ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(додаткова)
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 638/17053/18
провадження № 61-6138св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Коротуна В. М., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Харківська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шаульська Наталія Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Подкуйко Тетяна Володимирівна, Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1, яка підписана представником ОСОБА_3, про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шаульська Наталія Іванівна, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Подкуйко Тетяна Володимирівна, Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання договору дарування частково недійсним,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2018 Харківська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шаульська Н. І., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Подкуйко Т. В., Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання договору дарування частково недійсним.
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року, позов Харківської міської ради задоволено. Скасовано запис про реєстрацію змін до права власності, проведений 19 квітня 2016 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Шаульською Н. І. на підставі рішення: індексний номер 29324110, на об`єкт нерухомого майна: житловий будинок літ. "А-1" з обслуговуючими будівлями загальною площею 293,6 кв. м, житловою площею 160,3 кв. м, розташований на АДРЕСА_1, зареєстрований на праві приватної власності за ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір дарування, посвідчений 29 липня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Подкуйко Т. В. та зареєстрований у реєстрі за № 524, в частині передачі у власність ОСОБА_2 житлового будинку літ. "А-1" загальною площею 293,6 кв. м, житловою площею 160,3 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 3 524,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 16 серпня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_3, задоволено. Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 12 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2023 року скасовано. У задоволенні позову Харківської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Шаульська Н. І., приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Подкуйко Т. В., Служба у справах дітей по Шевченківському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та визнання договору дарування частково недійсним відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дзержинського районного суду міста Харкова від 27 листопада 2018 року, якою було накладено арешт на житловий будинок літ. "А-1" загальною площею 293,6 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 905713363101.
04 вересня 2023 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_3 подала заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення з Харківської міської ради на користь ОСОБА_1 судових витрат у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 12 334,00 грн та витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, в розмірі 97 150,00 грн.
Заява мотивована тим, що на виконання договору про надання юридичних послуг від 05 жовтня 2018 року згідно з актом приймання-передачі наданих послуг ОСОБА_1 зобов`язана перерахувати на банківський рахунок адвоката Бондарчука О. А. витрати за надання протягом 2018-2023 років адвокатом професійної правничої допомоги в розмірі 97 150,00 грн. Також ОСОБА_1 сплачено судовий збір на загальну суму 12 334,00 грн (за подання апеляційної скарги в розмірі 5 286,00 грн та за подання касаційної скарги в сумі 7 048,00 грн).
У жовтні 2023 року Харківська міська рада через представника Гусєву А. В. подала заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить відмовити в задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення.
Заява мотивована тим, що у матеріалах касаційної скарги відсутня заява про розподіл судових витрат. Згідно зі статтею 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Наведена норма процесуального закону надає суду право у разі невиконання стороною обов`язку подати попередній розрахунок судових витрат відмовити у їх відшкодуванні, за винятком суми сплаченого стороною судового збору. Для відшкодування понесених судових витрат сторона повинна виконати всі законодавчі вимоги: подати разом із першою заявою по суті спору попередній розрахунок судових витрат, подати клопотання про відшкодування витрат до закінчення судових дебатів або ж завчасно подати заяву про те, що судові витрати будуть заявлені протягом п`яти днів після винесення рішення (тільки у такому разі суд прийме додаткове рішення щодо розподілу судових витрат). Умовами відшкодування судових витрат є дотримання законодавчих формальностей їх заявлення, надання всіх документів та дотримання співмірності витрат обставинам справи. Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою першої заяви по суті спору (як позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг), оскільки з огляду на статтю 134 ЦПК України попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом справи. При поданні касаційної скарги заявник не заявив клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу, касаційна скарга також не містить попередній (орієнтовним) розмір судових витрат на професійну правничу допомогу. На адресу Харківської міської ради будь-які заяви від адвоката щодо витрат на правову допомогу не надходили. Якщо суд під час розгляду клопотання про зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу (заперечень щодо розміру стягнення витрат на професійну правничу допомогу) визначить, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, витраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат, суд має дійти висновку про зменшення заявлених до стягнення з іншої сторони судових витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17, від 19 лютого 2019 року у справі № 917/1071/18). Адвокатом порушено процедуру визначену ЦПК України, не дотримано формальні вимоги процесуального законодавства, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат у справі № 638/17053/18.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина тринадцята статті 141 ЦПК України).
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 141 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: змагальність сторін; диспозитивність відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункти 4, 5, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша - друга статті 133 ЦПК України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зазначено, що:
"33. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
34. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
35. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.