Постанова
Іменем України
06 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 757/56617/20
провадження № 61-12619св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національний банк України,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
за касаційною скаргою адвоката Ващенко Марини Сергіївни як представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року у складі судді Остапчук Т. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2023 року у складі колегії суддів: Приходька К. П., Писаної Т. О., Журби С. О.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити строк звернення до суду, визнати її звільнення незаконним та поновити на роботі, стягнути з відповідача на її користь заробітну плату за час вимушеного прогулу.
На обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що вона була прийнята на роботу 12 грудня 2007 року. Наказом Національного банку України (далі - НБУ) від 18 січня 2018 року № 420-к звільнена з роботи у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників, пункт 1 статті 40 КЗпП України. На час звільнення працювала у НБУ на посаді головного економіста відділу планування управління контролінгу Департаменту фінансового контролінгу.
Своє звільнення позивач уважає незаконним, оскільки вона звільнена без згоди профспілкового комітету, їй не запропоновані всі вакантні посади, а також не враховано наявність переважного права на залишення на роботі. Після реорганізації в Департаменті фінансового контролю та скорочення позивача НБУ створив управління з тими ж функціями, що і управління, в якому працювала позивач. Отже, у відповідача не було потреби її звільняти, адже її можна було перевести до новоствореного управління. Тим більше що відповідач підшукував працівників на посади, аналогічні кваліфікації та професії позивача.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 30 листопада 2021 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване дотриманням відповідачем норм трудового законодавства України при звільненні позивача із займаної посади. Відповідач виконав свій обов`язок та запропонував позивачу всі вакантні посади, які відповідали її кваліфікації, та іншу роботу, яку вона могла виконувати з урахуванням її кваліфікації та досвіду роботи. Доказів наявності інших вакантних посад матеріали справи не містять.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 18 липня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2021 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.Позивач не надала належних і допустимих доказів, які давали б підстави визнати незаконним її звільнення з посади головного економіста відділу планування управління контролінгу Департаменту фінансового контролінгу та поновити її на роботі. Немає і правових підстав для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такі вимоги є похідними від вимог про поновлення на роботі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 21 серпня 2023 року, адвокат Ващенко М. С. як представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення Печерського районного суду м. Києва від 30 листопада 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 липня 2023 року й ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 серпня 2018 року у справі № К/9901/1388/18 824/3229/14-А, від 26 червня 2019 року у справі № 641/5330/16, від 29 січня 2020 року у справі № 761/41149/16, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20, від 18 березня 2020 року у справі № 501/226/17, від 20 червня 2019 року у справі № 226/1664/18.
На обґрунтування вимог касаційної скарги заявник зазначає про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Суди проігнорували доводи позивача про те, що її було звільнено всупереч обґрунтованій відмові профспілкового комітету НБУ у наданні згоди на її звільнення, оскільки їй не було запропоновано іншої роботи; що після попередження про звільнення до НБУ приймали нових працівників, проте ці вакансії не пропонувалися, оскільки перевага віддавалася особам, які працевлаштовувалися в НБУ після роботи в комерційних структурах; суди не перевірили доводів позивача, що насправді фактичновідбувся перерозподіл функцій між рештою працівників Департаменту, в якому працювала позивач, з одночасним набором нових працівників.
Суд апеляційної інстанції у постанові зазначив про наявність у відповідача вакантної посади - директора департаменту виїзних перевірок, яка не була запропонована, оскільки потребувала проходження конкурсу, інформація про проведення якого на цю посаду була загальновідомою. Разом із цим суд не надав оцінки тому, що насправді у відповідача були вакансії, хоча вона надавала судам докази підбору НБУ працівників, зокрема на позиції: головного економіста відділу планування управління контролінгу - відділу, в якому працювала позивач; головного економіста відділу аналізу проектів та розподілу витрат - новостворений відділ відповідно до рішення НБУ від 28 серпня 2017 року № 555-рш. Тобто, відповідач підбирав новий персонал на ті ж самі трудові функції, які виконувала позивач, проте їй не пропонував ці вакансії. Позивач не вимагала у відповідача перевести її на новостворені посади в порядку реалізації переважного права на залишення на роботі.
21 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив НБУ на касаційну скаргу, який мотивований тим, що рішення судів є законними і обґрунтованими. Зміни в організації праці мали реальний характер, передбачали перерозподіл функцій як між структурними підрозділами центрального апарату НБУ, так і між структурними підрозділами Департаменту фінансового контролінгу.Доводи позивача щодо непропонування їй усіх вакантних посад зводяться до необхідності переоцінки доказів, досліджених районним і апеляційним судами.НБУ підготував і надав суду інформацію про вакантні посади та навів обґрунтування невідповідності позивача кожній із цих посад, що було предметом дослідження у судах обох інстанцій. Усі вакантні посади суди ретельно дослідили. Суди виконали свій процесуальний обов`язок та за участю обох сторін спору, заслухавши їх пояснення, безпосередньо дослідили та надали оцінку наявним доказам і з урахуванням усіх обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про належне виконання відповідачем обов`язку з пропонування позивачу іншої роботи. Крім цього, ОСОБА_1 пропустила встановлений статтею 233 КЗпП України строк на звернення до суду без поважних на те причин.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
20 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 на час звільнення працювала в НБУ на посаді головного економіста відділу планування управління контролінгу Департаменту фінансового контролінгу.
Відповідно до рішення Правління НБУ від 28 серпня 2017 року № 555-рш "Про внесення змін до структури Департаменту фінансового контролінгу" та наказу НБУ від 30 серпня 2017 року № 2782-к "Про скорочення штату працівників Департаменту фінансового контролінгу Національного банку України" з метою вдосконалення структури, оптимізації процесів і чисельності Департаменту фінансового контролінгу виключено із структури цього Департаменту Управління контролінгу зі скороченням штату працівників.
Посада, яку обіймала ОСОБА_1, підлягала скороченню, тому вона 12 жовтня 2017 року була попереджена про наступне вивільнення з роботи.
Листом від 13 грудня 2017 року № В/17-0008/111225 НБУ звернувся до Первинної профспілкової організації працівників НБУ з поданням про надання згоди на звільнення позивачки.
Профспілковий комітет Первинної профспілкової організації працівників НБУ листом від 16 січня 2018 року № В/94-002/5 відмовив у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що їй не було запропоновано іншої роботи.
18 січня 2018 року НБУ запропонував позивачу іншу роботу - прибиральник службових приміщень, згоди на переведення на цю посаду ОСОБА_1 не надала.
Наказом НБУ від 18 січня 2018 року № 420-к ОСОБА_1 звільнено із займаної посади у зв`язку зі скороченням штату та чисельності працівників за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.