ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 140/6000/22
адміністративне провадження № К/990/19721/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 140/6000/22
за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби безпеки України на транспорті про визнання дії та бездіяльності протиправними
за касаційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті
на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2022 року, ухвалене головуючим суддею Ксензюком А.Я.
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2023 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Ніколіна В.В., суддів: Гінди О.М., Пліша М.А.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У вересні 2022 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби безпеки України на транспорті (далі - відповідач), у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.08.2022 № 327645.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач указував, що його транспортний засіб не підпадає під ознаки таксі у відповідності до Закону № 2344-ІІІ, а обставини, які наведені в акті №333086 від 05.08.2022 про те, що транспортний засіб марки Volvo, моделі V5, д.н.з. НОМЕР_1 облаштований розпізнавальним ліхтарем "таксі opti 579" на даху автомобіля не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами.
2.1. На думу позивача, він в розумінні Закону № 2344-ІІІ та Господарського кодексу України не може вважатися перевізником, і як наслідок до нього не можливо застосувати відповідальність, передбачену статтею 60 Закону № 2344-ІІІ. Наголошує, що не здійснює будь-якої діяльності, як фізична особа-підприємець. При цьому зазначає, що 05.08.2022 особисто транспортним засобом не керував, так як передав його в користуванні іншій особі - ОСОБА_2 .
2.2. Також позивач вказує, що підставою для проведення перевірки стало направлення від 29.08.2022 №013450, тоді як сама перевірка проведена 05.08.2022.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. На підставі щотижневого графіку проведення рейдових перевірок Відділом державного нагляду (контролю) у Волинській області у період 01.08.2022-07.08.2022, затвердженим начальником вказаного відділу 29.07.2022, та згідно із направленням на рейдову перевірку від 29.07.2022 №013450, 05.08.2022 головним спеціалістом Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області проведена рейдова перевірка, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.08.2022 № 333086.
4. Вказаним актом встановлено, що водій ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом марки Volvo V50, номерний знак НОМЕР_2, що згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, належить позивачу ОСОБА_1, допустив порушення, а саме під час перевезення 1-го пасажира легковим автомобілем таксі, облаштованим розпізнавальним знаком "таксі opti 579" на даху транспортного засобу, відсутня ліцензія.
5. Постановою начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті Шендюха Т.Ю. про застосування адміністративно-господарського штрафу №327645 від 29.08.2022 за відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ, з перевізника ОСОБА_1 стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн.
6. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду із позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023, позов задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.08.2022 №327645.
8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що за своєю правовою природою штраф, який застосовується до автомобільних перевізників відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, є адміністративно-господарським штрафом, визначення якого наведено в статті 241 ГП України, а тому він може бути застосований виключно до суб`єкта господарювання та у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту. Тобто, суб`єктом правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону № 2344-ІІІ, може бути лише суб`єкт господарювання, зокрема, фізична особа-підприємець.
8.1. Судами зазначено, що згідно із пунктом 2 частини другої статті 55 ГК України суб`єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу (частина перша статті 128 ГК України).
8.2. Своєю чергою, згідно із абзацом третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
8.3. Разом із тим, як встановлено судами попередніх інстанцій, як на час складання акту перевірки від 05.08.2022, так і на момент прийняття оскаржуваної постанови від 29.08.2022 позивач не був суб`єктом господарювання, і вказана обставина не заперечується представником відповідача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
9. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції Укртрансбезпека звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із цією касаційною скаргою, у якій просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 21.11.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.03.2023 у справі №140/6000/22 скасувати, та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
10. Ця касаційна скарга подана з підстав, визначених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
10.1. Так, касатор зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 1, 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон № 2344-III) та статті 241 Господарського кодексу України.
10.2. Відповідач указує, що виходячи із змісту статей 1, 29, 60 Закону № 2344-ІІІ відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт передбачена для автомобільних перевізників, визначення яких наведене у статті 1 цього Закону, тобто "автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами".
10.3. Отже, на думку відповідача, стверджувати про те, що позивач на момент проведення перевірки не був автомобільним перевізником немає підстав, адже згідно статті 1 Закону № 2344-ІІІ автомобільним перевізником може бути як юридична так і фізична особа.
10.4. При цьому, відповідно до статті 60 Закону № 2344-ІІІ, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників, як фізичних та і юридичних осіб, застосовується адміністративно - господарські штрафи.
10.5. Таким чином, касатор уважає помилковими твердження позивача про те, що оскільки він не є суб`єктом господарювання, отже відповідно не є суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, оскільки спеціальний Закон не ставить у залежність можливість застосування відповідальності від наявності чи відсутності в особи порушника статусу підприємця.
10.6. Касатор також стверджує, що обладнання транспортного засобу ліхтарем таксі автоматично підтверджує факт надання даним транспортним засобом таких послуг.
10.7. Таких висновків він дійшов із змісту статті 1 Закону № 2344-ІІІ, яка визначає, що таксі - легковий автомобіль, зокрема, обладнаний розпізнавальним ліхтарем оранжевого кольору, який встановлюється на даху автомобіля призначений для надання послуг з перевезення пасажирів та їхнього багажу в індивідуальному порядку.
10.8. Своєю чергою, статтею 39 Закону № 2344-ІІІ, визначено, що документами для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі: є для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України; для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, інші документи, передбачені законодавством України.
10.9. Відтак, на переконання касатора, ключовим у цьому випадку є тільки встановлення факту перевезення пасажира на транспортному засобі, обладнаному як таксі.
11. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 13.12.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами у відповідності до частини першої статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
13. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2023 про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою отримано позивачем 26.07.2023, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ПАТ "Укрпошта", ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102938351403. Правом подати відзив на касаційну скаргу позивач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої та апеляційної інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
14. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас згідно із частиною другою статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
15. Частиною третьою статті 341 КАС України визначено, що суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, зокрема, у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
16. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної інстанції за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.
17. Касаційне провадження у справі, що розглядається, відкрите з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
18. Спірні правовідносини виникли у зв`язку із винесенням Укртрансбезпекою оскаржуваної постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт" щодо особи, яка, як встановлено судами попередніх інстанцій, не є автомобільним перевізником, який надає послуги з перевезення пасажирів на таксі, як і суб`єктом господарювання в розумінні положень ГК України та відповідно не може нести відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону № 2344-III.
19. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон № 2344-III).
20. Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
21. В силу частини сьомої статті 6 Закону № 2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.
22. Приписами частини чотирнадцятої статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
23. Згідно з частинами сімнадцятої-двадцятої статті 6 Закону № 2344-III рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
24. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі) автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
25. Процедура здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі також - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначена Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Порядок № 1567).