1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/401/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючий, Губенко Н.М., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Москалика О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"

про стягнення витрат на правничу допомогу

у справі №922/401/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро"

про зобов`язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Турутя З.О.,

від відповідача: Кожушний К.С.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро", в якому просило суд вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрома" кукурудзу 3 кл. у кількості 68487 кг.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо повернення товару за договором складського зберігання зерна №35/07-ГЕ/21 від 15.07.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 30.05.2023, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023, позов задоволено; ухвалено вилучити у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Агрома" кукурудзу 3 кл. у кількості 68487 кг; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрома" 2 684, 00 грн судового збору.

Судові рішення мотивовані тим, що позовні вимоги обґрунтовані та відповідач повинен повернути позивачу товар.

Постановою Верховного Суду від 23.11.2023 касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 30.05.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2023 у справі №922/401/23 залишено без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" у відзиві на касаційну скаргу зазначало, що попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" очікує понести у зв`язку з розглядом даної справи, складають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50000 грн і просив стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

У відзиві, поданому позивачем в системі Електронний Суд 17.11.2023 останній зазначав, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" подало до Верховного Суду два аналогічних клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу по справі №922/401/23, в яких просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

28.11.2023 до Верховного Суду надійшла заява про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрома" просить Суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/401/23, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Новаагро" понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000 грн.

Відповідачем подано до Верховного Суду клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, оскільки вважає, що заявлена сума витрат є завищеною та не відповідає обсягу роботи представника позивача в межах даної справи в суді касаційної інстанції.

На переконання відповідача, заявлена сума витрат не є співмірною обставинам справи, не є пропорційною часу, витраченому адвокатом на надання послуг, не відповідає складності справи та не є пропорційною предмету спору.

Також відповідач звертає увагу, що представник позивача просить суд стягнути з відповідача вартість послуг, які фактично не були надані на час підписання відповідного акту наданих послуг, зокрема, відповідно до акту представник позивача станом на 23.10.2023 нібито вже надав клієнту послуги щодо участі у судовому засіданні, проте на цю дату жодного засідання ще не відбулося. Відповідач просить зменшити розмір витрат до 3000 грн.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

За частиною першою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.


................
Перейти до повного тексту