ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 449/990/22
провадження № 61-10685св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "РІЕЛБУДСТИЛЬ",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Числовською Іреною Вітольдівною, на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року у складі судді Гуняк О. Я. та постанову Львівського апеляційного суду від 23 червня 2023 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РІЕЛБУДСТИЛЬ" (далі - ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ") про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення виплати середнього заробітку.
Позовна заява мотивована тим, що 14 липня 2020 року він був прийнятий на посаду машиніста крана у ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ", про що видано наказ № 12-к з кадрових питань. Згідно з наказом № 20 від 25 лютого 2022 року командира військової частини НОМЕР_1 АДРЕСА_1, його було мобілізовано до лав Збройних Сил України. Наказом ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" від 25 лютого 2022 року № 01/к/тр його - ОСОБА_1, машиніста крана, було увільнено від роботи з 25 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.
Позивач посилався на те, що з моменту мобілізації та перебування у лавах Збройних Сил України відповідач до 01 серпня 2022 року здійснював нарахування та виплату середнього заробітку на підставі частини третьої статті 119 КЗпП України. Однак, у серпні 2022 року належні йому виплати середньої заробітної плати були припинені.
Вважав накази ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" № 11/к/тр та № 6/к/тр від 01 серпня 2022 року, якими його позбавлено права на одержання середнього заробітку, незаконними та такими, що підлягають скасуванню з поновленням виплати середнього заробітку. Зазначав, що прийняття оскаржуваних наказів та застосування до трудових відносин положень закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин", що набув чинності 19 липня 2022 року, наслідком чого стало позбавлення раніше мобілізованого працівника з 01 серпня 2022 року середнього заробітку, не відповідають статті 58 Конституції України.
Перехідні положення вказаного закону не містять відомостей про те, що дія закону поширюється на правовідносини, що виникли до набрання ним чинністю. Вважав, що ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" порушило право мобілізованого працівника на продовження одержання належного йому до виплати середнього заробітку.
Позивач посилався на те, що з дня увільнення його від роботи на період проходження військової служби спірні правовідносини були врегульовані редакцією частини третьої статті 119 КЗпП України, яка закріплювала за мобілізованим працівником гарантію збереження заробітної плати.
Саме за таких умов склалися трудові відносини на період його перебування в лавах Збройних Сил України та їх зміна є недопустимою з огляду на незворотність дії закону в часі.
Оскаржувані накази прийняті 01 серпня 2022 року вступають в дію 01 серпня 2022 року та не містять відомостей про повідомлення його про таку зміну істотних умов його працевлаштування у ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ".
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" "Про зупинення нарахування середнього заробітку" від 01 серпня 2022 року № 06/к/тр;
- визнати незаконним та скасувати наказ ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" "Про внесення змін до наказів" від 01 червня 2022 року № 11/к/тр в частині, що стосується ОСОБА_1 ;
- зобов`язати ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" поновити йому виплату середнього заробітку з 01 серпня 2022 року.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення районного суду мотивовано тим, що ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ", видаючи накази "Про зупинення нарахування середнього заробітку" від 01 серпня 2022 року № 06/к/тр та "Про внесення змін до наказів" від 01 серпня 2022 року № 11/к/тр в частині, що стосується ОСОБА_1, діяв відповідно до вимог законодавства, оскільки з часу набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" № 2352-ІХ від 01 липня 2022 року раніше існуючі трудові правовідносини осіб, які призвані на військову службу, повинні бути приведені у відповідність із новим юридичним регулюванням.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 23 червня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Числовської І. В. залишено без задоволення.
Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 23 січня 2023 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову відповідають положенням матеріального права.
Районний суд дійшов правильного висновку, що з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" з 19 липня 2022 року за ОСОБА_1 не зберігається середній заробіток за місцем роботи на час проходження ним військової служби та йому виплачується грошове забезпечення військовослужбовця в установленому законом розмірі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У липні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Числовською І. В., мотивована тим, що оскаржувані накази ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" прийняті без додержання вимог частини другої статті 3 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". При цьому судами попередніх інстанцій не надано оцінки його доводам щодо порушення процедури інформування мобілізованого працівника про зміну істотних умов праці, яким є припинення виплати середньої заробітної плати з 01 серпня 2023 року.
Підставою касаційного оскарження зазначених судових рішень ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, що передбачено пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" подало відзив на касаційну скаргу, у якому зазначило про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають положенням статей 263-265 ЦПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" № 12-К від 14 липня 2020 року ОСОБА_1 прийнято на посаду машиніста крана ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" з 15 липня 2020 року з посадовим окладом 5 300 грн.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 № 40 від 25 лютого 2022 року вважати таким, що призначений згідно з мобілізаційного плану старшого сержанта по мобілізації ОСОБА_1, який прибув 25 лютого 2022 року з Чортківського РТКЦ та СП Тернопільської області на посаду сержанта з матеріального забезпечення евакуаційної роти ремонтно-відновлювального батальйону, ВОС № 787089, посадовий оклад по 10 т. р., ШПК "старший сержант" ШДК № 5248.
Наказом ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" № 01/к/тр від 25 лютого 2022 року ОСОБА_1 увільнено від роботи з 25 лютого 2022 року у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби.
Наказом ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" № 06/к/тр від 01 серпня 2022 року у зв`язку з набранням чинності Законом України від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин" з 01 серпня 2022 року бухгалтерією зупинено нарахування середнього заробітку ОСОБА_1 на період проходження ним військової служби.
Наказом ТОВ "РІЕЛБУДСТИЛЬ" № 11/к/тр від 01 серпня 2022 року внесено зміни у наказ від 25 лютого 2022 року № 01/к/тр "Про увільнення" ОСОБА_3 ; слова "зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку" замінено словами "зі збереженням місця роботи та посади".
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна ОСОБА_1, яка подана його представником - адвокатом Числовською І. В., задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Визначення засад оборони України та підготовки держави до оборони, порядок та підстави призову на військову службу, умови її проходження, правове регулювання соціального і правового статусу військовослужбовців визначаються Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Законом України "Про військовий обов`язок та військову службу", Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Указами Президента України та іншими підзаконними актами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає у тому числі проходження військової служби. Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
У листі Міністерства оборони України № 322/2/8417 від 01 жовтня 2015 року "Щодо особливого періоду" зазначено, що особливий період в Україні настав із 17 березня 2014 року на підставі Указу № 303/2014 та триває, а його скасування буде здійснено окремим Указом Президента України "Про демобілізацію" після стабілізації на Сході України.
Саме з періоду оголошення Президентом України часткової мобілізації (17 березня 2014 року) відповідно до статті 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" пов`язано настання особливого періоду, який закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування у умовах мирного часу.
Такий правовий висновок Велика Палата Верховного Суду висловила у постанові від 26 серпня 2020 року у справі № 813/402/17.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та діє на сьогодні.
Статтею 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.