ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/671/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Губенко Н. М., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання Москалика О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Златобанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Павленко Є. В.
від 13 квітня 2023 року
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів Шапрана В. В., Андрієнка В. В., Буравльова С. І.,
від 25 вересня 2023 року (повний текст складений 11 жовтня 2023 року)
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб,
про визнання недійсними рішень загальних зборів
за участю представників:
від позивача: не з`явилися
від відповідача: Дороженко М. О.
від третьої особи: Ярошенко А. С.
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У січні 2022 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", оформлених протоколом № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, а саме: позивач, як учасник цього товариства, не був належним чином повідомлений про скликання зборів, на загальних зборах був відсутній необхідний кворум, була порушена процедура проведення зборів, оскільки в порушення пункту 14.4. статті 14 статуту Товариства головою зборів була обрана особа, яка займає посаду тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора товариства, та протокол зборів в порушення пункту 12.14. статті 12 статуту не містить підписів усіх присутніх на зборах учасників. Крім того, за твердженням позивача спірне рішення з питання другого порядку денного загальних зборів про збільшення статутного капіталу товариства суперечить частині першій статті 16 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки інші учасники не внесли своїх вкладів до статутного капіталу товариства у повному обсязі.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28 листопада 2022 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 910/671/22.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
Господарський суд міста Києва рішенням від 14 грудня 2017 року у справі № 910/22529/15, що набрало законної сили 02 березня 2018року, задовольнив позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Біпродукт", Компанії Tactical Business LLP та Компанії Clifford Aliance LP та звернув стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності за позивачем на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у розмірі 500 000,00 грн, що складає 25% статутного капіталу.
Отже, Публічне акціонерне товариство "Златобанк" станом на 01 листопада 2021 року було учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" та володіло часткою у статутному капіталі цього товариства у розмірі 500 000,00 грн, що складає 25% статутного капіталу.
01 листопада 2021 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", результати яких оформлені протоколом № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року.
Відповідно до змісту протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" учасниками Товариства є:
- Публічне акціонерне товариство "Златобанк" з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 500 000,00 грн (25 % статутного капіталу);
- Компанія Tactical Business LLP з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 900 000,00 грн (45 % статутного капіталу);
- Компанія Clifford Alliance LP з часткою у статутному капіталі Товариства у розмірі 600 000,00 грн (30 % статутного капіталу).
На загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" були присутні представники Компанії Tactical Business LLP та Компанії Clifford Alliance LP, що сукупно володіють 75% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика". Публічне акціонерне товариство "Златобанк" було відсутнє на загальних зборах учасників. Запрошеними особами були тимчасово виконуючий обов`язки генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" ОСОБА_1 та громадянин України ОСОБА_2 .
На порядок денний загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" були винесені п`ять питань:
1) про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників;
2) про збільшення статутного капіталу;
3) про припинення повноважень (звільнення з посади) тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора товариства;
4) про призначення на посаду генерального директора товариства;
5) про виключення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" зі складу учасників Товариства.
За результатами голосування з питань порядку денного загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" прийняли такі рішенні:
1) по першому питанню: обрали головою зборів учасників товариства ОСОБА_1, а секретарем зборів - ОСОБА_2 ;
2) по другому питанню вирішили:
- збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на 500 000,00 грн шляхом внесення учасниками додаткових вкладів у грошовій формі пропорційно до існуючого розподілу часток;
- затвердити запланований розмір статутного капіталу Товариства у розмірі 2 500 000,00 грн;
- встановити строк на внесення додаткових вкладів: впродовж 30 календарних днів з дати ухвалення даного рішення, тобто до 01 грудня 2021 року;
- визначити, що треті особи та учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" мають право вносити додаткові вклади впродовж 10 календарних днів після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право;
- провести загальні збори учасників 14 грудня 2021 року з метою прийняття рішень в порядку частини дев`ятої статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та внесення змін до статуту товариства за наявності підстав;
3) по третьому питанню: вирішили припинити повноваження (звільнити з посади) тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора ОСОБА_1 ;
4) по четвертому питанню: вирішили призначити на посаду генерального директора ОСОБА_2 ;
5) по п`ятому питанню щодо виключення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" зі складу учасників Товариства вирішили відкласти вирішення цього питання на наступні загальні збори учасників, заплановані на 14 грудня 2021 року.
У січні 2022 року Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", оформлених протоколом № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року, посилаючись на те, що спірні рішення були прийняті на загальних зборах, що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, за відсутності визначеного статутом Товариства кворуму, а також суперечать положенням чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".
3. Короткий зміст оскаржуваних рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду, мотиви їх ухвалення.
Господарський суд міста Києва рішенням від 13 квітня 2023 року у справі № 910/671/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2023 року, позов задовольнив частково: визнав недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", оформлені протоколом № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року, в частині третього, четвертого та п`ятого питань порядку денного зборів, а саме: про припинення повноважень (звільнення з посади) тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора товариства; про призначення на посаду генерального директора товариства; про виключення Публічного акціонерного товариства "Златобанк" зі складу учасників товариства. У задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" 1 488,60 грн судового збору.
Задовольняючі позовні вимоги частково (про визнання недійсними рішень загальних зборів з третього, четвертого та п`ятого питань порядку денного зборів) суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач був належним чином та у визначений статутом і законом строк повідомлений про скликання на 01 листопада 2021 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", проте, в порушення частини дев`ятої статті 32 та пункту 12.9. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" був несвоєчасно повідомлений про внесення змін до порядку денного загальних зборів, зокрема не був повідомлений про внесення до порядку денного додаткових питань щодо зміни генерального директора товариства та про виключення позивача зі складу учасників товариства.
Відмовляючи у задоволенні позову про визнання недійсними рішень загальних зборів з першого та другого питань порядку денного про обрання голови та секретаря зборів та про збільшення статутного капіталу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що:
- позивач не надав жодного доказу, який би свідчив про невнесення учасниками Товариства до статутного капіталу Товариства своїх вкладів у повному обсязі, а клопотання про витребування доказів позивач подав до суду з пропуском встановленого частинами другою та третьою статті 80 Господарського процесуального кодексу України строку. Крім того, подане позивачем зазначене клопотання не відповідало вимогам частини другої статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позивач не обґрунтував неможливості самостійного отримання доказів, що ним витребовуються;
- спірні рішення були прийняті достатньою кількістю голосів, визначеною статтею 34 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а положення статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" щодо кворуму зборів суперечать Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та не підлягають застосуванню;
- спірні рішення були прийняті з дотриманням процедури проведення зборів, передбаченої частиною дев`ятою статті 39 Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", в якій відсутні обмеження на обрання директора товариства головою загальних зборів, а обмеження, передбачене пунктом 14.4. статті 14 статуту товариства, суперечить вимогам зазначеної норми закону та не підлягає застосуванню;
- доводи позивача про невідповідність протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року положенням пункту 12.14. статуту товариства є необґрунтованими, оскільки в силу положень частини четвертої статті 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", що є імперативними, підписання протоколу іншими учасниками товариства не є обов`язковим.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач - Публічне акціонерне товариство "Златобанк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 вересня 2023 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
Як на підстави касаційного оскарження судових рішень скаржник послався на пункти 1, 2, 3 та 4 абзацу 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначив про те, що суди попередніх інстанцій:
1) не врахували висновки Верховного Суду:
- щодо застосування пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" стосовно необхідності застосування норм зазначеного закону та положень статуту товариства, що не суперечать цьому закону, у разі, якщо товариство через рік після набрання чинності цим законом не привело статут у відповідність до закону, викладені у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 922/1122/21, та дійшли помилкового висновку про те, що пункт 12.14. та 14.4. статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" суперечать Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю";
- щодо підстав недійсності рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства, згідно з якими порушення установчих документів при скликанні та проведенні загальних зборів товариства є однією з таких підстав, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі № 922/705/18;
- щодо застосування частин першої, другої статті 52, частини четвертої статті 58 Закону України "Про господарські товариства" стосовно того, що для визначення кворуму загальних зборів має значення розмір лише реально внесених учасниками товариства часток у статутний капітал, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 916/220/18, а також не врахували висновки Конституційного Суду України, викладені у рішенні № 1-рп/2013 від 05 лютого 2013 року.
Крім того, скаржник, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, зазначає про те, що якщо суд дійде висновку про неподібність правовідносин у справах, на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду в яких послався скаржник, правовідносинам у цій справі, то підставою касаційного оскарження слід вважати пункт 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України - відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
2) неправильно застосували статтю 34 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", врахували висновки Верховного Суду щодо застосування цієї норми права, викладені у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 922/1122/21, однак, наявні підстави для відступу від зазначеного висновку шляхом його конкретизації.
За твердженням скаржника Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку про те, що Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не містить регулювання кворуму загальних зборів та норми, яка передбачає можливість визначати в статуті кворум загальних зборів в залежності від кількості присутніх на зборах учасників товариства. Натомість закон встановлює, що рішення приймаються загальними зборами в залежності від кількості голосів учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань, необхідних для прийняття рішень, незалежно від кількості присутніх.
В обґрунтування необхідності відступу від зазначених висновків Верховного Суду, скаржник зазначив про те, що Верховний Суд у постанові від 16 лютого 2022 року у справі № 922/1122/21 безпідставно застосував фразу "незалежно від кількості присутніх", яка в законі відсутня, а також дійшов помилкового висновку про те, що статут товариства, що містить положення про кворум загальних зборів в залежності від кількості присутніх на зборах учасників товариства, суперечить Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", оскільки в цьому законі відсутня пряма заборона на визначення в статуті господарського товариства кворуму загальних зборів, а відсутність в законі певних положень (зокрема щодо кворуму загальних зборів) не означає, що встановлення таких положень у статуті товариства суперечить закону. З огляду на викладене положення статуту господарського товариства, що визначають правомочність зборів в залежності від кількості присутніх на зборах учасників товариства, не суперечать зазначеному закону, а доповнюють вимоги цього закону, встановлюють додаткові вимоги з управління товариством, які учасники з огляду на принцип свободи врегулювання цивільних правовідносин мають право встановити самостійно на власний розсуд, ці положення статуту регулюють правовідносини, не врегульовані законом та за відсутності прямої заборони закону такі положення статуту підлягають застосуванню.
Скаржник вважає за необхідне уточнити висновки Верховного Суду шляхом конкретизації поняття "суперечність закону" в контексті можливості регулювання певних правовідносин між учасниками товариства положеннями статуту та виключення з правового висновку положень про суперечність положень статуту щодо встановлення кворуму вимогам закону. За твердженням скаржника під суперечністю розуміється регулювання одних і тих самих правовідносин по-різному положеннями закону та статуту, та пряма невідповідність правового регулювання положеннями статуту нормам Закону. Встановлення статутом додаткових положень щодо врегулювання правовідносин між учасниками товариства, якщо це прямо не заборонено законом та не суперечить йому, може мати місце. Зокрема Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не забороняє встановлення статутом товариства вимог щодо кворуму - вимог щодо легітимності загальних зборів в залежності від кількості присутніх на них учасників. В іншому випадку роль статуту, як форми установчого договору між учасниками товариства, нівелюється;
3) порушили статті 2, 13, 81 та 177 Господарського процесуального кодексу України, необґрунтовано та з формальних підстав відхилили клопотання позивача про витребування доказів, внаслідок чого не були встановлені обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити позивачу у задоволенні касаційної скарги, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 квітня 2023 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 вересня 2022 року залишити в силі, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення ухвалені на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, з правильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, а доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, не спростовують правильні висновки судів попередніх інстанцій та зводяться на переоцінки доказів.
Третя особа відзив на касаційну скаргу не надала.
6. Розгляд клопотань.
14 грудня 2023 року до початку судового засідання з розгляду справи № 910/671/22 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через систему "Електронний суд" від представниці позивача адвоката Коваль Л. Л. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в якому заявниця просить відкласти розгляд справи № 910/671/22 на іншу дату, посилаючись на неможливість взяти участь в судовому засіданні з розгляду справи № 910/671/22 у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікарняному.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
За змістом частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Розглянувши у судовому засіданні 14 грудня 2023 року клопотання представниці позивача про відкладення розгляду справи № 910/671/22, Верховний Суд відмовляє у задоволенні цього клопотання з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, визначених у частині другій статті 202 Господарського процесуального кодексу України. При цьому Верховний Суд зазначає про те, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час і місце призначеного на 14 грудня 2023 року засідання суду касаційної інстанції у цій справі, процесуальний закон не містить положень щодо обов`язкового здійснення касаційного розгляду за участю представників учасників справи, участь учасників справи та / або їх представників у судовому засіданні судом касаційної інстанції у цій справі обов`язковою не визнавалася, матеріали справи є достатніми для перевірки правильності застосування та дотримання судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Крім того, наведені представницею позивача в обґрунтування цього клопотання доводи про неможливість її участі в судовому засіданні касаційного господарського суду у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікарняному є безпідставними та не є підставою для відкладення розгляду справи та оголошення перерви в судовому засіданні.
За змістом статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто або через представника. Особиста участь особи у справі не позбавляє її права мати в цій справі представника. При цьому кількість представників, яким надається право представляти особу у судовому процесі, законодавчо не обмежена.
Отже, у разі неможливості представника учасника справи взяти участь у судовому засідання, такий учасник не позбавлений права взяти участь у судовому засіданні особисто чи призначити іншого представника.
При цьому, про обставини неможливості позивача особисто в особі його виконавчого органу чи осіб, які його замінюють, взяти участь у засіданні Верховного Суду у цій справі у клопотанні не зазначено, відповідні докази не надані.
Крім того, відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Також стаття 197 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судовому процесі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Однак, ні представниця позивача адвокат Коваль Л. Л., ні позивач особисто в особі його виконавчого органу чи осіб, які його замінюють, в порядку самопредставництва правом на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів також не скористалися.
Позиція Верховного Суду.
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Верховний Суд, обговоривши доводи позивача, наведені у касаційній скарзі, та доводи відповідача, наведені у відзиві на касаційну скаргу, дослідивши правильність застосування та дотримання судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з касаційної скарги рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів у цій справі оскаржуються позивачем в частині відмови у задоволенні його вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" з першого та другого питань порядку денного зборів, а саме: про обрання голови та секретаря зборів та про збільшення статутного капіталу товариства, оформлених протоколом № 01-11-2021 від 01 листопада 2021 року, з огляду на що суд касаційної інстанції відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядає оскаржувані судові рішення лише у цій частині, тобто у межах вимог касаційної скарги.
Відповідно до статті 97 Цивільного кодексу України (тут і далі по тексту - в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика") управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
17 червня 2018 року набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який визначає правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників (частина перша статті 1 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").
Згідно з частиною першою статті 29 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (тут і далі по тексту - в редакції, чинній станом на дату прийняття спірних у цій справі рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика"), загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства (частина перша статті 98 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої та пункту 3 частини другої статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства. До компетенції загальних зборів учасників належать, зокрема зміна розміру статутного капіталу товариства.
Як встановили суди попередніх інстанцій на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", що відбулися 01 листопада 2021 року, з першого та другого питань порядку денного були прийняті такі рішенні:
1) по першому питанню: обрали головою зборів учасників товариства ОСОБА_1, а секретарем зборів - ОСОБА_2 ;
2) по другому питанню: вирішили збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" на 500 000,00 грн шляхом внесення учасниками додаткових вкладів у грошовій формі пропорційно до існуючого розподілу часток; затвердити запланований розмір статутного капіталу Товариства у розмірі 2 500 000,00 грн; встановили строк на внесення додаткових вкладів: впродовж 30 календарних днів з дати ухвалення даного рішення, тобто до 01 грудня 2021 року; визначити, що треті особи та учасники Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" мають право вносити додаткові вклади впродовж 10 календарних днів після спливу строку для внесення додаткових вкладів учасниками, які мають намір реалізувати своє переважне право; провести загальні збори учасників 14 грудня 2021 року з метою прийняття рішень в порядку частини дев`ятої статті 18 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та внесення змін до статуту товариства за наявності підстав.
Публічне акціонерне товариство "Златобанк" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", зокрема про визнання недійсними зазначених рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", оформлених протоколом № 01/11-2021 від 01 листопада 2021 року, посилаючись на те, що ці рішення були прийняті на загальних зборах, що відбулися з порушенням порядку їх скликання та проведення, за відсутності необхідного кворуму, а також суперечать положенням чинного законодавства та статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика".
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Відповідно до частин першої - п`ятої статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства та зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
Як встановили суди попередніх інстанцій в матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія повідомлення тимчасово виконуючого обов`язки генерального директора відповідача від 28 вересня 2021 року про скликання на 01 листопада 2021 року загальних зборів товариства, яке адресоване Публічному акціонерному товариству "Златобанк". У повідомленні міститься уся необхідна інформація, передбачена частиною п`ятою статті 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю": дата, час, місце проведення, а також порядок денний, згідно з яким на вирішення зборів були винесені питання про обрання голови та секретаря загальних зборів учасників товариства; про збільшення розміру статутного капіталу відповідача за рахунок додаткових вкладів. Крім того, суди встановили, що зазначене повідомлення було надіслане позивачу у справі у встановлений законом строк, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскального чеку, накладної та опису вкладення від 29 вересня 2021 року за № 0103330538728.
Встановивши ці обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що позивач був належним чином та у визначений статутом і законом строк повідомлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика" про скликання на 21 листопада 2021 року загальних зборів учасників Товариства та був ознайомлений з винесеними на збори першим та другим питаннями порядку денного про обрання голови і секретаря загальних зборів учасників товариства та про збільшення розміру статутного капіталу відповідача за рахунок додаткових вкладів.
Верховний Суд зазначає про те, що касаційна скарга не містить доводів щодо зазначених висновків судів попередніх інстанцій, з огляду на що, керуючись межами розгляду справи судом касаційної інстанції, визначеними статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не надає оцінку зазначеним висновкам судів попередніх інстанцій.
Іншою підставою недійсності спірних рішень загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-логістичний комплекс "Арктика", оформлених протоколом № 01-11-2021 від 01 листопада 2021 року, в частині першого та другого питань порядку денного, позивач визначив прийняття цих рішень за відсутності на зборах необхідного кворуму, визначеного пунктом 12.11. статуту Товариства.
Як уже зазначалося, 17 червня 2018 року набрав чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до пункту 3 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього закону протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.
Згідно з висновками Верховного Суду щодо застосування пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", викладеними у постановах від 11 вересня 2019 року у справі №922/3010/18, від 10 червня 2020 року у справі № 922/2200/19, від 28 липня 2021 року у справі № 904/1112/20, від 16 лютого 2022 року у справі № 922/1122/21, пункт 3 глави VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" встановлює річний строк, протягом якого застосовуються положення статуту товариства, навіть якщо вони не відповідають вказаному Закону, за умови, що вони відповідають законодавству станом на день набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Наведену норму необхідно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються. Натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".