ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 337/1172/16-к
провадження № 51-3232км19
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального
суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засудженого ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 лютого 2023 року та ухвалу Запорізького апеляційного суду від 28 червня 2023 року у кримінальному провадженні, за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком районного суду, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду, ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 115 КК - на строк 13 років; за ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК - на строк 10 років.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.
Згідно з вироком суду 15 грудня 2015 року приблизно о 05:20 ОСОБА_6, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходячись біля зупинки громадського транспорту "пр. Ювілейний" (вул. Задніпровська, 9а у м. Запоріжжя), спровокував бійку з ОСОБА_8, в ході якої, маючи умисел на умисне вбивство, завдав останньому численні удари ножем в область нижніх кінцівок, внаслідок чого заподіяв потерпілому дві різані та десять колото-різаних ран.
Від одиночної сліпої колото-різаної рани у проекції лівої підколінної ямки, яка супроводжувалася пошкодженням вен та артерії, з наступним розвитком гострої крововтрати, ОСОБА_8 помер на місці події.
Безпосередньо після вчинення умисного вбивства, приблизно о 05:23 ОСОБА_6, реалізуючи умисел, направлений на вбивство двох осіб, став завдавати ОСОБА_9, котрий намагався втекти з місця події, удари ножем в праве стегно, чим заподіяв потерпілому дві рани, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Однак, ОСОБА_6 не зміг довести свій умисел до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілий втік з місця вчинення злочину.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. На думку засудженого, в основу обвинувального вироку покладено недопустимі докази, що також залишилось поза увагою апеляційного суду, тому рішення судів є незаконними, необґрунтованими та невмотивованими. Вказує, що судами було безпідставно відмовлено у задоволенні заяв про відвід колегіям суддів, у зв`язку з чим рішення ухвалені незаконним складом суду, та зазначає про необґрунтованість продовження йому строків тримання під вартою. Апеляційний суд в супереч вимог статей 404, 419 КПК формально розглянув кримінальне провадження, повторно не дослідив докази, не перевірив усіх доводів апеляційних скарг сторони захисту, та залишивши їх без задоволення, не зазначив підстав, з яких визнав скарги необґрунтованими.
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі винного через суворість, просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судами було безпідставно відмовлено в задоволенні клопотань сторони захисту про допит свідка ОСОБА_10, визнанні ряду доказів недопустимими та про відвід складу суду. Стверджує, що ОСОБА_6 засуджено за відсутності беззаперечних доказів того, що саме він вчинив злочин, а також вказує на тривале та незаконне тримання останнього під вартою. На думку захисника, судом неправильно кваліфіковано дії засудженого, оскільки жодного удару не було завдано в область розташування життєво важливих органів потерпілих, що свідчить про відсутність у нього умислу на вбивство, а тому їх слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 125 КК. Враховуючи викладене, судові рішення є незаконними і необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та його захисник підтримали касаційні скарги і просили їх задовольнити. Прокурор заперечував проти задоволення цих скарг.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому уповноважений лише перевіряти правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до приписів ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного судом покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Що стосується доводів сторони захисту про відсутність доказів того, що саме ОСОБА_6 вчинив інкриміновані кримінальні правопорушення, про недопустимість доказів, покладених в основу вироку, незаконне тримання засудженого під вартою та інші, то вони були предметом ретельної перевірки в ході розгляду кримінального провадження судом першої інстанції, а також його перегляду апеляційним судом і не знайшли свого підтвердження.
Разом із цим, перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом першої інстанції дії засудженого ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 15 і п. 1 ч. 2 ст. 115 КК кваліфіковано неправильно, а тому доводи сторони захисту в цій частині є слушними.
За встановлених фактичних обставин місцевий суд дійшов висновку, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні умисного вбивства потерпілого ОСОБА_8 та унезакінченому замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_11 .
Так, ч. 1 ст. 115 КК передбачено відповідальність за умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а ч. 2 ст. 121 КК - відповідальність за умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
Умисне вбивство слід відрізняти від умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого. Визначальним при цьому є спрямованість умислу винного, його суб`єктивне ставлення до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного, а в разі заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, ставлення винного до таких наслідків характеризується необережністю.
Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.
Слід мати на увазі, що спосіб відображає насамперед причинний зв`язок між діяннями та наслідками. Певна залежність між способом і метою вчинення тих чи інших діянь виявляється в тому, що спосіб та засоби вчинення злочинів обираються особою відповідно до поставленої цілі. Ціль є передумовою усвідомлення особою результатів та наслідків своїх діянь, що проявляє свою конкретизацію в способі вчинення діянь.
З матеріалів кримінального провадження та досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_6 в ході бійки завдав ОСОБА_8 удари ножем в область нижніх кінцівок заподіявши рани, від однієї з якої потерпілий помер на місці події. Відповідно до висновку експертизи смерть ОСОБА_8 настала від одиночної сліпої колото-різаної рани у проекції лівої підколінної ямки, яка супроводжувалася пошкодженням вен та артерії, з наступним розвитком гострої крововтрати, яка у даному випадку і стала безпосередньою причиною смерті. Вказане тілесне ушкодження є тяжким, інші - легкими, що потягли за собою короткочасний розлад здоров`я.