітної плати працівникам Інституту.
Про означене та необхідність повернення безпідставно отриманих грошових коштів ОСОБА_1 було повідомлено листом Інституту від 22.06.2022 №363/02-13 (докази направлення - фіскальний чек від 22.06.2022, рекомендоване повідомлення про вручення 30.06.2022 поштового відправлення).
Обставини повідомлення відповідача про необхідність повернення коштів, а також нездійснення ОСОБА_1 дій, спрямованих на повернення безпідставно отриманої заробітної плати стали підставою для звернення Інституту до суду з відповідним позовом.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Предметом оскарження в суді касаційної інстанції є постанова суду апеляційної інстанції щодо висновків про наявність підстав для закриття провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України з огляду на те, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
5.3. Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За правилами частини другої статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
5.4. Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 12 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають, зокрема, справи у спорах між юридичною особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.