ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
справа №520/16217/21
адміністративне провадження № К/990/17119/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,
за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,
учасники справи:
представник позивача - Лисенко В.С.,
представник відповідача - Ридненко М.С.,
розглянув в судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 (суддя Супрун Ю.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 (судді: Любчич Л.В. (головуючий), Присяжнюк О.В., П`янова Я.В.) у справі №520/16217/21 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Харківводоканал" до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Комунальне підприємство "Харківводоканал" (далі - позивач, Підприємство) звернулося з позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України (далі -відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними дії контролюючого органу щодо нарахування в інтегрованій картці Комунального підприємства "Харківводоканал" пені з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 24277054,12 грн та зобов`язати відповідача відкоригувати дані інтегрованої картки Підприємства шляхом виключення пені з ПДВ у розмірі 24277054,12 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог Підприємство зазначає про безпідставність визначення йому суми пені з податку на додану вартість в розмірі 24277054,12 грн, оскільки несвоєчасна сплата податкових зобов`язань за які була нарахована пеня, відбулася не з його вини. Відсутність вини, на думку КП "Харківводоканал", обумовлена спеціальною направленістю його господарської діяльності та несвоєчасним перерахуванням йому Міністерством фінансів України сум субвенцій на відшкодування різниці в тарифах. Виділена позивачу, Законом України "Про Державний бюджет на 2017 рік" субвенція, отримана ним своєчасно не була. Підприємство отримало її лише наприкінці 2020 року - початку 2021 року, і тільки після закінчення судових процедур, що обумовило несвоєчасність сплати зобов`язань на які була нарахована спірна пеня.
Оскільки, відповідно до приписів підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, то вона по суті є різновидом фінансової відповідальності, застосування якої, на переконання позивача, має відбуватися відповідно до положень пункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України.
Враховуючи, що наведена правова норма встановлює притягнення осіб до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення виключно за умови наявності в їх діяннях (діях або бездіяльності) вини, є очевидним, що нарахування пені за відсутності вини підприємства суперечить наведеним нормам закону.
Також Підприємство посилалось на наявність у нього Сертифікату №6300-20-0019 від 04.02.2020 про форс-мажорні обставини, виданого Харківською торгово-промисловою палатою, наявність якого за умовами пункту 112.8 статті 112 Податкового кодексу України є підставою для звільнення його від фінансової відповідальності.
В обґрунтування своєї позиції КП "Харківводоканал" вказувало і на те, що його господарська діяльність знаходиться у законодавчо передбачених рамках Державного регулювання. З одного боку Підприємство не має можливості направити кошти у напрямку, що не передбачений структурою тарифу, а з іншого, воно не може ані самостійно збільшити вартість своїх послуг, ані зменшити об`єм послуг з водопостачання та водовідведення, що ним надається, оскільки невиконання ліцензійних умов призведе до його закриття, як суб`єкта господарювання.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023, позов Підприємства задоволено.
4. Задовольняючи позовні вимоги суди дійшли висновку, що пеня є різновидом фінансової відповідальності платника податків за порушення ним виконавської дисципліни. Відповідно до підпункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обставинами неможливості вчасної сплати податкових зобов`язань, у період, за який нарахована спірна пеня стало неотримання КП "Харківводоканал" сум субвенцій, виділених підприємству у 2017 році, а також державне регулювання господарської діяльності позивача, які свідчать на відсутність вини КП "Харківводоканал", як необхідної складової податкового правопорушення, що виключає протиправність діянь платника податку, та як наслідок, притягнення його до відповідальності у вигляді нарахування пені.
Крім того, при прийнятті рішень суди також врахували бездіяльність Міністерства фінансів України щодо неперерахування КП "Харківводоканал" субвенції відповідно до договорів про проведення взаєморозрахунків від 27.06.2017 № 3-21/з, від 13.11.2017 № 36-21/з, від 13.11.2017 № 39-21/з, від 13.11.2017 № 41-21/з, від 17.11.2017 № 38-21/з, від 19.12.2017 № 51-21/з, яка була встановлена у справі № 820/1410/18 та наявності форс-мажорних обставин підтверджених Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) Харківської Торгово-промислової палати від 04.02.2020 № 6300-20-0019, які, да думку судів, також свідчать про відсутність вини в діях КП "Харківводоканал" та наявність підстав для задоволення позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023.
6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до вимог статей 195 та 344 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що КП "Харківводоканал" є платником податку на додану вартість та знаходиться на обліку у Північному міжрегіональному управлінні ДПС по роботі з великими платниками податків.
Підприємством до контролюючого органу подано декларації з ПДВ за період березень 2017 року - січень 2018 року, строк сплати за якими наставав протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації (пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України).
Судами встановлено, що сплата податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які були самостійно задекларовані позивачем за вказаними деклараціями відбулася лише у січні - квітні 2021 року.
Вказаний факт зафіксовано актом від 26.03.2021 №93/35-00-04-05-06/03361715 "Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п.57.1 ст.57 ПК України КП "Харківводоканал", щодо своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 30.11.2020 по 28.02.2021" та актом від 18.05.2021 № 158/35-00-04-05-06/03361715 "Про результати камеральної перевірки дотримання вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України КП "Харківводоканал", щодо своєчасності сплати узгоджених сум грошових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 01.03.2021 по 30.04.2021".
Несвоєчасна сплата податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно поданих декларацій за період березень 2017 року - січень 2018 року позивачем не заперечується.
Контролюючим органом на підставі статті 129 Податкового кодексу України позивачу було нараховано пеню у розмірі 24277054,12 грн, яка відображена в інтегрованій картці платника податків (ІКП).
Позивач, не погодившись з фактом та розміром нарахованої йому пені звернувся до контролюючого органу з листом від 06.05.2021 №01-01-23/2235-21, яким намагався з`ясувати підстави та алгоритм такого нарахування.
Відповідач, листом від 18.05.2021 №1792/6/35-00-04-05-14 надав відповідь, суть якої полягала в тому, що всі відповіді на запитання знаходяться в інформаційно-телекомунікаційній системі "Електронний кабінет".
Підприємство 17.06.2021 повторно звернулося до відповідача з листом №01-01-23/3044, в якому вказувало на відсутність в його діях вини щодо несвоєчасної сплати податкових зобов`язань та просило виключити помилково нараховану пеню з інтегрованої картки платника податків.
Листом від 01.07.2021 №2356/6/35-00-04-05-14 відповідач відмовив у скасуванні та вилучені пені з податку на додану вартість з інтегрованої картки платника податків КП "Харківводоканал".
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
8. Підставою касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій контролюючий орган зазначив неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме положень підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14, пункту 57.1 статті 57, пункту 109.3 статті 109 та статті 129 Податкового кодексу України у контексті необхідності встановлення (наявності) вини, як умови нарахування пені за несвоєчасну сплату грошових зобов`язань.
Контролюючий орган вказує, що пунктом 109.3 статті 109 Податкового кодексу України чітко визначено випадки (правопорушення) в яких необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи. Стаття 129 Податкового кодексу України, якою передбачено нарахування пені, відсутня в зазначеному переліку.
Таким чином, суди попередніх інстанцій помилково дійшли висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність вини в діях Підприємства.
Крім того, контролюючий орган наголошує, що норми Податкового кодексу України, не містять положень, які б звільняли платника податку від обов`язку своєчасної сплати самостійно задекларованих сум податку в порядку і строки, визначені Податковим кодексом України.
9. Позивач подав відзив на касаційну скаргу контролюючого органу, в якому, посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій проаналізували норми права, що регулюють спірні правовідносини, та дійшли справедливого висновку, що пеня є різновидом фінансової відповідальності платника податків за порушення ним виконавської дисципліни, а тому нарахування пені беззаперечно повинно відбуватись з урахуванням приписів підпункту 112.1 статті 112 Податкового кодексу України, тобто за наявності вини. Таким чином позивач вказує на законність і обґрунтованість рішення судів попередніх інстанцій та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу відповідача просить залишити без задоволення.