РІШЕННЯ
Іменем України
12 грудня 2023 року
м. Київ
справа №240/25193/23
адміністративне провадження № П/990/245/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Бучик А.Ю., Єзеров А.А., Рибачук А.І., Чиркін С.М.
розглянув в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними, зобов`язання видати указ, поновлення на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул,
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати протиправними дії Президента України щодо відмови у виданні указу на виконання Конституції і законів;
- зобов`язати Президента України Володимира Зеленського видати указ на виконання Конституції і законів України про скасування незаконного наказу начальника 25 Гарнізонного будинку офіцерів №95 від 20.11.2009 про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул, виконання додаткових обов`язків вищої та різної кваліфікації і тимчасове виконання обов`язків начальника 25 ГБО з 1999 по 2009 рік.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
В ході розгляду справи судом встановлено, що з 1999 року позивач працював начальником адміністративно-господарської частини 25 Гарнізонного будинку офіцерів міста Житомира (далі - 25 ГБО).
Відповідно до наявних в матеріалах справи наказів начальника 25 ГБО (від 15.10.1999 №80, від 13.03.2000 №14, від 01.09.1999 №64, від 13.09.1999 №69, 10.04.2000 №22, від 31.10.2000 №77, від 30.11.2000 №83, від 02.04.2001 №16, від 24.06.2002 №45, від 11.08.2003 №56, від 01.08.2005 №65, від 13.01.2005 №6) на позивача неодноразово покладалось виконання службових обов`язків начальника 25 ГБО на час його відпустки і навчання. (а.с. 23-31)
Згідно наказів начальника 25 ГБО від 03.01.2008 №1 та від 02.01.2009 позивача було призначено позаштатним начальником протипожежної служби, відповідальним за охорону праці та електрогосподарство 25 ГБО. (а.с. 15-20)
Наказом начальника 25 ГБО від 20.11.2009 №95 позивача звільнено за п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання службових обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку. (а.с. 6)
Своє звільнення позивач оскаржив до суду.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 16.06.2010, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 09.09.2010, у задоволенні позову ОСОБА_1 до 25 ГБО, начальника 25 ГБО про визнання незаконними та скасування наказу №22 від 24.03.2009 про накладення дисциплінарного стягнення, наказу №89 від 30.10.2009 про накладення дисциплінарного стягнення, наказу №95 від 20.11.2009 про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та за виконання додаткового обсягу робіт, відмовлено. (справа 2-1309/10)
Ухвалою Верховного Суду України від 12.10.2010 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 5 частини третьої статті 328 ЦПК України
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.16.2016 відмовлено ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження з підстави, визначеної пунктом 4 частини четвертої статті 328 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду України від 03.02.2017 відмовлено у допуску до провадження справи за позовом ОСОБА_1 до 25 ГБО, начальника 25 ГБО про визнання незаконними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та за виконання додаткового обсягу робіт за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.12.2016.
26.07.2023 позивач звернувся до Президента України з заявою, в якій просив видати указ про виконання Конституції і законів України, чого останнім зроблено не було.
Не погодившись з діями Президента України щодо відмови у виданні указу на виконання Конституції і законів, про поновлення його на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул, виконання обов`язків вищої та різної кваліфікації і тимчасове виконання обов`язків начальника 25 ГБО з 1999 по 2009 роки, вважаючи їх протиправними, позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 адміністративну справу №240/25193/23 за позовом ОСОБА_1 до Президента України про визнання дій протиправними, зобов`язання видати указ, поновлення на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул, передано на розгляд до Верховного Суду, як суду першої інстанції в порядку статті 266 КАС України.
ДОВОДИ СТОРІН
В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачем щодо нього не виконуються вимоги Законів та Конституції України. На сьогоднішній день єдиним способом захисту своїх прав він вважає зобов`язання Президента України, видати відповідно до п. 31 ст. 106 Конституції України указ про скасування незаконного наказу начальника 25 ГБО №95 від 20.11.2009 про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення коштів за вимушений прогул, виконання додаткових обов`язків вищої та різної кваліфікації і тимчасове виконання обов`язків начальника 25 ГБО з 1999 по 2009 рік.
Представник Президента України позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обгрунтування відзиву покликається на те, що відповідно Конституції України Президент України не наділений повноваженнями на прийняття рішення з викладених позивачем питань, зокрема шодо поновлення на роботі.
Крім того, покликається на те, що позивач неодноразово звертався до Президента України з заявами про скасування наказу про його звільнення та поновлення його на роботі (від 19.07.2016, 01.08.2016, 22.11.2016, 14.11.2022).
Зокрема листом від 08.12.2022 (на заяву від 14.11.2022) позивачу було повідомлено, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про звернення громадян" дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв, скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цівільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адиміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".
Що стосується заяви позивача від 26.07.2023, на яку зроблено посилання в позовній заяві, то відповідно до даних системи документообігу за зверненням громадян, лист від 23.08.2023 до відповідача не надходив. Крім того позивачем не надано доказів направлення такого листа до відповідача. Таким чином, на переконаня представника відповідача, в діях відповідача відсутні порушення й Закону України "Про звернення громадян".
В запереченнях на відзив позивач наголошує на безпідставності доводів представника відповідача щодо ненадходження до відповідача його листа від 23.08.2023, а також відсутності доказів направлення такого. Вказане спростовується даними УКРПОШТИ, відповідно до яких лист від 23.08.2023 вручено уповноваженій особі відповідача за дорученням 28.08.2023.
ВИСНОВКИ СУДУ