ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 621/2124/22
провадження № 61-11016св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - Управління поліції охорони в Харківській області,
третя особа - начальник Управління поліції охорони в Харківській області Лукавенко Юрій Петрович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 березня 2023 року у складі судді Бібіка О. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 21 червня 2023 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління поліції охорони в Харківській області (далі - УПО в Харківській області), третя особа - начальник УПО в Харківській області Лукавенко Ю. П., про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.
Позовна заява мотивована тим, що наказом начальника УПО в Харківській області від 02 травня 2022 року № 136 о/с його було призначено на посаду охоронника 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділення УПО в Харківській області, за основним місцем роботи, з 01 травня 2022 року, звільнивши його з посади охоронника 1 розряду цього самого відділу.
Наказом начальника УПО в Харківській області від 26 серпня 2022 року № 240 о/с його було звільнено з роботи з 18 серпня 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин).
Вказував, що про своє звільнення він дізнався 06 жовтня 2022 року, коли на його номер телефону було надіслано витяг з наказу про звільнення.
Вважав, своє звільнення незаконним, оскільки 18 серпня 2022 року та у подальшому він не з`явився на роботу з поважних причин, а саме у зв`язку з хворобою, якою продовжує хворіти і на цей час. Він повідомив керівництво про свою хворобу по телефону, проте його повідомлення про поважність причин невиходу на роботу були проігноровані. Починаючи з 18 серпня 2022 року, він звертався до різних лікарів за допомогою, які лише через декілька днів встановили йому діагноз. На цей час він є тимчасово непрацездатним, очікує черги на госпіталізацію. Вказані обставини підтверджуються відповідними доказами. Роботодавцем не було запропоновано йому надати пояснення про причини неявки на роботу.
Позивач зазначав, що вказаними діями роботодавця йому було завдано моральної шкоди, оскільки він був незаконно позбавлений роботи і, як наслідок, коштів на лікування, втратив впевненість у майбутньому, порушився нормальний уклад його життя.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати його звільнення з посади охоронця 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділення УПО в Харківській області незаконним;
- поновити його на посаді охоронця 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділення УПО в Харківській області;
- стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу із розрахунку його середньоденної заробітної плати у розмірі 293,98 грн;
- стягнути з відповідача на його користь компенсацію за завдану незаконним звільненням моральну шкоду в розмірі 15 тис. грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 27 березня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 у період з 18 серпня 2022 року по 26 серпня 2022 року був відсутній на робочому місці та не виконував свої посадові обов`язки без поважних причин, тому його звільнення роботодавцем на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України є законним та обґрунтованим. Отже, підстави для поновлення його на роботі зі стягненням середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди відсутні.
Суд першої інстанції послався на відповідні правові висновки Верховного Суду України та Верховного Суду.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 21 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 березня 2023 року залишено без змін.
Погоджуючись із висновками районного суду, апеляційний суд також вказав, що позивачем не спростовано факт прогулу та не доведено поважності причин невиходу на роботу у період з 18 серпня 2022 року по 26 серпня 2022 року. Сам по собі факт звернення позивача до лікарів, які у подальшому констатували у нього хронічні захворювання, не свідчить про його непрацездатність у спірний період, а згідно з інформації з Електронного реєстру листків непрацездатності ОСОБА_1 було відкрито листок непрацездатності лише 29 вересня 2022 року, тобто через 35 днів після його фактичного звільнення з роботи.
Надані позивачем суду копії скріншотів із електронного додатку "E-healt", в яких відображена інформація щодо електронного направлення від 18 серпня, від 08 жовтня, від 13 жовтня та щодо створення медичного висновку про непрацездатність № K97X-XBBT-T427-4XPE; копію електронного направлення від 08 жовтня 2022 року № 3622-5583-6583-2235; копії консультативних висновків спеціаліста від 19 серпня 2022 року та від 22 серпня 2022 року не містять даних про те, що ці направлення видавалося саме позивачу. Крім того, у них зазначена лише дата та місяць без року, що не дозволяє суду достовірно встановити період у який здійснювалися зазначені направлення. Це саме стосується інформації щодо створення медичного висновку про непрацездатність №K97X-XBBT-T427-4XPE.
Посилання позивача на те, що роботодавцем не було у нього витребувано пояснень щодо відсутності його на роботі саме 18 серпня 2022 року є безпідставними, оскільки зазначена обставина спростовується актами про відмову у наданні пояснень від 18 серпня 2022 року, від 19 серпня 2022 року та від 22 серпня 2022 року. Крім того, невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення (частина перша стаття 149 КЗпП України) саме по собі не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений поданими суду доказами.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Зміївського районного суду Харківської області. Підставами касаційного оскарження зазначено пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
У вересні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 грудня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до УПО в Харківській області, третя особа - начальник УПО в Харківській області Лукавенко Ю. П., про визнання звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 27 березня 2023 року та постанову Харківського апеляційного суду від 21 червня 2023 року призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили всіх обставин справи, не врахували, що у справах про поновлення на роботі працівника, звільненого на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні перевірити його доводи про поважність причин відсутності на роботі. При цьому на підтвердження доказів про відсутність на роботі за станом здоров`я суд може взяти до уваги як медичні документи, так і інші докази, у тому числі показання свідків. ОСОБА_1 не вийшов на роботу у зв`язку з хворобою, факт наявності якої підтверджується медичною документацією. 18 серпня 2022 року він звертався за медичною допомогою до сімейного лікаря, а також за його направленням до інших лікарів, про що свідчать відповідні докази. З яких підстав йому не було видано листок непрацездатності йому не відомо. Суд задовольнив його клопотання про допит сімейного лікаря, проте суд вказаного свідка не викликав і, відповідно, не допитав. Крім того, судами було залишено поза увагою відсутність згоди профспілкового комітету на його звільнення.
Посилається на відповідні правові висновки Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У вересні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив УПО в Харківській області на касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2, в якому зазначено, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, а доводи касаційної скарги - безпідставними. Позивачем не доведено обставини його непрацездатності та неможливості виконувати роботу за весь період відсутності на роботі (з 18 серпня 2022 року по 26 серпня 2022 року). Виключно листком непрацездатності може посвідчуватися тимчасова непрацездатність працівника, про що неодноразово наголошував Верховний Суд у своїх постановах. Згідно з інформацією з Електронного реєстру листків непрацездатності позивачу було відкрито листок непрацездатності лише 29 вересня 2022 року, тобто через 35 днів після його фактичного звільнення з роботи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом начальника УПО в Харківській області від 02 травня 2022 року № 136 о/с ОСОБА_1 було призначено на посаду охоронника 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділення УПО в Харківській області, за основним місцем роботи, з 01 травня 2022 року, звільнивши його з посади охоронника 1 розряду цього самого відділу (а. с. 59).
Наказом начальника УПО в Харківській області від 26 серпня 2022 року № 240 о/с ОСОБА_1, охоронника 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділення УПО в Харківській області, звільнено з роботи з 18 серпня 2022 року на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України (за прогул без поважних причин). Підстава: рапорт начальника Зміївського міського відділення УПО в Харківській області від 23 серпня 2022 року (а. с. 66).
На підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 надано суду копії скріншотів із електронного додатку "E-healt", в яких відображена інформація щодо електронного направлення від 18 серпня, від 08 жовтня, від 13 жовтня та щодо створення медичного висновку про непрацездатність № K97X-XBBT-T427-4XPE; копію електронного направлення від 08 жовтня 2022 року № 3622-5583-6583-2235; копії консультативних висновків спеціаліста від 19 серпня 2022 року та від 22 серпня 2022 року (а. с. 9-15, 17).
На підтвердження своїх заперечень проти позовних вимог УПО в Харківській області надано наступні докази.
Акт від 18 серпня 2022 року № 1, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області ОСОБА_3 у присутності начальника команди воєнізованої охорони ОСОБА_4, охоронника 1 розряду команди воєнізованої охорони ОСОБА_5, яким зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 18 серпня 2022 року впродовж восьми годин без поважної причини. Від підпису та отримання копії акту ОСОБА_1 відмовився (а. с. 49).
Акт від 18 серпня 2022 року, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області ОСОБА_3 у присутності начальника команди воєнізованої охорони ОСОБА_4, охоронника 1 розряду команди воєнізованої охорони ОСОБА_5, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо його відсутності на робочому місці 18 серпня 2022 року. Від підпису ОСОБА_1 відмовився (а. с. 50).
Акт від 19 серпня 2022 року № 2, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області ОСОБА_3 у присутності начальника команди воєнізованої охорони ОСОБА_4, старшого зміни охоронника 1 розряду ОСОБА_6, яким зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 19 серпня 2022 року впродовж восьми годин без поважної причини. Від підпису та отримання копії акту ОСОБА_1 відмовився (а. с. 51).
Акт від 19 серпня 2022 року, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області ОСОБА_3 у присутності начальника команди воєнізованої охорони ОСОБА_4, старшого зміни охоронника 1 розряду ОСОБА_6, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо його відсутності на робочому місці 19 серпня 2022 року. Від підпису ОСОБА_1 відмовився (а. с. 52).
Акт від 22 серпня 2022 року № 3, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області Власенко О. М. у присутності начальника команди воєнізованої охорони ОСОБА_4, охоронника 1 розряду команди воєнізованої охорони ОСОБА_5, яким зафіксовано відсутність ОСОБА_1 на робочому місці 22 серпня 2022 року впродовж восьми годин без поважної причини. Від підпису та отримання копії акту ОСОБА_1 відмовився (а. с. 53).
Акт від 22 серпня 2022 року, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківській області Власенко О. М. у присутності поліцейського-водія ОСОБА_7, поліцейського-водія ОСОБА_8, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо його відсутності на робочому місці 22 серпня 2022 року. Від підпису ОСОБА_1 відмовився (а. с. 54).
Акт від 26 серпня 2022 року, складений начальником команди воєнізованої охорони Зміївського міського відділу УПО в Харківської області Власенко О. М. у присутності поліцейського-водія Зміївського міського відділу УПО в Харківської області Міненка О. А., поліцейського-водія Зміївського міського відділу УПО в Харківської області Бичека Є. О., яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про звільнення від 26 серпня 2022 року (а. с. 55).
Згідно з рапорту начальника Зміївського міського відділу УПО в Харківській області від 23 серпня 2022 року, охоронник 1 розряду взводу взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділу УПО в Харківської області ОСОБА_1 не виходить на робоче місце без поважної причини. За вказаним фактом була проведена службова перевірка та зібрано ряд матеріалів, які дають підстави вважати, що наведені ОСОБА_1 причини відсутності на робочому місці, починаючи з 18 серпня 2022 року, не є поважними та не мають підтвердження відповідними документами (довідками) виданими уповноваженими органами, що згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України кваліфікується як прогул (а. с. 58).
Зокрема, у рамках проведення службового розслідування за фактом невиходу на службу охоронника 1 розряду взводу охорони об`єктів та публічної безпеки Зміївського міського відділу УПО в Харківській області Троїцького В. І., 22 серпня 2022 року начальником Зміївського міського відділу УПО в Харківській області було здійснено запит до комунального некомерційного підприємства "Слобожанська лікарня" з метою надання інформації, чи звертався за медичною допомогою даний співробітник до закладу 18, 19, 22 серпня 2022 року, чи відкрито ОСОБА_1 листок тимчасової непрацездатності або отримував він направлення до інших лікарняних закладів, якщо отримував то до яких саме (а. с. 56).
Згідно з відповіді комунального некомерційного підприємства "Слобожанська лікарня" від 23 серпня 2022 року № 815 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, за медичною допомогою 18, 19, 22 серпня 2022 року до їхнього закладу не звертався (а. с. 57).
Згідно з Електронного реєстру листків непрацездатності ОСОБА_1 було відкрито листок непрацездатності 29 вересня 2022 року (а. с. 68).
Судом також установлено, що ОСОБА_1 не перебував на публічній службі.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.