ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 127/13441/21
провадження № 61-13703св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьоїсудової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Грушицького А. І.,
суддів: Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником Шеремет Галиною Анатоліївн ою, на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року у складі колегії суддів: Матківської М. В., Войтка Ю. Б., Міхасішина І. В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 01 червня 2015 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір позики, за яким відповідач отримав від нього в борг 22 000 доларів США.
Вказував, що ОСОБА_2 не виконав взятих на себе зобов`язань щодо сплати боргу у строк та в порядку, що встановлені договором, у зв`язку з чим 01 червня 2019 року він надіслав відповідачу письмову вимогу про повернення позики, яка була залишена без реагування.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором позики у розмірі 27 049,15 доларів США, з яких: 22 000 доларів США - основна сума боргу; 2 640 доларів США - проценти за користування позикою; 440 доларів США - штраф за порушення строків повернення позики; 1 969,15 доларів США - три проценти річних.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року у складі судді Бойко В. М. позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у розмірі 27 049,15 доларів США, з яких: 22 000 доларів США - основна сума боргу; 2 640 доларів США - проценти за користування позикою; 440 доларів США - штраф за порушення строків повернення позики; 1 969,15 доларів США - три проценти річних.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позов ОСОБА_1 доведено й обґрунтовано належним чином, тому наявні правові підстави для стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за договорами позики, яка утворилася внаслідок невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_2, через представника Шеремету Г. А., 28 липня 2023 року подав апеляційну скаргу разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу Шеремети Г. А., яка діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до апеляційного суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд зазначив, що представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шеремет Г. А. була присутня у судовому засіданні 24 травня 2023 року та брала участь у судових дебатах, тому їй було відомо про оголошення судом першої інстанції перерви до 25 травня 2023 року задля проголошення скороченого судового рішення.
Разом із тим, будучи належним чином повідомленою про розгляд справи, названий адвокат не з`явилася у судове засідання 25 травня 2023 року, в якому було оголошено вступну та резолютивну частини оскаржуваного рішення суду, а подала заяву про видачу повного тексту цього рішення лише 26 червня 2023 року, тобто не цікавилася у розумні інтервали часу результатами вирішення спору у цій справі.
Додана до апеляційної скарги довідка про перебування адвоката Шеремет Г. А. у відпустці з 12 по 19 червня 2023 року не спростовує того факту, що у сторони відповідача було достатньо часу, щоб у визначений законом строк подати до суду апеляційну скаргу.
На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шеремет Г. А. подала заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якій посилалася на те, що вона не змогла бути присутньою під час проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення.
Матеріали справи не містять доказів вручення судом першої інстанції стороні відповідача повного тексту оскаржуваного рішення, копію якого вона отримала наручно у приміщенні суду лише 30 червня 2023 року, а апеляційну скаргу подала 28 липня 2023 року, тобто з дотриманням визначеного статтею 354 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 рокувідмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шеремет Г. А. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шеремет Г. А. брала участь у судовому засіданні 24 травня 2023 року, у тому числі у судових дебатах, по закінченні яких суд вийшов у нарадчу кімнату для складання судового рішення, повідомивши, що коротке рішення буде оголошено 25 травня 2023 року о 10:00 год.
Суд першої інстанції виконав свій обов`язок щодо направлення копії рішення сторонам у справі - позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2, про що свідчить супровідний лист від 05 червня 2023 року.
Згідно особистого підпису представника відповідача - адвоката Шеремет Г. А. на поданій нею заяві від 26 червня 2023 року, копію оскаржуваного рішення вона отримала 30 червня 2023 року, тобто фактично в межах визначеного частиною першою статті 354 ЦПК України строку на апеляційне оскарження. Проте, з невідомих причин названий адвокат не подала апеляційну скаргу у встановлений законом строк, хоча з урахуванням юридичного досвіду та кваліфікації мала таку можливість.
Посилання адвоката Шеремет Г. А. як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження на те, що їй не надсилалася копія рішення суду першої інстанції, є проявом надмірного формалізму з боку представника відповідача, враховуючи, що заява про видачу копії рішення була подана нею в межах строку на апеляційне оскарження і адвокат у силу своє професійної діяльності повинна розуміти важливість дотримання процесуальних строків.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів неможливості подання апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення, а пропуск строку на апеляційне оскарження пов`язаний у більшій мірі з діями самого заявника та легковажним ставленням до процесуальних строків як таких.
Виходячи із наведеного, колегія суддів вказала, що застосування процесуальних обмежень при апеляційному оскарженні рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року відповідає принципу юридичної визначеності і не може вважатися відмовою у доступі до правосуддя.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
13 вересня 2023 року ОСОБА_2, через представника Шеремет Г. А., подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення, передбачених абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України, представник заявника - адвокат Шеремет Г. А. зазначила, що вона та її довіритель не були присутніми у судовому засіданні 25 травня 2023 року під час проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду першої інстанції, а тому не знали про дату складання 05 червня 2023 року повного тексту цього рішення.
Статтею 354 ЦПК України чітко визначено момент початку перебігу тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду, за якого заявник має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, і цим моментом є день вручення судового рішення.
Вказує, що 26 червня 2023 року вона звернулася до суду першої інстанції із заявою про видачу повного тексту оскаржуваного рішення, оскільки ні їй, ні її довірителю не була вручена його копія у встановленому процесуальним законом порядку (у матеріалах справи відсутнє зворотнє повідомлення щодо отримання та/або не отримання стороною відповідача копії рішення суду першої інстанції).
Разом із тим, копію оскаржуваного рішення вона отримала наручно у приміщенні суду 30 червня 2023 року, а апеляційну скаргу подала 28 липня 2023 року, тобто з дотриманням визначеного статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у зв`язку з пропуском процесуальних строків, апеляційний суд порушивправо на апеляційне оскарження, що включає як забезпечення можливості оскарження судового рішення, так і обовʼязок суду прийняти та розглянути подану апеляційну скаргу.
Аргументи інших учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала апеляційного суду є законною та обґрунтованою, постановленою відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Вінницького міського суду Вінницької області.
16 жовтня 2023 року справа № 127/13441/21 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
Встановлено, що 26 травня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики (том 1 а. с. -6).
У суді першої інстанції інтереси відповідача ОСОБА_2 представляла адвокат Шеремет Г. А., яка, зокрема, була присутня у судовому засіданні 24 травня 2023 року та після закінчення судових дебатів повідомлялася про вихід суду до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, вступна та резолютивна частини якого мала бути проголошена 25 травня 2023 року о 10:00 год. (том 1 а. с. 63-65, том 2 а. с. 28).
Разом із тим, названий адвокат не з`явилася у судове засідання 25 травня 2023 року, в якому суд першої інстанції проголосив вступну та резолютивну частини свого рішення по суті спору, а саме про задоволення пред`явленого ОСОБА_1 позову (том 2 а. с. 29, 30).
У матеріалах цієї справи також міститься оригінал повного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року, в резолютивній частині якого наявні відомості про дату складення повного судового рішення 05 червня 2023 року (том 2 а. с. 31-34).
Супровідним листом Вінницького міського суду Вінницької області, вихідна дата якого - 05 червня 2023 року, підтверджується, що копія вищезгаданого рішення від 25 травня 2023 року була надісланавідповідачу ОСОБА_2 на поштову адресу: АДРЕСА_1, тоді як його представнику - адвокату Шереметі Г. А. - таке рішення не надсилалося (том 2 а. с. 35).
Водночас, матеріали справи не містять ані зворотніх повідомлень про вручення відповідачу ОСОБА_2 поштових відправлень, ані конвертів, які мали б повернутися на адресу суду у випадку невручення особі таких відправлень.
26 червня 2023 року представник відповідача - адвокат Шеремета Г. А. звернулася до Вінницького міського суду Вінницької області із заявою про видачу рішення цього суду від 25 травня 2023 року, копію якого вона отримала 30 червня 2023 року (том 2 а. с. 36).
28 липня 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Шеремета Г. А. подав апеляційну скаргу на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року разом із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження (том 2 а. с. 41-46, 50-51).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 02 серпня 2023 рокуапеляційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до апеляційного суду заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази (том 2 а. с. 55-56).
На виконання вимог вказаної ухвали апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Шеремет Г. А. подала заяву про поновлення строків на апеляційне оскарження, в якій посилалася на те, що вона не змогла бути присутньою під час проголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення. Матеріали справи не містять доказів вручення судом першої інстанції стороні відповідача повного тексту оскаржуваного рішення, копію якого вона отримала наручно у приміщенні суду лише 30 червня 2023 року, а апеляційну скаргу подала 28 липня 2023 року, тобто з дотриманням визначеного статтею 354 ЦПК України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження (том 2 а. с. 60-61).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 15 серпня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Шеремет Г. А. на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 травня 2023 року на підставі пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України (том 2 а. с. 63-64).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку, зокрема ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Згідно з абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції не відповідає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених вимогами законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 272 ЦПК України (в редакції, чинній на час складання судом першої інстанції повного судового рішення) у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складання - в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса в особи відсутня. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частини шоста, сьома статті 272 ЦПК України в редакції, чинній на час складання судом першої інстанції повного судового рішення).