ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2023 року
м. Київ
Справа № 299/1941/18
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/4806/569/20
Провадження № 51 - 4745 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018070080000618 від 13 червня 2018 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Підвиноградів Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2015 року за ст. 185 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, звільненого
03 серпня 2017 року умовно-достроково на 1 рік 10 місяців 20 днів,
за ст. 121 ч. 1 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката
ОСОБА_7 на вирок Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня 2019 року та ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 15 червня
2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 11 грудня
2019 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 121 ч. 1 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 23 лютого 2015 року та за сукупністю вироків
ОСОБА_6 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк
5 років 6 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він 10 червня 2018 року приблизно о 20 годині 00 хвилин у службовому приміщенні охорони сміттєзвалища Виноградівського виробничого управління житлово-комунального господарства, розташованого за адресою: Закарпатська область, м. Виноградів, вул. Лейзмана, під час сварки зі своїм батьком ОСОБА_8 на ґрунті неприязних відносин, які виникли раптово, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ліжка, де лажав ОСОБА_8 обличчям до гори, і завдав йому один удар кулаком правої руки в область черева. Після отриманого удару,
ОСОБА_8 підвівся з ліжка, а ОСОБА_6, продовжуючи свої дії, кулаком правої руки завдав йому два удари в область черева, заподіявши тяжкі тілесні ушкодження.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 15 червня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_9 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, захисник указує на те, що в кримінальному провадженні відсутні докази, які достовірно підтверджують винуватість ОСОБА_6, при цьому вважає недопустимими доказами показання свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, оскільки вони не були очевидцями події і надавали показання з чужих слів, протокол слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_12, який проведено з порушенням вимог ст. 240 КПК України, а висновок судово-медичної експертизи від 21 червня 2018 року
№ 85, на його думку, не доводить причетність саме ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення. Зазначає, що апеляційний суд не встановив і не усунув порушень, допущених судом першої інстанції, та не навів вичерпних мотивів щодо необґрунтованості апеляційної скарги.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника
ОСОБА_7 необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 94 КПК України оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок. Касаційний суд при перевірці матеріалів кримінального провадження встановив, що суди дотримались зазначених вимог закону.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_6 в заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження відповідає встановленим обставинам і підтверджується безпосередньо дослідженими та оціненими судом доказами.
Суд першої інстанції ретельно дослідив докази, що мають значення для з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення та на підтвердження винуватості ОСОБА_6 обґрунтовано послався на наступні докази.
Сам ОСОБА_6 у суді не заперечував, що між ним та його батьком ОСОБА_8 стався конфлікт, в ході якого він вдарив батька кулаком у живіт, проте вважав, що наслідки настали не від його удару.
Потерпілий ОСОБА_8 у суді надав показання про обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, які виникли саме він удару сина в живіт під час сварки.
Свідок ОСОБА_10 суду надав показання про те, що він бачив як ОСОБА_8 ходить на роботі зігнувшись та жалівся на біль у животі, а наступного дня потерпілого на роботі не було, оскільки його забрали до лікарні.
Свідок ОСОБА_11, який працює разом з потерпілим, свідок ОСОБА_14, який під час події перебував на сміттєзвалищі та викликав поліцію на прохання знайомої, свідок ОСОБА_12, яка є співмешканкою потерпілого і спостерігала конфлікт, у суді надали показання про відомі їм обставини конфлікту між ОСОБА_8 та його сином ОСОБА_6 .