1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 904/464/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І.С. - головуючого, Зуєва В.А., Міщенка І.С.,

секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,

за участю представників:

Товариства з обмеженою відповідальністю

"Український національний продукт"- не з`явився,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт"

про ухвалення додаткового рішення щодо витрат на професійну правничу допомогу

у справі № 904/464/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста"

про стягнення боргу, пені, 20 % річних, інфляційних втрат та штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 904/464/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Віста" (далі - ТОВ "Віста") залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 у справі № 904/464/23 залишено без змін.

24.11.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Український національний продукт" (далі - ТОВ "Український національний продукт") направило до Верховного Суду заяву про вирішення питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, орієнтовний розрахунок яких було наведено позивачем у відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Віста" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.09.2023 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2023 у справі № 904/464/23.

Так, ТОВ "Український національний продукт" просило стягнути з ТОВ "Віста" на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15 000,00 грн.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2023 призначено до розгляду заяву ТОВ "Український національний продукт" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/464/23 у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.

04.12.2023 від ТОВ "Віста" на електронну пошту Верховного Суду надійшла заява (№ 8148/2023Д2), в якій містяться заперечення на заяву ТОВ "Український національний продукт" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/464/23 та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.12.2023 заяву ТОВ "Віста" від 04.12.2023 №8148/2023Д2, в якій містяться заперечення на заяву ТОВ "Український національний продукт" про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/464/23 та клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, повернуто заявникові без розгляду відповідно до частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК).

ТОВ "Український національний продукт" і ТОВ "Віста" у судове засідання своїх представників не направили, хоча були повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, із заявою до суду про відкладення розгляду справи з зазначенням будь-яких поважних причин неможливості явки їхніх представників у судове засідання не зверталися.

Ураховуючи наведене, те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції за відсутності зазначених представників.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у заяві доводи та перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом статті 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У частині 2 статті 126 ГПК установлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 126 ГПК).

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 ГПК).

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (тут і далі у редакції, чинній на час укладення договору про надання правової допомоги позивачу) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом наведеної норми адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.


................
Перейти до повного тексту