ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 501/484/22
провадження № 61-4469св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Олексіна Віктора Вікторовича на постанову Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Ігнатенко П. Я., Семиженка Г. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсації частки у спільному майні подружжя.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, щоз 2011 року по 2020 рік він перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2, під час якого придбано автомобіль марки "BMW-X5", загальний універсал - В, 2017 року випуску, номер шасі НОМЕР_1, власником якого згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу вказано ОСОБА_2
24 квітня 2020 року ОСОБА_2 на підставі договору комісії № 645/20/003800 від 24 квітня 2020 року, укладеного між нею та ТОВ "Сів-Сервіс", та договору купівлі-продажу транспортного засобу № 6425/20/003800 від 24 квітня 2020 року, укладеного між ТОВ "Сів-Сервіс" та ОСОБА_3, відчужила автомобіль на користь своєї матері, при цьому він не давав своєї згоди на відчуження зазначеного автомобіля.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 вересня 2020 року у справі № 501/1609/20 та постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 501/529/21, які набрали законної сили, встановлено, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю його та ОСОБА_2, відчужений без його відома, однак поділу, як спільне майно не підлягає, як і не підлягає задоволенню його позов про визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним внаслідок обрання неефективного способу захисту.
При цьому суди констатували його право на отримання компенсації 1/2 частини вказаного автомобіля.
Зазначав, що обставини, встановлені зазначеними судовими рішеннями, мають преюдиційне значення.
З урахуванням зазначеного та заяви про збільшення позовних вимог, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь грошову компенсацію за частку у спільному майні подружжя в сумі 678 185,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2022 року, ухваленим у складі судді Петрюченко М. І., у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не надав доказів ринкової вартості автомобіля на момент розгляду справи.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 02 листопада 2022 року скасовано, позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля BMW-X5, 2017 року випуску, у розмірі 756 245,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 15 210,57 грн.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що суд першої інстанції, призначаючи у справі судову експертизу, допустив порушення вимог частин четвертої та п`ятої статті 103 ЦПК України, а саме, задовольняючи клопотання представника позивача, не врахував, що саме суд має визначити питання, з яких має бути проведена експертиза, та поставив на вирішення експертів питання: яка середня ринкова вартість спірного автомобіля на дату відчуження - 24 квітня 2020 року, і відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що визначенню підлягає ринкова вартість автомобіля на час розгляду справи, а не на дату його відчуження.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, апеляційний суд, долучивши як доказ у справі висновок експерта № 7386-ДОД від 29 листопада 2022 року про ринкову вартість спірного автомобіля на момент розгляду справи, дійшов висновку про те, що з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1/2 частин вартості спірного автомобіля, яка визначенависновком експерта № 7386-ДОД від 29 листопада 2022 року, що становить 756 245,00 грн.
При цьому апеляційний суд зазначив, що стягнення зазначеної суми не є виходом за межі позовних вимог, оскільки позивач просив стягнути 1/2 частини вартості автомобіля.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Олексін В. В. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що позивач у позові просив стягнути з відповідача компенсацію у розмірі 678 185,00 грн. Однак суд апеляційної інстанції стягнув з відповідача компенсацію у розмірі 756 245,00 грн, тобто вийшов за межі позовних вимог.
ОСОБА_4 відчужила спірний автомобіль у встановленому законом порядку, за взаємною згодою подружжя під час перебування у шлюбних відносинах із ОСОБА_1, кошти, що були отримані в результаті продажу автомобіля були використані в інтересах сім`ї, зокрема, позивач використав свою частину коштів на розвиток власного бізнесу.
Суд першої інстанції вірно встановив, що сума компенсації 1/2 частини вартості автомобіля, якого бажає отримати позивач, є недоведеною та правомірно відмовив у позові, оскільки висновок експерта № 7386 від 30 липня 2022 року визначає ціну автомобіля не на час розгляду справи, а на дату відчуження автомобіля - 24 квітня 2020 року.
Підставами касаційного оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 22 лютого 2023 року представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц (провадження № 61-9018сво18); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме, частини другої статті 264 ЦПК України в контексті права суду самостійно збільшувати позовні вимоги під час визначення компенсації частки у спільному майні подружжя на стадії апеляційного розгляду справи.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав відзив на касаційну скаргу, в якій просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 31 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строку для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
У червні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 04 грудня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
27 серпня 2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 03 серпня 2020 року у справі № 501/1716/20.
Під час шлюбу подружжя придбало автомобіль марки "BMW-Х5", загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, який зареєстрований на ОСОБА_2
ОСОБА_2 на підставі договору комісії № 6425/20/0038 від 24 квітня 2020 року, укладеного між ТОВ "Сів-Сервіс" і нею та договором купівлі-продажу транспортного засобу, укладеного між ТОВ "Сів-Сервіс" та ОСОБА_3, відчужила вказаний автомобіль на користь своєї матері.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 25 вересня 2020 року у справі № 501/1609/20, що набрало законної сили, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя задоволено.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя відмовлено.
У зазначеному судовому рішенні суд встановив, що автомобільмарки "BMW-Х5", загальний універсал - В, 2017 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_1, є спільним майном подружжя, відчужений ОСОБА_2, і ОСОБА_1 має право на компенсацію 1/2 частини вказаного автомобіля.
Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 20 липня 2021 року у справі № 501/529/21 у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - Регіональний сервісний центр ГЦС МВС в Одеській області, про визнання договору купівлі-продажу, договору комісії недійсними, скасування державної реєстрації на автомобіль та визнання права власності відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 16 грудня 2021 року у справі № 501/529/21 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 20 липня 2021 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції мотивувальної частини цієї постанови. В решті рішення суду залишено без змін.
У вказаному судовому рішенні апеляційний суд встановив, що матеріали справи не містять письмової згоди позивача на надання дозволу щодо продажу спірного автомобіля, який є спільною сумісною власністю подружжя, та констатував необхідність обрання позивачем ефективного способу захисту.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Олексіна В. В. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.