ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 903/290/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючої - Вронської Г.О., суддів - Кондратової І.Д., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,
представників учасників справи:
від позивача: Михалевича М.М.,
від відповідача: Марущенко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Михалевича Романа Михайловича
на рішення Господарського суду Волинської області
в складі судді Гарбара І.О.
від 24.05.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
в складі колегії суддів: головуючої - Павлюк І.Ю., суддів - Крейбух О.Г., Тимошенка О.М.
від 12.09.2023
у справі за позовом Фізичної-особи підприємця Михалевича Романа Михайловича
до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі відділення 10002/070 філії "Волинське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"
про визнання протиправним діяння відповідача щодо відмови в оплаті витрат на закупівлю напівпричепу до сідлового тягача та зобов`язання здійснити платіж у розмірі 147 384,00 грн,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Короткий зміст позовних вимог
1. У березні 2023 року Фізична особа-підприємець Михалевич Роман Михайлович (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - Відповідач) в особі відділення 10002/070 філії "Волинське обласне управління Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (надалі - Відділення філії Відповідача) про визнання протиправним діяння Відповідача щодо відмови в оплаті витрат на закупівлю напівпричепу до сідлового тягача, зобов`язання Відповідача здійснити платіж для проведення розрахунків з постачальником (Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак") та оплатити витрати на закупівлю напівпричепа марки "SCHMITZ", модель SCS 24/L-13.62 C E B, VIN- НОМЕР_1 (надалі - Напівпричіп), у розмірі 147 384,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- на етапі подання заяви на отримання гранту, наступних етапах її перевірки й захисту одним із основних аспектів були перевірка та оцінка бізнес-плану Позивача Державним центром зайнятості та Відповідачем;
- обґрунтування та захист свого бізнес-плану Позивач здійснював на співбесіді зі спеціально створеною комісією у складі Державного центру зайнятості та Відповідача. З поданого Позивачем бізнес-плану вбачається, що метою отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу у розмірі 150 000 грн є придбання Напівпричепу до сідлового тягача, а також придбання безпосередньо самого сідлового тягача, проте вже за рахунок власних накопичених коштів;
- за результатами співбесіди 25 липня 2022 року Позивач отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмір 150 000 грн. Надалі відповідно до вимог пункту 24 Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (надалі - Порядок № 738), Позивач звернувся та подав до Відділення філії Відповідача усі необхідні документи для оплати витрат на придбання Напівпричепу до сідлового тягача згідно з погодженим бізнес-планом на користь постачальника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Топагротрак").
Попри те, що Позивач виконав усі необхідні, на його думку, дії, Відділення філії Відповідача не виконало зобов`язання щодо оплати Напівпричепу. Мотивуючи відмову в оплаті, Відповідач зауважив, що Напівпричіп не є обладнанням, а отже не підпадає під дію пункту 5 Порядку № 738.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Волинської області від 24.05.2023, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 903/290/23, у задоволенні позову відмовлено.
4. Судові рішення, зокрема, мотивовані наступним:
- жоден із додатків Порядку проведення оцінювання заяв, критеріїв оцінювання та необхідної кількості балів (оцінки) для прийняття Державним центром зайнятості рішень про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, форми бізнес-плану, форми договору про надання мікрогранту, а також кінцевих строків подання заяв та граничної суми мікрогрантів, затвердженого Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 № 1969 (у редакції, що була чинною на момент виникнення та існування спірних правовідносин) (надалі - Порядок оцінювання), не передбачав перевірку банком цільового використання коштів на початковому етапі надання гранту отримувачу;
- ані Порядком № 738, ані постановою правління Відповідача "Про виконання АТ "Ощадбанк" функцій уповноваженого банку та врегулювання порядку відкриття, закриття та обслуговування рахунків у рамках державних програм надання фінансової допомоги" від 01.07.2022 № 333 (надалі - Постанова № 333), ані договором про взаємодію між Відповідачем, Міністерством економіки України та Державним центром зайнятості від 01.07.2022 (надалі - Договір про взаємодію) не було передбачено участь представників Відповідача у співбесідах з отримувачами мікрогранту, які проводяться регіональними центрами зайнятості. Доводи Позивача про участь у співбесідах представника банку не підтверджуються матеріалами справи;
- відкриття рахунку обслуговування мікрогранту в жодному разі не може вважатися особистою співбесідою, адже особисті співбесіди з отримувачем мікрогрантів проводяться регіональними центрами зайнятості, результати яких по завершенню надаються Державному центру зайнятості;
- 22 липня 2022 року Державним центром зайнятості на підставі проведеної Відповідачем оцінки ділової репутації, а також оцінки співбесіди з отримувачем, проведеної регіональним центром зайнятості, було прийнято рішення про надання Позивачу мікрогранту. Разом із тим вказане рішення в матеріалах справи відсутнє;
- напівпричіп, який мав намір придбати Позивач, не є обладнанням, а є транспортним засобом, оскільки приводиться у рух за допомогою сідельного тягача. Сідельний тягач із з`єднаним із ним напівпричепом є транспортним засобом спеціалізованого призначення. Сідельний тягач та з`єднаний із ним напівпричіп, що мають єдину систему гальмування, освітлення, експлуатуються як транспортний засіб з метою перевезення вантажів певних категорій. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.01.2021 у справі № 761/33776/19;
- обраний Позивачем спосіб захисту права не передбачений законом та не відповідає обставинам справи, не підпадає під примусове виконання обов`язку в натурі, оскільки виключає можливість примусу до виконання зобов`язання на підставі рішення суду.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
5. 10 липня 2022 року Позивач через державний портал цифрових послуг "Дія" за допомогою власних технічних засобів подав заяву та бізнес-план на створення й розвиток власного бізнесу. Метою цього було одержання Позивачем мікрогранту в сумі 150 000 грн з цільовим призначенням - придбання напівпричепу.
6. 25 липня 2022 року за результатами перевірки поданих документів та перевірки ділової репутації Позивача останній отримав повідомлення про запрошення на проведення співбесіди, що є наступним етапом для отримання гранту.
7. 25 липня 2022 року за результатами співбесіди Позивач отримав повідомлення про погодження заявки на отримання гранту в розмірі 150 000,00 грн.
8. 14 вересня 2022 року Відділення філії Відповідача на підставі договору банківського обслуговування від 12.09.2022 № 744074604220912164558, укладеного з Позивачем, та заяви про відкриття рахунку обслуговування гранту (2603) від 12.09.2022 відкрило Позивачу поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Одночасно із підписанням вищезазначених документів Позивачем 12 вересня 2022 року підписано заяву про приєднання до договору про надання мікрогранту.
9. 30 вересня 2022 року відповідно до положень пункту 12 Порядку № 738 Міністерство економіки України на підставі подання Державного центру зайнятості перерахувало кошти в розмірі 150 000 грн до уповноваженого банку з метою подальшого їх використання, а саме оплати витрат на придбання Напівпричепу.
10. 04 жовтня 2022 року Позивач надав Відповідачу документи для проведення оплати, що пов`язано із придбанням товару на кошти, отримані як мікрогрант згідно з Порядком № 738, зокрема:
- договір купівлі-продажу транспортного засобу від 23.09.2022 № 2309/2022/2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак" та Позивачем, предметом якого (договору) є придання транспортного засобу - Напівпричепу вартістю 147 384,00 грн, вартість без податку на додану вартість - 122 820, грн, сума податку на додану вартість - 24 564,00 грн; передача товару від продавця до покупця здійснюється не пізніше десяти днів з дати укладення договору за актом приймання-передачі транспортного засобу (надалі - Договір купівлі-продажу № 2309/2022/2);
- рахунок на оплату від 23.09.2023 № 117, виданий Товариством з обмеженою відповідальністю "Топагротрак", на суму 147 384,00 грн (надалі - Рахунок № 117);
- бізнес-план Позивача.
11. Позивач стверджує, що він виконав усі необхідні дії, натомість Відділення філії Відповідача не виконало зобов`язання щодо оплати Напівпричепу.
12. 18 листопада 2022 року Міністерство економіки України своїм листом уповноважило Відповідача розглянути звернення Позивача щодо невиплати мікрогранту.
13. 29 грудня 2022 року Відповідач розглянув звернення Позивача від 01.11.2022 та повідомив, що не здійснив оплату витрат на придбання Напівпричепу, оскільки останній не є обладнанням та не підпадає під положення пункту 5 Порядку № 738, згідно з яким мікрогранти надаються для покриття таких напрямів витрат, як придбання обладнання, необхідного для провадження господарської діяльності отримувачем, яке не підлягає відчуженню до виконання умов договору про надання мікрогранту на створення або розвиток власного бізнесу (крім випадків відчуження внаслідок звернення стягнення на нього уповноваженим банком відповідно до договору застави)
14. 28 грудня 2022 року Позивач повторно звернувся до Міністерства економіки України щодо відмови Відповідача у оплаті витрат на придбання Напівпричепу в межах погоджених бізнес-плану та заявки на отримання гранту.
15. У листі-відповіді від 10.01.2023, адресованому Позивачу та Відповідачу, Міністерство економіки України зазначило, що надсилає вказане звернення для розгляду та вжиття заходів реагування в межах компетенції Державному центру зайнятості та Відповідачу.
16. За твердженням Позивача, усі звернення про отримання гранту, в тому числі до Міністерства економіки України, не надали бажаного результату. Кошти Позивач не отримав, а Відповідач не здійснив оплату придбання Напівпричепу. Таким чином, Позивач вважає дії Відповідача щодо перешкоджання Позивачу в отриманні зазначених коштів неправомірними.
17. 03 квітня 2023 року Відповідач здійснив повернення суми невикористаного Позивачем мікрогранту в розмірі 150 000,00 грн на рахунок Міністерства економіки України, що підтверджується платіжною інструкцією № 2308905304 (№ 1232308905304), а 05 квітня 2023 року рахунок мікрогранту закрито.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та виклад позиції інших учасників справи
18. Позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Волинської області від 24.05.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 у справі № 903/290/23, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.
19. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) підставами касаційного оскарження Скаржник визначив:
- пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України - неправильне застосування судами норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 12 Порядку № 738 у частині забезпечення супроводу видаткових операцій отримувача уповноваженим банком та перерахування уповноваженим банком коштів мікрогранту на рахунки отримувачів згідно з Договором про взаємодію в установленому порядку та строках; пунктів 17-19 Порядку № 738 у частині перевірки ділової репутації уповноваженим банком за критеріями, зазначеними у Договорі про взаємодію, зокрема, але не виключно: життєздатність бізнес-ідеї; реалістичність бізнес-плану;
- пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України - порушення судами норм процесуального права, а саме недослідження заяви Позивача від 12.09.2022 на приєднання до договору про надання мікрогранту (пункт 1 частини третьої статті 310 ГПК України).
20. Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якій просить Суд відмовити у її задоволенні та залишити оскаржувані судові рішення без змін.
21. У відзиві, зокрема, зазначається, що:
- судами першої та апеляційної інстанцій не допущено неправильного застосування норм права, зокрема пунктів 17-19 Порядку № 738. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин;
- чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство містило заборону на використання коштів, отриманих у вигляді мікрогрантів, для придбання транспортних засобів;
- на первинному етапі Порядком оцінювання не передбачено перевірку цільового використання коштів мікрогранту. Така перевірка здійснюється на кінцевому етапі - при виконанні платіжного документа, наданого отримувачем та пов`язаного з оплатою придбаного обладнання;
- твердження Скаржника про участь у співбесідах представника Відповідача не відповідає дійсності. Доказів на підтвердження цього не здобуто;
- суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що Відповідач не бере участі у погодженні (непогодженні) бізнес-плану, проведенні бесід із кандидатами, які мають намір отримати мікрогрант від держави на підставі Порядку № 738, однак при здійсненні платежу здійснює перевірку цільового спрямування на відповідність вимогам Порядку № 738.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої та апеляційної інстанцій
22. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов наступних висновків.
23. Відповідно до статті 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
24. Згідно з частиною третьою статті 16 ГК України підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб`єктів господарювання визначаються законом.
25. За змістом статті 48 ГК України з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення, подають підприємцям інші види допомоги.
Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
26. Статтею 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" передбачено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 ГК України.
Державна підтримка передбачає формування програм, у яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України у встановленому законом порядку.
27. Згідно з частиною першою статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування. Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва.
28. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 затверджено Порядок № 738, який визначає умови, критерії, механізм використання коштів, передбачених Міністерством економіки України у загальному фонді за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету за програмою "Надання грантів для створення або розвитку бізнесу" для надання безповоротної державної допомоги фізичним особам, суб`єктам господарювання у формі мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу.
29. 01 липня 2022 року на виконання Порядку № 738 між Відповідачем, Міністерством економіки України та Державним центром зайнятості укладено Договір про взаємодію.
30. 01 липня 2022 року з метою реалізації Порядку № 738 правлінням Відповідача прийнято Постанову за № 333, що регулює відкриття, закриття та обслуговування рахунків у рамках державних програм надання фінансової допомоги.
31. Відповідно до пункту 4 Порядку № 738 розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50 000 гривень та не перевищує:
- 150 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника;
- 250 000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників.