ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 520/10927/22
адміністративне провадження № К/990/30162/23
Верховний Суд у складі колегії суддів першої палати Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Олендера І.Я.,
суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представників позивача - ОСОБА_2., Оганезов О.А.,
представник відповідача - П`ятигорець Д.А.,
розглянув в судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 (судді: Ральченко І.М. (головуючий), Катунов В.В., Чалий І.С.) у справі №520/10927/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ековолокно" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетного відшкодування,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ековолокно" (далі - позивач, Товариство) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі -відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.08.2022 №0067300705 за формою "В1", №0067310705 за формою "В4", №0067320705 за формою "В1" та стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в загальному розмірі 11 134 667 грн (за грудень 2021 року у розмірі 8 781 852 грн, за січень 2022 року у розмірі 2 352 815 грн).
2. Позов обґрунтовано протиправністю висновків акту перевірки на підставі якого контролюючим органом було прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення. Висновки відповідача про порушення Товариством вимог податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам, є не обґрунтованими, базуються виключно на припущеннях та спростовуються наявністю у позивача первинними документами, зокрема і товарно - транспортними накладними, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентами та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023, позов Товариства задоволено частково.
Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 19.08.2022 №0067300705 за формою "В1", №0067310705 за формою "В4", №0067320705 за формою "В1", в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
4. В частині задоволених позовних вимог рішення судів обґрунтовано висновком про те, що господарські операції позивача з контрагентом ТОВ "Технопідтримка" є реальними, що підтверджено первинними документами, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами. Відповідачем не надано доказів того, що на момент проведення операцій з позивачем контрагент був фіктивним, вчиняв порушення в сфері оподаткування, документував безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб`єктів господарювання, зокрема і позивача. Суди не взяли до уваги і доводи контролюючого органу про нереальність здійснення господарських операцій з огляду на відсутність основних засобів та трудових ресурсів у контрагента, оскільки такі доводи не підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами. Вказані обставини обґрунтовано виключно податковою інформацією, отриманою в результаті аналізу даних, наявних в інформаційно-аналітичних ресурсах ДПС.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.03.2023 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2023 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
6. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для прийняття спірних у цій справі податкових повідомлень - рішень стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки № 3972/10-36-07-05/40112872 від 08.07.2022, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірку ТОВ "Ековолокно" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2021 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 17.01.2022 № 9420548326 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (з урахуванням уточнюючого розрахунку самостійно виявлених платником податків помилок від 27.01.2022 № 9010193859) та акті перевірки № 3971/10-36-07-05/40112872 від 08.07.2021, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Ековолокно" щодо дотримання податкового законодавства за січень 2022 року, під час яких було виявлено порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело завищення суми бюджетного відшкодування суми ПДВ за грудень 2021 року на суму 8 781 852,00 грн, за січень 2022 року на суму 2 352 815,00 грн та завищення суми від`ємного значення ПДВ за грудень 2021 року на суму 3 668 182,00 грн.
Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства в актах перевірок вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентами ТОВ "Технопідтримка" та ТОВ "Біоресурс" не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що такі операції, на думку контролюючого органу, фактично не відбувались та мають формальний характер, оскільки за результатами аналізу даних наявних в інформаційно - аналітичних ресурсах ДПС було встановлено відсутність у вказаних контрагентів трудових та матеріальних ресурсів (основних засобів) для проведення відповідних господарських операцій, ТОВ "Технопідтримка" віднесено до переліку ризикових платників податків.
На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема пункти 1, 4 частини четвертої статті 328, пункт 1 частини другої статі 353 Кодексу адміністративного судочинства України.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що суди не врахували відповідних висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 640/18540/18, від 21.06.2022 у справі №820/4033/16, від 16.06.2020 у справі № 400/987/19, від 17.07.2021 у справі №1.380.2019.002018, від 28.02.2018 у справі 826/7986/13-а, що свідчить про неправильне застосування пунктів 44.1, 44.3 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Відповідач вказує, що всупереч висновкам Верховного Суду судами першої та апеляційної інстанцій не враховано всіх обставин справи в сукупності, зокрема в частині неможливості здійснення господарських операцій контрагентами з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Проте судами не було проаналізовано змісту спірних господарських операцій, не перевірено фізичні, технічні та технологічні можливості контрагентів щодо проведення господарської діяльності обумовленої договорами, а саме наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, транспортних засобів, не перевірено також і факт транспортування, навантаження, розвантаження, зберігання товару та його рух по складу.
В частині порушення норм процесуального права контролюючий орган вказує, зокрема на те, що позовна заява №02/12/2022-1 від 02.12.2022 у цій справі підписана директором - ОСОБА_1., проте такий не є посадовою особою (директором) ТОВ "Ековолокно". Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 01.12.2022, долученого позивачем до позовної заяви, директором ТОВ "Ековолокно" є ОСОБА_2.
9. Товариством надано відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому позивач вказує, що судами першої та апеляційної інстанцій надано юридично правильну оцінку обставинам, відповідно до яких підтверджуються дотримання позивачем вимог норм Податкового кодексу України при формуванні даних податкового обліку та зазначає, що фактичне здійснення операцій підтверджується наявними у справі первинними документами, складеними з дотриманням вимог чинного законодавства, натомість контролюючим органом не надано жодних доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності реальних правових наслідків господарських операцій між позивачем та контрагентами, у зв`язку з чим, Товариство просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій просить залишити без змін.
Відносно твердження контролюючого органу, що позовну заяву підписано неуповноваженою особою з боку Товариства, то останнє вказує про технічну описку в тексті позову та помилкове зазначення прізвища " ОСОБА_1". Стверджує, що підпис в позовній заяві № 02/12/2022-1 від 02.12.2022 здійснено чинним директором - ОСОБА_2.
ПОЗИЦІЯ СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої і апеляційної інстанцій
10. Надаючи оцінку доводам скаржника наведеним у касаційній скарзі колегія суддів касаційної інстанції виходить з вимог частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.
11. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (пункт 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).
Також пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
З аналізу вказаних правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Зазначена правова позиція неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 10 квітня 2020 року (справа № 808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа №460/2315/19), від 26 липня 2023 року (справа № 160/25972/21), від 19 жовтня 2023 року (справа №420/18874/22).
Згідно вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.