ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 640/21210/19
адміністративне провадження № К/9901/43924/21, № К/9901/44120/21, № К/9901/45235/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.
розглянув у письмовому провадженні
касаційні скарги ОСОБА_1, Київської міської ради, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2021 року (суддя Чудак О.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2021 року (колегія у складі суддів Єгорової Н.М., Сорочка Є.О., Федотова І.В.)
у справі № 640/21210/19
за позовом ОСОБА_2
до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),
треті особи: Київська міська рада, ОСОБА_1,
про визнання протиправним та скасування припису.
І. РУХ СПРАВИ
1. У листопаді 2019 року ОСОБА_2 (далі- позивач) звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Департамент; відповідач), за участю третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Київської міської ради, ОСОБА_1, у якому просив визнати протиправним та скасувати припис Департаменту про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 10.10.2019, виданого ОСОБА_2 щодо заборони експлуатації нежитлових приміщень під магазин на АДРЕСА_1 .
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Судами встановлено, що ОСОБА_2 є власником нежитлових приміщень під магазин загальною площею 334,8 кв.м. по АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 04.04.2014, укладеного з ОСОБА_3 .
3. Право власності зареєстровано рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 12192130 від 04.04.2014, що підтверджується копією витягу №48799216 від 01.12.2015, а також інформаційною довідкою № 184332074 від 10.10.2019.
4. До відчуження нежитлових приміщень позивачу у справі Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві замовнику будівництва ОСОБА_3 зареєструвала декларацію про початок виконання будівельних робіт на об`єкт "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин по АДРЕСА_1" від 28.11.2013 № КВ 082133320021 та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин по АДРЕСА_1" від 31.01.2014 № КВ 142140310822.
5. На підставі декларації № КВ 142140310822 про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві за № 4813974, зареєстровано право власності ОСОБА_3 на відповідні нежитлові приміщення.
6. 25.03.2014 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві з метою перевірки достовірності даних, наведених у вже зареєстрованій декларації, проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_3 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин" по АДРЕСА_1 .
7. За результатами перевірки складено припис від 25.03.2014 з вимогою усунути порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об`єкті будівництва (реконструкції) шляхом приведення його до попереднього стану у термін до 25.04.2014.
8. Поряд із цим, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 27.03.2014 видано наказ № 12 "Д", яким скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
9. В акті перевірки встановлено, що будівельні роботи на вищезазначеному об`єкті будівництва не виконані в повному обсязі, а саме: не виконані будівельні роботи із влаштування фасаду в повному обсязі, не виконані будівельні роботи із влаштування внутрішніх перегородок, що свідчить про те, що ОСОБА_3 надано недостовірні дані у декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: вищезазначений об`єкт будівництва не можна вважати закінченим будівництвом та готовим до експлуатації, чим порушено п. 10 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; категорія складності об`єкта ІІ на підставі класу наслідків такого об`єкта будівництва відповідно до ДНБ А.2.2-3:2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво", ДНБ В.1.2-14:2009 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд будівельних конструкцій та основ" та постанови від 27.04.2011 № 557, ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 "Визначення класу наслідків (відповідальності) на категорії складності об`єктів будівництва".
10. За результатами судового оскарження дій та рішень Інспекції за позовом ОСОБА_3, Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалив постанову від 16.06.2014 у справі № 826/6324/14, якою вирішив:
- визнати дії Головного державного інспектора інспекційного відділу №1 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Бабчинецера Ф.О. під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, - протиправними;
- визнати протиправним та скасувати припис Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про усунення порушення у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил від 25.03.2014;
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві по справі про адміністративне правопорушення від 23.04.2014 № 53.
11. Постанова залишена без змін за результатами апеляційного та касаційного перегляду.
12. У постанові суд дійшов висновку, що інспектор не пред`явив посвідчення і направлення на перевірку та провів перевірку за відсутності позивача або його представника.
Суд також виснував, що відповідач не спростував твердження про те, що усі будівельні роботи на об`єкті повністю закінчені у відповідності до проекту будівництва та вимог ДНБ.
Відповідач не надав доказів на підтвердження виконання будівельних робіт не в повному обсязі, наприклад, які саме елементи фасаду не добудовано, влаштування яких внутрішніх перегородок не виконано та необхідності встановлення таких перегородок, тобто жодних доказів на підтвердження висновків акта перевірки матеріали справи не містять. Отже не відповідач не довів, що в декларації зазначено недостовірні дані.
13. В свою чергу, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.12.2014 № 826/7143/14 відмовлено в задоволенні позовних вимог Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві до ОСОБА_3 про приведення до попереднього стану (гаражних боксів) нежитлових приміщень, які експлуатуються під магазин. Судами апеляційної та касаційної інстанції постанову залишено без змін.
14. Судом у справі також встановлено, що на підставі доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції України, головним державним інспектором Департаменту ДАБІ у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності по АДРЕСА_1, результати якої оформлено актом від 25.09.2015, в якому зазначено, що ОСОБА_2 виконує будівельні роботи із реконструкції нежитлових приміщень під магазин на АДРЕСА_1 ; роботи виконуються без документа, який би надав право на виконання робіт чим порушено частину першу статті 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
15. На підставі вказаного акта 25.09.2015 винесено припис з вимогами зупинити виконання будівельних робіт до усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності відповідно до вимог чинного законодавства в термін до 25.11.2015.
16. За результатами судового оскарження, рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 26.03.2018 № 826/23676/15 відповідний припис визнано протиправним та скасовано.
17. У справі, що розглядається, оскаржується припис від 10.10.2019, винесений за результатами перевірки, що оформлена актом від 10.10.2019.
18. Як вбачається з направлення від 20.09.2019, підставою для проведення позапланової перевірки стало звернення Громадської організації "Стоп корупції" від 19.08.2019 № 319.
19. Позивача у справі в акті перевірки визначено як замовника та зазначено, що після скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації, станом на 10.10.2019 Департамент не видавав та не реєстрував документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 (нежитлові приміщення під магазин).
20. Під час виїзду на місце встановлено, що нежитлові приміщень на АДРЕСА_1 експлуатуються ОСОБА_2 під розміщення магазину продовольчих товарів, без прийняття в експлуатацію об`єкта у встановленому порядку, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
21. Зміст оскаржуваного припису відповідає змісту акту перевірки та містить вимоги:
- з 10.10.2019 заборонити експлуатацію належних позивачу на праві приватної власності нежитлових приміщень під магазин по АДРЕСА_1 ;
- у термін до 10.12.2019 усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку.
22. Вважаючи наведений припис протиправним позивач звернувся до суду.
ІIІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
23. В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що виникненню права власності у ОСОБА_3, а згодом у нього, передувала участь в такому процесі держави в особі органів архітектурно-будівельного контролю, які спочатку надали дозвіл на будівництво, процес якого вони були уповноважені контролювати, а потім прийняли до експлуатації закінчений після будівництва об`єкт.
Враховуючи, що право власності на нежитлове приміщення було набуте ОСОБА_3 в результаті проведення державними органами законодавчо встановлених процедур, відповідальність за вказані процедури не може покладатися на позивача, який розраховував на їх належність та легітимність.
Разом з тим, заходи державного архітектурно-будівельного контролю можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт. Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва. Після реєстрації права власності на реконструйований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує дію фактом виконання та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного.
24. Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог. Покликався на те, що Державною архітектурно-будівельною інспекцією України до Департаменту передана документація щодо об`єктів незначного (СС1) та середнього (СС2) класу наслідків (відповідальності), пов`язана з наданням права на виконання підготовчих та будівельних робіт, із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю щодо об`єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також декларації про готовність до експлуатації об`єктів будівництва, відповідно до Акта приймання- передавання документів від 11.10.2016 № 38 (далі - Акт від 11.10.2016 № 38).
Серед переданих відсутні документи дозвільного та декларативного характеру щодо об`єкта будівництва "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин по АДРЕСА_1". При цьому, передано документи щодо здійснення архітектурно-будівельного контролю за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв`язку із виявленням недостовірних даних у декларації про початок виконання будівельних робіт та в декларації про готовність до експлуатації об`єкта, наведених замовником будівництва ОСОБА_3, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві скасувала реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації від 31.01.2014 № КВ 142140310822. Жодних інших документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту Департамент не видавав. Таким чином, відповідні нежитлові приміщення вважаються самочинним будівництвом і їх експлуатація забороняється.
Окрім того, додані до позовної заяви судові рішення, стосуються оскарження приписів, які видавались Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві, а отже не містять встановлених фактів, які мають значення для розгляду справи щодо скасування припису Департаменту; наявність права власності на самочинно збудований об`єкт будівництва не є правовою формою захисту прав позивача від порушень законодавства, зокрема, у сфері містобудівної діяльності.
25. У відповіді на відзив позивач вказував на порушення процедури перевірки, зокрема, її проведення з перервою. Зазначав, що законодавством не передбачено переривання перевірки на певний термін, у зв`язку з чим, на переконання позивача, продовження терміну перевірки розпочинається у перший робочий день за останнім робочим днем перевірки, зазначеним у направленні перевірку. При цьому, рішення про продовження перевірки приймається у формі наказу (розпорядження), оскільки ним фактично вносяться зміни до графіку проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудівної діяльності. У зв`язку з цим, позивач вважає, що перевірку здійснено поза межами встановленого строку здійснення позапланової перевірки.
26. Третя особа ОСОБА_1 зазначала, що позивач експлуатує об`єкт нерухомого майна без відповідної дозвільної документації: відсутні декларація про початок будівельних робіт та декларація про готовність об`єкта до експлуатації, документ про право користування земельною ділянкою, документ, який підтверджує правомірність введення об`єкта нерухомого майна в експлуатацію, документ про надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
27. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2021 позов задоволено.
28. Суд першої інстанції виходив з того, що з моменту реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, з якою пов`язується закінчення будівництва об`єкта містобудування, декларація про початок виконання будівельних робіт вичерпала свою дію. Після реєстрації ОСОБА_3 права власності на нежитлові приміщення під магазин, що були утворені у результаті проведеної реконструкції, декларація про готовність об`єкта до експлуатації новоствореного об`єкта містобудування, також вичерпала свою дію.
Зі змісту положень статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку № 553 вбачається, що для усунення можливості зловживання правом на перевірки, сукупність заходів, які здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил можуть здійснюватися лише під час виконання відповідними суб`єктами підготовчих та будівельних робіт.
Тобто за загальним правилом такі перевірки можливі щодо тих об`єктів, які знаходяться в процесі будівництва.
Виключенням із цього загального правила є виявлення факту самочинного будівництва, у зв`язку з чим такі перевірки можуть стосуватися й збудованого об`єкту.
Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання.
Об`єкт не перебуває в процесі будівництва, оскільки реєстрація права власності є завершальним етапом будівництва об`єкта містобудування. Законом не передбачено здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за таким об`єктом.
29. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.10.2021 рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.06.2021 змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 залишено без змін.
30. Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно направлення на перевірку від 20.09.2019 (наказ про призначення перевірки від 17.10.2016 № 60) захід здійснювався у період з 20.09.2019 по 03.10.2019.
Відомості про складення по закінченню вказаного заходу будь-яких документів (актів, протоколів приписів, наказів тощо) відсутні.
Начальник управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва у службовій записці від 09.10.2019 до Директора департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) просив продовжити строк перевірки на два робочі дні з 09.10.2019 по 10.10.2019.
Проте, відповідач не прийняв рішення про продовження строку перевірки.
Не зважаючи на це, 09.10.2019 видане направлення, яким визначено строк проведення перевірки з 09.10.2019 по 10.10.2019.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач реалізував право на призначення та проведення перевірки, видавши наказ від 17.10.2016 та здійснивши перевірку у строк з 20.09.2019 по 03.10.2019; при цьому, не скористався правом продовжити її термін на два робочі дні до 07.10.2019, враховуючи вихідні дні. Проведення ж спірної перевірки у період з 09.10.2019 по 10.10.2019 є протиправним.
Таким чином, відповідач порушив визначені Порядком № 553 строки позапланової перевірки. Тому складений за її результатами акт, у якому зафіксовано певні обставини порушень, не може бути визнаний таким, що одержаний з дотриманням порядку, встановленого законом, а отже не приймається як допустимий доказ на підтвердження допущених позивачем порушень.
За висновком суду апеляційної інстанції, результати перевірки, отримані внаслідок неправомірних дій органу, не можуть бути підставою для застосування до позивача будь-яких заходів примусового характеру. Оскільки припис винесений за результатами перевірки, протиправність якої встановлена судом, він є протиправним. правомірним та такими, що прийнятий на підставі, у межах та у спосіб, встановлений законом.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ ТА ВІДЗИВІВ
31. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
32. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що:
- суди не врахували правову позицію, викладену у постановах Верховного Суду України від 02.12.2015 у справі № 1328цс15, Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14, від 17.10.2018 у справі № 759/17450/14;
- суди дійшли помилкового висновку про преюдиційність обставин, встановлених у справах №826/6324/14, № 826/7143/14, в яких інші учасники справи, відмінний предмет, обставини спору і предмет доказування;
- суди не дослідили накази Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 07.02.2014 № 8д про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин", від 27.03.2014 № 12д про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція нежитлових приміщень під магазин" у зв`язку з внесенням недостовірних даних щодо чинності договору на право тимчасового користування земельною ділянкою для експлуатації та обслуговування гаражних боксів та здійснення ОСОБА_3 будівництва магазину на земельній ділянці, невизначеної для цієї мети;
- судами не досліджено лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 27.06.2018 № 03-9923/261 та висновок експерта від 11.05.2016 № 14413; рішення постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування (протоколом від 13.07.2016 № 15), яким відхилено проєкт "Про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки для обслуговування та експлуатації магазину на АДРЕСА_1"; судове рішення у справі № 826/17505/17, яким підтверджується відсутність у ОСОБА_2 правових підстав користування земельної ділянки для експлуатації магазину; судове рішення у справі № 754/397/16, в якому ОСОБА_2 відмовлено у визнанні неправомірними дій Департаменту міського благоустрою щодо демонтажу приміщення магазину;
- суд апеляційної інстанції встановив перевищення строку перевірки, що проводилася Департаментом у період з 20.09.2019 до 03.10.2019, однак не оцінив наявне у справі рішення про продовження строку перевірки на два дні шляхом проставлення керівником Департаменту резолюції на службовій записці від 09.10.2019 (не враховано висновки, наведені у постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 757/40310/16-а, від 30.10.2019 у справі № 640/19366/18);
- реєстрація спірного нежитлового приміщення за ОСОБА_3 та перереєстрація права власності за ОСОБА_2 не змінює правовий режим будівництва як самочинного відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07.05.2020 у справі № 916/2791/13.
33. Київська міська рада у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
34. Як на підставу касаційного оскарження покликається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статті 376 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах у разі набуття особою права власності на об`єкт самочинного будівництва та неврахування судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування ст. 9, 80 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), викладених у постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 826/15560/15, від 29.11.2019 у справі № 818/154/16, від 09.12.2019 у справі № 826/22842/15 та правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №916/2791/13.
Ухвалюючи оскаржувані судові рішення, суди не дослідили докази, які свідчать про недостовірність даних, наведених у деклараціях про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації, скасування таких декларацій, акту від 21.02.2014 обстеження об`єкту будівництва на АДРЕСА_1 . Спірні нежитлові приміщення не приймалися до експлуатації у встановленому законом порядку.
35. Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у касаційній скарзі просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
36. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували ст. 41 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI), п. 7, 11, 12, 13 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553), не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 у справі № 210/954/17, від 12.02.2019 у справі № 813/3463/16, від 15.01.2020 у справі №818/1617/16, від 20.05.2020 у справі № 813/3463/16, від 21.02.2018 у справі №757/40310/16-а, від 20.05.2020 у справі № 809/1031/16.
Суди попередніх інстанцій обмежилися констатацією порушення процедури перевірки під час прийняття рішення, чим, фактично, вдалися до такого явища як "правовий пуризм".
37. У відзиві на касаційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2. зазначає, що перевірка, за результатом якої видано припис, проводилася на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва № 60 від 12.10.2016, тобто наказу, виданого за три роки до звернення ініціатора перевірки та проведення самої перевірки.
На підставі Наказу № 60 від 12.10.2016 видавалося направлення № б/н від 08.10.2018 для проведення перевірки у період з 24.10.2018 до 06.11.2018. При цьому, після спливу 11-ти місяців, на підставі цього ж Наказу № 60 від 12.10.2016 було видано направлення № б/н від 20.09.2019 про проведення перевірки в період з 20.09.2019 до 03.10.2019 (10 робочих днів). Через 6 днів на підставі цього ж Наказу № 60 від 12.10.2016 було видано направлення № б/н про проведення перевірки в період з 09.10.2019 до 10.10.2019 (2 робочих дні).
Таким чином, позапланова перевірка на підставі Наказу № 60 від 12.10.2016 проводилася у періоди з 24.10.2018 по 06.11.2018, з 20.09.2019 до 03.10.2019 та з 09.10.2019 до 10.10.2019, строк якої в сукупності становить 22 робочі дні, замість 10 робочих днів, передбачених Порядком № 553.