ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 600/4606/23-а
адміністративне провадження № К/990/37052/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Соколова В.М., Єресько Л.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року (судді: Гонтарук В.М., Біла Л.М., Матохнюк Д.Б.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст обставин справи та рішень судів попередніх інстанцій
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просила:
визнати протиправною бездіяльність Головного центру підготовки особового складу Державної прикордонної служби імені генерал-майора Ігоря Момота (Військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати 30 квітня 2022 року;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з липня 2015 року по день фактичної виплати 30 квітня 2022 року.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року повернуто позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано скаржниці протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали надати оригінал документа про сплату судового збору.
11 вересня 2023 року позивачка подала до суду апеляційної інстанції заяву, у якій зазначила, що предметом її позовних вимог є нарахування та виплата компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, цей спір стосується заробітної плати (грошового забезпечення) позивачки, що в силу вимог пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" надає їй можливість звернутись за захистом своїх прав без сплати судового збору. Тож позивачка заявила вимогу про звільнення її від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору; продовжено ОСОБА_1 строк, наданий ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2023 року, для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалюючи таке рішення суд апеляційної інстанції вказав на те, що вимога щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати (грошового забезпечення), а тому не може бути віднесена до категорії пільгових вимог, за подачу яких судовий збір не сплачується згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір".
05 жовтня 2023 року позивачка подала заяву, в якій наголосила, що згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" вона звільнена від сплати судового збору за подання цього позову. Обґрунтовуючи таке твердження позивачка вказала на Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі № 1-18/2013, постанову Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі №380/8976/21.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 щодо звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року; апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії - повернуто.
Постановляючи ухвалу про повернення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вказав на те, що компенсація втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати за весь час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України "Про оплату праці", не входить до структури заробітної плати, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції констатував, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" не поширюється на вимоги позивачки про виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати. Тому підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Таким чином, оскільки станом на день прийняття ухвали про повернення апеляційної скарги вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачкою не виконано, апеляційну скаргу повернуто.
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" при вирішенні питання щодо наявності підстав для звільнення від сплати судового збору у спорі про нарахування та виплату компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, викладені у постанові від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21.
Покликаючись на висновки Верховного Суду, викладені у наведеній постанові, скаржниця зазначає, що спір у цій справі стосується її заробітної плати, що в силу пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" надає їй можливість звернутись за захистом своїх прав без сплати судового збору.
На підставі викладеного скаржниця уважає, що оскаржувана ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року є незаконною, необґрунтованою, перешкоджає подальшому провадженню у справі, а тому підлягає скасуванню.
Позиція інших учасників справи
Від відповідача відзив на касаційну скаргу не надходив, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Соколов В.М., Єресько Л.О.) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 27 жовтня 2023 року у справі № 600/4606/23-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 13 грудня 2023 року призначено справу до розгляду.
Оцінка Верховного Суду
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.
Касаційне провадження у справі відкрито з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України, та посилання позивачки на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Спірні правовідносини у справі склались з приводу нарахування та виплати відповідачем компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з липня 2015 року по день фактичної виплати 30 квітня 2022 року.
На стадії касаційного провадження спірним є питання звільнення позивачки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Як убачається з матеріалів справи, підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувало те, що позивачкою не надано суду документа, який підтверджує факт сплати судового збору.
На виконання зазначеної ухвали позивачка подала до суду заяву, в якій зазначила про те, що вимога про отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення охоплюється поняттям "стягнення заробітної плати", тож у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачка звільняється від сплати судового збору.
Покликаючись на те, що вимога щодо компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати не є тотожною до вимоги про стягнення заробітної плати суд апеляційної інстанції визнав відсутніми підстави для звільнення позивачки від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі вказаного пункту частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" та продовжив строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду позивачка подала заяву, у якій наголосила на тому, що обґрунтованість її тверджень щодо наявності підстав для її звільнення від сплати судового збору згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" ґрунтується на висновках Конституційного Суду України та правовій позиції Верховного Суду.