ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 380/4764/21
адміністративне провадження № К/9901/43895/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Держпраці у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року (головуючий суддя Брильовський Р.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року (головуючий суддя Коваль Р.Й, судді: Гудим Л.Я., Довгополов О.М.) у справі № 380/4764/21 за позовом Приватного акціонерного товариства "Ірокс" до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
29 березня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Ірокс" (далі також позивач або ПрАТ "Ірокс" звернулося до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі також відповідач або ГУ Держпраці), у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ 0043/410/ПД/АВ/ФС-1 від 17 березня 2021 року.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № ЛВ 0043/410/ПД/АВ/ФС-1 від 17 березня 2021 року.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року залишено без змін.
02 грудня 2021 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга відповідача, надіслана 29 листопада 2021 року, у якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі. Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.
10 січня 2022 року на адресу суду від позивача надійшов відзив, у якому просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2023 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України).
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 січня 2021 року ГУ Держпраці у Львівській області видано наказ № 0021-П та направлення № 0021 від 11 січня 2021 року, якими інспекторам праці - Гумен В.І., Веліахмедову Б.З., Кучмі М.І., Тріль І.Б., Пасічнику Р.Ю. доручено провести позаплановий захід зі здійснення державного контролю у формі інспекційного відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині неналежного оформлення трудових відносин.
За змістом направлення предметом здійснення заходу було дотримання вимог законодавства про працю в частині виявлення неоформлених трудових відносин.
За результатами проведеного заходу державного контролю у позивача, відповідно до пункту 16 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21 серпня 2019 року № 823 (далі також Порядок № 823) головним державним інспектором Гумен В.І. 21 січня 2021 року складено акт № ЛВ0043/410/ПД/АВ, яким зафіксовано порушення у ПрАТ "Ірокс", зокрема, частин 1, 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (далі також КЗпП України), постанови Кабінету міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
З пояснень, які надано громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інспектору (зафіксовано засобами відеотехніки), відповідачем встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПрАТ "Ірокс" тривалий період часу (більше півроку) та виконує трудову функцію муляра, ОСОБА_2 працює в ПрАТ "Ірокс" декілька днів, виконує трудову функцію муляра, станом на 20 січня 2021 року жодних договорів з ПрАТ "Ірокс" не укладав.
У зв`язку з відмовою об`єкта відвідування від підписання акта, такий складено у трьох примірниках.
Два примірники акта 21 січня 2021 року надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення за № 7900063160047.
У зв`язку з неповерненням об`єктом відвідування підписаного примірника акта 02 лютого 2021 року, інспектором праці Гумен В.І. складено акт про відмову від підпису № ЛВ0043/410/ПД/АВ/ВП, один примірник якого надіслано об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 7901908939037.
Постановою ГУ Держпраці у Львівській області № ЛВ0043/410/АВ/ФС-1 від 17 березня 2021 року на ПрАТ "Ірокс" накладено штраф у розмірі 360 000 гривень.
IIІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 працюють у ТзОВ "Марлон-Сіті" згідно з цивільно-правовими договорами з 11 січня 2021 року.
На думку позивача, твердження відповідача про те, що ПрАТ "Ірокс" порушило вимоги трудового законодавства не відповідають дійсності.
Відповідач заперечення обґрунтовував тим, що надані докази оформлення по цивільно-правовому договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ТзОВ "Марлон-Сіті" жодним чином не спростовують виявленого порушення частин 1, 3 статті 24 КЗпП, постанови Кабінету міністрів України від 17 червня 2015 року № 413.
Відповідач акцентує увагу на тому, що зазначені громадяни в ході заходу державного контролю повідомили, що працюють саме у ПрАТ "Ірокс".
Стосовно цих осіб товариством не надано жодних документів, ведення яких передбачено законодавством про працю.
ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Задовольняючи позовні вимоги, суди дійшли висновку, що обставини, викладені в акті інспекційного відвідування № ЛВ 0043/410/ПД/АВ від 21 січня 2021 року не знайшли свого підтвердження.
За позицією судів попередніх інстанцій, вина позивача у вчиненні вказаного правопорушення, є недоведеною, а відтак висновок відповідача про порушення позивачем трудового законодавства є також недоведеним, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами.
Водночас судами зазначено, що відповідач жодним чином не спростував наявність цивільно-правових договорів від 11 січня2021, укладених ТзОВ "Марлон -Сіті" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ
В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 820/1432/17, згідно із яким, у разі, якщо робота, виконувана особою на користь суб`єкта господарювання, збігається з видом його економічної діяльності або є роботою з обслуговування його діяльності, то робота такої особи повинна виконуватись на умовах трудового договору.
Скаржник акцентує увагу на тому, що зафіксованими засобами відеотехніки встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у трудових відносинах з ПрАТ "Ірокс" тривалий час (більше півроку) та виконує трудову функцію муляра, ОСОБА_2 працює в ПрАТ "Ірокс" декілька днів (строк випробування), виконує трудову функцію муляра, станом на 20 січня 2021 року жодних договорів з ПрАТ "Ірокс" не укладав.
Скаржник вважає, що надані разом з позовною заявою докази оформлення по цивільно-правову договору ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ТзОВ "Марлон-Сіті" жодним чином не спростовують виявленого порушення частин 1,3 статті 24 КЗпП України, постанови КМУ № 413 та спрямовані на уникнення відповідальності, оскільки зазначені громадяни в ході заходу державного контролю повідомили, що працюють саме на ПрАТ "Ірокс".
У відзиві на касаційну скаргу позивач зазначає, що усні свідчення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відповідають дійсності, оскільки вони не є працівниками ПрАТ "Ірокс".
Стверджує, що відповідач жодним чином не спростував наявність цивільно-правових договорів від 11 січня 2021 року, які укладені ТзОВ "Марлон-Сіті" з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Інші доводи позивача зводяться до погодження з позицією судів першої та апеляційної інстанцій.
VІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності з положеннями частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідач є суб`єктом владних повноважень - територіальним органом Державної служби України з питань праці, який забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у відповідній області.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 5 квітня 2007 року № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі також Закон № 877-V).
Так, за приписами статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону № 877-V.
У відповідності до частини 1 статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема:
звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.
В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону № 877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.
Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону № 877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31 березня 2021 року у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону № 877-V повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII "Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю".
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постановах від 24 червня 2021 року у справі № 200/5877/19-а та від 28 вересня 2021 року у справі № 520/1204/2020 та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.
Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823 затверджено Порядок здійснення державного контроль за додержанням законодавства про працю (далі також Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 року № 1986-IV, та Законом України "Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно із пунктом 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.
У відповідності до пункту 3 Поряду № 823 інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов`язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).