ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 569/1986/21
провадження № 51-489км21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча ОСОБА_1,
судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретар судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5,
особи, кримінальне провадження
стосовно яких закрито ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисник ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судами першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2022 року та ухвалу Волинського апеляційного суду від 21 березня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за № 42018180000000171, стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7, кримінальне провадження за обвинуваченням яких у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК України), закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) у зв`язку з закінченням строку досудового розслідування.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про скасування судових рішень стосовно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушенням кримінального процесуального закону.
Свою вимогу прокурор мотивує тим, що суд не врахував вимоги статей 219, 290 КПК України та дійшов безпідставного висновку, що направлення обвинувального акта стосовно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 здійснено поза межами строку досудового розслідування.
Указує на відсутність в резолютивній частині ухвали суду першої інстанції дати і часу оголошення повного тексту ухвали та неоголошення повного тексту ухвали учасникам судового розгляду.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності потерпілого - представника Державної судової адміністрації України, яких не було належним чином повідомлено про розгляд справи.
Стверджує, що висновки апеляційного суду про відсутність кримінальних проваджень № 12019180000000025 та № 12019180000000026, які закрито прокурором за епізодами, за якими ОСОБА_6 повідомлено про підозру, не відповідають дійсності, оскільки вказані кримінальні провадженні об`єднані постановою прокурора від 07 лютого 2019 року.
Вважає, що доводи суду апеляційної інстанції про те, що строки досудового розслідування закінчились у зв`язку із винесенням ухвал слідчого судді Рівненського міського суду від 28 і 30 жовтня 2019 року, якими скасовано постанови про зупинення досудового розслідування від 22 липня та від 24 квітня 2019 року, не відповідають вимогам кримінального процесуального закону.
Зазначає, що апеляційним судом не враховано доводи апеляційної скарги про те, що ухвали від 28 і 30 жовтня 2019 року є незаконними, оскільки слідчим суддею грубо порушено строк розгляду, визначений ч. 2 ст. 306 КПК України.
Указує, що ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 27 листопада 2019 року прокурора зобов`язано у найкоротший строк вчинити дії. передбачені ч. 1 ст. 283, п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 10 ч. 1 і частинами 4, 6 ст. 284 КПК України в частині підозри ОСОБА_6 та прийняти процесуальне рішення у відповідності до ст. 110 КПК України з дотриманням вимог ч. 3 ст. 174 та ст. 203 КПК України. На підставі вищевказаної ухвали прокурором прийнято рішення про закриття кримінального провадження стосовно підозрюваного ОСОБА_6 за епізодами, за якими останньому 07 лютого 2019 року повідомлено про підозру. Разом з тим, ухвала суду не стосувалась питання закриття кримінального провадження за фактом вчинення інших кримінальних правопорушень, за якими в подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомлено про підозру.
Крім того, апеляційним судом безпідставно взято до уваги вищевказану ухвалу слідчого судді Рівненського міського суду від 27 листопада 2019 року, оскільки вимога скаржника, якою він просить зобов`язати уповноваженого прокурора в кримінальному провадженні вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 283, п. 1 ч. 2 ст. 283, п. 10 ч. 1 і частинами 4, 6 ст. 284 КПК України, та прийняти процесуальне рішення, у відповідності до ст. 110 КПК України, у кримінальному провадженні № 42018180000000171 від 21 вересня 2018 року не може бути предметом розгляду слідчим суддею, адже таке оскарження не передбачено цим Кодексом. Так, слідчий суддя, розглянувши скаргу та керуючись п. З ч. 2 ст. 307 КПК, мав право зобов`язати прокурора вчинити певну дію відповідно до вимог кримінального процесуального закону, однак при цьому не втручаючись у межі повноважень прокурора у кримінальному провадженні.
Вважає, що при постановленні ухвали апеляційного суду допущено порушення вимог статей 370, 419 КПК України, ухвала є незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
Зміст судових рішень
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 грудня 2022 року кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 191 КК України,закрито на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з закінченням після повідомлення про підозру строку досудового розслідування, визначеного ст.219 цього Кодексу.
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 21 березня 2023 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, ухвалу суду першої інстанції - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Від ОСОБА_6 надійшли заперечення на касаційну скаргу прокурора.
У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу, особи, кримінальне провадження стосовно яких закрито, та захисник заперечили проти задоволення касаційної скарги.
Мотиви Суду
Відповідно до положень п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.
За правилами ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення до суду, зокрема з обвинувальним актом. Досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Строк досудового розслідування може бути продовжений з підстав та в порядку, передбачених КПК України. Загальний строк досудового розслідування не може перевищувати 6 місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості.
Статтею 280 КПК Українипередбачено підстави та порядок зупинення досудового розслідування. Згідно з ч. 2 ст. 282 КПК України зупиненедосудове розслідування відновлюється у разі скасування слідчим суддею постанови про зупинення досудового розслідування.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції(далі - СУ ГУНП) України в Рівненській області 21 вересня 2018 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018180000000171 стосовно ОСОБА_6 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, за епізодом привласнення і розтрати ним як службовою особою (начальником територіального управління Державної судової адміністрації України) грошових коштів і майна, придбаного за бюджетні кошти, а також виконання будівельних робіт та послуг на об`єктах нерухомості, які перебувають у його приватній власності, за попередньою змовою з іншими службовими особами.