ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 820/3002/17
касаційне провадження № К/9901/66665/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Ханової Р.Ф., Хохуляка В.В.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі - Управління) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.05.2018 (суддя Бадюков Ю.В.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 (головуючий суддя - Яковенко М.М., судді - Лях О.П., Старосуд М.І.) у справі за позовом Головного управління ДФС у Харківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК "Лувр" (далі - Товариство) про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та накладення арешту на кошти, шляхом зупинення видаткових операцій,
У С Т А Н О В И В:
Управління 19.07.2017 звернулось до суду із позовом до Товариства, у якому просило: підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Товариства, застосованого на підставі рішення в.о. начальника Управління від 17.07.2017; накласти арешт на кошти, які перебувають на рахунках Товариства, відкритих у банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.
На обґрунтування зазначених позовних вимог Управління послалося на те, що Товариство не допустило перевіряючих до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, призначеної згідно в.о. начальника Управління від 05.07.2017 № 2887, за наявності законних підстав для її проведення, з огляду на що в.о. начальника Управління 17.07.2017 було прийняте рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства, який контролюючий орган просив підтвердити та накласти арешт на рахунки Товариства, відкриті у банківських установах, шляхом зупинення видаткових операцій на таких рахунках.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018, у задоволенні позову відмовив.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: на дату ухвалення судового рішення у даній справі рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства фактично припинило свою дію у зв`язку зі спливом 96 годин для визнання арешту обґрунтованим; під час судового розгляду справи контролюючим органом не надано, а судом не добуто доказів вжиття позивачем заходів щодо встановлення майна, яке може слугувати джерелом погашення податкового боргу та наявності у Товариства податкового боргу.
Управління оскаржило рішення судів першої та апеляційної інстанцій до Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, який ухвалою від 06.12.2018 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені із порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що у контролюючого органу були усі законні підстави щодо проведення перевірки Товариства, призначеної згідно наказу в.о. начальника Управління від 05.07.2017 № 2887, тоді як Товариство протиправно не допустило перевіряючих до проведення перевірки, з огляду на що в.о. начальника Управління було прийняте обгрунтоване рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна Товариства. Також, скаржник вказує, що незважаючи на те, що дія рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків припиниться після спливу строку, встановленого у пункті 94.10 статті 94 Податкового кодексу України, проте у разі підтвердження обґрунтованості такого рішення керівника контролюючого органу судовим рішенням фактично поновиться дія застосованого арешту майна платника податків, що надасть можливість контролюючому органу реалізувати відповідні наслідки такого арешту. Крім того, скаржник зазначає, що право контролюючих органів на звернення до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах закріплене у підпункту 20.1.31 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.
Товариство не скористалось своїм процесуальним правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 12.12.2023 призначив справу до касаційного розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 13.12.2023.
У відповідності до положень частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача його процесуальним правонаступником - Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893 та наказу ДПС України від 12.11.2020 № 643.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
У справі, що розглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що в.о. начальника Управління на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 41.1 статті 41, пунктів 61.1, 61.2 статті 61, підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України був виданий наказ від 05.07.2017 № 2887 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства".
На підставі зазначеного наказу та направлення на перевірку від 05.07.2017 №4551 фахівцями контролюючого органу здійснено вихід на документальну позапланову виїзну перевірку Товариства.
Представник Товариства за довіреністю відмовився від підпису у направленні на перевірку та не допустив фахівців контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт №1497/20-40-14-05-19 від 07.07.2017.
17.07.2017 о 15:00 год. в.о. начальника Управління було прийняте рішення №10177/10/20-40-14-05-14, яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - Товариства.
З огляду на не допуск фахівців контролюючого органу до проведення перевірки, Управління звернулось до суду із даним позовом.
В свою чергу, Товариство оскаржило наказ Управління від 05.07.2017 № 2887 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства" у судовому порядку, за результатами розгляду якого Харківський апеляційний адміністративний суд постановою від 30.01.2019 у справі № 820/2957/17 (в редакції ухвали від 19.03.2018 про виправлення описки) у задоволенні позову Товариства відмовив.
Підпунктами 20.1.31, 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючі органи мають право: звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень; звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.