ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 635/8304/15-к
провадження № 51-4337км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК,
за касаційною скаргою прокурора на вирок Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Харківського районного суду Харківської області від 02 липня 2020 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК та виправдано.
ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК, за обставин, докладно викладених у мотивувальній частині вироку суду, правильність відображення яких прокурор в касаційній скарзі під сумнів не ставить.
ОСОБА_6 призначено покарання за ч. 1 ст. 309 КК у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн.
На підставі пунктів "г", "д" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання.
Також вказаним вироком засуджено ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК із застосуванням ч. 1 ст. 70 КК до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією майна. Судові рішення щодо нього в касаційному порядку не оскаржуються.
Крім того, вирішено питання щодо заходів забезпечення кримінального провадження, процесуальних витрат і речових доказів.
Полтавський апеляційний суд ухвалою від 12 квітня 2023 року змінив вирок суду першої інстанції та у порядку ст. 404 КПК звільнив засудженого за ч. 1 ст. 309 КК ОСОБА_7 від призначеного покарання на підставі статей 49, 74 КК у зв`язку із закінченням строків давності.
Виключив з вироку посилання про призначення ОСОБА_7 покарання за правилами ч. 1 ст. 70 КК. Ухвалив вважати ОСОБА_7 засудженим за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місяців з конфіскацією майна.
В іншій частині вирок суду залишено без змін.
Вирок суду щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку не оскаржувався.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить змінити оскаржені судові рішення у зв`язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме незастосуванням закону, який підлягав застосуванню - ч. 5 ст. 74 КК, ч. 1 ст. 49 КК, та звільнити ОСОБА_6 від призначеного за ч. 1 ст. 309 КК покарання у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. В решті оскаржені судові рішення залишити без зміни.
Вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не взяли до уваги, що на час ухвалення вироку та розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції сплив строк притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК.
Звільняючи ОСОБА_6 від призначеного покарання на підставі пунктів "г", "д" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" суд не роз`яснив ОСОБА_6 право на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК. На думку прокурора, звільнення засудженого від покарання на підставі статей 74, 49 КК є більш сприятливим наслідком.
Зазначає, що у порушення вимог ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) апеляційний суд не прийняв рішення його про звільнення від покарання на підставі ч. 5 ст. 74, ст. 49 КК.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор підтримала касаційну скаргу та просила її задовольнити частково, звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, взявши до уваги його волевиявлення, відображене у письмовій заяві, направленій на адресу Суду.
Від ОСОБА_6 надійшло клопотання про проведення касаційного розгляду без його участі та без участі його захисника, де він також підтримав касаційну скаргу та просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК.
Інших учасників судового провадження було повідомлено про дату, час і місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися, клопотань про особисту участь або відкладення судового засідання від них не надходило.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі засудженого.
Статтею 370 КПК визначено, що судове рішення повинно бути ухвалено компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Також у рішенні має бути наведено належні й достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Як передбачено ст. 433 КПК, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги.
Прокурор у касаційній скарзі не оспорює обґрунтованість висновків суду про виправдання ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 307 КК та ч. 1 ст. 263 КК.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд визнав доведеним, що ОСОБА_6 на початку вересня 2015 року незаконно придбав, виготовив та зберігав наркотичний засіб загальною масою 135,3204 г, який було виявлено та вилучено 10 вересня 2015 року в ході проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, де мешкає ОСОБА_6 .
Вчинене ОСОБА_6 кримінальне правопорушення складається із окремих самостійних дій об`єднаних єдиним наміром, де зберігання наркотичного засобу як триваюче правопорушення є закінченим з моменту припинення протиправного зберігання внаслідок вилучення наркотичного засобу правоохоронним органом.
Починаючи з 10 вересня 2015 року почав спливати строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК. Як обґрунтовано зазначає прокурор, на час ухвалення 02 липня 2020 року вироку цей строк сплив.
За вироком суду першої інстанції ОСОБА_6 як особа, на яку поширюється дія Закону України "Про амністію у 2016 році", за відповідним клопотанням та його письмовою згодою, був звільнений від відбування покарання на підставі ст. 1 вказаного закону.
Вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 в апеляційному порядку не оскаржувався.