ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 907/850/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. - головуючого, Багай Н.О., Берднік І.С.
секретар судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників учасників:
позивача - не з`явився,
відповідача - Ліуш Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС України у Закарпатській області
на постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 (у складі колегії суддів: Якімець Г.Г. (головуючий), Бойко С.М., Бонк Т.Б.)
та додаткове рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.06.2023 (суддя Андрейчук Л.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бейс Інвест"
до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області
про припинення податкової застави,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. 16.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бейс Інвест" (далі - ТОВ "Бейс Інвест", Позивач) звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі - Головне управління ДПС, Відповідач), у якому просило припинити податкову заставу нерухомого майна, що зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 31230449 від 25.08.2016), належного ТОВ "Бейс Інвест", а саме: будівлі та споруди літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, І-1, І-2, І-3, І-4, загальною площею 2 685,1 кв. м, яке знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1813378921101).
1.2. В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бейс Інвест" посилалося на те, що перебування придбаного на прилюдних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує його право власності на це майно. Також наголошувало, що оскільки Позивач не є боржником, та, враховуючи те, що звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника-боржника (у даному випадку це Приватне акціонерне товариство "Машинобудівний завод "Тиса", далі - ПАТ "Машинобудівний завод "Тиса"), до правовідносин, які склалися між сторонами, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині питання податкової застави.
2. Короткий зміст судових рішень у справі
2.1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30.01.2023 у справі №907/850/22, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023, позов задоволено та припинено податкову заставу нерухомого майна, яка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, щодо належного ТОВ "Бейс Інвест" нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди літ. Г, Я-2, Я, Я-1, Ч, І, І-1, І-2, І-3, І-4, загальною площею 2 685,1 кв.м, які знаходиться за адресою: Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Мартина Сергія, 4.
2.2. Додатковою постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 частково задоволено заяву ТОВ "Бейс Інвест" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Головного управління ДПС на користь ТОВ "Бейс Інвест" 3 000,00 грн вказаних витрат. У іншій частині вимог зазначеної заяви відмовлено.
2.3. У подальшому додатковим рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.06.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.10.2023 у справі №907/850/22, заяву ТОВ "Бейс Інвест" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ТОВ "Бейс Інвест" 3 750,00 грн витрат за надання правничої допомоги. У задоволенні іншої частині вимог - відмовлено.
Господарські суди попередніх інстанцій, беручи до уваги характер спірних правовідносин у цій справі, а також принципи пропорційності та розумності, дійшли висновку про наявність правових підстав для стягнення з Відповідача судових витрат в розмірі 3 750,00 грн за надання правничої допомоги, яка на переконання судів, є співмірною із складністю справи та реально витраченим адвокатом часу на надання правничої допомоги, в той же час не є надмірним тягарем для Відповідача.
2.4. Постановою Верховного Суду від 09.08.2023 постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.05.2023 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 30.01.2023 у справі №907/850/22 залишено без змін.
Додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №907/850/22 в частині задоволення заяви ТОВ "Бейс Інвест" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а саме в частині стягнення 3 000,00 грн скасовано та в цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
У іншій частині додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №907/850/22 залишено без змін.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі Головне управління ДПС просить скасувати додаткове рішення місцевого господарського суду від 14.06.2023 та постанову апеляційної інстанції від 02.10.2023 в частині задоволення заяви ТОВ "Бейс Інвест" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні вказаної заяви у повному обсязі.
3.2. Вимоги скарги обґрунтовані неврахуванням господарськими судами попередніх інстанцій висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21, від 29.06.2022 у справі №161/5317/18, від 24.01.2023 у справі №922/4022/20, від 27.06.2023 у справі №907/568/22, від 09.08.2023 у справі №907/850/22 (щодо застосування положень частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
4. Розгляд справи Верховним Судом
4.1. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2023 відкрито касаційне провадження за вищезазначеною касаційною скаргою і призначено розгляд справи у судовому засіданні на 13.12.2023.
4.2. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2023 задоволено клопотання Головного управління ДПС про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
4.3. Розпорядженням Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду №29.2-02/3422 від 07.12.2023 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи №907/850/22 у зв`язку зі запланованим відрядженням судді Міщенка І.С.
4.4. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2023 для розгляду вищезазначеної касаційної скарги визначено колегію суддів у складі: Зуєв В.А. - головуючий, Багай Н.О., Берднік І.С.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
5.3. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
5.4. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи :
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
5.5. Процесуальним законодавством визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
5.6. Відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
5.7. За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
5.8. Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
5.9. Натомість, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
5.10. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
5.11. Водночас, за змістом частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.