ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 904/1934/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Кондратова І.Д.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 (суддя Рудь І.А.)
та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 (колегія суддів: Орєшкіна Е.В., Дармін М.О., Чус О.В.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно монтажне підприємство "Мрія" (далі - ТОВ "БМП "Мрія")
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат")
про стягнення 2 237 583,78 грн.
ВСТУП
1. Під час розгляду цієї касаційної скарги перед Верховним Судом постало питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, які полягають у накладенні арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
2. ТОВ "БМП "Мрія" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" боргу в сумі 2 055 311,23 грн, пені в сумі 37 201,13 грн, 3% річних в сумі 31 927,71 грн, інфляційних втрат в сумі 113 143,71 грн.
3. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору від 05.03.2021 №455-52-10 (далі - Договір) в частині оплати виконаних підрядних робіт.
4. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 21.04.2023, з урахуванням ухвали від 01.05.2023, прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.
5. 03.05.2023 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ТОВ "БМП "Мрія" про забезпечення позову, в якій заявник просив застосувати захід забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" у межах суми 2 055 311,23 грн, що відповідає сумі основної заборгованості за Договором.
6. Заява обґрунтована тим, що:
- ТОВ "БМП "Мрія" вже зверталося з позовом до Господарського суду Дніпропетровської області, який ухвалою від 24.01.2023 було залишено без розгляду за клопотанням відповідача у зв`язку з наявністю між сторонами третейської угоди;
- ініційований позивачем третейський розгляд вказаних позовних вимог Регіональним Третейським судом України при Асоціації "Регіональна правова група" також був припинений за клопотанням відповідача, який надав до третейського суду додаткову угоду від 31.12.2021 №2 до Договору, в якій сторони, зокрема, змінили порядок вирішення спорів, виключивши пункти, які регулюють третейську угоду;
- саме після судового засідання у третейському суді (17.03.2023) заявник дізнався, що вказану додаткову угоду було підписано відповідачем значно пізніше зазначеної в ній дати, а другий екземпляр підписаної угоди не був переданий позивачу, і відповідно, позивач не міг мотивувати заперечення проти розгляду третейським судом спору;
- така поведінка відповідача є недобросовісною та такою, що свідчить про намагання будь-яким чином сприяти ухиленню від виконання зобов`язань за Договором, продовжувати безпідставно утримувати грошові кошти в сумі 2 055 311,23 грн, які відповідач не сплатив позивачу за виконані роботи;
- наявні судові рішення, якими з відповідача стягнуто достатньо великий обсяг коштів, а саме: рішенням від 07.11.2022 у справі №904/2483/22, яке набрало законної сили 15.03.2023, з відповідача стягнуто 138 187,30 грн; рішенням від 16.03.2023 у справі №904/2991/22 з відповідача стягнуто 1 368 594,35 грн; рішенням від 10.02.2023 у справі №904/4590/22 з відповідача стягнуто 281 668,74 грн;
- наявність судових проваджень свідчить про недобросовісність виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань;
- вказані обставини дають об`єктивні підстави вважати, що існує обґрунтована ймовірність можливого утруднення чи унеможливлення виконання судового рішення та наявні підстави для накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми заявленого основного боргу.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 05.05.2023, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023, заяву ТОВ "БМП "Мрія" про забезпечення позову задовольнив повністю; вжив заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які належать ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", в межах суми 2 055 311,23 грн, що відповідає сумі основної заборгованості за Договором в редакції додаткових угод.
8. Рішення судів попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що матеріали поданої заяви містять належні докази, що підтверджують спроби заявника стягнути заборгованість за спірним Договором у судовому порядку, а також ухилення боржника від виконання вимог кредитора; враховуючи характер спору та надані заявником на підтвердження заяви докази, є підстави для висновку, що спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми основного боргу відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності, є співмірним заходом із заявленими позивачем вимогами, вжиття якого сприятиме запобіганню порушень прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу
9. 09.08.2023 ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 05.05.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023.
10. 06.09.2023 до Верховного Суду від ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" надійшла нова редакція касаційної скарги, в якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ "БМП "Мрія" про забезпечення позову.
11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) скаржник зазначає, що при ухвалені оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій порушили норми матеріального та процесуального права (посилається, зокрема, на ст.129 Конституції України, статті 638, 640, 644, 645 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК), ст.23 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", статті 6, 8, 33, 34, 74, 75, 77, 185, 226, 236, 237 ГПК) та не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду, рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
12. Скаржник, зокрема, вказав:
- висновки судів про застосування до відповідача заходів забезпечення позову є передчасними, а дії відповідача є добросовісними; не може вважатися порушенням чи зловживанням з боку відповідача відсутність оплати за спірною вимогою на час розгляду справи в судовому порядку; в іншому випадку всі суперечки сторін мали б розглядатися через призму зловживання правом з боку відповідача;
- висновки суду про те, що матеріали поданої заяви містять належні докази, які підтверджують спроби заявника стягнути заборгованість за Договором у судовому порядку як одна із підстав для вжиття заходів забезпечення позову, без розгляду цих вимог по суті як господарським судом, так і третейським судом, очевидно є передчасними; передчасним є висновок суду першої інстанції про ухилення боржника від виконання вимог кредитора;
- спір по суті не розглядався ні в справі №904/3816/22, ні в цій справі; відсутнє також рішення третейського суду щодо задоволення вимог позивача; суд першої інстанції безпідставно ототожнює правовий статус сторони у справі "відповідач" із статусом "боржник";
- суд першої інстанції мав врахувати і дослідити твердження позивача (наведені в оскаржуваній ухвалі від 05.05.2023) про те, що позивач лише після судового засідання у третейському суді (17.03.2023) дізнався, що додаткову угоду було підписано відповідачем значно пізніше зазначеної в ній дати, а другий екземпляр підписаної угоди не був переданий позивачу, і відповідно, позивач не міг мотивувати заперечення проти розгляду третейським судом спору, який розглядався в справі №904/3816/22;
- факт ініціювання проваджень щодо стягнення, ще не свідчить про законність дій з боку позивача; суди не надали оцінки законності процесуальних рішень як в ухвалі господарського суду в справі №904/3816/22, так і у третейській справі №14/5К-23; господарський та третейський суди визнали необґрунтованими процесуальні дії саме позивача, та відмовили останньому у розгляді його позовних вимог; звертаючись як до господарського, так і третейського суду, позивач мав би знати про скасування сторонами третейського застереження у Договорі і належним чином використовувати такий доказ, оскільки саме позивач ініціював судовий порядок розгляду справи; ні відповідач, ні його представники не вчинили жодних дій для затягування судового розгляду;
- суд першої інстанції не врахував преюдиціальність фактів, що містяться в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі №904/3816/22, натомість визнав преюдиціальними факти, що містяться в рішенні третейського суду; обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд;
- аналізуючи докази, представник відповідача дійшов помилкового, але виправданого висновку про наявність угоди про розгляд спорів в третейському суді; вже під час звернення позивачем з позовом до третейського суду, інший представник відповідача встановив наявність додаткової угоди, якою третейське застереження було замінено на розгляд спорів у господарському суді і подав третейському суду відповідні докази;
- Центральний апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу неповноважним складом суду, оскільки про зміну складу суду сторони були повідомлені після ухвалення рішення по справі; суддя Дармін М.О. не мав можливості протягом частини дня, що залишилася, ознайомитися з матеріалами справи, дослідити подані сторонами докази, сформувати обґрунтовану правову позицію, тому участь судді була лише формальною;
- діяльність відповідача, як і компанії "Метінвест" свідчить не тільки про можливість виконання своїх грошових зобов`язань, але і про значний внесок у перемогу над країною агресором; в умовах воєнного стану обмежувальні заходи щодо відповідача є несправедливими та необґрунтованими.
13. 30.10.2023 надійшов відзив ТОВ "БМП "Мрія" на касаційну скаргу, поданий цього ж дня, тобто з пропуском встановленого судом строку для його подання (до 11.10.2023). При цьому позивач не обґрунтовує поважності причин пропуску такого строку.
14. Стаття 118 ГПК передбачає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку, а заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
15. Враховуючи зазначене, Верховний Суд залишає без розгляду відзив ТОВ "БМП "Мрія" на підставі ст.118 ГПК.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
16. Верховний Суд ухвалою від 25.09.2023 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", призначив справу до розгляду у порядку письмового провадження, надав строк для подання відзиву до 11.10.2023 та витребував матеріали справи.
17. 17.10.2023 матеріали справи №904/1934/23 надійшли до Верховного Суду.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо обґрунтованості заяви про забезпечення позову
18. Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 2 055 311,23 грн, що виник внаслідок порушення обов`язку з оплати робіт за Договором, пені в сумі 37 201,13 грн, 3% річних в сумі 31 927,71 грн та інфляційних втрат в сумі 113 143,71 грн.
19. Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, суди попередніх інстанцій виходили із того, що в спірних правовідносинах мають місце ознаки ухилення боржника від виконання вимог кредитора, адже, як зазначає позивач, заборгованість відповідача виникла за роботи, виконані в серпні 2022 року, які ним на дату звернення з позовом (17.04.2023) не оплачені. Враховуючи характер спору та надані заявником на підтвердження заяви докази, суди дійшли висновку, що спосіб забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти боржника в межах суми основного боргу відповідає критеріям розумності, обґрунтованості та адекватності.
20. ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" не погодилося з мотивами, якими керувалися суди попередніх інстанцій, задовольняючи заяву про забезпечення позову, оскільки вважає, що в його діях відсутні ознаки ухилення від виконання зобов`язання за Договором та недобросовісної поведінки.
21. Крім того скаржник, посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 01.05.2023 у справі №914/257/23 та від 04.05.2023 у справі №916/3710/22, зазначає, що саме на заявника (позивача) покладається тягар доказування необхідності застосування заходів забезпечення позову.
22. Верховний Суд відхиляє вказані доводи скаржника та погоджується із висновками судів попередніх інстанцій з таких мотивів.
23. Згідно зі ст.136 ГПК господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 ГПК заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
24. Відповідно до п.1 ч.1 ст. 137 ГПК позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
25. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
26. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
27. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (п.35 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).
28. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанови Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).
29. Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові кошти, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
30. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч.3 ст.13 ГПК).
31. Верховний Суд звертає увагу на те, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін.
32. Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 03.03.2023 у справі №905/448/22.
33. За таких обставин, у разі звернення із позовом про стягнення грошових коштів, саме відповідач має доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення, вжиття яких просить в суду позивач, зокрема і ту обставину, що застосовані заходи забезпечення позову створять перешкоди його господарській діяльності. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №905/446/22.
34. Отже, Верховний Суд відхиляє довід скаржника щодо обов`язку заявника (позивача) додатково доводити існування об`єктивних ризиків, що можуть утруднити або унеможливити виконання рішення у цій справі (про стягнення з відповідача заборгованості) за умови задоволення судом позову.
35. У зв`язку із зазначеним необґрунтованими є доводи скаржника про те, що:
1) не може вважатися порушенням чи зловживанням з боку відповідача відсутність оплати за спірною вимогою на час розгляду справи в судовому порядку (п.2.1 скарги);
2) передчасними є висновки судів про ухилення боржника від виконання вимог кредитора (п.2.2 скарги), оскільки є чинною ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі №904/3816/22; безпідставним є визначення відповідача як боржника; не надано оцінку твердженню позивача, що він не міг мотивувати заперечення проти розгляду третейським судом спору, який розглядався в справі №904/3816/22;
3) відповідач навмисно затягував строк розгляду спору (п.2.3 скарги);
4) суди здійснили інші порушення (п.3 скарги), а саме не врахували преюдиціальність фактів, що містяться в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 24.01.2023 у справі №904/3816/22, натомість визнавши преюдиціальними факти, що містяться в рішенні третейського суду (п.3.1); відсутня негідна поведінка відповідача та його представників (п.3.2).
36. Ці доводи зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо вжиття позивачем заходів для стягнення заборгованості та недобросовісності поведінки відповідача, що доводив позивач, а отже такі доводи не мають вирішального впливу з урахуванням обов`язку відповідача доводити недоцільність чи неспівмірність заходів забезпечення позову в спорах щодо стягнення грошової заборгованості.
37. Верховний Суд звертає увагу на те, що суди, задовольняючи заяву, взяли до уваги надані заявником докази ухилення боржника від виконання вимог кредитора та наявність у відповідача заборгованості перед іншими кредиторами.
38. Верховний Суд в силу обмежень, встановлених у ч.2 ст.300 ГПК, не наділений правом встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
39. При цьому використання судом терміну "боржник" не свідчить про упередженість і про передчасне вирішення ним питання щодо наявність заборгованості відповідача перед позивачем до розгляду спору по суті, оскільки відповідно до статей 509, 510 ЦК сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор, а зі змісту позовної заяви ТОВ "БМП "Мрія" вбачається, що останнім виконані роботи на підставі Договору, які ПрАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" має оплатити.