ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 48/391
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі
за позовом Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж",
про розірвання договорів оренди
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К"
до Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс",
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж",
про визнання права власності,
(у судове засідання з`явилися представники: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" - Яценко Є. О., Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж", - Маншиліна К. О.),
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Приватне підприємство "Виробниче підприємство "Атіс" (далі - Підприємство, ТОВ "ВП "Атіс") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" (далі - Товариство, ТОВ "Аріна-К") про розірвання договорів оренди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що майно, яке є предметом договорів оренди майна з правом викупу №1, №2, №3, №4 від 17.03.2011, укладених між Товариством та Підприємством, перебуває у спільній частковій власності Товариства та інших співвласників, а тому укладення таких договорів лише з Товариством позбавить можливості Підприємство в подальшому здійснити викуп такого майна, у зв`язку з чим позивач вказує на наявність підстав для розірвання вказаних договорів.
ТОВ "Аріна-К" звернулося також з зустрічним позовом до Приватного підприємства "Виробниче підприємство "Атіс" із зустрічним позовом про визнання права власності.
Зустрічний позов обґрунтований невизнанням Підприємством права власності Товариства на нерухоме майно, що розташоване в м. Києві по вул. Фрунзе, 160, а саме: нежиле приміщення II-го поверху заводоуправління (в літ. А): частина приміщення № 1 (групи приміщень №1) - площею 5,65 кв. м, приміщення № 5-а - площею 10,10 кв.м., загальною площею 15,75 кв. м; нежиле приміщення виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня (літ. Б): I поверх - площею 621,90 кв.м., II поверх -площею 1 077,10 кв.м., III поверх - площею 1 142,35 кв.м., IV поверх - площею 1 033,00 кв.м., V поверх -площею 1 115,70 кв.м., технічний поверх - площею 396,60 кв.м., загальною площею 5 386,05 кв.м.; нежиле приміщення 1-го поверху (в літ. Б - виробничого корпусу № 1 (без бомбосховища), їдальня), загальною площею 403,80 кв.м.; нежиле приміщення виробничого корпусу №1 (без бомбосховища), їдальня (в літ. Б) - приміщення І-го поверху площею 458,10 кв.м., приміщення ІІ-го поверху площею 262,20 кв.м., приміщення ІІІ-го поверху площею 454,30 кв.м., приміщення IV-го поверху площею 454,90 кв.м., приміщення V-го поверху площею 455,80 кв.м., приміщення VI-го поверху площею 457,90 кв.м., підвал площею 58,70 кв.м., загальною площею 2583,60 кв.м., у зв`язку з чим позивач за зустрічним позовом вказує на наявність підстав для визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 31.03.2006, 21.07.2006 і 24.10.2006 Відкрите акціонерне товариство "Завод "Кінап" продало, а ТОВ "Аллонж" було придбано нежилі приміщення загальною площею 8 867,3 кв. м, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 160.
Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Сила закону" від 22.05.2008 у справі № 3/2008, ухваленим за позовом ВАТ "Завод "Кінап" до ТОВ "Аллонж", ці договори купівлі-продажу з моменту їх укладення визнані недійсними і право власності на ці приміщення визнано за ВАТ "Завод "Кінап ".
14.01.2010 ВАТ "Завод "Кінап" продало ці приміщення ТОВ "Аріна-К", і за останнім зареєстровано право власності на них.
26.11.2010 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 22/228, залишене без змін постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011, про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Сила закону" від 22.05.2008 у справі № 3/2008.
Оскільки ТОВ "Аллонж" вважало чинними договори про відчуження йому ВАТ "Завод "Кінап" спірного майна, а себе відповідно власником, то у серпні 2012 року ТОВ "Аллонж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Аріна-К" про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання за ним права власності.
09.01.2013 Господарський суд міста Києва ухвалив рішення у справі № 5011-9/11238-2012, залишене без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 та Вищого господарського суду України від 25.06.2013, про відмову у задоволенні позову ТОВ "Аллонж" та з власної ініціативи визнав недійсними з моменту укладення договори купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень між ВАТ "Завод "Кінап" і ТОВ "Аллонж".
19.08.2014 ТОВ "Аллонж" звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 за нововиявленими обставинами.
30.09.2014 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу, залишену без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.02.2015, про відмову у задоволенні цієї заяви, а рішення суду першої інстанції від 09.01.2013 у справі № 5011-9/11238-2012 залишив без змін.
16.06.2015 Вищий господарський суд України ухвалив постанову, якою скасував ці судові рішення у справі № 5011-9/11238-2012, заяву ТОВ "Аллонж" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 задовольнив, скасував рішення Господарського суду міста Києва від 09.01.2013 і задовольнив позов ТОВ "Аллонж" про визнання права власності на нежилі приміщення та витребував у ТОВ "Аріна-К" спірні нежилі приміщення;
21.10.2015 Верховний Суд України ухвалив постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "Аріна-К" про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у справі № 5011-9/11238-2012 та поновив виконання цієї постанови Вищого господарського суду України від 16.06.2015.
Окрім того, матеріали справи свідчать, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2010 у справі №2-4673/10 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" про поділ в натурі нерухомого майна, а саме: виділено в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160 на самостійні об`єкти нерухомого майна, а саме, спірне майно, припинено право спільної часткової власності між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аріна-К" та іншими співвласниками на спірне майно, встановлено, що частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв.м., що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160, після поділу в натурі становлять окремий об`єкт нерухомого майна.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2011 у справі №48/391 у задоволенні первісного позову - відмовлено з тих підстав, що Товариство є єдиним власником спірного майна, а тому посилання позивача за первісним позовом на те, що спірне майно перебуває у спільній частковій власності Товариства та інших співвласників, що позбавить можливості Підприємство в подальшому здійснити викуп такого майна - є безпідставним.
Зустрічний позов задоволено, оскільки до матеріалів зустрічного позову Товариством було додано рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.10.2010 у справі № 2-4673/10 за позовом Товариства про поділ в натурі нерухомого майна, яким позов задоволено частково, виділено в натурі Товариству частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв. м, що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160 на самостійні об`єкти нерухомого майна, а саме, спірне майно, припинено право спільної часткової власності між Товариством та іншими співвласниками на спірне майно, встановлено, що частки нерухомого майна із майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв. м, що знаходиться у м. Києві по вул. Фрунзе, 160, після поділу в натурі становлять окремий об`єкт нерухомого майна; Подання первісного позову свідчить про невизнання Підприємством права власності Товариства на спірне майно, а тому зустрічні позовні вимоги про визнання права власності Товариства на спірне майно є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
3.2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Аллонж" 15.02.2021 подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2011, у якій просило скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
15.04.2021 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Аллонж" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 у цій справі.
Ухвала мотивована тим, що місцевим господарським судом ухвалено рішення про права, інтереси та обов`язки лише сторін у справі - ПП "ВП "Атіс" та ТОВ "Аріна-К" і в ньому відсутні будь-які обмеження, позбавлення, скасування або припинення прав чи інтересів ТОВ "Аллонж", тобто його мотивувальна та резолютивна частини не містять будь-якого посилання на права, інтереси чи обов`язки останнього і з цього приводу судового рішення не ухвалювалося. До того ж рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 21.10.2010 у справі № 2-4673/10, участь в якій також брало ТОВ "Аллонж", виділено в натурі ТОВ "Аріна-К" частки нерухомого майна з майнового комплексу загальною площею 48 432,9 кв. м, розташованого за вищевказаною адресою, і це товариство стало єдиним власником спірного майна, тобто ТОВ "Аллонж" відчужило свою частку спірного майна ТОВ "Аріна-К".
За таких обставин власником спірного майна є ТОВ "Аріна-К", яке набуло право власності на нього не лише на підставі рішення господарського суду у цій справі, а й на підставі вищевказаного рішення Оболонського районного суду міста Києва, відповідно ТОВ "Аллонж" не надано доказів на підтвердження факту наявності у нього права власності на це майно.
3.3. Постановою Верховного Суду від 23.07.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2021 у справі № 48/391 - скасовано, а справу направлено до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду оскільки висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у ТОВ "Аллонж" права апеляційного оскарження судового рішення на тій підставі, що суд не вирішував питання про його права та обов`язки, є передчасним та суперечить статті 129 Конституції України;
3.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи - ТОВ "Аллонж".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллонж" - залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 у справі № 48/391 - залишено без змін.
3.5. Постановою Верховного суду від 09.11.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.06.2022 скасовано, справу № 48/391 направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Верховний Суду зауважив, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив невірну дату ухвалення оскаржуваного рішення - 12.10.2010, в той час як оскаржуване рішення ухвалено 12.10.2011, у зв`язку з чим при повторному розгляді: необхідно з`ясувати який вплив на спірні правовідносини має постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у справі №5011-9/11238-2012, а також з`ясувати який вплив на спірні правовідносини мають рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 у справі 22/228 та постанова Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі 22/228. При повторному розгляді необхідно дослідити чи наведені у апеляційні скарзі ТОВ "Аллонж" обставини, фактично за своєю суттю та правовою природою є нововиявленими та навести відповідне обґрунтування. Крім того, суд не перевірив чи набуло чинності рішення Оболонського районного суду м. Києва від 21.10.2010 у справі № 2-4673/10, на яке як на підставу для висновків про те, що ТОВ "Аріна-К" є власником спірного нерухомого майна, посилається суд першої інстанції.
3.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 у справі № 48/391 рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2011 залишено без змін.
Постанова аргументована тим, що дослідивши зміст рішення Оболонського районного суду міста. Києва від 21.10.2010 у справі №2-4673/10, суд встановив що підставою для поділу майна в натурі та припинення права спільної часткової власності стала наявність укладених 14.01.2010 договорів купівлі - продажу нежилих приміщень між ВАТ "Завод "Кінап", як продавцем, та ТОВ "Аріна-К", як покупцем, і в яких зроблено застереження про те, що майно зареєстровано за продавцем на праві власності зокрема, на підставі рішення Господарського суду міста Києва від 03.09.2008 у справі № 35/419, в якій зобов`язано Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності Відкритого акціонерного товариства "Завод КІНАП" на об`єкти нерухомого майна на підставі Рішення Третейського суду при Асоціації "Сила Закону"від 22.05.2008 у справі №3/2008.
На момент ухвалення оскаржуваного рішення, у суду першої інстанції були всі підстави вважати, що Товариство є єдиним власником спірного майна, а тому посилання позивача за первісним позовом на те, що спірне майно перебуває у спільній частковій власності Товариства та інших співвласників, що позбавить можливості Підприємство в подальшому здійснити викуп такого майна є безпідставним. Таким чином, у задоволенні первісних позовних вимог з викладених у позові Підприємства правових підстав судом першої інстанції правомірно відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у справі № 5011-9/11238-2012 визнано за ТОВ "Аллонж" право власності на Спірне нерухоме майно та витребувано його від ТОВ "Аріна-К" на користь ТОВ "Аллонж". Враховуючи, що оскаржуване рішення Господарського суду міста Києва у справі №48/391 ухвалено 12.10.2011 обставини, що встановлені у вищенаведеній постанові ВГС України, як і сам факт прийняття постанови від 16.06.2015 за своєю суттю та правовою природою є новими обставинами оскільки вони виникли чи змінилися 16.06.2015 (дата прийняття постанови ВГСУ) тобто після ухвалення оскаржуваного судового рішення від 12.10.2011, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні оскаржуваного судового рішення. Таким чином постанова Вищого господарського суду України від 16.06.2015 у справі №5011-9/11238-2012 не має впливу на спірні правовідносини, а є новою обставиною, та не є підставою ані для апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, ані підставою для перегляду за нововиявленими обставинами.
У 2006 році між ВАТ "Завод "КІНАП" та ТОВ "Аллонж" укладено договори купівлі-продажу Спірного нерухомого майна. Рішенням Постійно діючого третейського суду від 22.05.2008 у справі №3/2008 визнано недійсними договори купівлі-продажу Спірного нерухомого майна, що укладені між ВАТ "Завод "КІНАП" до ТОВ "Аллонж".
14.01.2010 між ВАТ "Завод "КІНАП" та ТОВ "Аріна-К" укладено 4 договори купівлі-продажу, реєстраційні посвідчення договорів №0019986, №0019987, №0019988, №0019989, за якими ТОВ "Аріна-К" набуло у власність Спірне нерухоме майно. Постановою Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі №22/228, залишено без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2010 у справі 22/228, яким скасовано рішення Постійно діючого третейського суду у справі №3/2008.
Обставини прийняття постанови Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі № 22/228 та скасування рішення Постійно діючого третейського суду у справі № 3/2008 відповідають двом із чотирьох ознак нововиявлених обставин, а саме існування на момент розгляду справи № 48/391 та не були встановлені судом першої інстанції, оскільки не були ані предметом, ані підставою як первісного так і зустрічного позовів. Водночас, не були відомі заявнику (ТОВ "Аллонж") на час розгляду справи №48/391, проте ТОВ "Аллонж" не було учасником справи № 48/391 та не є істотними для вирішення справи № 48/391. Отже, постанова Вищого господарського суду України від 31.03.2011 у справі № 22/228 за своєю суттю та правовою природою не є нововиявленою обставиною, оскільки не відповідає одночасно всім ознакам нововиявлених обставин.
Матеріали справи № 48/391 не містять жодних доказів, що 4 (чотири) договори купівлі-продажу, реєстраційні посвідчення договорів № 0019986, № 0019987, № 0019988, № 0019989 укладені між ВАТ "Завод "КІНАП" та ТОВ "Аріна-К" були визнані недійсними на момент ухвалення оскаржуваного рішення.