ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 344/1905/23
адміністративне провадження № К/990/35365/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Губської О. А.,
суддів: Білак М.В., Мацедонської В.Е.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського районного управління поліції про зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2023 року, постановлену у складі судді Бородовського С.О., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, ухвалену у складі колегії суддів: Бруновської Н.В.(доповідач), Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.,
І. Суть спору
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Івано-Франківського районного управління поліції, в якому просив:
1.1. визнати рішення таким, що не відповідає порядку закінчення розгляду адміністративної справи;
1.2. визнати протиправною бездіяльність - не прийняття постанови в адміністративній справі №6565;
1.3. зобов`язати прийняти рішення щодо визнання дій в якості затримання особи;
1.4. визнати протиправним та безпідставним затримання;
1.5. стягнути 5000 матеріальної шкоди, 128000 гривень судових витрат, 500000 гривень моральної шкоди.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2023 року адміністративний позов до Івано-Франківського районного управління поліції про зобов`язання вчинити дії залишено без руху та надано позивачу строк 5 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.
3. 23 лютого 2023 року позивачем подано до суду письмові пояснення та заперечення на ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2023 року.
3.1. Крім цього позивачем подано до суду заяви про роз`яснення ухвали від 15 лютого 2023, в яких, зокрема, вказано не зрозумілість причин постановлення відповідної ухвали. Вказані заяви зведено до заперечення відповідних обов`язків позивача за змістом КАС України та роз`яснення відповідних положень КАС України.
4.Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28 лютого 2023 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року:
4.1. відмовлено у відкритті провадження в частині позову ОСОБА_1 до Івано-Франківського районного управління підрозділу Головного управління національної поліції (РУПГУНП) в Івано-Франківській області про визнання рішення таким, що не відповідає порядку закінчення розгляду адміністративної справи, зобов`язання прийняти рішення, визнання дій в якості затримання особи; визнання протиправним та безпідставним затримання;
4.2. адміністративний позов ОСОБА_1 до Івано-Франківського районного управління підрозділу Головного управління національної поліції (РУПГУНП) в Івано-Франківській області про визнання протиправної бездіяльності не прийняття постанови в адміністративній справі №6565, стягнення 5000 гривень матеріальної шкоди, 128000 гривень судових витрат, 500000 гривень моральної шкоди з усіма матеріалами до нього, міркуваннями, заявами та клопотаннями повернуто позивачу.
5. Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції, з висновками якого погодився також суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позов в частині визнання дій із транспортування та перебування в приміщенні поліції в якості затримання органом поліції та визнання затримання протиправним і безпідставним не підлягає розгляду в порядку, що встановлений за правилами адміністративного судочинства, а підлягає розгляду за правилами визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України.
6. Повертаючи позовну заяву в іншій її частині, суд першої інстанції вказав, що позивачем не виконано його обов`язки, що встановлені в КАС України, а також не виконано обов`язки за змістом ухвали про залишення позову без руху через не дотримання обов`язків за змістом КАС України. Заперечення позивачем його обов`язків за змістом КАС України не визначено в якості правових підстав для звільнення позивача від виконання його обов`язків. Крім того, зазначено, що позивачем подано заздалегідь безпідставні заяви про тлумачення ухвали, що належить до форм зловживання відповідним правом, що є самостійною підставою для повернення відповідної заяви.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
7. Не погоджуючись з такими рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року не відповідає нормам процесуального права.
8. У скарзі позивач просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 вересня 2023 року, а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.
9. Свої вимоги скаржник мотивує тим, що справу розглянуто неповноважним складом суду та порушення суддями апеляційного суду положень частини другої статті 37 КАС України, оскільки апеляційний суд ухвалив постанову від 04 вересня 2023 року в порушення заборони розглядати справу після скасування їх ухвали від 01 травня 2023 року постановою Верховного Суду від 27 липня 2023 року. Скаржник вказує, що судді будучи неповноважними продовжили розгляд цієї справи, ухваливши постанову від 04 вересня 2023 року, а тому зазначене рішення апеляційного суду згідно з п.1 ч.3 ст. 353 КАС України підлягає безумовному скасуванню.
10. Також позивач зазначає, що є правовий висновок Верховного Суду з питань неповноважності складу суду, який міститься у постанові від 07 лютого 2023 року у справі №806/2381/16 (провадження №К/9901/14400/19), де Верховний Суд детально надає правову базу та вказує, що апеляційний суд після скасування його ухвали Верховним Судом не має права розглядати в подальшому справу і що такий розгляд є безумовною підставою для скасування постанови апеляційного суду.
11. Також ОСОБА_1 подано клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для встановлення єдиної практики застосування норми права про неповноважний склад суду.
11.1. Вказане клопотання він обґрунтовує тим, що Верховний Суд у складі колегії суддів Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Уханенка С.А., Губської О.А., Білак М.В. та Мацедонської В.Е. встановили факт неповноважності складу колегії суддів апеляційного суду Бруновської Н.В., Хобор Р.Б., Шавеля Р.М., які після скасування Верховним Судом ухвали про відмову у розгляді апеляційної скарги всупереч п.1 ч.3 ст.353 КАС України продовжили розгляд справи і ухвалили постанову від 04 вересня 2023 року та ряд ухвал. Проте, Верховний Суд у зазначеному вище складі суддів погодився з постановою і ухвалами неповноважного складу апеляційного суду і всі касаційні скарги позивача залишив без розгляду як нібито і немає факту неповноважності складу суддів.
11.2. Разом з тим, вказує, що є правова позиція Верховного Суду з питань неповноважності складу апеляційного суду у тотожній справі, викладена у постанові від 07 лютого 2023 року по справі №806/2381/16 (провадження №К/9901/14400/19) у складі колегії суддів Юрченко В.П., Хохуляка В.В., Васильєвої І.Я., в якій Верховний Суд надає правовий висновок неповноважності складу апеляційного суду (після скасування рішення - ухвали і які продовжили судочинство по справі) - скасували рішення апеляційного суду, а справу направили на новий розгляд.
11.3. Таким чином, скаржник зазначає, що є дві правові позиції Верховного Суду, оскільки один склад суддів Верховного Суду реагує на неповноважний склад колегії суддів апеляційного суду (справа №806/2381/16 (провадження №К/9901/14400/19)), а інший склад суддів Верховного Суду (справі №344/1905/23) не реагує на порушення суддями апеляційного суду п.1 ч.3 ст.353 КАС України і навіть не згадує в ухвалах про зазначену касатором підставу для безумовного скасування рішень і ухвал та залишає в силі постанову і 16 ухвал апеляційного суду, прийняті неповноважним складом суду.
12. Відповідач своїм правом подати відзив на касаційну скаргу не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
ІІІ. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ Й ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
13. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 341 КАС України).
15. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду.