ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 160/2020/22
адміністративне провадження № К/990/8073/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
Головуючого судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року (суддя: Царікова О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року (судді: Щербак А.А., Баранник Н.П., Малиш Н.І.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Побужський феронікелевий комбінат" (далі - ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат", позивач) звернулось до суду з позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Східного МУ ДПС по роботі з ВПП, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 14.01.2022 №19/32-00-07-01-03-29.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2023 року, у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, просить скасувати такі рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми п. "б" пп.230.1.1 п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України (далі - ПК України), адже позивач не є платником акцизного податку - розпорядником акцизного складу, і не відноситься до кола суб`єктів господарювання, на яких покладені обов`язки щодо реєстрації акцизного складу, а також виконання інших дій, не передбачених нормами законодавства України.
У відзиві відповідач просить залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - такими, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" (ідентифікаційний код юридичної особи 31076956) є юридичною особою приватного права, зареєстрованою у встановленому законом порядку 26.07.2000, основний вид економічної діяльності 24.45 Виробництво інших кольорових металів.
Платником акцизного податку ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" не зареєстроване.
Акцизні склади за ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" не обліковуються, однак, останнє має ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за місцем зберігання: Кіровоградська обл., Голованівський район, смт Побузьке, вул. Промислова, буд. 12, реєстраційний №11040414201900085 від 15.10.2019, видану Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області, термін дії до 15.10.2024.
На підставі направлень на перевірку від 15.12.2021 №2260, від 15.12.2021 №2261, наказу ГУ ДПС України у Кіровоградській області від 14.12.2021 №1570-п "Про проведення фактичної перевірки ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат", пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідачем було проведено фактичну перевірку позивача, за результатами якої складено Акт від 16.12.2021 №4402/11/11/РРО/31076956.
У ході такої перевірки контролюючим органом встановлено порушення позивачем абзаців 1, 4, 6 пп. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України в частині відсутності реєстрації акцизного складу в Системі електронного адміністрування реалізації пального, необладнання та/або відсутності реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів - лічильників рівня пального у резервуарі рівнемірів -лічильників та витратомірів-лічильників.
14 січня 2022 року на підставі вищеозначеного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення - рішення №19/32-00-07-01-03-29 (форми "ПС"), яким до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 1ʼ 280ʼ 000,00 грн.
Вважаючи вказане вище податкове повідомлення - рішення протиправним, а свої права - порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки річний обсяг отриманого ТОВ "Побужський феронікелевий комбінат" пального перевищує 1000 м3, а об`єм ємнотей для його зберігання 200 м3, позивач вважається розпорядником акцизного складу та у відповідності до вимог пункту "б" абз. 2 пп. 230.1.1 п 230.1 ст. 230 ПК України зобов`язаний був здійснити реєстрацію відповідного складу, і, відповідно, реєстрацію витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників за місцем зберігання пального.
Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до абзаців першого - третього підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це: а) спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі, а також реалізації спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів; б) приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.
Цією ж нормою (абзац шостий) встановлено, що не є акцизним складом, зокрема, приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб`єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Отже, передбачений цією нормою виняток застосовується при сукупності умов, а саме: (1) загальна місткість розташованих на території (в приміщенні) ємностей не перевищує 200 кубічних метрів; (2) суб`єкт господарювання (власник або користувач такого приміщення або території) отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів; (3) пальне використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і суб`єкт господарювання не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Відсутність однієї з наведених умов виключає можливість визнання відповідної території/приміщення не акцизним складом. Відповідно, у випадку, якщо протягом календарного року суб`єкт господарювання отримує пальне в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), він зобов`язаний до часу, коли буде здійснена господарська операція, в результаті якої виникнуть обставини, які зумовлять обов`язок реєстрації акцизного складу, зареєструвати останній. Тобто, саме з моменту, коли платник податків вже достеменно знає, що відпадає хоча б одна з обов`язкових умов, передбачена абзацом шостим підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, він зобов`язаний здійснити реєстрацію акцизного складу.