ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа №280/1426/20
адміністративне провадження № К/990/8731/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Кашпур О. В., Уханенка С. А.
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетон Маркет" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року (головуючий суддя Чередниченко В. Є. судді: Сафронова С. В., Іванов С. М.),
І. Суть спору
У березні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетон Маркет" (далі - позивач, ТОВ "Бетон Маркет") звернулося до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач 1), Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі - відповідач 2), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову в. о. начальника Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області від 27 грудня 2019 року № 173183 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн.
На обґрунтування позовних вимог ТОВ "Бетон Маркет" зазначило, що оскільки відповідачем в акті перевірки встановлено, що вантаж водій ОСОБА_1 перевозив для власних потреб, тому відповідач безпідставно притягнув до відповідальності позивача, як власника автобетонозмішувача, а не водія ОСОБА_1 . Також, позивач зазначає про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі (бетонна суміш), що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи.
ТОВ "Бетон Маркет" є юридичною особою, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зроблено запис дата запису: 08 жовтня 2012 року, номер запису: 1 103 102 0000 032386. Основний вид діяльності Код КВЕД 23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва (основний); Код КВЕД 23.62 Виготовлення виробів із гіпсу для будівництва; Код КВЕД 23.63 Виробництво бетонних розчинів, готових для використання; Код КВЕД 23.64 Виробництво сухих будівельних сумішей; Код КВЕД 23.69 Виробництво інших виробів із бетону гіпсу та цементу; Код КВЕД 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; Код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
Для здійснення діяльності підприємством у 2015 році був придбаний спеціалізований вантажний транспорт - автобетонозмішувач, марки НОWO СІМС, 2008 року випуску, білого кольору, державний номер НОМЕР_1 . Зазначений транспорт використовується в господарській діяльності позивача з метою доставки бетонних сумішей різних марок контрагентам.
25 листопада 2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме транспортний засіб автобетонозмішувач, марки НОWO СІМС, 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ТОВ "Бетон Маркет", за кермом був водій ОСОБА_1, з фактичною масою 26,15 тонн, при нормативно допустимій 40,00 тонн, осьові навантаження 18,69 тонн, при нормативно допустимій 16 тонн.
Згідно з актом від 25 листопада 2019 року № 185343 установлено порушення позивачем абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення становить 17,44 %.
Постановою Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області від 27 грудня 2019 року № 173183 до ТОВ "Бетон Маркет", за порушення статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", застосовано штраф у розмірі 17 000,00 грн, передбачений абзацом 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Уважаючи таку постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 грудня 2019 року № 173183, якою ТОВ "Бетон Маркет" нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що працівниками відповідача акти перевірки були складені самовільно без дотримання процедур та аналізу відповідних документів, що надавались водієм позивача. Також, суд першої інстанції зробив висновок про відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі (а бетонна суміш в бетонозмішувачі саме є таким вантажем), що свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року апеляційну скаргу прокуратури Запорізької обласної задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2020 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 грудня 2019 року № 173183.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень повинно здійснюватися з обов`язковим документом: дозволом, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документом про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивачем було допущено перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 % при перевезенні вантажу, та перевезення такого вантажу було здійснено без дозвільного документу, обов`язковість якого передбачена частиною 4 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що у відповідача були усі наявні підстави для притягнення позивача до відповідальності, передбаченої законодавством.
Водночас, скасовуючи спірну постанову від 27 грудня 2019 року № 173183, суд апеляційної інстанції виходив з того, що пункт 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567) визначає, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Однак, запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства від 17 грудня 2019 року, як і саму постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 27 грудня 2019 року № 173183 позивачем отримано 10 січня 2020 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови відповідачем, що свідчить про порушення відповідачем процедури розгляду справи про накладення штрафу. У зв`язку з вищевикладеним, позивач був позбавлений можливості брати участь в розгляді зазначеної справи, реалізовувати свої права та обов`язки, бути вислуханим, надати заперечення, своєчасно здійснити захист своїх порушених прав, пред`явити факти й наводити аргументи та докази, які могли бути враховані відповідачем. Порушення процедури розгляду справи про накладення штрафу є підставою для визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу прийнятого за результатом такого розгляду.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
12 квітня 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна заступника керівника Запорізької обласної прокуратури на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 травня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
V. Касаційне оскарження
У касаційній скарзі заступник керівника Запорізької обласної прокуратури просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
На обґрунтування позиції, скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував приписи пунктів 25, 26 Порядку № 1567 без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17. У згаданій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростувати вину у суді, та, у зв`язку з цим, не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури стверджує, що запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства відповідачем 2 направлено на адресу ТОВ "Бетон Маркет" завчасно, останній мав достатньо можливості для забезпечення участі у розгляді матеріалів щодо порушення законодавства на автомобільному транспорті. Разом з цим, неотримання позивачем запрошення у відділенні поштового зв`язку не може свідчити про порушення процедури розгляду справи щодо додержання вимог законодавства на автомобільному транспорті. На призначену дату (27 грудня 2019 року) представник позивача не з`явився, будь-яких заперечень або пояснень відносно виявленого порушення під час перевірки відповідачу не надав. За наведених обставин та керуючись приписами пункту 27 Порядку № 1567, скаржник уважає, що при розгляді Управлінням Укртрансбезпеки у Запорізькій області справи про порушення ТОВ "Бетон Маркет" законодавства на автомобільному транспорті було належним чином дотримано відповідну процедуру і прийнято спірну постанову від 27 грудня 2019 року № 173183 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою позивачу нараховано штраф у сумі 17 000,00 грн.
Позивачем відзив на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає перегляду постанови суду апеляційної інстанції.
VІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III "Про автомобільний транспорт" (далі - Закон № 2344-III) регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Частиною 1 статті 18 Закону № 2344-III передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.