ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 693/297/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.,
розглянувши касаційну скаргу Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"
на рішення Господарського суду Черкаської області
(суддя - Кучеренко О.І.)
від 21.03.2023
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.)
від 26.09.2023
у справі № 693/297/21
за позовом ОСОБА_1
до Іноземного підприємства "Агро-Вільд Україна"
про визнання незаконним та скасування рішення засновника, та поновлення на роботі,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з`явися,
відповідача - не з`явився.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулась до Жашківського районного суду Черкаської області з позовом до Іноземного підприємства "Агро-Вільд України" (далі - ІП "Агро-Вільд України", Підприємство, відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 30.05.2018 № 4 про звільнення її з посади за згодою сторін та поновлення її на посаді генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в 2010 року позивачку було призначено генеральним директором ІП "Агро-Вільд Україна". У зв`язку з необхідністю догляду за малолітньою дитиною 22.05.2018 позивачка як генеральний директор ІП "Агро-Вільд України" подала заяву на ім`я ОСОБА_2, оскільки він є єдиним учасником Підприємства, та видала наказ про те, що вона відбуває у безоплатну відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років з 01.06.2018 по 20.09.2019. У подальшому позивачці стало відомо, що всупереч поданій нею заяві про надання відпустки по догляду за дитиною, засновник Підприємства прийняв рішення від 30.05.2018 про її звільнення за згодою сторін, зі змістом якого позивачку навіть не ознайомив. Крім того, позивачка дізналася, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСОБА_3 зазначений керівником підприємства з 31.05.2018.
2. Короткий зміст ухвалених судових рішень за результатами розгляду справи по суті спору
2.1. Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 17.08.2021 позов ОСОБА_1 у даній справі задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 30.05.2018 № 4 про звільнення ОСОБА_1 за згодою сторін; поновлено ОСОБА_1 на посаді генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна".
Постановою Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 17.08.2021 скасовано, провадження у справі закрито; роз`яснено позивачці, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду, а також її право протягом десяти днів з дня отримання постанови звернутись до Черкаського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постановою Верховного Суду від 14.04.2022 постанову Черкаського апеляційного суду від 11.11.2021 у справі № 693/297/21 залишено без змін.
2.2. Рішенням Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 у справі №693/297/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 30.05.2018 № 4 про звільнення ОСОБА_1 з посади за згодою сторін. Закрито провадження у справі за вимогою про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна".
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним та скасування спірного рішення засновника, місцевий господарський суд виходив з того, що під час прийняття зазначеного рішення відповідачем не було дотримано процедури ухвалення рішення про припинення повноважень позивачки як генерального директора відповідача, яка чітко передбачена установчими документами Підприємства, а саме статутом ІП "Агро-Вільд Україна" та контрактом на управління Підприємством. У свою чергу, закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції вказав, що після прийняття Жашківським районним судом Черкаської області рішення від 17.08.2021, останню було поновлено на посаді генерального директора згідно з наказом ІП "Агро-Вільд Україна" від 19.08.2021 №АВ/К-120, що свідчить про відсутність предмета спору у цій частині позовних вимог.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №693/297/21 апеляційну скаргу ІП "Агро-Вільд Україна" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 - без змін.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій ІП "Агро-Вільд Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №693/297/21 у частині визнання незаконним та скасування рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 30.05.2018 № 4 про звільнення ОСОБА_1 з посади за згодою сторін та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, внаслідок пропущення позивачем строку звернення до суду, визначеного статтею 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
На обґрунтування своєї правової позиції скаржник із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) відзначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень застосовано норми права без урахування висновків щодо їх застосування, викладених у постановах Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №910/17459/20, від 26.05.2021 у справі №640/18236/17, від 14.11.2022 у справі №552/4200/21 (щодо застосування статті 233 КЗпП України).
3.2. Позивачка 10.12.2023 через "Електронний суд" подала до Суду відзив на касаційну, в якому просила касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій, та мотиви, з яких виходили суди при ухваленні судових рішень
4.1. Відповідно до статуту ІП "Агро-Вільд Україна", затвердженого засновником Підприємства 14.02.2008 (далі - Статут), ІП "Агро-Вільд Україна" створено відповідно до законодавства України і зареєстровано розпорядженням Жашківської районної державної адміністрації від 01.02.2005 за №10031020000000045 (пункт 1.1 Статуту).
Засновником і власником Підприємства є громадянин ФРН Вільд Бертольд Карл Алоїс (пункт 1.2 Статуту).
Підприємство є юридичною особою приватного права, створеною у встановленому законодавством порядку. По способу утворення Підприємство є унітарним (пункт 3.1 Статуту).
Підприємство здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства України та цього Статуту (пункт 3.4 Статуту).
Управління Підприємством здійснюють: власник підприємства; генеральний директор Підприємства (пункт 5.1 Статуту).
До виключної компетенції власника відноситься, серед іншого, призначення та звільнення генерального директора Підприємства (пункт 5.2 Статуту).
Виконавчим органом Підприємства є генеральний директор, який призначається власником. У разі призначення генерального директора власником, з ним укладається контракт, в якому визначаються строк найму, права та обов`язки і відповідальність генерального директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади. Власник може покласти функції генерального директора на себе, виконуючи в повному обсязі всі його функції. Інші працівники Підприємства призначаються генеральним директором (пункт 5.3 Статуту).
4.2. На виконання рішення власника від 08.05.2010 наказом генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" Бертольда Вільда від 08.05.2010 № АВ-13 ОСОБА_1 призначено на посаду генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" з 09.05.2010.
ОСОБА_1 09.05.2010 приступила до виконання обов`язків генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" з повноваженнями згідно зі Статутом та оплатою згідно зі штатним розкладом, що підтверджується наказом ІП "Агро-Вільд Україна" від 09.05.2010 № 7.
4.3. Засновником ІП "Агро-Вільд Україна" 05.08.2010 затверджено посадову інструкцію генерального директора, згідно з пунктом 1.2 якої призначення на посаду генерального директора та звільнення з неї здійснюється рішенням власника Підприємства із дотриманням вимог чинного законодавства про працю.
4.4. Між ІП "Агро-Вільд Україна" в особі власника Вільда Бертольда Карла Алоїса (орган управління) та генеральним директором Піскарьовою Н.С. (керівник) 01.01.2011 відповідно до умов Статуту укладено контракт на управління Підприємством № 1/11 з терміном дії з 01.01.2011 до 31.12.2013.
Термін дії контракту від 01.01.2011 № 1/11 двічі продовжувався шляхом укладення між ІП "Агро-Вільд Україна" та його керівником Піскарьовою Н.С. додаткових угод від 30.12.2013 № 1 та від 30.12.2016 № 2 до контракту на управління Підприємством. Згідно з додатковою угодою від 30.12.2016 № 2 цей контракт діє з 01.01.2011 до 31.12.2019.
Між ІП "Агро-Вільд Україна" в особі власника Вільда Бертольда Карла Алоїса як органом управління та генеральним директором Піскарьовою Н.С. як керівником 01.01.2014 укладено контракт на управління Підприємством № 1/14 (далі - Контракт), за умовами якого керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію, що ним формується, здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, а орган управління зобов`язується створювати необхідні умови для роботи керівника, виплачувати йому грошову винагороду і надавати соціально-побутові блага (пункт 1.1 Контракту).
У пункті 1.2 Контракту визначено, що він є трудовим договором. На підставі Контракту виникають трудові стосунки між керівником і Підприємством, які з боку останнього реалізуються органами управління і працівниками Підприємства. Основи законодавства про працю, Кодекс законів про працю застосовуються до стосунків сторін з урахуванням особливостей наймання і регулювання праці керівників підприємств, що визначені законодавством і цим Контрактом.
На період відпустки керівника або його відсутності через інші причини, його обов`язки виконує заступник, який у повному обсязі виконує функції, несе обов`язки, користується повноваженнями і правами керівника, якщо останнім не встановлюється інше (пункт 1.9 Контракту).
Зміни й доповнення до цього Контракту приймаються підписанням сторонами додаткових угод (пункт 8.2 Контракту).
Цей Контракт припиняється: у випадку незабезпечення керівником економічних показників діяльності керованого ним Підприємства (пункт 8.3 Контракту).
Керівник може бути звільнений з посади, а Контракт розірвано з ініціативи органу управління до закінчення терміну його дії: у випадку систематичного невиконання керівником без поважних причин обов`язків, що покладені на цього цим Контрактом, або у випадку одноразового грубого порушення керівником законодавства або обов`язків, що передбачені Контрактом, внаслідок чого для Підприємства настали значні негативні наслідки (зазнано збитків, сплата штрафів, постраждала честь фірми), які мають бути доведені судовим рішенням (пункт 8.4 Контракту).
Керівник може зі своєї ініціативи розірвати Контракт до закінчення терміну його дії: 1) у випадку систематичного невиконання органом управління своїх обов`язків за Контрактом або прийняття ним ухвал, що обмежують або порушують компетенцію і права керівника, втручаються до його оперативно-розпорядчої діяльності, тих, що можуть привести або призвели до несприятливих економічних результатів діяльності Підприємства; 2) у випадку хвороби або інвалідності, що перешкоджають виконанню обов`язків за Контрактом, і з інших поважних причин. При цьому можливі два варіанти: керівник має право у будь-який час залишити посаду (розірвати цей Контракт), письмово повідомивши про це орган управління за 1 місяць; в інших випадках керівник не має права за своєю ініціативою розірвати цей Контракт до закінчення терміну його дії, у випадку порушення цього зобов`язання керівник сплачує Підприємству неустойку в розмірі винагороди за кількість повних місяців, що лишились до закінчення терміну дії Контракту (яка визначається в порядку, встановленому цим Контрактом для вирахування розміру вихідної допомоги), але не менше 3 000 грн (пункт 8.5 Контракту).
При залишенні посади керівникові виплачується вихідна допомога в розмірі винагороди за 12 міс. - при припиненні Контракту за підставами, що передбачені у підпунктах 1 і 2 пункту 8.3, підпунктах 1 і 2 пункту 8.5 цього Контракту; винагороди за 2 міс. - при припиненні Контракту з усіх інших підстав (пункт 8.6 Контракту).
Розмір вихідної допомоги визначається на основі середньомісячної винагороди. Середньомісячна винагорода обчислюється діленням на 12 суми усіх грошових виплат, що нараховані керівникові у зв`язку з виконанням обов`язків за Контрактом за останній період перед залишенням посади повний календарний рік роботи. Якщо керівник відпрацював до залишення посади менше одного календарного року, середньомісячна винагорода обчислюється діленням усіх отриманих керівником грошових виплат на кількість повних відпрацьованих місяців (без врахування винагороди за неповні відпрацьовані місяці) (пункт 8.7 Контракту).
Цей Контракт діє з 01.01.2014 до 31.12.2023 (пункт 9.1 Контракту).
Трудова книжка керівника ведеться та зберігається на Підприємстві (пункт 9.2 Контракту).
У частині, що не передбачена цим Контрактом, сторони керуються Кодексом законів про працю України, іншими законодавчими актами, які поширюються на Підприємстві, Статутом Підприємства, іншими документами Підприємства, обов`язковими для сторін. Документи, видані органом управління, обов`язкові для керівника лише у частині, що не суперечать цьому Контракту (пункт 9.4 Контракту).
4.5. Рішенням засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 30.05.2018 № 4 (далі - Рішення) ОСОБА_1 звільнено із займаної посади генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" з 30.05.2018 за згодою сторін відповідно до Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України "Про господарські товариства" та пункту 5.2 Статуту ІП "Агро-Вільд Україна".
Згідно з цим рішенням, до виконання обов`язків генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" приступив Вільд Бертольд Карл Алоїс.
4.6. Відповідно до наказу (розпорядження) засновника ІП "Агро-Вільд Україна" від 01.06.2018 №АВ/К74 про припинення трудового договору (контракту) ОСОБА_1 звільнено з посади генерального директора за згодою сторін на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.
У графі наказу від 01.06.2018 № АВ/К74 "підпис працівника" про ознайомлення працівника з наказом (розпорядженням) підпис ОСОБА_1 відсутній.
4.7. Відповідно до відомості розподілу виплат ІП "Агро-Вільд Україна" від 01.06.2018 №180601СТ672652, підписаної головним бухгалтером Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк", підпис якого скріплено печаткою цього банку, ОСОБА_1 01.06.2018 виплачена заробітна плата в розмірі 69 720,59 грн.
4.8. У період з 28.04.2021 до 10.06.2021 на ІП "Агро-Вільд Україна" проведена перевірка документів щодо звільнення ОСОБА_1, за результатами якої встановлено, що оригінал заяви про звільнення втрачено, про що складено відповідний акт від 15.06.2021.
4.9. Наказом власника ІП "Агро-Вільд Україна" від 19.08.2021 № АВ/К-120 наказ від 01.06.2018 №АВ/К74 про припинення трудового договору ІП "Агро-Вільд Україна" з ОСОБА_1 скасовано та останню поновлено на посаді генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна".
4.10. Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з такого:
1) щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення засновника:
- припинення повноважень генерального директора як виконавчого органу підприємства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника на підставі положень Кодексу Законів про працю України. Саме тому можливість припинення повноваження генерального директора підприємства як виконавчого органу міститься не в приписах Кодексу Законів про працю України, а у статті 99 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України), тобто не є предметом регулювання трудового права;
- реалізація власником підприємства корпоративних прав шляхом звільнення його генерального директора стосується також наділення його повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч таке рішення може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини;
- за змістом частини третьої статті 99 ЦК України компетентному (уповноваженому) органу товариства надано право припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права;
- якщо Статутом чи контрактом передбачено підстави звільнення, усунення від виконання своїх повноважень одним з органів управління, такі спори мають розглядатися в залежності від причини звільнення, зазначеної у відповідному рішенні компетентного (уповноваженого) органу;
- у матеріалах справи містяться копії двох контрактів на управління підприємством, умови яких є ідентичними, крім терміну дії контрактів. Водночас, оскільки спірне Рішення засновника прийняте під час дії обох контрактів і змісти їх є ідентичними, відтак позивачка перебувала на посаді керівника Підприємства на підставах, визначених статутними документами;
- як умовами Статуту, так і умовами трудового договору (контракту) визначені підстави для звільнення керівника (генерального директора) до закінчення терміну дії контракту як з ініціативи органу управління, так і з власної ініціативи керівника;
- матеріали справи не містять ні заяви позивачки про її бажання звільнитися з посади генерального директора (за згодою сторін), ні трудової книжки позивачки, у якій повинна бути проставлена відмітка про звільнення останньої із зазначенням причин такого звільнення;
- за вказаних обставин, суд вважає недоведеним факт наявності заяви позивачки про звільнення її з посади генерального директора відповідача за власним бажанням (за згодою сторін), у силу неподання відповідачем жодного доказу на підтвердження наявності такої заяви. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів ознайомлення позивачки із наказом про її звільнення та отримання останньою трудової книжки, що спростовує доводи відповідача щодо звільнення позивачки із займаної посади за згодою сторін;
- матеріали справи також не містять жодних належних доказів на підтвердження того, що позивачку було звільнено у відповідності до вимог Статуту та Контракту, зокрема, у випадку систематичного невиконання позивачкою на посаді керівника, що покладені на неї цим Контрактом або у випадку одноразового грубого порушення позивачкою законодавства або обов`язків, що передбачені Контрактом, унаслідок чого для підприємства настали значні негативні наслідки, які мають бути доведені судовим рішенням. Як і не доведено відповідачем звільнення позивачки на підставі частини третьої статті 99 ЦК України, що кореспондується з положеннями пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України, відповідно до яких має значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою), передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи, процедури ухвалення рішення про таке припинення;
- відтак під час прийняття Рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" про звільнення позивачки з посади відповідачем не було дотримано процедури ухвалення рішення про припинення повноважень позивачки як генерального директора відповідача, яка чітко передбачена установчими документами відповідача, а саме Статутом та Контрактом на управління Підприємством, тому вимоги про визнання незаконним та скасування Рішення засновника ІП "Агро-Вільд Україна" про звільнення її з посади є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню;
2) щодо позовної вимоги про поновлення на посаді генерального директора:
- оскільки після прийняття Жашківським районним судом Черкаської області рішення від 17.08.2021 ОСОБА_1 було поновлено на посаді генерального директора ІП "Агро-Вільд Україна" згідно з наказом ІП "Агро-Вільд Україна" від 19.08.2021 №АВ/К-120, відтак суд закриває провадження у справі в частині вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді генерального директора у зв`язку із відсутню предмету спору;
3) щодо заяви відповідача про застосування позовної давності:
- для встановлення початку перебігу строку у справах про звільнення визначальними є такі юридично значимі обставини, як вручення копії наказу про звільнення або день видачі трудової книжки. Тобто, для такої категорії трудових спорів встановлено спеціальне правило обрахунку початку строку виникнення права на звернення до суду, відмінне від загального правила, за яким виникнення цього права пов`язується з моментом, коли працівник дізнався або за всіма обставинами повинен був дізнатися про порушення свого права;
- посилання представника відповідача на обізнаність позивачки про її звільнення з дати, визначеної у позові про встановлення факту спільного проживання, не ґрунтується на законі, оскільки початок перебігу місячного строку для звернення до суду починається з дати вручення відповідного наказу або з дня видачі трудової книжки. Оскільки жодна з подій не відбулась, доказів іншого суду не надано, то термін звернення до суду не порушений в частині звернення з позовом про незаконне звільнення працівника. Жодних доказів на спростування обставин неповідомлення позивачки відповідачем не надано. Припущення ОСОБА_1 про її звільнення у позові ґрунтується на даних з єдиного реєстру підприємств та організацій України, але такі дані до реєстру також вносяться під час перебування особи у відпустці за доглядом за дитиною, оскільки в цей час особа не може діяти від імені юридичної особи;
- позивачкою при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України, спосіб захисту його порушеного права.
5. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Розгляд клопотань
5.1. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 для розгляду касаційної скарги у справі №693/297/21 визначено колегію суддів у складі: Студенець В.І. (головуючий), Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі №693/297/21 за касаційною скаргою ІП "Агро-Вільд Україна" на рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №693/297/21.
5.2. Об`єктом касаційного оскарження є рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №693/297/21 в частині задоволених позовних вимог.
При цьому Суд враховує, що рішення Господарського суду Черкаської області від 21.03.2023 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2023 у справі №693/297/21 в частині закриття провадження у справі щодо позовних вимог про поновлення позивачки на посаді жодною із сторін як до суду апеляційної інстанції, так і до суду касаційної інстанції не оскаржуються, а відтак Судом у цій частині не переглядаються.
5.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій з посиланням на норми права, якими керувався Суд
6.1. Дослідивши наведене у касаційній скарзі, у межах доводів та підстав касаційного оскарження, Верховний Суд відзначає таке.
6.2. Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частині третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
6.3. Так, ІП "Агро-Вільд Україна", посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішення не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №910/17459/20, від 26.05.2021 у справі №640/18236/17, від 14.11.2022 у справі №552/4200/21 (щодо застосування статті 233 КЗпП України).
Так, касаційне провадження у цій справі відкрито, зокрема на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якої підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Отже, відповідно до положень норм ГПК України (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України) касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.
6.4. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, в якій визначено критерій подібності правовідносин.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, Велика Палата конкретизувала свої висновки щодо тлумачення змісту поняття "подібні правовідносини", що полягає у тому, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.