ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 127/17437/22
провадження № 61-9984св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1,
відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2023 року, ухвалене у складі судді Антонюка В. В., та постанову Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Войтка Ю. Б., Стадника І. М., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що05 жовтня 2013 року між ним та відповідачем зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка - ОСОБА_3 .
Під час шлюбу вона за спільні кошти придбали квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв. м, житловою площею - 27, 6 кв. м.
Вказував на те, що домовленості щодо розміру часток у спільному майні подружжя між сторонами не досягнуто, шлюбного договору не укладалось, а відповідач фактично не визнає права власності на частину квартири.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд здійснити поділ майна подружжя, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, та розділити маймо таким чином: визнати за ОСОБА_1 право власності 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв. м; житловою площею 27,6 кв. м. Решту 1/2 цієї квартири - залишити у власності ОСОБА_2 .
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, в якому просила суд визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Зустрічна позовна заява ОСОБА_2 мотивована тим, що 29 січня 2014 року, тобто після укладення між сторонами шлюбу, між нею та Житлово-будівельним кооперативом "Житлобуд-5" (далі - ЖБК "Житлобуд-5" ) укладено договір № 54/7 про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5", за умовами якого, ЖБК "Житлобуд-5" зобов`язувався організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2, здати його в експлуатацію, передати у власність квартиру, обумовлену цим договором, учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку. В свою чергу вона зобов`язувалась здійснити оплату пайового внеску по спорудженню квартири та отримати її лише за умови оплати у розмірі 100 відсотків внеску (пункти 1.1., 1.2. договору 54/7). Сторони договору домовились, що розмір пайового внеску залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі квартири та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована (п. 1.3. Договору 54/7).
Вказувала на те, що вона виконала умови договору і здійснила всі оплати пайових внесків із будівництва квартири, передбачених договором 54/7, на суму 263 943,00 грн.
Додатковою угодою від 05 вересня 2014 року до договору № 54/7 про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" внесено зміни до договору № 54/7 і визначено остаточні характеристики квартири: адреса - АДРЕСА_2, будинок - житловий будинок за індивідуальним проектом (секція - 7), поверх - 7, номер квартири, 41, загальна площа квартири згідно проекту - 52,8 кв. м.
Згідно з актом прийому- передачі від 05 вересня 2014 року до договору № 54/7 про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" від 29 січня 2014 року їй передана побудована квартира.
Зазначала, що сплачувала пайові внески за будівництво вказаної квартири за особисті кошти (267 750,00 грн), які вона до укладення шлюбу отримала у власність за договором позики від 24 червня 2013 року від свого батька - ОСОБА_4 та використала для сплати пайових внесків на спорудження спірної квартири.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 листопада 2022 року поновлено ОСОБА_2 строк на подання зустрічного позову до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу. Прийнято до спільного розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особистою власністю майна, набутого під час шлюбу із позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 21 березня 2023 року, залишеним без змінпостановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2023 року, позов ОСОБА_1 задоволено.
Розділено майно між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:
- визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв. м., житловою площею - 27,6 кв. м.;
- решту 1/2 частину квартири АДРЕСА_1, загальною площею 52,5 кв. м., житловою площею - 27,6 кв. м залишено у власності ОСОБА_2 .
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірна квартира є спільним майном подружжя, частки дружини та чоловіка в ній є рівними. Наданий ОСОБА_2 договір позики не спростовує презумпції права спільної сумісної власності на квартиру, придбану подружжям в період шлюбу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2023 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати вказані судові рішення, ухвалити нове яким у задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічний позов задовольнити.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги презумпцію правочину, закріплену в статті 204 ЦК України.
За письмовим договором позики від 24 червня 2013 року позикодавець ОСОБА_4 передав позичальникові ОСОБА_5, а позичальник отримала у власність строком до пред`явлення вимоги гроші у сумі 280 000,00 грн, що на 24 червня 2013 року - на день передачі і отримання грошей та підписання договору відповідно до офіційного курсу НБУ (1 долар США - 7,993 грн) еквівалентно 35 030,65 дол. США, для придбання квартири.
Укладення договору позики від 24 червня 2013 року та одночасне передання ОСОБА_6 і отримання коштів у власність ОСОБА_7 відбулося до 05 жовтня 2013 року, тобто до укладення шлюбу між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .
Договір позики від 24 червня 2013 року має цільовий характер - на придбання квартири ОСОБА_5, укладений в інтересах ОСОБА_5 та не визнаний в установленому законом порядку таким, що не відповідає закону.
Суди попередніх інстанцій не взяли до уваги ту обставину, що до укладення договору №54/7 про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" від 29 січня 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проживали в шлюбі менше чотирьох місяців.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 після укладення шлюбу власного доходу не мала, а доходом ОСОБА_2 була лише заробітна плата, то за такий короткий період ОСОБА_2 і ОСОБА_1 не могли мати суми спільних коштів, достатньої для сплати пайових внесків в розмірах і в строки, встановлені договором № 54/7 від 29 січня 2014 року в період з 29 січня 2014 року по 20 травня 2014 року. Разом із тим ОСОБА_2 сплатила пайові внески по спорудженню квартири, передбачені зазначений договором на суму 263 943,00 грн у період з 31 січня 2014 року по 20 травня 2014 року,
Отже, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов помилкового висновку про те, що спірна квартира є спільним майном подружжя.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 751/13492/14-ц (провадження № 61-259св17), від 29 травня 2019 року у справі № 127/9987/16 (провадження № 61-39445св18), від 10 вересня 2018 року у справі № 428/12307/16-ц (провадження № 61-27129св18).
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строку для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У серпні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
24 червня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 укладено договір позики, відповідно до умов якого позикодавець ОСОБА_4 передав позичальникові ОСОБА_6, а позичальник отримала у власність строком до пред`явлення вимоги гроші в сумі 280 000,00 грн, що станом на 24 червня 2013 року - на день передачі і отримання грошей та підписання договору відповідно до офіційного курсу НБУ (1 долар США - 7,993 грн), еквівалентно 35 030,65 дол. США, для придбання квартири.
05 жовтня 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини " ОСОБА_8".
Відповідно до договору № 54/7 про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" від 29 січня 2014 року, укладеного між ЖБК "Житлобуд-5" та ОСОБА_2, ЖБК "Житлобуд-5" зобов`язався організувати будівництво житлового будинку по АДРЕСА_2, здати його в експлуатацію, передати у власність квартиру, обумовлену цим Договором, Учаснику, який повністю сплатив пайовий внесок, та в подальшому організувати обслуговування будинку, ОСОБА_2 зобов`язалась здійснити оплату пайового внеску по спорудженню квартири та отримати її лише за умови оплати у розмірі 100 відсотків внеску. Сторони домовились, що розмір пайового внеску залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі квартири та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована (пункт 1.3. договору 54/7). Вартість будівництва квадратного метра загальної приведеної площі квартири складає 5 100,00 грн за один квадратний метр без внутрішніх оздоблювальних робіт і є незмінною величиною. Остаточний розрахунок пайового внеску (вартості квартири) здійснюється згідно з фактично побудованою площею квартири після замірів уповноваженої особи або організації. Також, умовами даного договору визначено характеристики квартири за адресою: АДРЕСА_4, будинок - житловий будинок за індивідуальним проектом, поверх - 7, номер квартири - 41, загальна площа квартири згідно проекту - 52,93 кв. м (пункти 1.5. -1.7. договору 54/7).
Додатком № 1 до договору № 54/7 встановлений порядок сплати пайових внесків: 03 лютого 2014 року - 89 981,00 грн, 28 лютого 2014 року - 89 981,00 грн, 20 травня 2014 року- 89 981,00 грн.
Додатковою угодою до договору про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд - 5" №54/7 від 29 січня 2014 року, укладеною 05 вересня 2014 року між ЖБК "Житлобуд - 5" та ОСОБА_2 визначено, що сторони дійшли до згоди викласти наступні пункти договору про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" № 54/7 від 29 січня 2014 року в новій редакції: 1.7. Характеристика квартири за адресою: АДРЕСА_4, будинок - житловий будинок за індивідуальним проектом, поверх - 7, номер квартири, 41, загальна площа квартири згідно проекту - 52,5 кв. м. Зважаючи на те, що фактично побудована загальна площа квартири згідно замірів здійснених уповноваженою особою є меншою на 0,43 кв. м. від площі згідно договору, ЖБК зобов`язується повернути на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 частину пайового внеску в сумі 2 193,00 грн, що дорівнює вартості різниці між фактично побудованою площею згідно замірів уповноваженої особи та площі квартири згідно із договором.
ОСОБА_2 виконала умови договору і здійснила всі оплати пайових внесків по спорудженню квартири, передбачених договором 54/7, на суму 263 943,00 грн, що підтверджується актом прийому-передачі до договору про сплату пайових внесків у ЖБК "Житлобуд-5" №54/7 від 29 січня 2014 року, датованим 05 вересня 2014 року, квитанціями банку: Квитанція № 31-2458853/С від 31 січня 2014 року на суму 89 981,00 грн, квитанція № 26-2537992/С від 26 лютого 2014 року на суму 89 981,00 грн та квитанція № 20-2823939/С від 20 травня 2014 року на суму 89 981,00 грн та довідкою Набережного кварталу від 22 вересня 2014 року № 134.
Згідно з витягом з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 19 грудня 2013 року № 2900 (а.с.90), присвоєно адресу багатоквартирному житловому будинку, розташованому на земельній ділянці, площею 2,4716 га, кадастровий № 0510136300:01:012:0058 - АДРЕСА_2 .
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2057 від 18 вересня 2014 року присвоєно № 41 квартирі, розташованій в 7-му корпусі на 7 поверсі, загальною площею 52,5 кв. м, в тому числі житловою площею 27,6 кв. м.
07 листопада 2014 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право власності серії НОМЕР_1 на квартиру № 41, розташовану в 7-му корпусі на 7 поверсі, загальною площею 52,5 кв. м., в тому числі житловою площею 27,6 кв. м.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у подружжя народилася дочка - ОСОБА_2 .
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 вересня 2022 року у справі № 127/17433/22 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 18 жовтня 2022 року.
Допитаний у судовому засіданні у суді першої інстанції свідок ОСОБА_4, який є батьком ОСОБА_2, суду пояснив, що спірне майно придбано за кошти його дочки, які були позичені ним їй в червні 2013 року. Повідомив, що сума позики становила 280 000, 00 грн. Не придбали на той час квартиру, оскільки ОСОБА_2 обирала мікрорайон та ціну, яка б її влаштовувала. Було укладено договір із ЖК "Набережний квартал" і внески вносились трьома платежами ОСОБА_2, близько 100 000,00 грн кожен. Зазначив, що дочці хотіли придбати квартиру, щоб це була її особиста квартира. Дружина ОСОБА_4 перед тим, як позивати кошти дочці, радилась з юристом. Повідомив, що юрист порадив укласти саме договір позики. Кошти зберігались у батьків і дочка брала суму, яку необхідно було внести і сплачувала особисто необхідні внески в його присутності.