ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 826/10064/17
адміністративне провадження № К/9901/52407/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2017 (суддя Вєкуа Н.Г.) та Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018 у справі №826/10064/17 (головуючий суддя - Мєзєнцева Є.І., судді: Файдюк В.В., Чаку Є.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВУЛВЕР" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
В серпні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ВУЛВЕР" (далі - позивач, Товариство) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Управління) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2017:
№0005241401, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 2 564 691,25 грн. (в тому числі на 2 051753 грн. за основним платежем та 512 938,25 грн. за штрафними санкціями);
№0005231401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам з ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД", ТОВ "АРТТІ ІНВЕСТ", ТОВ "МЕРЛІН ФІНАНС" і ТОВ "АУРИКОН";
№0005251401, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року на суму 30 182 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Товариство зазначило про безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 12.06.2017 № 249/26-15-14-01-03/34183165, оскільки останні, на його думку, зроблені без надання належної оцінки первинним документам, на підставі яких формувались показники бухгалтерського і податкового обліку, й які, у свою чергу, підтверджують рух активів внаслідок господарських операцій, що відбулися у відносинах з контрагентами ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД", ТОВ "АРТТІ ІНВЕСТ", ТОВ "МЕРЛІН ФІНАНС" і ТОВ "АУРИКОН"; окрім цього позивач звернув увагу на безпідставність позбавлення права на податковий кредит за податковими накладними по взаємовідносинам з ТОВ "ЕЛМАН ПЛЮС" та ПрАТ "КИЇВСТАР", оскільки вони, хоча і пізніше, але були фактично зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2017, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2018, адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.07.2017 №0005241401 та №0005251401; податкове повідомлення - рішення від 06.07.2017 №0005231401 визнано протиправним та скасовано в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на 1 503 306 грн. за основним платежем та на 375 826 грн. за штрафними санкціями та залишено в силі в частині на 233 628 грн. за основним платежем та на 58 407,50 грн. за штрафними санкціями.
Приймаючи такі рішення, суди першої та апеляційної інстанцій, надавши правову оцінку обставинам справи, з урахуванням наявних у ній матеріалів та норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, дійшли переконання про дотримання позивачем правил податкового обліку при відображенні операцій з придбання послуг у контрагентів ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД", ТОВ "АРТТІ ІНВЕСТ", оскільки придбання вказаних послуг пов`язане та відповідає господарській діяльності позивача, а витрати - належним чином підтверджені; крім того, суди зазначили про документальне обґрунтування господарських операцій купівлі позивачем товарів у ТОВ "МЕРЛІН ФІНАНС" та ТОВ "АУРИКОН"; водночас вказали на те, що, виключаючи податкові накладні від 31.01.2015 №954663 та від 16.12.2016 №9 зі складу податкового кредиту в січні 2015 року та січні 2017 року, відповідач мав би підтвердити право на такий податковий кредит в тому періоді, коли ці накладні були зареєстровані в ЄРПН (лютий 2015 року та лютий 2017 року), що в сукупності не призвело б до висновків про заниження податкових зобов`язань та/або завищення від`ємного значення з ПДВ.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Управління подало до Верховного суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення процесуальних норм, а також неповне з`ясування обставин справи, просило їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову; також відповідач зазначив про юридичну дефектність договорів, укладених між позивачем та контрагентами ТОВ "АУРИКОН", ТОВ "МЕРЛІН ФІНАНС", ТОВ "БАСТІОН ГРУП", ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД"; крім того вказав на істотну неспівмірність витрачаємих щомісячних коштів на бухгалтерські послуги, отримувані від ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", з їх господарською доцільністю; водночас наголосило, що податкові накладні від 31.01.2015 №954663 та від 16.12.2016 №9 на момент (період) їх включення до складу податкового кредиту не були зареєстровані в ЄРПН.
Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які просить залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15.01.2020 №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08.02.2020.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд виходить з наступного.
Судами з`ясовано, що згідно наказу від 27.04.2017 №3176 Управлінням проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.03.2017.
За результатами перевірки складено акт від 12.06.2017 №249/26-15-14-01-03/34183165, яким встановлено, зокрема, наступні порушення:
- пункту 44.1 статті 44, підпунктів 135.5.4, 135.5.11 пункту 135.5 статті 135, підпункту 138.10.2 пункту 138.1, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 статті 139, підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138, підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153, пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, статей 138-140, пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, статей 2, 4, пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (далі - Закон №996-ХIV), пунктів 5, 7, 21 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", пунктів 2, 7, 11, 18, 19, 20, 27, 29 наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" від 24.05.1995 №88, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку "Витрати", пунктів 3.10, 3.13, 3.18, 3.20 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1 736 934 грн., в тому числі по періодах: за 2014 рік на суму 233 629 грн., за 2016 рік на суму 1 503 305 грн.;
- пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2 051 753 грн., в тому числі по періодах: травень 2014 року на суму 22 760 грн.; серпень 2014 року на суму 22760 грн.; жовтень 2014 року на суму 26720 грн., грудень 2014 року на суму 150 060 грн.; січень 2015 року на суму 941 грн.; вересень 2016 року на суму 115 773 грн.; жовтень 2016 року на суму 70 071 грн.; грудень 2016 року на суму 1 638 708 грн.;
- пункту 198.6 статті 198, пунктів 201.1 та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) за березень 2017 року на загальну суму 30 182 грн.
У акті перевірки Інспекція дійшла висновків про віднесення Товариством до складу витрат не підтверджених належним чином документально та не пов`язаних з господарською діяльністю бухгалтерських послуг, комерційних послуг, послуг проведення та статистичного аналізу результатів анкетування щодо вивчення рівня задоволення громадян якістю електропостачання, послуг вивчення часового профілю споживання електроенергії різних регіонів України з огляду на наступне.
В усіх актах здачі - прийому робіт (надання послуг), які були складені за аналогічними договорами, оформленими з контрагентами ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД" про надання бухгалтерських та комерційних послуг, договору від 01.08.2014 № В-14-1 про надання комерційних послуг, підписаного з ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", та договором від 31.07.2017 № 31/1, укладеним з ТОВ "АРТТІ ІНВЕСТ", відсутні як повноцінні відомості про зміст, осяг та одиницю виміру господарської діяльності, факт надання якої вони засвідчують, так і про те, ким, коли та де проводились хоча б якісь дії на виконання договорів, укладених з вищезазначеними контрагентами.
Крім того, згідно податкової інформації, складеної ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві від 16.10.2014 №2937/7/26-52-22-04 по ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", підприємство не знаходиться за податковою адресою; від слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві листом від 17.09.2014 №5817/7/26-57-09-01 надійшла постанова для проведення документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ" по кримінальному провадженню від 27.05.2014 №32014100080000042 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.28, ч. 1 ст. 205 кримінального кодексу України, та копія протоколу допиту свідка ОСОБА_1 - директора зазначеного товариства, який заперечував свою причетність до його діяльності.
Також перевіркою встановлено, що позивачем у ТОВ "АУРИКОН" за договором від 02.11.2016 №В-28-2 та у ТОВ "МРЛІН ФІНАНС" за договором від 28.09.2016 № В-25-1 придбано товари, які вказані товариства відповідно до інформаційно - аналітичних ресурсів ДФС не придбавали та не імпортували, а відповідно не могли реалізувати їх позивачу; до перевірки не надано товаро - супровідних документів на товари, придбані в зазначених контрагентів.
При цьому згідно податкової інформації, зібраної Кіровоградською ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області від 25.11.2016 №378/11-23-12-01/40853073, встановлено маніпулювання ТОВ "АУРИКОН" звітністю шляхом зміни номенклатури товару та відображення в реалізації товарів (робіт, послуг), придбання яких відсутнє або не підтверджується по ланцюгу від постачальника.
Водночас відповідачем встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту податкових накладних від 31.01.2015 №954663 (дата реєстрації в ЄРПН - 16.02.2015) та від 16.12.2016 №9 (дата реєстрації в ЄРПН - 02.02.2017), зареєстрованих в ЄРПН з порушенням термінів реєстрації.
За результатами розгляду заперечень на акт перевірки, листом від 03.07.2017 №19269/10/26-15-14-01-03 Головне управління ДФС у м. Києві залишило висновки вказаного акту без змін, а заперечення без задоволення.
06.07.2017 на підставі акту від 12.06.2017 №249/26-15-14-01-03/34183165 були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0005231401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 171 167, 50 грн., в тому числі за основним платежем на 1 736 934 грн. та за штрафними санкціями на 434 233,50 грн.;
- №0005241401, яким визначено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 2 564 691,25 грн. в тому числі за основним платежем на 2 051 753 грн. та за штрафними санкціями на 512 938,25 грн.;
- №0005251401 форми "В4", яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за березень 2017 року на 30 182 грн.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 06.07.2017 №0005241401, №0005251401 та №0005231401 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток та нарахування штрафних (фінансових) санкцій по взаємовідносинам з ТОВ "АКСЕО ТРЕЙД", ТОВ "БАСТІАН-ГРУП", ТОВ "БІЗНЕССІТІ", ТОВ "ДНЕПРТЕХНОКОМ", ТОВ "ЛІНАРЕС ЛТД", ТОВ "САН ТЕЛЕКОМ", ТОВ "ТЕХ ПРОЕКТ ЛТД", ТОВ "АРТТІ ІНВЕСТ", ТОВ "МЕРЛІН ФІНАНС" і ТОВ "АУРИКОН, позивач скористався правом звернення до суду із цим позовом.
В частині другій статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний правовий порядок у сфері оподаткування ґрунтується на положеннях частини першої статті 67, пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України, згідно з якими кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори, що встановлюються виключно законами України, у порядку і розмірах, передбачених ними.
Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.
За змістом підпункту 134.1.1 пункту 134 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015) об`єктом оподаткування податком на прибуток приватних підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2015) встановлено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Як визначає пункт 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015), доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 135.2 вказаної статті).
Пунктами 135.5.4 та 135.5.11 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015) визначено, що інші доходи, зокрема, включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; доходи, визначені відповідно до статей 146, 147, 153 і 155 - 161 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України (в редакції чинній з 01.01.2015) базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.
Пунктом 138.1 статті 138 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 01.01.2015) визначено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України).
Згідно ж з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодекс України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (підпункт а).
Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.
У відповідності до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.