ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2023 року
м. Київ
справа №420/9332/21
адміністративне провадження № К/990/9395/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2021 (у складі головуючого судді Білостоцького О.В.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022 (у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів: Косцової І.П., Скрипченка В.О.) у справі №420/9332/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Пенсійного фонду України про визнання протиправними дій і рішення та зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивачка) звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФУ в Одеській області), Пенсійного фонду України, в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 27.11.2020 №951050826568 щодо нарахування їй, як судді у відставці, довічного грошового утримання в розмірі 54% грошової суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати їй як судді у відставці до стажу роботи на посаді судді стаж, що дає право на призначення і отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в розмірі 90%, виходячи із фактичного стажу 33 роки 06 місяців 21 день;
- зобов`язати ГУ ПФУ в Одеської області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання їй, як судді у відставці, в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 за вих. №06-21/245/2020, виходячи із розміру 223337,50 грн, який складається з посадового окладу у розмірі - 131375 грн, а також доплати за вислугу років у розмірі - 91962,50 грн, починаючи з 19.02.2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;
- зобов`язати Пенсійний фонд України здійснити виплату щомісячного довічного грошового утримання їй, як судді у відставці, в розмірі 90% грошового утримання працюючого судді Одеського апеляційного суду на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 за вих. №06-21/245/2020, нарахованого ГУ ПФУ в Одеській області з 27.11.2020 відповідно до довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 №06-21/245/2020.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона отримує щомісячне довічне грошове утримання судді та має право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 за № 06-21/245/2020 у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді Одеського апеляційного суду. Однак, ГУ ПФУ в Одеській області протиправно та безпідставно зменшило розмір її щомісячного довічного грошового утримання з 90% на 54%.
2. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2021, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2022, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Одеській області від 27.11.2020 № 951050826568 та від 18.12.2020 № 951050826568 щодо нарахування та виплати позивачці довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 54% грошової суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді.
Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 19.02.2020 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 76% суддівської винагороди судді, працюючого на відповідній посаді, виходячи з фактичного стажу роботи 33 повних роки, на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 № 06-21/245/2020, з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання.
В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ГУ ПФУ в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору у розмірі 908,00 грн.
3. Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, ГУ ПФУ в Одеській області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а постанову суду апеляційної інстанції - повністю та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
4. Ухвалою Верховного Суду від 01.06.2022 відкрито касаційне провадження на підставі пункту 1 частини четвертої та підпунктів "а", "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
5. Відзив на касаційну скаргу не надходив.
6. У зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
7. Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 26.11.2015 виплачувалося довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 84% заробітної плати працюючого судді.
9. В подальшому, позивачці здійснювалися перерахунки щомісячного довічного грошового утримання судді, в тому числі було збільшено відсотковий розмір до 90% винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
10. 10.03.2020 позивачка звернулася до пенсійного органу із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів", до якої долучила довідку Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 №06-21/245/2020, згідно з якою розмір суддівської винагороди, яка має бути врахована при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання з 01.01.2020 складає 223337,50 грн.
11. Проте, ГУ ПФУ в Одеській області рішенням від 13.03.2020 № 2505 відмовив ОСОБА_1 у здійсненні вказаного перерахунку.
12. Не погодившись з такими діями та рішенням пенсійного органу, позивачка звернулася до суду.
13. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 420/7546/20 визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову у перерахунку довічного грошового утримання судді від 13.03.2020 № 2505. Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді ОСОБА_1 на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 №06-21/245/2020, з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
14. На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі № 420/7546/20 (з урахуванням ухвали цього ж суду від 14.12.2020 про виправлення описки), ГУ ПФУ в Одеській області здійснило перерахунок пенсії позивачки з 19.02.2020 на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 04.03.2020 № 06-21/245/2020. Проте, при здійсненні зазначеного перерахунку відповідачем було зменшено відсотковий розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачки з 90% до 54% від розміру суддівської винагороди працюючого судді, оскільки було враховано лише стаж роботи позивачки на посаді судді (22 роки 8 місяців), що склало 54% (50% (20 років) + 4% (кожний повний рік роботи на посаді понад 20 років) від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
15. При цьому, ОСОБА_1 до стажу роботи який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, відповідач не зарахував такі періоди:
- стаж роботи завідуючою сектором обліку комітету ВЛКСМ з 01.05.1974 по 24.08.1979;
- половину часу навчання в Одеському державному університеті ім. І.І. Мечникова за спеціальністю "Правознавство" з 24.08.1979 по 30.06.1984;
- стаж роботи державним нотаріусом Компанієвської державної нотаріальної контори відділу юстиції Кіровоградської області з 01.08.1984 по 16.08.1984;
- стаж роботи державним нотаріусом Ольшанської державної нотаріальної контори відділу юстиції Кіровоградської області з 16.08.1984 по 31.08.1984;
- стаж роботи державним нотаріусом Знамянської районної державної нотаріальної контори відділу юстиції Кіровоградської області з 31.08.1984 по 24.09.1986.
16. Позивачка вважає, що відповідач виконуючи рішення суду у справі № 420/7546/20 протиправно зменшив розмір її щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 90% на 54%, що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
17. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020, у позивачки виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ.
Крім того, суди дійшли висновку, що загальний стаж позивачки для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці у розумінні Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ складає повних 33 роки, оскільки законодавством, яке діяло на момент призначення її суддею та в період її роботи на посаді судді було передбачено право на зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного довічного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, стажу роботи державним нотаріусом та стажу роботи завідуючої сектором обліку комітету ВЛКСМ, що також було встановлено рішенням Приморського районного суду від 15.11.2016 у справі №522/20026/16. А відтак суди дійшли висновку, що при визначенні відсоткового значення суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, необхідно враховувати розмір, встановлений частиною 3 статті 142 Закону № 1402-VIII, а саме: 50 % зі збільшенням на 2 % за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, тобто відсоток для обчислення позивачці становить 76.
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Касаційна скарга обґрунтована, зокрема, тим, що судами першої та апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, та не взято до уваги висновок Верховного Суду сформульований у постанові від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20, згідно з яким відсутні правові підстави для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно за складовими, які передбачені для різних формул обрахунку грошового утримання: розмір щомісячної суддівської винагороди за Законом, а розміру відсотка - за Законом № 2453-VІ. А відтак ГУ ПФУ в Одеській області зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства стаж позивачки безпосередньо на посаді судді становить 22 роки 8 місяців, що дає їй право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 54 %, а зарахування до стажу роботи судді не визначених статтею 137 Закону № 1402-VІІІ посад не передбачено.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з наступного.
22. В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
23. Частиною першою статті 126 Конституції України визначено, що незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.
24. В силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
25. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України "Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII).
26. За приписами частини першої статті 142 Закону № 1402-VІІІ суддя, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;
2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
27. При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (частина друга статті 142 Закону № 1402-VIІІ).
28. Досліджуючи поняття щомісячне довічне грошове утримання судді, Конституційний Суд України у мотивувальній частині рішення від 14.12.2011 № 18-рп/2011 вказав, що це утримання є самостійною гарантією незалежності судді та складовою його правового статусу, а правова природа щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та щомісячного грошового утримання діючого судді однакова, а самі ці поняття однорідні та взаємопов`язані, ідентичні, відрізняються лише за способом фінансування: судді у відставці виплату одержують з Пенсійного фонду України за рахунок Державного бюджету, діючі судді - виключно з Державного бюджету України. У цьому ж рішенні Конституційний суд України також вказав про неможливість звуження змісту та об`єму гарантій незалежності суддів, а відповідно, матеріального та соціального забезпечення.
29. У Рішенні Конституційного Суду України від 03.06.2013 № 3-рп/2013 (справа щодо змін умов виплати пенсій і щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці) зазначено, що визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання їм за рахунок держави матеріального забезпечення (суддівська винагорода, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо) та надання їм у майбутньому статусу судді у відставці. Право судді у відставці на пенсійне або щомісячне довічне грошове утримання є гарантією належного здійснення правосуддя і незалежності працюючих суддів та дає підстави висувати до суддів високі вимоги, зберігати довіру до їх компетентності і неупередженості. Щомісячне довічне грошове утримання судді спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага, зокрема, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу. Конституційний принцип незалежності суддів означає, в тому числі, конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
30. Крім цього, зазначений підхід до статусу судді у відставці та питання належного матеріального забезпечення суддів у відставці знайшов своє продовження у Рішенні Конституційного Суду України від 08.06.2016 № 4-рп/2016, у абзаці другому пункту 3 мотивувальної частини якого Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання є особливою формою матеріального забезпечення судді, полягає у гарантованій державою щомісячній грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання судді після звільнення від виконання обов`язків (відставки), а також життєвого рівня, гідного його статусу.
31. Відповідно до частини третьої статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
32. Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону №1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
33. Відповідно до частини третьої статті 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить:
1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
3) судді Верховного Суду - 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
34. Разом з цим, "Прикінцевими та перехідними положеннями" Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
35. Так, пунктом 22 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI.
36. Відповідно до пункту 23 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII до проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону № 2453-VI .
37. Законом України від 16.10.2019 № 193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування, який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII.
38. Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 01.01.2020:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
39. Пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону № 2453-VI. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
40. Разом з цим, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України, положення пункту 25 розділу ХІІ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону № 1402-VIII зі змінами.
41. Так, у пунктах 16, 17 вказаного Рішення від 18.02.2020 № 2-р/2020 Конституційний Суд України зазначив, що право судді на відставку є конституційною гарантією незалежності суддів (пункт 4 частини шостої статті 126 Конституції України).