ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 160/2303/20
адміністративне провадження № К/990/14460/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючої судді - Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу адвоката Воловика Максима Олександровича, який діє від імені ОСОБА_1, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року (головуюча суддя Верба І.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року (колегія суддів у складі: головуюча суддя - Дурасова Ю.В., судді - Божко Л.А., Лукманова О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача Кам`янської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,
установив:
У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кам`янської міської ради (далі - Рада, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позову, просив: визнати протиправними та скасувати рішення Кам`янської міської ради №816-19/VII, прийняте 29 вересня 2017 року на 19 сесії VII скликання; визнати протиправним та скасувати рішення Кам`янської міської ради №1105-25/VII, прийняте 22 червня 2018 року на 25 сесії VII скликання.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував, що, приймаючи оскаржувані рішення, Рада не дотримала процедури, передбаченої Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", та Регламентом Кам`янської міської ради VII скликання. Зокрема, як стверджував позивач, проєкти рішень не пройшли відповідної процедури погодження (візування) відповідними комісіями Ради та виконавчим комітетом Ради, не були оприлюднені у встановленому законом порядку з метою їх публічного обговорення, не були погоджені територіальним органом Антимонопольного комітету України, а проєкти рішень та, власне, зміст прийнятих рішень суттєво різниться. Позивач стверджував, що спірні рішення прийняті відповідачем із порушенням вимог підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо строків унесення змін до рішення про встановлення місцевих податків і зборів, що також свідчить про їх протиправність. У світлі попереднього аргументу позивач також звертав увагу, що Законами України від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII та від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII, якими вносились зміни до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 та 2018 роках (зокрема, в частині справляння окремих місцевих податків та зборів) не було унесено відповідних змін до підпунктів 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 та 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 ПК України, положеннями яких знехтував відповідач при прийнятті рішень.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 липня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не наведено таких доводів та аргументів, які б свідчили про прийняття відповідачем оскаржуваних рішень не у в межах повноважень, не на підставі та не у спосіб, що передбачені нормами Конституції та законами України, натомість, у ході судового розгляду справи Радою як суб`єктом владних повноважень було доведено дотримання установленої законом процедури ухвалення спірних рішень.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій представник позивача звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалені судами рішення й прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадках, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У розрізі заявленої підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, позивач вказує, що судами не було взято до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 16 травня 2018 року у справі №819/1952/14 та від 18 липня 2018 року у справі №612/414/16, в яких Верховний Суд зазначив, що порушення регламенту міської ради при прийнятті рішення є самостійною підставою для скасування такого рішення. Представник позивача переконує, що у справі, яка переглядається, відповідачем не надано (а судами не витребувано) жодних доказів, які б свідчили про дотримання Радою під час прийняття спірного рішення процедури погодження структурними підрозділами даного органу місцевого самоврядування, як це передбачено Регламентом Кам`янської міської ради VII скликання.
Окрім викладеного заявник касаційної скарги звертає увагу на те, що судами попередніх інстанцій не було взято до уваги висновку Об`єднаної палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 16 березня 2020 року у справі №922/1658/19, де касаційний суд зауважив, що, "зважаючи на природу індексації, одночасна подвійна індексація орендної плати та індексація нормативної грошової оцінки не повинна застосовуватись". На думку представника позивача, оскільки приписами чинного законодавства передбачено умову щодо індексування саме орендної плати, а спірні рішення прийняті відповідачем з урахуванням індексації нормативно-правової оцінки землі, - то такі рішення покладають на позивача як платника податків надмірний тягар (одночасне подвійне індексування орендної плати та нормативної грошової оцінки).
Наполягаючи на порушенні судами попередніх інстанцій норм процесуального права (пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України) заявник касаційної скарги стверджує, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази, не встановили фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, та, загалом, безпідставно надали перевагу доводам відповідача, залишивши при цьому поза увагою вагомі аргументи позивача. Зокрема, заявник звертає увагу на те, що суди повинні були дослідити не лише факт прийняття оскаржуваних рішень, але й безпосередньо саме питання щодо процедури, яку пройшли такі рішення перед прийняттям, та, відповідно, чи відбулось це з дотриманням вимог Регламенту Кам`янської міської ради VII скликання.
У відзиві на касаційну скаргу Рада заперечує проти доводів представника позивача, просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, повністю підтримуючи висновки судів попередніх інстанцій. Зазначає, що було дотримано вимог чинного законодавства під час ухвалення оскаржуваних рішень, натомість, вважає, що доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури прийняття таких рішень є надуманими та отримали належне спростування в рамках даного спору.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, матеріали справи, судові рішення, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав до задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 є співорендарем земельної ділянки несільськогосподарського призначення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 1210400000:03:035:0277, згідно із договором оренди земельної ділянки від 1 грудня 2015 року №14128, укладеним із орендодавцем Дніпродзержинською міською радою.
У провадженні Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська перебуває цивільна справа №208/3582/19 за позовом Кам`янської міської ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.
Рішенням Кам`янської міської ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", з метою раціонального та ефективного використання земель міста, забезпечення соціально-економічного розвитку міста, наповнення місцевого бюджету від плати за землю, відповідно до Податкового кодексу України, Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20 грудня 2016 року № 1791-VIII, на виконання протоколу № 27 постійної комісії з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних ресурсів та комунальної власності від 14 серпня 2017 року, керуючись пунктами 24, 34 частини першої статті 26, частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", зокрема, вирішено: затвердити Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста; вважати таким, що втратить чинність, пункт 1 рішення міської ради від 23 червня 2017 року № 725-17/VIІ "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" з 1 жовтня 2017 року.
Додатком до рішення Ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII є "Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста", згідно з пунктом 5 якого розмір орендної плати за земельні ділянки, встановлюється у відсотку від нормативної грошової оцінки:
- пункт 5.1: ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): 3% від нормативної грошової оцінки;
- пункт 5.2: ставки орендної плати за земельні ділянки, які не зазначені в пунктах 5.1, 5.3: 4% від нормативної грошової оцінки;
- пункт 5.3: ставки орендної плати за земельні ділянки, які використовуються для розміщення об`єктів торгівлі (посередництво в торгівлі) пальним та паливом та за земельні ділянки, які використовуються для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності: 12 % від нормативної грошової оцінки.
Як встановили суди вказане рішення підготовлено та завізовано: Департаментом комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради; начальником юридичного відділу департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно міської ради; погоджено та завізовано: секретарем міської ради; першим заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради; заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради; начальником юридичного відділу міської ради; начальником відділу секретаріату міської ради; головою постійної комісії міської ради з питань містобудування, архітектури, будівництва, земельних ресурсів та комунальної власності.
Рішення Ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII розміщено на її офіційному веб-сайті 29 вересня 2017 року та у місцевому друкованому виданні 11 жовтня 2017 року.
Також, судами попередніх інстанцій установлено, що 24 травня 2018 року на офіційному веб-сайті Кам`янської міської ради розміщено проект рішення "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста".
Рішенням Кам`янської міської ради від 22 червня 2018 року №1105-25/VII "Про ставки земельного податку, розмір орендної плати за землю, пільги зі сплати земельного податку на території міста", керуючись Податковим кодексом України, частиною четвертою статті 54, частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році", з метою додержання форми типового рішення про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року № 483 "Про затвердження форм типових рішень про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки", відповідно до листа Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради від 23 травня 2018 року вх. № 01-05/1406, міська рада, зокрема, вирішено:
1) установити на території міста:
1.1. ставки земельного податку та розмір орендної плати за землю (додаток 1);
1.2. пільги для фізичних і юридичних осіб, надані відповідно до статей 281, 282, 284 Податкового кодексу України, зі сплати земельного податку згідно з переліком (додаток 2);
2) визначити об`єкт оподаткування, платників податку, податковий період, особливості оподаткування, інші обов`язкові елементи плати за землю згідно зі ст. ст. 46 - 49, 269 - 271, 273, 281 - 289 ПК України;
3) установити, що рішення міської ради від 27 липня 2017 року № 790-18/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати земельного податку" та рішення міської ради від 29 вересня 2017 року № 816-19/VII "Про затвердження Положення про порядок обчислення та сплати орендної плати за земельні ділянки у межах міста" зі змінами або доповненнями, інші нормативно-правові акти міської ради стосовно плати за землю та пільг із земельного податку, які прийнято до набрання чинності цим рішенням, діють у частинах, що не суперечать нормам цього рішення;
4) установити, що це рішення набирає чинності з першого числа місяця, який настає за датою його офіційного оприлюднення.
Рішення від 22 червня 2018 року № 1105-25/VII розміщено на офіційному веб-сайті Ради того ж дня, а у місцевому друкованому виданні - 27 червня 2018 року.
Вважаючи протиправними й такими, що прийняті без дотримання визначеної законом процедури, рішення Кам`янської міської ради № 816-19/VII від 29 вересня 2017 року та № 1105-25/VII від 22 червня 2018 року, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав.
За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої- третьої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.