1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/12904/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Берднік І. С. - головуючого, Багай Н. О., Зуєва В. А.,

секретар судового засідання - Корнієнко О. В.,

за участю представників:

Офісу Генерального прокурора - Ющенко М. А.,

Міністерства оборони України - Полтєва Є. О.,

Товариства з обмеженою

відповідальністю "Авіа Оіл" - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 (у складі колегії суддів: Євсіков О. О. (головуючий), Алданова С. О., Корсак В. А.)

у справі № 910/12904/22

за позовом Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Центрального регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл"

про стягнення 4 127 616,02 грн,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2022 року Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Центрального регіону (нині Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" (далі - ТОВ "Авіа Оіл") про стягнення 4 127 616, 02 грн штрафних санкцій, з яких: 2 971 883,53 грн - пеня, 1 155 732,49 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням ТОВ "Авіа Оіл" зобов`язань за договором про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 10.09.2021 № 286/1/21/23 в частині строків постачання продукції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 позов задоволено. Стягнуто з ТОВ "Авіа Оіл" на користь Міністерства оборони України 2 971 883,53 грн пені та 1 155 732,49 грн штрафу. Стягнуто з ТОВ "Авіа Оіл" на користь прокуратури 61 914,24 грн судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення 2 922 352,14 грн пені та 1 155 732,49 грн штрафу. Закрито провадження у справі в частині вимог про стягнення 49 531,39 грн пені. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь ТОВ "Авіа Оіл" 92 871,36 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись з висновками суду апеляційної інстанції, у жовтні 2023 року Заступник керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 скасувати, а рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2023 залишити в силі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Зуєв В. А., Случ О. В. від 16.10.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 910/12904/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону на постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини 2 статті 287 ГПК України; касаційну скаргу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.12.2023.

ТОВ "Авіа Оіл" у відзиві на касаційну скаргу, поданому через підсистему "Електронний суд", зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, та безпідставність доводів, викладених у касаційній скарзі, просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Міністерство оборони України у відзиві на касаційну скаргу, поданому через підсистему "Електронний суд", погоджується з доводами касаційної скарги, вважає, що суд першої інстанції при прийняті судового рішення про задоволення позову правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому просить касаційну скаргу задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Заступником керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону засобами підсистеми "Електронний суд" подано заперечення на відзив ТОВ "Авіа Оіл".

У судовому засідання 06.12.2023 оголошено перерву у справі № 910/12904/22 за касаційною скаргою Заступника керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону до 13.12.2023.

11.12.2023 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Авіа Оіл", подана через підсистему "Електронний суд", про розгляд касаційної скарги без участі його представника.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.12.2023 у зв`язку з перебуванням судді Случа О. В. у відпустці справу № 910/12904/22 передано на розгляд складу колегії суддів Касаційного господарського суду: Берднік І. С. - головуючий, Багай Н. О., Зуєв В. А.

ТОВ "Авіа Оіл" у судове засідання 13.12.2023 свого представника не направило.

Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про повідомлення ТОВ "Авіа Оіл" про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, а також заяви ТОВ "Авіа Оіл" про розгляд касаційної скарги без участі його представника, та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності представника ТОВ "Авіа Оіл".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Офісу Генерального прокурора, Міністерства оборони України, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд дійшов таких висновків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель № UA- 2021-08-05-011485-а (лот №5), 10.09.2021 між Міністерством оборони України (замовник) та ТОВ "Авіа Оіл" (постачальник) укладено договір про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) №286/1/21/23, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачити у 2021 році нафту і дистиляти (091130000- - (авіаційний гас) (лот 5(09131000-6) авіаційний гас (паливо для реактивних двигунів РТ та або паливо ТС-1 для реактивних двигунів та / або паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1), а саме: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (далі - продукція) для потреб Міністерства оборони України згідно специфікації, а замовник забезпечити приймання продукції та її оплату в асортименті, кількості, у строки і за цінами згідно з специфікацією:

- до 29.10.2021 (включно) - 1 200,0 тонн, ціна за одиницю (без ПДВ) - 20 276,35 грн, загальна вартість продукції (без ПДВ) - 24 331 620,00 грн;

- до 10.12.2021 (включно) - 680,0 тонн, ціна за одиницю (без ПДВ) - 20 276,35 грн, загальна вартість продукції (без ПДВ) - 13 787 918,00 грн;

Загальна вартість продукції з податком на додану вартість (ПДВ) складає 45 743 445,60 грн (пункт 1.1 договору у редакції додаткової угоди № 1 від 10.09.2021).

Відповідно до пункту 3.1 договору (у редакції додаткової угоді № 1 від 10.09.2021) ціна договору становить без ПДВ 38 119 538,00 грн, крім того ПДВ 7 623 907,60 грн. Ціна договору, що підлягає оплаті, становить 45 743 445,60 грн, у тому числі ПДВ та вартість вантажних робіт в місцях завантаження і транспортні витрати.

Розрахунок за фактично постачену продукцію здійснюється протягом 30 календарних днів (за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником до Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених цим договором, але не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення поточного бюджетного року (пункт 4.1 договору).

У пункті 5.2 договору передбачено, що постачання продукції одержувачам замовника здійснює постачальник виключно за номенклатурою, у кількостях, в строки та за адресами, що зазначені в рознарядках Міністерства оборони України.

Договір вважається виконаним за умови постачання не менше 99% продукції (пункт 5.5 договору).

У пункті 6.1 договору передбачено обов`язки замовника, зокрема, замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість постаченої продукції протягом 30 календарних днів (за умов надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків) з дати надання постачальником замовнику належним чином оформлених документів, передбачених договором (підпункт 6.1.1).

Відповідно до підпункту 6.2.5 пункту 6.2 договору у разі порушення постачальником порядку постачання продукції, її номенклатури, кількості, якості (визначається чинними стандартами, технічними умовами, іншою нормативно-технічною документацією тощо), строків, які визначені у специфікації та/або рознарядці, або дострокової відмови постачальника від подальшого виконання умов даного договору, замовник в односторонньому порядку має право:

- на відшкодування збитків, понесених Міністерством оборони України в результаті таких дій постачальника;

- відмовитися від прийняття подальшого виконання зобов`язань постачальником за цим договором;

- відмовитися від встановлення на майбутнє господарських відносин з постачальником;

- достроково розірвати договір, повідомивши письмово про це постачальника.

Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє замовника права вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання цього договору.

Згідно з пунктом 6.3 договору постачальник зобов`язаний, зокрема, забезпечити постачання продукції у строки, встановлені договором; забезпечити постачання продукції згідно зі специфікацією та якість якої відповідає умовам, установленим розділом ІІ договору (підпункти 6.3.1, 6.3.2 договору).

У підпункті 7.3.2 пункту 7.3 договору сторони погодили, що за порушення строків постачання продукції постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Нарахування неустойки (пеня, штраф) здійснюється замовником, починаючи з наступного дня від кінцевої дати постачання товару, визначеної договором, до моменту надходження (постачання) товару, визначеного актом приймання-передачі, з урахуванням такого:

- при постачанні залізничним транспортом (залізнична станція призначення), документом що підтверджує поставку товару є належним чином оформлена залізнична накладна з відміткою про надходження товару;

- при постачанні автомобільним транспортом (бази, склади замовника, одержувача) датою постачання товару є дата, що зазначена у акті приймання-передачі товару (графа надходження).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині проведення розрахунків - до їх завершення. Після закінчення терміну дії договору коригування зобов`язань здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння (пункт 10.1 договору).

Після закінчення терміну дії договору продукція, визначена в п. 1.1, не підлягає постачанню замовнику та не буде прийнята одержувачем замовника за цим договором (пункт 10.2 договору).

Згідно з рознарядкою на постачання ТОВ "Авіа Оіл" палива авіаційного для газотурбінних двигунів Джет А-1, ДСТУ 4796:2007 (додаток № 12.2 до договору від 10.09.2021 № 286/1/21/23), сторони договору погодили одержувачів замовника, кількість, строки та адреси постачання.

Судом апеляційної інстанції установлено, що за першим терміном постачання (до 29.10.2021) відповідач поставив пального у кількості 1 201,440 тонни із запланованих 1 200,00 тонн, що підтверджується: актами прийому-передачі продукції від 02.11.2021 № 240, від 22.11.2021 № 317, від 22.11.2021 № 268, від 22.11.2021 № 285; видатковими накладними від 07.10.2021 № РН-395, від 20.10.2021 № РН-400, від 27.10.2021 № РН-413, від 26.10.2021 № РН-416; актами приймання-передачі від 31.10.2021 № 81, від 29.10.2021 № 85, від 27.10.2021 № 1, від 26.10.2021 № 87; повідомленнями-підтвердженнями від 23.10.2021 №81, від 29.10.2021 № 86, від 02.11.2021 №463, від 01.11.2021 № 88.

18.11.2021 ТОВ "Авіа Оіл" звернулось до Міністерства оборони України (лист № 14) з пропозицією та обґрунтуванням необхідності зміни ціни договору. У листі ТОВ "Авіа Оіл" зазначило, що станом на 17.11.2021 поставило Міністерству оборони України 1 201,440 тонни продукції, але у зв`язку з різким та істотним зростанням ціни на продукцію за договором більш ніж на 10%, просило розглянути питання про збільшення ціни за одиницю товару до 10% шляхом зменшення обсягів закупівлі та не змінюючи суму договору, або на підставі абзацу 3 пункту 8.4 договору розірвати договір у зв`язку з неконтрольованими перешкодами, які відбулися поза контролем сторін та виникли після укладення договору.

У відповіді на зазначений лист Міністерство оборони України повідомило ТОВ "Авіа Оіл" (лист від 25.11.2021 № 286/6327), що відповідачем виконано умови договору за першим терміном постачання (до 29.10.2021) у кількості 1 201,440 тонни із запланованих 1 200,00 тонн, залишок до постачання становить 678,560 тонни (до 10.12.2021); запропонувало дотримуватись умов договору та здійснити постачання у повному обсязі, у визначені терміни і у відповідній якості.

29.11.2021 ТОВ "Авіа Оіл" листом № 14 звернулось до Міністерства оборони України з пропозицією про розірвання договору за взаємною згодою сторін шляхом укладення додаткової угоди щодо підтвердження обсягу постаченої продукції без застосування до нього будь-яких санкції, включаючи підпункт 11.1.3 договору. ТОВ "Авіа Оіл" зазначило, що стрімке зростанням ціни на продукцію порушує його майнові інтереси та є перешкодою, яка заважає сумлінно виконати зобов`язання. До зазначеного листа було додано додаткову угоду (2 примірники).

Судом апеляційної інстанції установлено, що ТОВ "Авіа Оіл" у строк до 10.12.2021 не здійснило постачання замовнику залишку продукції - 678,560 тонни.

14.12.2021 Міністерство оборони України листом № 286/9/6756 повідомило відповідача, що станом на 14.12.2021 за умовами договору термін постачання продукції сплив; за першим терміном (до 29.10.2021) постачання авіаційного гасу здійснено у повному обсязі. Також, Міністерство оборони України повідомило, що відповідно до підпункту 6.2.5 договору відмовляється від прийняття подальшого виконання зобов`язань постачальником та про дострокове розірвання договору. Разом з тим, застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє замовника права вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання договору.

Надалі, Міністерство оборони України звернулось до ТОВ "Авіа Оіл" з претензією (лист від 17.12.2021 № 286/9/6851), у якій, посилаючись на прострочення відповідачем терміну поставки продукції на 3 дні, просило сплатити пеню у розмірі 49 531,39 грн.

У відповіді на претензію ТОВ "Авіа Оіл" повідомило Міністерство оборони України (лист від 13.01.2022 № 12), що пред`явлення претензії є передчасним, а її розгляд буде доцільним після розгляду поданого відповідачем до суду позову про розірвання договору.

Прокурор в особі Міністерства оборони України, звертаючись до суду з позовними вимогами про стягнення 4 127 616, 02 грн штрафних санкцій, з яких: 2 971 883,53 грн - пеня, 1 155 732,49 грн - штраф, обґрунтував їх неналежним виконанням ТОВ "Авіа Оіл" зобов`язань за договором про постачання для державних потреб нафти та дистилятів (09130000-9) (авіаційний гас) для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) від 10.09.2021 №286/1/21/23 в частині строків постачання продукції, що відповідно до умов договору є підставою для нарахування пені і штрафу.

Суд першої інстанції, встановивши порушення ТОВ "Авіа Оіл" строків поставки товару та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 11.12.2021 по 11.06.2022 (180 днів) та штрафу за прострочення поставки товару більше 30 днів, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 4 127 616, 02 грн (2 971 883,53 грн - пеня, 1 155 732,49 грн - штраф).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове рішення, суд апеляційної інстанції, встановивши, що у зв`язку з порушенням відповідачем строків постачання продукції Міністерство оборони України застосувало оперативно-господарські санкції передбачені умовами договору: відмовилось від прийняття подальшого виконання зобов`язань постачальником за договором та достроково з 14.12.2021 розірвало договір в односторонньому поряду, та врахувавши положення пункту 10.2 договору, дійшов висновку, що прострочення терміну постачання продукції склало 3 дні, а тому позовні вимоги про стягнення пені за 180 днів та штрафу за більше 30 днів прострочення поставки товару є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за 3 дні прострочення та встановивши, що ТОВ "Авіа Оіл" сплатило позивачу пеню за 3 дні прострочення у сумі 49 531,39 грн, закрив провадження у справі в частині стягнення 49 531,39 грн пені на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

У поданій касаційній скарзі прокурор зазначає, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні неправильно застосовано норми статей 526, 530, 631, 670, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 86, 231, 232, 236, 237 Господарського кодексу України (далі - ГК України), законів України "Про публічні закупівлі", "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 916/804/17, від 10.09.2020 у справі № 916/1777/19, від 05.09.2019 у справі № 910/1338/19, від 14.08.2018 у справі № 910/496/18, від 21.02.2018 у справі № 910/14628/17, від 13.06.2018 у справі № 910/17259/17, від 15.08.2018 у справі № 910/21804/17, від 22.05.2019 у справі № 904/1782/18.

За доводами касаційної скарги, судом апеляційної інстанції невірно встановлено, що договір було припинено 14.12.2021 за волевиявленням Міністерства оборони України у зв`язку з чим припинився обов`язок відповідача з постачання продукції за договором, а тому необґрунтованим є висновок про неможливість виникнення прострочення з виконання такого обов`язку після 14.12.2021 по червень 2022 року. При цьому, встановивши, що у зв`язку з порушення відповідачем умов договору, замовник застосував оперативно-господарські санкції, передбачені підпунктом 6.2.5 договору, суд апеляційної інстанції не взяв до уваги порядок їх застосування, передбачений підпунктом 7.3.2 договору.

Також скаржник у касаційній скарзі послався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм статей 236, 237 ГК України у подібних правовідносинах, що є підставою для подання касаційної скарги відповідно до пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції у межах доводів і вимог касаційної скарги, виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (частина 2 статті 509 ЦК України).

Частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).


................
Перейти до повного тексту